Постанова

від 08.02.2021 по справі 910/13862/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа№ 910/13862/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 22.09.2020

у справі № 910/13862/15 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a>,

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи"

за участю:

1) Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 скаргу на дії та рішення Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 у справі №910/13862/15 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що скаржник не зобов`язаний надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" копії скарги з додатками.

Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.09.2020 у справі №910/13862/15, обґрунтовуючи клопотання тим, що отримав повний текст оскаржуваної ухвали 29.09.2020, що підтверджується копією конверта та витягом з сайту Укрпошта.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, матеріали судової справи № 910/13862/15 разом з апеляційною скаргою ПАТ "Укрнафта" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 визнано необґрунтованим заявлений відвід Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", у якому заявлено відвід суддям Північного апеляційного господарського суду О.В. Агриковій, А.О. Мальченко та М.Г. Чорногузу у справі №910/13862/15, заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О. про самовідвід у справі №910/13862/15 задоволено, матеріали справи №910/13862/15 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020, матеріали судової справи № 910/13862/15 разом з апеляційною скаргою ПАТ "Укрнафта" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

19.11.2020 суддею Станіком С.Р. подано заяву про самовідвід у справі №910/19862/15, яка обґрунтована тим, що суддя Станік С.Р. приймав участь у розгляді справи № 910/13862/15, зокрема розглядав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБІЗНЕСКОНСАЛТ"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 по справі № 910/13862/15, за результатами розгляду якої було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.), яка в подальшому була частково змінена та частково скасована постановою Вищого господарського суду від 18.02.2016 у справі № 910/13862/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 заяву головуючого судді Станіка С.Р. про самовідвід у справі №910/13862/15 задоволено. Матеріали справи №910/13862/15 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/13862/15, відновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 заяву судді Шаптали Є.Ю. про самовідвід у справі №910/13862/15 задоволено. Матеріали справи №910/13862/15 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

12.01.2021 від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшли до суду апеляційної інстанції пояснення в яких скаржник додатково обґрунтовує доводи апеляційної скарги посилаючись на практику Північного апеляційного господарського у справі №910/22297/17.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a> звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" про стягнення 1 033 270,08 дол. США, що еквівалентно 21 956 989,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 (суддя Балац С.В.) у справі № 910/13862/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2015 по справі № 910/13862/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 998 634,84 дол. США, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015) еквівалентно 21 008 490 грн. 35 коп. заборгованості і стягнення із відповідачів солідарно 10 000 доларів, що станом на день звернення позивача з позовом (20.05.2015р.) еквівалентно 212 500,00 грн. заборгованості та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 по справі № 910/13862/15 залишено без змін.

Господарським судом міста Києва на виконання постанови апеляційного суду від 29.10.2015 видано три накази від 06.11.2015 №910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.

Постановою Вищого господарського суду від 18.02.2016 у справі №910/13862/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 у справі № 910/13862/15 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) змінено. Пункт 2 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 викладено в такій редакції: "2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a> (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 14 183 629 (чотирнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн.. 97 коп., що станом на 20.05.2015 еквівалентно сумі заборгованості у розмірі 32 820 321 (тридцять два мільйони вісімсот двадцять тисяч триста двадцять один) рубль РФ 10 коп. ". У решті вимог про стягнення основного боргу відмовлено. Пункт 3 частини 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.) скасовано та прийнято нове рішення: у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" відмовити. Частину 4 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015р. щодо розподілу судових витрат викладено в такій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a> (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47; код ЄДРПОУ 36185164) 48 720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 53 593 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 34 коп. - за подання апеляційної скарги." Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a> на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 29 232 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Господарським судом міста Києва на виконання постанови Вищого господарського суду від 18.02.2016 видано відповідні накази від 25.02.2016 № 910/13862/15 про примусове виконання вказаної постанови.

18.09.2020 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та рішення Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу суду від 14.04.2017 у справі № 910/13862/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 скаргу на дії та рішення Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 у справі №910/13862/15 повернуто без розгляду.

Суд першої інстанції обґрунтовував оскаржувану ухвалу тим, що з матеріалів поданої до суду скарги вбачається, що ПАТ "Укрнафта" було надіслано копію скарги лише Печерському районному відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a>, тоді як доказів на підтвердження направлення копії скарги з доданими до неї документами учаснику справи - Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" скаржником не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції керуючись ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України повернув скаргу на дії та рішення Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 у справі №910/13862/15 без розгляду.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними в ухвалі місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст.2 ЗУ Про виконавче провадження ).

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Вказані норми розміщені у розділі VI ГПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень . Крім того, у зазначеному розділи ГПК України.

Частиною 2 статті 170 ГПК України встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до статті 41 ГПК України учасниками справи у позовному провадженні є сторони та треті особи.

Статтею 14 Закону України Про виконавче провадження визначено, що учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець та сторони.

У відповідності до ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За приписами ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

За таких обставин, учасниками відповідного виконавчого провадження є стягувач, боржник та державна виконавча служба.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" є скаржником у даній справі та стягувачем у виконавчому провадження, дії та рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві є предметом оскарження згідно поданої вказаним товариством скарги. Боржником у вказаному виконавчому провадженні є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a>.

Як вбачається зі скарги на дії державного виконавця та встановлено судом першої інстанції, скаржником направлено копію даної скарги на адресу Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"</a>. Тобто, скаржником виконано вимоги щодо надіслання скарги саме учасниками виконавчого провадження, а не іншим учасникам справи.

Враховуючи викладене, колегії суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про обов`язок скаржника надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи" копії скарги з додатками.

З огляду на вищевикладене, на переконання колегії суддів, господарський суд першої інстанції не правомірно повернув скаргу на дії державного виконавця без розгляду на підставі ч.ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України, тобто з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням наведеної норми процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а справа № 910/13862/15 направленню для розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 5 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/13862/15 скасувати.

3. Справу № 910/13862/15 направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко