Ухвала

від 09.02.2021 по справі 909/621/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/621/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09.02.2021 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника стягувача Цвєткова В. М., представника боржника Ридая Н. В., представника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Грещук Ю. З., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу від 12 вересня 2017 р. у справі за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".

04 листопада 2020 р., ПрАТ "Агромаш-ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. В обґрунтування скарги боржник зазначає, що державним виконавцем не дотримано жодних вимог чинного законодавства при проведенні 07 жовтня 2020 р. опису та арешту майна (коштів) боржника, зокрема, не повідомлено боржника про проведення виконавчих дій, а також в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника не зазначено даних, що визначені в п. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" (загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди). У своїй скарзі боржник просить суд зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 62115404, визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Медведєва О. В. неправомірними, які виразились у складанні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника та акту опису майна від 07 жовтня 2020 р. та скасувати зазначені акт та постанову.

05 листопада 2020 р., суд прийняв до розгляду зазначену скаргу та призначив її розгляд на 13 листопада 2020, а також витребував у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Медведєва О. В. акт про арешт майна від 07 жовтня 2020 р. та документи, які підтверджують повноваження головного державного виконавця та зобов`язав скаржника подати суду копію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 07 жовтня 2020 р., винесену в межах виконавчого провадження ВП № 62115404.

12 листопада 2020 р., до суду надійшло заперечення НБУ на скаргу ПрАТ "Агромаш-ІФ", в якому зазначено, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Медведєв О. В. не виносив постанови про опис та арешт майна боржника від 07 жовтня 2020 р.; державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій щодо опису й арешту майна боржника не було допущено жодних порушень і протиправних дій, які б впливали на права боржника; постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника винесена з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. № 512/5 і боржником не наведено жодної обставини та факту, що порушує його права в рамках виконавчого провадження. Крім того, НБУ зазначив, що вимога про зупинення виконавчих дій суперечить положенням ГПК України та порушує принцип обов`язковості виконання судового рішення.

13 листопада 2020 р., представник Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав заперечення на скаргу ПрАТ "Агромаш-ІФ", в якому зазначив, що при проведенні опису та арешту майна - оздоровчого комплексу, що знаходиться по вул. Гутиській, буд. 1 в с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області, державним виконавцем вчинялись дії в межах виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, за наслідками яких було складено акт державного виконавця та винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника. Крім того, вказав на те, що скаржником оскаржується постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесена головним державним виконавцем Відділу Медведєвим О. В. від 07 жовтня 2020 р., однак останній такої постанови не виносив, тому оскаржуваної постанови не існує. Також представник Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заявив клопотання про долучення до матеріалів справи, витребуваних судом документів.

13 листопада 2020 р., суд оголосив в засіданні перерву до 25 листопада 2020 р., однак в цей день судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ткаченко І. В. на самоізоляції під час карантину.

01 грудня 2020 р., суд призначив розгляд скарги ПрАТ "Агромаш-ІФ" на 15 грудня 2020 р., однак в цей день судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням секретаря судового засідання Сегін І. В. на самоізоляції під час карантину.

15 грудня 2020 р., суд призначив розгляд скарги на 26 січня 2021 р.

26 січня 2021 р., суд оголосив в засіданні перерву до 09 лютого 2021 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

29 серпня 2017 р., Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яке було залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 р., про задоволення позову НБУ до ПрАТ "Агромаш-ІФ" та звернув стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно: оздоровчий комплекс загальною площею 3 814,00 кв. м., що знаходиться по вул. Гутиській, буд. 1 в с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області.

На виконання цього рішення суд видав наказ від 12 вересня 2017 р.

19 травня 2020 р., на відповідне звернення НБУ головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв О. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62115404 із примусового виконання наказу від 12 вересня 2017 р.

Копію цієї постанови головний державний виконавець супровідним листом від 19 травня 2020 р. надіслав боржнику.

11 вересня 2020 р., директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову, якою задоволено подання заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р. Ю. про утворення виконавчої групи, утворено виконавчу групу для проведення виконавчих дій по виконавчому провадженні № 62115404 в складі керівника групи - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. та члена групи - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Пищ М. С.

22 вересня 2020 р. керівником виконавчої групи було доручено члену виконавчої групи - головному державному виконавцю Пищ М. С. провести опис та арешт майна (оздоровчого комплексу, що знаходиться по вул. Гутиській, буд. 1 в с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області).

Згідно з даними постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, 07 жовтня 2020 р., головним державним виконавцем Пищ М. С. були вчинені виконавчі дії в порядку ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо опису і арешту майна. Такі виконавчі дії проводились за участю представника стягувача та двох понятих.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За змістом ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як визначено в ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими Законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частинах 1, 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені обов`язки виконавців. Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з частинами 1, 5, 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до статей 10, 48 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом частин 1, 2, 5, 6 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, при її складенні державний виконавець дотримався вимог ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" та вніс до її змісту усі необхідні, передбачені цією статтею відомості. При цьому відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2019 р. у справі № 904/1069/18 та від 09 листопада 2020 року у справі № 910/22695/13).

Крім того, слід зазначити, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника та акт державного виконавця від 07 жовтня 2020 р. винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Пищ М. С., а не головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В., дії якого скаржник просить визнати неправомірними у своїй скарзі.

Не підлягає задоволенню і вимога ПрАТ "Агромаш-ІФ" про зупинення виконавчого провадження як така, що виходить за межі повноважень господарського суду, оскільки суперечить положенням ст. 343 ГПК України, відповідно до якої за результатами розгляду скарги у разі встановлення обґрунтованості скарги суд може визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Наведені обставини спростовують викладені скаржником доводи про неправомірність дій державного виконавця, у зв`язку з чим підстав для задоволення скарги суд не вбачає.

Керуючись статтями 234, 235, 339, 342 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні скарги приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з виконання наказу від 12 вересня 2017 р. у справі за позовом Національного банку України до приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст ухвали складено 10 лютого 2021 р.