Постанова

від 10.02.2021 по справі 902/171/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 902/171/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020

у складі колегії суддів : Василишина А. Р. - головуючого, Бучинської Г. Б., Філіпової Т. Л.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3"

до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"

про стягнення 88 939,00 грн шкоди

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій

1 . Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.03.2020 у справі № 902/171/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" про стягнення 88 939,00 грн шкоди, було задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" від 05.03.2020 № 05/03 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (далі - приватний виконавець Телявський А. М., скаржник, касатор), а саме визнано протиправними дії приватного виконавця Телявського А. М. у виконавчому провадженні № 60715907 щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 02.03.2020, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича від 02.03.2020 про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 60715907.

2 . Не погоджуючись із постановленою ухвалою, скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.03.2020 у справі № 902/171/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" на дії приватного виконавця Телявського А. М.

3 . Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 апеляційну скаргу приватного виконавця Телявського А. М. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.03.2020 у справі № 902/171/19 залишено без руху. Надано скаржнику 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн та одночасно апелянту роз`яснено наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою.

Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду

4 . Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.03.2020 повернуто приватному виконавцю Телявському А. М. з тих підстав, що скаржник у строк, встановлений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 27.04.2020, а саме не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

5 . Постановляючи ухвалу від 17.08.2020 суд апеляційної інстанції врахував набрання чинності Законом № 731-IX та закінчення 20-денного строку для звернення із заявою про продовженння чи поновлення процесуальних строків 06.08.2020 чого скаржником у цей строк не було вчинено.

6 . Окрім того апеляційним судом зауважено, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у цій справі була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою в реєстрі та своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7 . Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду приватний виконавець Телявський А. М. звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

8 . Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

9 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

10 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

11 . За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

12 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

13 . Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

14 . Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

15 . Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 касаційну скаргу приватного виконавця Телявського А. М. на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 902/171/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.10.2020.

16 . У подальшому в зв`язку із заміною членів судової колегії ухвалами суду від 26.10.2020 та від 30.12.2020 справи № 902/171/19 приймалась до провадження новим складом суду.

17 . Ці ухвали у справі № 902/171/19, надіслані на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

18 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

19 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо поданої касаційної скарги приватного виконавця Телявського А. М.

20 . Станом на момент розгляду цієї касаційної скарги відзивів щодо поданої касаційної скарги до суду не надійшло.

21 . Будь-яких заяв, клопотань тощо від учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду також не надходило.

22 . Ураховуючи викладене, суд констатує, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо касаційної скарги приватного виконавця Телявського А. М.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (приватного виконавця Телявського А. М.)

23 . Приватний виконавець Телявський А. М. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права зазначаючи, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вказавши про оприлюднення ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не зазначив про її направлення приватному виконавцю Телявському А. М.;

- судом апеляційної інстанції не було дотримано вимог норм статті 242 ГПК України та передчасно повернуто апеляційну скаргу чим допущено обмеження реалізації прав скаржника на апеляційне оскарження судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

24 . 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

25. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

26 . Оскільки приватний виконавець Телявський А. М. з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 902/171/19 звернувся до Верховного Суду 04.09.2020, тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020.

27 . Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

30 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

31 . Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, якою повернуто без розгляду апеляційну скаргу приватного виконавця Телявського А. М. у зв`язку із тим, що скаржник у строк, встановлений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 27.04.2020, а саме не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

32 . З урахуванням доводів наведених у касаційній скарзі та змісту оскаржуваного судового рішення предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги.

33 . Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.

34 . Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

35 . Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

36 . Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

37 . У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

38 . Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

39 . З огляду на приписи статті 254 ГПК України, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.

40 . Частиною третьою статті 258 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до апеляційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору .

41 . Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду , яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

42 . Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, прийняте по суті спору, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

43 . До того ж за правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 положення підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI щодо необхідності сплати судового збору з апеляційної і касаційної скарг у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду , які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

44 . За змістом частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

45 . Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

46 . Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

47 . Разом з тим, частиною шостою статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді повернення її без розгляду, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

48 . Тобто, положеннями статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

49 . Отже, при вирішенні питання про відповідність апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України щодо її форми та змісту суд апеляційної інстанції надає оцінку поданим скаржником доказам сплати судового збору на предмет їх належності та допустимості, а у разі несплати скаржником судового збору суд, керуючись приписами статей 174, 260 ГПК України, надає скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги та зазначає в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суму судового збору, яка підлягає до сплати скаржником.

50 . З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.03.2020 у справі № 902/171/19 скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу.

51 . Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 902/171/19 суд апеляційної інстанції встановив, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, у зв`язку із чим ухвалою від 27.04.2020 залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини другої статті 260 ГПК України, встановивши скаржникові 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

52 . Отже, апеляційним судом в порядку статті 113 та частини другої статті 174 ГПК України встановлено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги у десять днів з дня вручення йому копії ухвали суду від 27.04.2020 та пунктом 3 резолютивної частини цієї ухвали визначено негативний процесуальний наслідок для скаржника у разі не усунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк (неподання суду доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному судом) у вигляді повернення апеляційної скарги без розгляду.

53 . Із матеріалів справи слідує, що ухвала апеляційного господарського суду від 27.04.2020 надсилалась на адресу учасників справи ( Товариству з обмеженою відповідальністю "БМУ-3", Публічному акціонерному товариству "Укрвторчормет", приватному виконавцю Телявському А. М.), та отримана останніми, у тому числі скаржником 05.05.2020 , що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.173-176, т.2).

54 . У контексті можливості реалізації апелянтом своїх процесуальних прав суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004 за яким на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу.

55 . Наведеним спростовуються доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 242 ГПК України та передчасність повернення апеляційної скарги.

56 . У рішенні від 08.01.2008 Європейський суд з прав людини у справі "Скорик проти України" зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювалися у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

57 . Верховний Суд зазначає, що керуючись приписами частини другої статті 2, частин першої, другої, четвертої статті 174 та частини другої статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння скаржнику у справі № 902/171/19 у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини першої статті 17 ГПК України, та визначивши, яка конкретно сума судового збору підлягає до сплати скаржником за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення місцевого суду, залишив апеляційну скаргу без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору на відповідну суму.

58 . Суд приймає до уваги, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 яким викладено у новій редакції пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, у якому визначено, що суд може поновити процесуальні строки, встановлених цим Кодексом, за умови визнання причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

59 . Відповідно до приписів пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону від 18.06.2020 №731-IX процесуальні строки, які були продовжені згідно з пунктом 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

60 . Отже встановлений Законом № 731-IX 20-денний строк спливав 06.08.2020, однак до вказаної дати скаржник допущені при поданні апеляційної скарги недоліки не усунув, заяви чи клопотання про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом не подав, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що апеляційна скарга вважається неподаною, а відтак обґрунтовано повернув її скаржникові.

Щодо суті касаційної скарги

61 . Доводи касаційної скаргу приватного виконавця Телявського А. М. не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

63 . Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64 . Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат

65 . У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржуваного судового рішення витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

66 . Тлумачення підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI приводить до висновку щодо необхідності сплати судового збору з апеляційної і касаційної скарг у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду , які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

67 . Не усунення недоліків апеляційної скарги у строк визначений ухвалою апеляційного господарського суду тягне в якості негативного процесуального наслідку повернення такої апеляційної скарги без розгляду.

Керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича залишити без задоволення.

2 . Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 902/171/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков