Постанова

від 01.02.2021 по справі 440/359/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 р. Справа № 440/359/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЕЗЕР" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020, суддя С.С. Бойко, повний текст складено 27.05.20, по справі № 440/359/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЕЗЕР"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Авенезер" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.12.2019 № 0005920504, № 0005930504.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач вказав, що об`єкт нежитлової нерухомості, розташований за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37, належить до "Будівель промисловості" визначеної п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266. ст. 266 Податкового кодексу України та не є об`єктом оподаткування. Також, апелянт звертав увагу, що до внесення змін до Податкового кодексу України Законом України № 466-IX від 16.01.2020 п.п. "є" п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не містив вимог щодо використання об`єкту нерухомості за призначенням та за відсутності факту здавання в оренду.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, просила рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 15.10.2019 по 21.10.2019 фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авенерез".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.10.2019 № 1322/16-31-05-04-14/38719309, яким зафіксовано порушення ТОВ "Авенезер" п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме не подання контролюючому органу, за місцем знаходження об`єкта оподаткування, декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за встановленою формою за період з 2015 по 2019, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.1 п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме товариством не задекларовано об`єкт оподаткування житлової ат/або нежитлової нерухомості загальною площею 6130,2 кв.м., що привело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 419673,49 грн.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області 26.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення № 0005920504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 524591,86 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 419673,49 грн., за штрафними санкціями - 104918,37 грн., № 0005930504, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 850,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний обов`язок подати розрахунок та сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, положення п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України містять умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. "є" п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Таким чином, виключення з об`єктів оподаткування податком на нерухомість таких об`єктів як будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, відбувається за умови використання останніх у господарській діяльності власника об`єктів нерухомості як виробничих одиниць.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Авенезер" на праві власності належить 566/1000 частини нежитлових будівель та споруд. загальною площею 6483,7 кв.м. розташованої на землі держфонду за адресою АДРЕСА_1 , що набуте на підставі договору від 30.07.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" в особі ОСОБА_1 та ТОВ "Авенезер Інвест", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Ейкорн Груп", Релігійною громадою Християн віри Євангельської "Благовістя" м. Полтава Собору (Центру) Церков України "Відкрита Біблія".

При цьому, позивачем не надано належних доказів здійснення виробничої діяльності у зазначених виробничих приміщеннях.

У той же час, Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Авенезер" здійснювало реєстрацію податкових накладних з номенклатурою товарів надання послуг з оренди даху; надання послуг з оренди офісних приміщень; надання послуг з оренди території для стоянок; надання послуг з оренди складських приміщень; надання послуг з оренди нежитлових приміщень та експлуатаційні витрати, на користь ТОВ "Компанія Укртехпром", ТОВ "ГРУПА "Аювін", ТОВ "ПСО "Яструб", ТОВ "АРХІКАД-С", ТОВ "АЛЕКТРО", ТОВ "АЛЕФАНТ і К", ТОВ "Группа Компаній "Елефант", ТОВ "Еліт - Україна", ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "Віст груп", ТОВ "Будімперія 2017", ПП "РУЛЕТ", ТОВ "ЕЛІТ Україна", ТОВ "Агрокор Полтава", ТОВ "Центр забезпечення будівництва", що підтверджується даними про реєстрацію податкових накладних ТОВ "Авенезер" за період з 01.04.2019 по 31.12.2019.

Враховуючи викладене колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав застосування п.п. "є", п.п. 266.2.2, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до спірної будівлі, оскільки надання в оренду будівель промисловості не передбачає їх використання власником як виробничих одиниць промислового підприємства у власній господарській діяльності.

За наведених обставин у ТОВ "Авенезер", як власника зазначених приміщень, наявний обов`язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0005920504 від 26.12.2019 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У ході судового розгляду встановлено, що у період 2015 по 2019 позивачем до податкового органу за місцем знаходження об`єкта оподаткування декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не подавались, докази на спростування встановлених обставин позивачем не надано.

Згідно зі ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Полтавській області правомірно застосовано до позивача штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 0005930504.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності дій платника податків, та є невірними, оскільки вищенаведене правове регулювання спірного питання не передбачає неоднозначного трактування прав та обов`язків платника податків.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЕЗЕР" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 по справі № 440/359/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 10.02.21.