Постанова

від 21.01.2021 по справі 280/842/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/842/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: 69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд.31, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 р. у справі № 280/842/20 адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій Запорізької області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області про застосування заходів реагування - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 р. у справі № 280/842/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, направлено клопотання на фінансування заходів зі встановлення системи оповіщення протипожежної сигналізації. Усунення інших порушень можливе лише при наявності фінансування. Також вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано виключний захід реагування, який є неспівмірним із не усунутими порушеннями, а позивачем не надано доказів, що діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та надаю їм належну юридичну оцінку. Вказує на те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні докази повного усунення виявлених порушень. Крім того, вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, на підставі заяви відповідача була проведена позапланова перевірка щодо стану усунення порушень та відповідно до акта перевірки залишилися неусуненими порушення, а саме не забезпечено обладнанням будівлю та приміщення закладу системами протипожежного захисту.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване перебуванням директора ДНЗ №167, яка діє від імені закладу освіти, на лікарняному, що унеможливлює прибуття уповноваженого представника в судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з таких підстав.

Колегія суддів зауважує, що представником відповідача раніше заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з аналогічних підстав, яке було судом задоволено та розгляд справи було відкладено.

Судом враховано, що Дошкільний навчальний заклад є юридичною особою та відповідно має можливість забезпечити прибуття в судове засідання уповноваженого представника.

Водночас, відповідачем не зазначено про необхідність надання ним нових доказів по справі.

Частиною другою статті 313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.12.2019 року по 18.12.2019 року посадовими особами ГУ ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеної перевірки, позивачем складено акт №1098 від 18.12.2019 року, яким зафіксовано виявлені порушення, а саме: 1) не відкориговані схематичні плани евакуації; 2) не забезпечено будівлю та приміщення знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ; 3) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання, який проходить скрізь протипожежні перешкоди у підвальному приміщенні не відповідає її класу вогнестійкості; 4) допущено складування горючих матеріалів у підвальному приміщенні закладу; 5) допускається у тамбурі центрального евакуаційного виходу першого поверху опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки; 6) допущено складування різних горючих матеріалів у тамбурі біля дверей евакуаційних виходів з ясельних груп на першому поверсі; 7) допускається захаращення шляхів евакуації з приміщення групи №3, меблями; 8) допущено зняття дверей, що відділяють сходові клітини на другому поверсі; 9) засклення дверей на шляхах евакуації, виконано склом що дає скалки при руйнуванні; 10) відсутні пристрої для самозачинення дверей, що відділяють сходові клітини першого та другого поверхів у будівлі закладу; 11) допускається розміщення електророзетки на горючій основі (конструкції) у тамбурі евакуаційного виходу першого поверху; 12) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 13) допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, які відокремлює електрощитову; 14) не забезпечено обладнанням будівлю та приміщення закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; 15) територія, будівля та приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння: бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початкові; 16) не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду: Наказ відповідача від 30.10.2017 за №141к/тр Про прийняття за сумісництвом ОСОБА_1 ; Наказ відповідача від 04.09.2019 за №95к/тр Про прийняття ОСОБА_2 ; Посадову інструкцію робітника з комплексного обслуговування будівель та споруд; Інструкцію №41 з охорони праці для робітника з комплексного обслуговування будівель та споруд; Договір про надання послуг від 04.03.2020 за №167/ПР-34; Договірну ціну, Пояснювальну записку, Розрахунки, Локальний кошторис на будівельні роботи, Дефектний акт щодо поточного ремонту евакуаційних шляхів приміщення Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області; Наказ відповідача від 04.09.2019 за №91к/тр Про зміну навантаження ; Посадову інструкцію слюсаря-електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування; Інструкцію №46 електромонтера по ремонту і обслуговуванню електроустаткування; Технічний звіт (протоколи випробувань та електровимірювань); Договір про надання послуг від 05.12.2018 за №05/12/2018; Рахунок-фактуру №СФ-002301; Акт приймання виконаних будівельних робіт, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, Договірну ціну щодо монтажу протипожежних дверей у Дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області; Договір про надання послуг від 02.03.2020 за №167/ПР-30; Договірну ціну, Пояснювальну записку, Локальний кошторис на будівельні роботи, Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, Дефектний акт щодо поточного ремонту по встановленню відокремлюючих дверей на шляхах евакуації Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області; Клопотання відповідача від 17.05.2018 за №69, від 22.05.2018 за №70, від 03.02.2020 за №17, від 03.02.2020 за №18 на адресу начальника Територіального відділу освіти Заводського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради; Лист Територіального відділу освіти Заводського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 30.05.2018 за №07.01-19/535 на адресу відповідача; Інформацію щодо виконання припису Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2019 за №819 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області; Наказ відповідача від 30.08.2019 за №146р Про створення пожежно-технічної комісії для огляду будівель та споруд у ДНЗ №167 у 2019-2020 н.р. ; Наказ відповідача від 02.09.2019 за №161р Про затвердження Інструкції з пожежної безпеки у ДНЗ №167 ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №9р Про призначення відповідальних осіб з пожежної безпеки у ДНЗ №167 на 2019-2020 н.р. ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №10р Про призначення особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства в закладі дошкільної освіти ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №2р Про встановлення протипожежного режиму в ДНЗ ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №15р Щодо попередження пожеж у весняно-літній період 2020р. у ДНЗ №167 ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №16р Про призначення відповідальної особи за електрогосподарство закладу дошкільної освіти ; Наказ відповідача від 02.01.2020 за №17р Про попередження пожеж та уникнення ураження електрострумом в закладі дошкільної освіти ; Протокол №1 позачергової виробничої наради при завідувачі дошкільного навчального закладу від 13.02.2020; Договір на закупівлю послуг за державні кошти від 22.01.2020 за №6053в з додатками; фотоматеріали; Договір на виконання проектних робіт від 19.03.2020 за №7 з додатком; Бюджетний запит на 2018-2020 роки; Експертний звіт щодо розгляду проектної документації з дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні системи пожежної сигналізації та кошторисної частини.

Однак, безспірно залишилось не усунутим таке порушення наведене в акті перевірки №1098 від 18.12.2019 та позовній заяві: не забезпечено обладнанням будівлю та приміщення закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Документальних доказів повного усунення порушень наведених в акті перевірки №1098 від 18.12.2019 - відповідач до суду не надав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення, які не усунуто відповідачем створюють значну небезпеку життю та здоров`ю людей, а отже є підставами для задоволення позовних вимог щодо зупинення експлуатації об`єктів відповідача.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

З огляду на положення Кодексу цивільного захисту України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у виглядів повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства (установи), його окремих об`єктів, є виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначені порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

У спірному випадку за результатами проведеної перевірки були виявленні порушення в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Надаючи оцінку виявленим порушенням, а також вжитим відповідачем заходів щодо усунення таких порушень, суд першої інстанції встановив те, що надані відповідачем докази свідчать про часткове усунення наступних порушень: облицювання стін та стель пластиком; скрутки жил проводів та кабелів; проведено навчання керівника з питань пожежної безпеки; розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення в разі виникнення аварії; проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна господарювання в разі виникнення пожежі; проведені об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту. Також, частково виконана робота стосовно забезпечення працівників ДНЗ засобами колективного та індивідуального захисту.

В той же час інші порушення, які виявлені під час проведення перевірки, відповідачем усунуто не було.

Оцінюючи ризики не усунутих порушень, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з позицією відповідача, який вважав відсутність системи пожежної безпеки та інших не усунутих недоліків формальною обставиною, оскільки:

- відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- при відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних . характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння;

- при оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Наявність не усунутих відповідачем порушень та ризики, які такі порушення несуть, стало підставою для задоволення судом першої інстанції заявленого позову.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідачем не заперечуються висновки суду першої інстанції щодо тих ризиків, які несуть не усунуті порушення в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до акта позапланової перевірки державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 14.09.2020 залишилися не усунутими порушення: не забезпечено обладнанням будівлю та приміщення закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Суд зазначає, що згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, яке було виявлене під час позапланової перевірки будівель дошкільного навчального закладу, та не усунуто відповідачем, є таким, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, відтак є достатньою та самостійною підставою для застосування до відповідача заходів реагування саме у вигляді зупинення експлуатації об`єктів.

У цій справі особливу увагу привертає той факт, що об`єкт, до якого судом застосовано заходи реагування, призначені для надання освітніх послуг дітям.

Аргументи відповідача, які наведені в апеляційній скарзі, про ухвалення судом першої інстанції рішення, яке стосується прав, свобод та інтересів Запорізької міської ради, суд апеляційної інстанції визнає безпідставними, оскільки рішення суду першої інстанції, яким застосовано заходи реагування у вигляді заборони експлуатації об`єкта - Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області, не вливає на права, свободи та інтереси Запорізької міської ради, як власника комунального підприємства, оскільки сам факт того, що власником комунального підприємства є міська рада не означає того, що ухвалене рішення стосується її прав, свобод та інтересів. Комунальне підприємство є самостійною юридичною особою і ухвалене рішення стосується виключно його прав та обов`язків, до яких, зокрема, і входить дотримання вимог законодавства в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №167 Каштан Запорізької міської ради Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров