Постанова
від 10.02.2021 по справі 320/3307/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3307/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В.,Коротких А.Ю.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Артемко" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Артемко" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Артемко" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) №2 "Артемко", за адресою: Київська область, Бородянський р-н., смт. Пісківка, вул. Дачна, буд. 60, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.01.2020 №8.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції було протиправно розглянуто справу в порядку письмового провадження та без належного повідомлення учасників справи про дату судового засідання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Бородянським РВ ГУ ДСНС України у Київській області було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) №2 Артемко , за адресою: Київська область, Бородянський р-н., смт. Пісківка, вул. Дачна, буд. 60.

За результатами вказаного позапланового заходу було складено Акт №8 від 20.01.2020, в якому зафіксовано наступні порушення:

- будівлю не обладнано системами протипожежного захисту (п.п.1.2 п. 1, глава 1розділ V ППБ в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт) (п.2.5, п.2.6 глава 2 розділ II ППБ в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- будівлю не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (п. 1.21 глава 1 розділ IV ППБ в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- шляхи евакуації у будівлі не забезпечено евакуаційним освітленням з встановленням світлових покажчиків "Вихід" (п. 2.31 глава 2 розділ III, п. 4 розділ І ППБ в Україні затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- не доустановлено пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів (п. 2.37 глава 2 розділ III ППБ в Україні, затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) місць розташування найближчих пожежних гідрантів та пожежних водойм (резервуарів), з нанесеними на них: - для пожежного гідранта літерним індексом ПГ. цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), - для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (п.п. 9, п.п. 8 п. 2.1 глава 2 розділ V, п. 4 розділ І ППБ в Україні затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електророзподільних коробках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 глава 1 розділ IV ППБ в Україні затверджені Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- на покрівлі (покритті) будівлі не встановлено огорожу за периметром будівлі (п.2.15 глава 2 розділ III п. 4, розділ І ППБ в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- у тамбурі головного входу в будівлю опорядження (облицювання) стін та стель виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (горюча пластикова вагонка) (п.2.17 глава 2 розділ ІІІ ППБ в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 за № 1417);

- працівників об`єкту не забезпечено необхідною кількістю засобів індивідуального захисту (засобами радіаційного та хімічного захисту) (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ, пункти 6.1 - 6.4 розділу 6 наказу МНС №330 ПТБ затверджені Наказом МВС України від 05.11.2018 за № 879).

Позивач, встановивши, що заклад функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування.

З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Пісківським закладом дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) №2 "Артемко" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 10 порушень вимог законодавства.

У письмових поясненнях поданих до суду першої інстанції позивач зазначав, що частина порушень усунута, а саме:

-шляхи евакуації у будівлі забезпечено евакуаційним освітленням шляхом встановлення світлових показників "Вихід";

-пристрій для самозачинення дверей встановлено;

-показники місць розташування найближчих пожежних гідрантів та пожежних водойм замовлено та буде встановлено найближчим часом;

- горюча пластикова вагонка зі стін на стелі у тамбурі головного входу в будівлі демонтована.

Як зазначив відповідач інші порушення будуть усуненні після отримання відповідного фінансування.

Колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей (дітей) у випадку виникнення пожежі.

З характеру порушень, встановлених актом перевірки та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявність порушень, що встановлені в акті перевірки, не надано доказів їх усунення у повному обсязі.

Вказані в акті перевірки порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі ЗДО, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людей, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відновлення експлуатації будівлі після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

В даному випадку, апелянтом не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів звернення до позивача із повідомленням про усунення ним усіх порушень.

Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 20.01.2020 №8, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки протиправно розглянуто справу в порядку письмового провадження та без належного повідомлення учасників справи про дату судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засіданні призначено на 02 червня 2020 року о 11:30.

01 червня 2020 року відповідачем було направлено на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину.

Згідно з протоколом судового засідання від 02 червня 2020 року розгляд справи було відкладено на 02 липня 2020 року.

Цього ж дня секретарем судового засідання було передано телефонограму відповідачу, в якій повідомлено, що розгляд справи відбудеться 02 липня 2020 року.

23 червня 2020 року відповідачем повторно направлено на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину.

Згідно з протоколом судового засідання від 02 липня 2020 року розгляд справи було відкладено на 18 серпня 2020 року.

12 серпня 2020 року відповідачем втретє було направлено на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 18 серпня 2020 року у зв`язку із продовженням карантину.

У зв`язку з повторною неявкою відповідача та клопотанням позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, 18 серпня 2020 року у судовому засіданні судом було вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що судом було дотримано норми процесуального права при розгляді справи в порядку письмового провадження. Судом було двічі відкладено розгляд справи за клопотання відповідача. Кожного разу відповідач належним чином повідомлявся про дату наступного судового засідання.

Отже доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який прийняв рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Пісківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) "Артемко" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.02.2021
Оприлюднено12.02.2021
Номер документу94769551
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/3307/20

Ухвала від 26.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 21.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 19.07.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Постанова від 10.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 17.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 17.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 10.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Рішення від 24.09.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 21.04.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні