Постанова

від 09.02.2021 по справі 500/637/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 500/637/20 пров. № А/857/15600/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судова-Хомюк Н.М., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 500/637/20 за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Потуторського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

суддя в 1-й інстанції -Шульгач М.П.,

час ухвалення рішення - 26.10.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 29.10.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області звернулось із адміністративним позовом до Потуторського навчального-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме просить застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Потуторського навчального-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» за адресами: Тернопільська область, Бережанський район, с. Потутори та с. Жовнівка шляхом повного знеструмлення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 11 по 23 грудня 2019 року головним інспектором Бережанського районного відділу Управління Панасом Іваном Петровичом, в присутності директора Потуторського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Поляк Ольги Михайлівни проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в будівлях Потуторського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" (далі - навчально- виховний комплекс) за адресами: Тернопільська область, Бережанський район, с. Потутори, с. Жовнівка та встановлено ряд порушень, про що було складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2019 № 1, з яким ознайомлено директора навчально-виховного комплексу ОСОБА_1 , а також даний Акт вручено вказаній посадовій особі, що підтверджується її особистими підписами.

На підставі даного акту позивачем було винесено припис від 23.12.2019 № 108 про усунення порушень.

Добровільно відповідач не виконав припис, а тому позивач звернувся до суду для вирішення даного питання в судовому порядку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 500/637/20 позовні вимоги задоволено частково.

Застосовано захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді знеструмлення кабінету директора школи Потуторського навчального-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» . В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Управлінням надано докази наявності порушень що створюють неприпустимий ризик виникнення пожежі та її розвитку, а як наслідок створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 500/637/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що повне знеструмлення Потуторського навчального-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» може привести до припинення діяльності навчального закладу і порушення Конституційного права на освіту громадян України, а тому вважає що відключення струму слід провести частково, а саме знеструмити кабінет директора навчального закладу.

Розглядаючи спір, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 11 по 23 грудня 2019 року головним інспектором Бережанського районного відділу Управління Панасом Іваном Петровичом, в присутності директора Потуторського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Поляк Ольги Михайлівни проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в будівлях Потуторського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" (далі - навчально- виховний комплекс) за адресами: Тернопільська область, Бережанський район, с. Потутори, с. Жовнівка та встановлено ряд порушень, про що було складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 23.12.2019 № 1, з яким ознайомлено директора навчально-виховного комплексу ОСОБА_1 .

На підставі даних порушень був прийнятий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (далі - Припис) від 23.12.2019 № 108.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

01.07.2013 набрав чинності Кодекс цивільного захисту України, який регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п.п. 57 п.4 Указу Президента України №20/2013 від 16.01.2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно з п.п.63 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з п.п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що дотримання правил пожежної та техногенної безпеки безпосередньо на місцях є обов`язком керівника чи уповноваженої особи та передбачене вимогами законодавства.

Як слідує зі змісту акта перевірки від 16.10.2020 № 110, у ньому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

Головний корпус навчального-виховного комплексу за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, с.Потутори:

1.Приміщення будівлі не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

2.Сходові клітки, коридори, проходи, шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням.

3.Дерев`яні елементи горищного покриття ( крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності.

4.Будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту.

5.Будівлю не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням шляхом влаштування 2 пожежних резервуарів (водойм) загальним об`ємом 108 м.куб.

6.Не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності виявлення джерел та чинників небезпеки.

Будівля їдальні навчального-виховного комплексу за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, с.Потутори:

1.Приміщення будівлі не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

2.Дерев`яні елементи горищного покриття ( крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності.

3.Будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту.

Дошкільний підрозділ корпус №2 навчального-виховного комплексу за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, с.Потутори:

1.Приміщення будівлі не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

2.Сходові клітки, коридори, проходи, шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням.

3.Дерев`яні елементи горищного покриття ( крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності.

4.Будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту.

Жовнівська філія навчального-виховного комплексу за адресою: Тернопільська область, Бережанський район, с.Жовнівка:

1.Приміщення будівлі не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.

2.Сходові клітки, коридори, проходи, шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням.

3.Дерев`яні елементи горищного покриття ( крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності.

4.Будівлю не обладнано пристроями блискавкозахисту.

5.Будівлю не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням шляхом влаштування 2 пожежних резервуарів (водойм) загальним об`ємом 108 м.куб.

Колегія суддів звертає увагу на те, що належним та достатнім доказом усунення Відповідачем порушень є акт перевірки стану усунення виявлених порушень, відповідно до якого порушення мають бути відсутні.

Колегія суддів наголошує, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє Відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) Відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 по справі № 814/1272/18 та від 26.03.2020 по справі №520/6694/19.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, частини 2 статті 68, частин 1 та 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Пунктом 33 та пунктом 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство пов`язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров`я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку.

В свою чергу, не усунені Відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають на забезпечення безпеки роботи навчального закладу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

Навіть часткове усунення раніше виявлених контролюючим органом порушення може свідчити лише про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів. Натомість немає доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

З огляду на Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-XII,а саме частину 3 статті 3 та статтю 3 Конституції України, ЗУ "про охорону дитинства", пріоритетним в даному випадку є забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, що включено у систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З мотивів вищенаведеного колегія суддів прийшла до висновку, що характер високої суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей в даній справі є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, а тому дійшов помилкового висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів приходить до висновку, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становлять реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей.

Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації корпусів/приміщень слід застосувати судом з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантуваними державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об`єктивно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та можуть бути усунуті.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та прийняття нової постанови в цій частині.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 500/637/20 скасувати та прийняти постанову , якою задовольнити позовні вимоги частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівлі Потуторського навчального-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» за адресами: Тернопільська область, Бережанський район, с. Потутори та с. Жовнівка шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 10.02.2021 року