Постанова

від 08.02.2021 по справі 300/1286/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1286/20 пров. № А/857/14239/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Глушко І.В.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за учстю:

представник позивача Клебан М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя Панікар І.В., м.Івано-Франківськ) у справі № 300/1286/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до приватного сільськогосподарського підприємства "Берег" про стягнення простроченої заборгованості в сумі 4 361 грн., -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2020 року позивач (Головне управління ДПС в Івано-Франківській області) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Берег" (надалі відповідач) про стягнення простроченої заборгованості в сумі 4 361 грн.

Позов обґрунтовує тим, що управлінням Державної казначейської служби України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області направлено до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання від 29.04.2020 року за № 16 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості із Приватного сільськогосподарського підприємства "Берег". Позивач, посилаючись на Положення Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, враховуючи подання управління Державної казначейської служби України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області від 29.04.2020 року за № 16, просить суд стягнути з відповідача 4361 грн. простроченої заборгованості по наданій на зворотній основі фінансовій допомозі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вказує, що на податковий орган не покладено обов`язок перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості, а відповідно до пп. 20.1.19 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

01.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства України в Тисменицькому районі та селянською спілкою «Дружба» у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року» , укладено договір № 13 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року.

Згідно довідки Тисменицького управління сільського господарства та продовольства районної державної адміністрації від 14.12.2004 року за № 01-11/476, у відповідності з рішенням загальних зборів селянської спілки «Дружба» (протокол № 1 від 14.02.2000), спілка перереєстрована у сільськогосподарський кооператив «Дружба» передачею всіх майнових, боргових прав і припинила своє існування. В свою чергу, згідно загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» (протокол № 3 від 01.03.2002 року) та актів передачі майна і боргів, сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» ліквідовано та передано майнові і боргові права і обов`язки приватному сільськогосподарському підприємству "Берег"

18.03.2002 року складено акт передачі кредиторської заборгованості від сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» приватному сільськогосподарському підприємству "Берег" в сумі 137335 грн. (а.с.47). Згідно даного акту, під погашення кредиторської заборгованості передано майно в сумі 206587 грн. У примітці вказаного акту зазначено, що із переданого майна залишити у вигляді резервного фонду 42 084 грн. і дебіторську заборгованість 34 793 грн., які використати на виплату кредиторам в разі нарахування пені, різниця по курсу гривні в переводі на американський долар, витрат по перереєстрації транспортних засобів, зняття державного реєстру СВК «Дружба»та інші цілі. У відповідності до цього акту, було оформлено список кредиторської заборгованості станом на 01.04.2001 рік, загальною сумою в розмірі 137335,23 грн.

Управлінням Державної казначейської служби України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174 питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості направлено до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подання від 29.04.2020 року за № 16 для здійснення до Приватного сільськогосподарського підприємства "Берег" заходів щодо стягнення простроченої перед державою заборгованості за наданою на зворотній основі фінансовою допомогою, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року» , яка станом на 01.04.2020 року становить 4361 грн..

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача простроченої заборгованості по позичках в розмірі 4 361 грн з огляду на неотримання позивачем обов`язкових процедур, що передують зверненню до суду з позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (Порядок №174).

Даний Порядок №174 регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Згідно з пунктами 6, 9, 10 зазначеного Порядку №174, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені

Пунктом 15 Порядку №174 передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно приписів статті 1 вказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, вказує, що будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним доказів, що підтверджують спірну суму заборгованості, яку позивач просить стягнути, контролюючим органом не надано. Зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-III, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Крім того, у постанові від 22.10.2019 у справі № 826/8966/14 Верховний Суд зазначив, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Згідно частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI (у редакції, чинній на день звернення податкового органу до суду із даним позовом) прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

До функцій контролюючого органу, відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За правилами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність заявлених позовних вимог з огляду на недотримання контролюючим органом обов`язкових процедур, що передують зверненню до суду із даним позовом, зокрема, не направленням податкової вимоги відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та дослідивши докази, зібрані у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 300/1286/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 10 лютого 2021 року.