УХВАЛА
10 лютого 2021 року
Київ
справа №420/6407/19
адміністративне провадження №К/9901/3632/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 420/6407/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стім-Груп до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Стім-Груп звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2019 року: № 0002821408, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 790417,50 грн; № 0002801408, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 711370,25 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 липня 2020 року у відкритому судовому засіданні, у повному обсязі складено 13 липня 2020 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 27 січня 2021 року.
Водночас з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначив, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Водночас скаржник зазначає, що повторно звертається до суду з урахуванням положень частини п`ятої статті 333 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Як зазначено скаржником, останній вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду було повернуто.
Як убачається з відомостей реєстраційної картки поштового відправлення (провадження № К/9901/20073/20), копію ухвали Верховного Суду від 08 вересня 2020 року про повернення касаційної скарги скаржником отримано 17 вересня 2020 року.
Однак вдруге касаційну скаргу у цій справі подано засобами поштового зв`язку лише 27 січня 2021 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною каргою.
Обставин, які б перешкоджали скаржнику звернутися до касаційного суду з касаційною скаргою в період з 17 вересня 2020 роду по 27 січня 2021 року, не зазначено.
Крім того, посилання скаржника на частину п`яту статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 420/6407/19 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 11.02.2021 |
Номер документу | 94770512 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні