Рішення

від 08.02.2021 по справі 171/1946/20

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1946/20

2/171/188/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. м.Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря судового засідання - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Апостолівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Апостолівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 .

Зазначає, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона та її батько ОСОБА_5 . Оскільки батько відмовився від прийняття спадщини на її користь, то вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

Спадкове майно складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2290 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 097404, виданого 14 вересня 2000 року на підставі рішення виконкому Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області № 55 від 09 червня 2000 року, кадастровий номер 1220386600:03:001:0087.

Звернувшись до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину їй у видачі вказаного свідоцтва було відмовлено.

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 жовтня 2020 року зазначено, що вищевказаний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку оформлений неналежним чином, оскільки в графі Прізвище, ім`я, по батькові власника земельної ділянки вказано Гладкова Н1на 1ван1вна , а не ОСОБА_4 , а саме через цифру 1 , а не літеру І .

В зв`язку з викладеним та оскільки будь-яким чином виправити правовстановлюючий документ про право власності на землю немає можливості, в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно та вимушена звернутися за захистом права до суду.

Позивач просить визнати право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1220386600:03:001:0087 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2290 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22.10.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій просить справу розглядати за відсутності сторони позивача, позов підтримав.

Від представника виконавчого комітету Апостолівської міської ради надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши докази, що є у матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої є ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_4 (а.с.11,42).

12.09.1992 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 , після одруження прізвище позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 05.03.1997 року (а.с.12,43).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 (а.с.13, 40).

З державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №097404 вбачається, що земельна ділянка площею 6,2290 га в межах згідно з планом, розташована на території Михайлівської сільської ради, належала Гладковій Н1ні 1ван1вні . Вказаний державний акт видано на підставі рішення виконкому Михайл1вської с1льської ради народних депутатів №55 від 09 червня 2000 року, дата видачі державного акту 14 вересня 2000 року (а.с.15,52).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1201893522014 від 01.10.2014 року вбачається, що власником земельної ділянки розташованої на території Михайлівської сільської ради, площею 6,2290 га., кадастровий номер 1220386600:03:001:0087 є ОСОБА_4 (а.с.17-20).

26.06.2020 року ОСОБА_1 подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с.36).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 04.06.2020 року № 48 встановлено, що на день смерті з ОСОБА_4 проживав ОСОБА_5 (а.с.41).

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 25.01.2021 № 384 встановлено, що станом на 30.03.2020 року за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.68).

30.06.2020 року ОСОБА_5 подав в нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини за законом на користь доньки спадкодавця ОСОБА_1 (а.с.48).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2020 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Богомоловим В.І., було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку тим, що на підтвердження факту права власності на спадкове майно нею надано оригінал Державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ДП № 097404, виданого Михайлівською сільською радою 14.09.2020 року оформлений не належним чином, де в графі Прізвище, ім`я, по батькові дані про власника майна вказано Гладкова Н1на 1ван1вна , а не ОСОБА_4 (а.с.54).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна № 243430336 від 08.02.2021 встановлено, що орендодавцем земельної ділянки кадастровий номер 1220386600:03:001:0087 є ОСОБА_4 (а.с.65-66).

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Положеннями ч.2, 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат передбачено, що тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Згідно п.1 Глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Згідно п. 2 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Державний акт виданий на ім`я спадкодавця дійсно містить невідповідність, а саме в графі Прізвище, ім`я, по батькові власника земельної ділянки вказано Гладкова Н1на 1ван1вна , а не ОСОБА_4 , а саме через цифру 1 , а не літеру І .

Водночас суд вважає, що таке написання імені власника майна в державному акті не позбавляє спадкоємця права на спадкування зазначеної земельної ділянки, оскільки дослідженим судом державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 097404, від 14 вересня 2000 року, який є дійсним, підтверджується, що вказана земельна ділянка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_4 .

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець дійсно була власником зазначеної вище земельної ділянки, а тому вона входить до складу спадщини.

Як встановлено судом позивач прийняла спадщину, оскільки звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк.

Зі змісту ст.ст.15, 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування (п.23) зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за законом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-82,89,95,247,258-259,264-265,273, 319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади Апостолівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 , прож. по АДРЕСА_2 ), право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1220386600:03:001:0087 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2290 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року.

СуддяЛ. І. Кодрян