Постанова

від 08.02.2021 по справі 909/179/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа №909/179/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- О.С. Скрипчук

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглянувши в порядку письмового провадженя апеляційну скаргу ФОП Говорухи С.А.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020

у справі № 909/179/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр"

до: ФОП Говорухи С.А.

про: стягнення 44508,64 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020, суддя Неверовська Л.М., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр" до Фізичної особи-підприємця Говорухи Сергія Анатолійовича про стягнення 44508,64 грн. було задоволено. Стягнути з ФОП Говорухи С.А. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр" 44508,64 грн заборгованості та 3431,49 грн судового збору.

З даним рішенням не погодився ФОП Говоруха С.А. і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення є необгрунтованим, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України. Апелянт заперечує існування в нього обов`язку по сплаті коштів за користування електроенергією в орендованому приміщенні.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 справу №909/179/20 було передано на розгляд колегії суддів у складі: Мирутенко О.Л., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 апеляційну скаргу ФОП Говорухи С.А. на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 у справі №909/179/20 було залишено без руху. Надано строк ФОП Говоруха С.А. до 12 листопада 2020 року для усунення вказаних судом недоліків при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Говорухи С.А. на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 у справі №909/179/20. Зобов`язано позивача по справі подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу. Роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 було призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 08.02.2020.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 у справі №909/179/20 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Карпаттехноцентр" звернулось з позовом до ФОП Говоруха Сергія Анатолійовича про стягнення заборгованості в сумі 228766,68 грн, з яких: 200508,64 грн - основний борг, 9085,00 грн - 3% річних, 19173,04 грн - інфляційні втрати. Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань згідно договору № 25-12/17 від 26.12.2017 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр", як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Говоруха Сергієм Анатолійовичем, як орендарем.

Підтримуючи позов, позивач наголошував, що згідно умов визначених п.2.2.4. договору орендар зобов`язався у встановлені договором строки вносити орендну плату та інші платежі, обговорені у даному договорі. Зокрема, пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендар самостійно сплачує витрати по отриманих та використаних комунальних послугах (електроенергія, газ, вода).

Ознайомившись із змістом доданих до відзиву доказів, позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 44508,64 грн; зазначена сума підтверджується актом звірки розрахунків за період 01.01.18-31.08.19, який оформлений сторонами після завершення строку дії договору оренди.

З матеріалів справи слідує, що 26.12.2017 між ТОВ "Карпаттехноцентр" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Говоруха Сергієм Анатолійовичем (орендар) було укладено договір № 25-12/17 (а.с. 9-10). Предмет договору визначений в розділі 1 договору.

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що орендодавець зобов`язується передати орендареві у тимчасове використання складське приміщення площею 121,3 кв.м. за адресою Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 117 для ведення орендарем господарської діяльності згідно переліку вказаного у витязі з реєстру платників єдиного податку.

Обов`язки сторін визначені у розділі 2 договору.

Орендар зобов`язаний у встановлені договором строки вносити орендну плату та інші платежі, обговорені у даному договорі (п.2.2.4. договору).

Орендна плата за орендоване майно визначена у розмірі 1250,00 грн в місяць (п.3.1. договору).

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця кожний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця (п.3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендар самостійно сплачує витрати по отриманих та використаних комунальних послугах (електроенергія, газ, вода).

Договір вступає в силу з 1 січня 2017 року і діє до 31 грудня 2018 року. (п.5.1. договору).

Відповідачем порушено умови укладеного договору та неоплачено в повному розмірі орендну плату і рахунки за електроенергію. Відповідачем під час дії договору та після завершення строку дії договору тривалий час проводилися часткові оплати; даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 80-82; 86, 88, 90, 92, 96, 98,100, 102, 104).

В підтвердження позовних вимог, позивач подав суду акти надання послуг оренди складського приміщення (а.с. 11-23) та виставлені відповідачу рахунки за електроенергію (а.с. 83, 87,89, 91,93-95, 97, 99, 101,103, 105).

Також в матеріалах справи наявна копія акту звірки розрахунків за період 01.01.18-31.08.19, який оформлений сторонами після завершення строку дії договору оренди (а.с. 59). Зазначеним актом встановлено непогашену заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 44508,64 грн.

З огляду на заборгованість відповідача, яка виникла на підставі договору № 25-12/17 від 26.12.2017, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом свого порушеного права.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір №25-12/17 від 26.12.2017 укладено у письмовій формі, підписано сторонами, що відповідає приписам статей 207 , 208 ЦК України ; сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого договору є обов`язковим.

Зазначений вище договір, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України ).

Вказана презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності Договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічно, пункт 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України ).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України , яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України , статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендар самостійно сплачує витрати по отриманих та використаних комунальних послугах (електроенергія, газ, вода). Отже, за умовами договору, відповідач повинен відшкодовувати відповідні витрати на підставі виставлених рахунків.

Згідно вказаних умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату, а також сторонами було складено акти надання послуг.

Акти надання послуг підписані відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень щодо обсягу спожитої електроенергії, також відповідачем тривалий час здійснювались часткові оплати, як під час строку дії так і після завершення договору.

Відповідачем-апелянтом не було надано суду першої інстанції доказів укладення окремих договорів щодо надання комунальних послуг з постачальниками таких послуг (зокрема, щодо електричної енергії).

Також відповідачем-апелянтом не надано доказів окремого укладення з позивачем договорів про відшкодування витрат на підставі даних обліку (лічильників), здійснення таких оплат самостійно позивачу або енергопостачальній організації.

Інші свої доводи та заперечення відповідач не підтвердив жодними доказами.

У відзиві на позовну заяву апелянт зазначив, що підписання ним актів здачі-прийняття робіт засвідчує факт їх надання, але не погоджує домовленість по їх оплаті(а.с.56).

Слід зазначити, що між сторонами також оформлено акт звіряння розрахунків за період 01.01.18-31.01.19, тобто після завершення строку дії договору оренди.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас згідно зі ст. 79 ГПК України (у редакції Закону України від 20.09.2019 №132-IX , який набув чинності 17.10.2019) наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України , щодо відсутності у доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

За наведених обставин та правових норм, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обгрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44508,64 грн за договором №25-12/17 від 26.12.2017 року, отже позов підлягає задоволенню.

Також в даній справі суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За даний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр" сплатило судовий збір в розмірі 3431,49 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1794 від 26 лютого 2020 року (а.с. 5).

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України ).

Позивач просив суд стягнути з відповідача 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпаттехноцентр".

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Господарський суд Івано-Франківської області обгрунтовано врахував правовий висновок, який викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, оскільки згідно з цим висновком у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору, тобто передбачено право суду прийняти відповідне рішення з огляду на фактичні обставини справи.

З огляду на те, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у стягненні вказаних витрат.

За таких обставин справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов ТзОВ "Карпаттехноцентр" підлягає задоволенню.

За таких обставин справи апеляційний суд відхиляє як безпідставне твердження апелянта про необгрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм ст. 74, 76, 77 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 по справі №909/179/20 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Судові витрати залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 року у справі №909/179/20 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ФОП Говорухи С.А. залишити без задоволення.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

О.С. Скрипчук

«Повний текст постанови виготовлено 10.02.2021»