Постанова

від 02.02.2021 по справі 925/1221/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа№ 925/1221/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Поляк О.І.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Рибчич М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Каневський В.А. (наказ №1-к від 22.06.2017), Чорноіваненко Д.О. (одер серія ЧК №148973 від 02.02.2021);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року

у справі №925/1221/17 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна, 35"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1",

2. Комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради

про визнання договору недійсним та зобов`язання передати документи на будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" звернулося до господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" та до комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради про:

визнання недійсним укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" та комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради договору від 01.11.2016 року №4 про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією;

зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" передати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" технічну документацію на житловий будинок за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35, а саме:

- технічний паспорт;

- інвентарну справу;

- договір на обслуговування;

- рішення від 31.12.1996 року №532 (про затвердження акту державної комісії на прийняття в експлуатацію і передачу на баланс 10-14 поверхового ж/б по вул. Гагаріна, 35).

В обґрунтування позову позивач зазначав, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.10.2016 року №1412 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року №1480 "Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг населенню м. Черкаси", виконавцем послуг з утримання будинку №35 і прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкаси визначено комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради. Проте, комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради в супереч вказаному рішенню виконавчого комітету Черкаської міської ради та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не маючи відповідних повноважень на обслуговування будинку №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" договір від 01.11.2016 року №4 про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією та передало на обслуговування останньому житловий будинок №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси та технічну документацію на нього. 16.01.2017 року було створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35", яке у відповідності із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вирішило здійснювати обслуговування багатоквартирного будинку №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси власними силами, однак товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" в супереч вимогам ст. 6 названого Закону не передає позивачу технічну документацію на вказаний будинок.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17 позовні вимоги задоволено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав, що спірний договір від 01.11.2016 року №4 на момент його укладення комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради з товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" суперечив чинному законодавству, а саме п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та рішенню виконавчого комітету Черкаської міської ради рішенням від 28.10.2016 року №1412 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року №1480 "Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг населенню м. Черкаси", а комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради не мало права на його укладення, оскільки не була визначена в установленому п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядку виконавцем послуг з утримання, будинку №35 та прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкасах.

Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило наведене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт вказав, що згідно договору №16 від 15.03.1997 року та рішення Придніпровського районної ради народних депутатів №532 від 31.12.1996 року спірний будинок перебуває на технічному обслуговуванні та для забезпечення належного збереження, обслуговування та його функціонування відповідач 2 має право укладати для цього відповідні угоди. За твердженням апелянта, виконавчий комітет Черкаської міської ради не має законних підстав на вирішення питань стосовно управління та функціонування будинку, так як він відсутній на балансі міста, що підтверджується змістом рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №1412 від 28.10.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 року поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17, відкрито апеляційне провадження у справі №925/1221/17, призначено справу до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 року апеляційне провадження у справі №925/1221/17 зупинено до вирішення та набрання законної сили процесуальним судовим рішенням по справі №711/3282/17 за позовом співвласника квартири в будинку по вул. Гагаріна, 35 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" про визнання рішення по створенню ОСББ "Гагаріна 35" недійсним.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Актом прийняття-передачі судових справ від 03.10.2018 року справу №925/1221/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/1221/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 року прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17 до провадження у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. Запропоновано учасникам процесу, повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що викликали зупинення даної справи.

06.07.2020 року через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "Житлоексплуатація №1" надійшла заява про поновлення провадження у справі №925/1221/17, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 року поновлено провадження у справі №925/1221/17 та призначено до розгляду на 08.09.2020 року.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

21.01.2021 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

29.01.2021 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача також надійшли додаткові пояснення по справі.

02.02.2021 року у судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її зашити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники відповідачів 1, 2 та третя особа у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники були повідомлені належним чином (а.с. 144-150 т. 2).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 02.02.2021 року за відсутності представників відповідачів 1, 2 та третьої особи.

Заслухавши пояснення представників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гагаріна 35 , вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28 жовтня 2016 року виконавчий комітет Черкаської міської ради рішенням №1412 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року №1480 "Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг населенню м. Черкаси" затвердив Перелік виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій м. Черкаси, що надаються комунальними підприємствами, згідно з яким виконавцем послуг з утримання будинку №35 та прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкаси замість комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської визначено комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради. (а.с. 61 т. 1)

01 листопада 2016 року між комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради, як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1", як управляючою компанією, укладено договір від 01.11.2016 року №4 (а.с. 77- 82 т. 1) про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією, відповідно до умов якого замовник передав, а управитель прийняв, зокрема, житловий будинок №35 по вулиці Гагаріна у м. Черкаси з 01 грудня 2016 року в управління для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих якостей та для забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, окремих житлових і нежитлових приміщень в отриманні житлово - комунальних послуг відповідної якості.

За актом від 30.11.2016 року (а.с. 28 т. 1), складеним та підписаним комісією в складі представників комунального підприємства "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1", комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради передало з технічного обслуговування 3-х під`їзний 10-14 поверховий, каскадний, цегляний 131 квартирний житловий будинок по вул. Гагаріна, 35 у м. Черкаси товариству з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1", а останнє прийняло цей будинок на технічне обслуговування, а також проектну документацію на цей будинок, а саме:

- технічний паспорт;

- інвентарну справу;

- договір на обслуговування;

- рішення від 31.12.1996 року №532 (про затвердження акту державної комісії на прийняття в експлуатацію і передачу на баланс 10-14 поверхового ж/б по вул. Гагаріна, 35).

16 січня 2017 року на підставі рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси, оформлених протоколом від 25.12.2016 року, було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як юридична особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35". (а.с. 41 т. 1)

На загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси, оформлених протоколом від 25.02.2017 року (а.с. 25 т. 1), було прийняте рішення про здійснення обслуговування багатоквартирного будинку власними силами.

В подальшому об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" із листом від 29.03.2017 року №2 (а.с. 30 т. 1), яким повідомило про своє створення та реєстрацію і заявило вимогу надати об`єднанню акт передачі будинку №35 по вул. Гагаріна та передати за цим актом всю наявну документацію на будинок відповідно до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Листом від 28.04.2017 року вих. №22 товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" відмовило об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" у передачі технічної документації, що й спричинило даний спір (а.с. 32 т. 1).

В подальшому, рішенням господарського суду Черкаської області від 07.02.2020 року у справі №925/1052/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 року та постановою Верховного Суду від 15.12.2020 року визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по створенню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" від 25.12.2016 року, оформлене протоколом; скасовано державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" за адресою: місто Черкаси, вул. Гагаріна, 35, код ЄДРПОУ 41082671.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що спірний договір від 01.11.2016 року №4 на момент його укладення комунальним підприємством "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради з товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" суперечив чинному законодавству, а саме п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та рішенню виконавчого комітету Черкаської міської ради рішенням від 28.10.2016 року №1412 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року №1480 "Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг населенню м. Черкаси", а комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради не мало права на його укладення, оскільки не була визначена в установленому п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядку виконавцем послуг з утримання, будинку №35 та прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкасах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі №920/1771/14).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 25.05.2016 року у справі №6-605цс16).

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою законодавства, яке полягає у наданні особі, що вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №910/15567/17.

Обґрунтовуючи своє порушене право позивач зазначає про те, що комунальне підприємство "Служба утримання будинків "Митниця" Черкаської міської ради в супереч рішенню виконавчого комітету Черкаської міської ради та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не маючи відповідних повноважень на обслуговування будинку №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" договір від 01.11.2016 року №4 про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією та передало на обслуговування останньому житловий будинок №35 по вул. Гагаріна у м. Черкаси, власником якого є члени ОСББ Гагаріна 35 .

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі в редакції станом на момент укладення оспорюваного договору) дано визначення понять:

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;

утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розроблено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг (далі - Порядок), затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.10.2014 року №279).

Виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно (п. 1.6 Порядку).

Органи місцевого самоврядування чи власник (власники) житлових будинків можуть визначати виконавців всіх або окремих житлово-комунальних послуг (п. 1.7 Порядку).

Визначені виконавці житлово-комунальних послуг є відповідальними за ненадання або неякісне надання відповідних послуг згідно з укладеними договорами та законодавством (п. 1.9 Порядку).

Як вже зазначалось вище, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.10.2016 року №1412 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року №1480 "Про визначення виконавців житлово - комунальних послуг населенню м. Черкаси", виконавцем послуг з утримання будинку №35 і прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкаси визначено комунальне підприємство "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради.

Доказів прийняття Виконавчим комітетом Черкаської міської ради інших рішень про визначення чи зміну виконавця надання послуг з утримання будинку №35 і прибудинкової території по вул. Гагаріна у м. Черкаси матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на те, що Черкаська міська рада не має права на вирішення питань стосовно управління та функціонування будинку спростовується вимогами Закону України Про житлово-комунальні послуги та Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг, зазначеними вище.

Апелянтом не доведено, що власник житлового будинку (а саме співвласники багатоквартирного будинку за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35) на момент укладення оспорюваного договору визначив відповідача 1, як виконавця житлово-комунальних послуг самостійно, відповідно до умов Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг.

Посилання апелянта на акт приймання-передачі житлових будинків від 31.10.2016 року (а.с. 158 т. 1) в якості твердження своїх доводів колегія суддів також відхиляє, оскільки такий акт підтверджує лише передачу з балансу КП СУБ Митниця на баланс КП Соснівська СУБ житлових будинків. Даний акт не є додатком до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.10.2016 року №1412, яким і було визначено КП Соснівська СУБ виконавцем послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій за адресою м. Черкаси, вул. Гагаріна, 35.

Крім того, згідно з положеннями статей 7, 13 та 27 вищевказаного Закону, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать до житлово-комунальних послуг, визначення виконавця яких та укладання відповідних договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, зокрема, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, здійснюється за результатами конкурсу згідно з установленим переліком для об`єктів державної або комунальної власності, визначеним орган місцевого самоврядування. Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Організатором конкурсу є власник чи балансоутримувач або уповноважена ним особа.

З наведених норм вбачається, що визначення виконавця житлово-комунальних послуг щодо об`єктів державної та комунальної власності проводиться на конкурсних засадах. Власники житла мають право доручити розпоряджатися та управляти належним їх майном балансоутримувачу.

Відповідно до пунктів 2, 30 та 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за №631 Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг , організатором проведення конкурсу може бути власник, балансоутримувач або уповноважений ним орган, переможцем конкурсу визначається його учасник, який відповідає кваліфікаційним вимогам, може забезпечити надання послуг відповідної якості і конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки. Тобто, організатором проведення конкурсу може виступити Сумська міська рада, як власник, та позивач, як балансоутримувач, або власники приватизованих квартир, а виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій може бути виключно субєкт господарювання - переможець конкурсу, з яким в подальшому укладається відповідний договір.

Вказане також узгоджується з п. 1.8. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60, відповідно до якого якщо органом місцевого самоврядування житлово-комунальні послуги, визначені у пункті 1.1 Порядку, включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавці таких послуг визначаються за конкурсом відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Тобто, організатором проведення конкурсу може виступити Черкаська міська рада або власники приватизованих квартир, а виконавцем послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій може бути виключно суб`єкт господарювання - переможець конкурсу, з яким в подальшому укладається відповідний договір.

Доказів того, що відповідач 1 набув право надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за результатами конкурсу або його було визначено співвласниками багатоквартирного житлового будинку, в матеріалах справи відсутні, а тому колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачі не мали права укладати оспорюваний договір. Тому, договір, що є предметом спору, укладений із дефектом закону, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання даного договору від 01.11.2016 року №4 недійсним.

Стосовно заявленої вимоги про витребування документів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , якою визначені форми управління багатоквартирним будинком, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ним відповідного рішення - управителем чи об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

За ч. 1 ст. 10 цього Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частиною 14 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 18, 19 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися.

Отже, з аналізу ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку вбачається те, що передбачений зазначеною нормою обов`язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об`єднання та не залежить від укладення між сторонами договору про передачу будинку в управління, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача законом не визначено.

Згідно з п. 2.2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009 року, при передачі об`єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах): щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 року №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 року за №393/2833; паспорт об`єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта; акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об`єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта.

У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об`єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об`єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатку до акту приймання-передачі (п. 2.3 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд).

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСББ Гагаріна 35 було зареєстровано 16.01.2017 року (про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); наявними в матеріалах справи доказами підтверджується звернення позивача до відповідача 1 із вимогами передати усю необхідну документацію; відповідно до ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у відповідача 1 після державної реєстрації ОСББ Гагаріна 35 , яка відбулась 16.01.2017 року, виник обов`язок в установлений законом строк передати об`єднанню всю технічну та іншу документацію на будинок, який не був виконаний відповідачем 1.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач 1 не виконав передбаченого законом обов`язку щодо передачі позивачу в тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання технічної та іншої документації на будинок, передбаченої Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009 року, суд першої інстанції на час винесення оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 07.02.2020 року у справі №925/1052/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 року та постановою Верховного Суду від 15.12.2020 визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по створенню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" від 25.12.2016 року, оформлене протоколом; скасовано державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" за адресою: місто Черкаси, вул. Гагаріна, 35, код ЄДРПОУ 41082671. Проте, припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для постановлення в суді апеляційної інстанції ухвали про закриття апеляційного провадження, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231, частини 3 статті 278 ГПК України.

Зазначену правову позиції виклав Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2020 року у справі №910/15925/18.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 статті 278 ГПК України якщо судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у справі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що припинення позивача відповідно до рішення господарського суду Черкаської області від 07.02.2020 року у справі №925/1052/19, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 року та постановою Верховного Суду від 15.12.2020 року визнано недійсним та скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по створенню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" від 25.12.2016 року, оформлене протоколом; скасовано державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагаріна 35" за адресою: місто Черкаси, вул. Гагаріна, 35, код ЄДРПОУ 41082671 не може бути підставою для закриття апеляційного провадження.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація №1" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 року у справі №925/1221/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/1221/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови підписано 11.02.2021.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді О.І. Поляк

Є.Ю. Пономаренко