Постанова від 26.01.2021 по справі 910/7482/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа№ 910/7482/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пономаренка Є.Ю.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Рогова Ю.Г.,

відповідача - Хоменко В.О.

третьої особи позивача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Вишгородської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. (повне рішення складено 29.09.2020 р.)

у справі № 910/7482/20 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Вишгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Північного офісу Держаудитслужби

про визнання укладеною додаткової угоди до договору про пайову участь

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року Вишгородська міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору про пайову участь (внесок)замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 32 від 09.08.2013 р. між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" у відповідній редакції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що при укладенні між сторонами договору № 32 про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода було допущено помилку в частині розрахунку розміру пайової участі, внаслідок чого відповідачу безпідставно зменшено розмір пайової участі на суму 1462829,72 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з проектом додаткової угоди про внесення змін до вказаного договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/7482/20 у задоволенні позову Вишгородської міської ради відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Вишгородська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що сторони укладеного договору завідомо незаконно включили до умов цього договору істотно меншу загальну площу приміщень, що призвело до неправильного помилкового розрахунку розміру пайової участі. В той час, як правильна площа приміщень загального користування в побутових будинках підтверджується довідкою БТІ № 452 від 05.06.2014 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7482/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Козир Т.П. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/594/20 від 02.12.2020 р. у зв`язку з перебуванням головуючої судді Козир Т.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7482/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7482/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 р. справу № 910/7482/20 призначено до розгляду на 26.01.2021 р.

У судове засідання 26.01.2021 р. представник третьої особи не з`явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника Північного офісу Держаудитслужби.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

09.08.2013 р. між Вишгородською міською радою та Товариством "ДБК-Партнер" (далі - замовник) був укладений договір про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 32 (далі - договір).

Предметом даного договору є пайовий внесок замовника на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста Вишгорода при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 4192991,36 грн частинами за графіком згідно додатка № 1 на рахунок Вишгородської міської ради відповідно до розрахунку (згідно додатку № 2) не пізніше ніж до моменту здачі об`єкта в експлуатацію.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання (п. 5.6 договору).

Також, сторонами було підписано додаток № 2 до договору "Розрахунок величини пайової участі (внеску) замовників (юридичних, фізичних осіб) у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода по об`єкту будівництва, вартість якого визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності", відповідно до п. 4 якого було визначено, що витрати на виділення або придбання земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд, інженерних мереж, влаштування внутрішніх і майданчикових інженерних мереж, споруд і транспортних комунікацій згідно з наданою замовником документацією становить 7454473,00 грн.

Здача об`єкта в експлуатацію відбулася в кінці 2013 року, що підтверджується Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 164133510964 від 17.12.2013 р.

На виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер" було перераховано кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 4192991,36 грн у вказані договором строки, що не заперечується позивачем.

05.07.2016 р. Державною фінансовою інспекцією в Київській області було складено акті № 08-21/18 ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Вишгородської міської ради за період з 01.01.2013 р. по 01.04.2016 р.

У вказаному акті було зазначено, що відповідно до наданої відповіді Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області за дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України листом від 17.05.2016 р. № 1010-23/1705/02 згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації 17.12.2013 р. № ІУ 16413351 0964, виданої для ТОВ "ДБК-Партнер" на будівництво житлового будинку № 3 (черга будівництва) по вул. Кургузова, 1А, кошторисна вартість за затвердженою проектною документацією складає 14885000 тис. грн.

Таким чином, розмір пайового внеску складатиме (148850000,00 - 1454473,00) x 4% = 5655821,08 грн.

Фінансова інспекція зазначає, що після завершення будівництва житлового будинку № 3 (черга будівництва) по вул. Кургузова, 1А відповідач не надав до Вишгородської міської ради достовірної інформації про загальну кошторисну вартість будівництва, що призвело до недоотримання пайового внеску міським бюджетом в сумі 1462829,72 грн (5655821,08 - 4 192991,36), чим порушено п. 2.5 Порядку № 2, яким передбачено, що розмір пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста складає 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта містобудування - для житлових будинків з необхідними інженерними мережами та/або спорудами.

28.08.2019 р. виконавчий комітет Вишгородської міської ради прийняв рішення № 281, яким затвердив додаткову угоду № 1 до договору, з метою усунення зазначених порушень та приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

04.12.2019 р. листом № 2-29/1776 позивач направив відповідачу пропозицію про укладення додаткової угоди № 1 до договору разом із копією рішення і примірником додаткової угоди.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, безпідставно відмовився укласти додаткову угоду № 1 до договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 32 від 09.08.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як передбачено ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 вказаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Як передбачено ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", можливість будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, та в разі здійснення такого будівництва розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму кошторисної вартості такого об`єкта будівництва, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 8 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

На підставі ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" рішенням Вишгородської міської ради № 22/14 від 25.04.2013 р. було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Згідно з п. 2.1 Порядку залучення, розрахунку і розміру використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода визначається у договорі, укладеному з Вишгородською міською радою, відповідно до встановленого розміру пайової участі (внеску) замовника, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідно до п. п. 4.1 - 4.2 вказаного Порядку замовники зобов`язані прийняти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода на підставі договору, крім випадків, передбачених п. 1.5 розділу 1 цього Порядку. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода укладається між Вишгородською міською радою і замовником та підписується міським головою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже внесення змін можливе до договору, який є чинним, та має наслідком виникнення у його сторін взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п. 5.6 договору № 32 від 09.08.2013 р. цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання.

Вбачається, що на виконання умов укладеного договору № 32 від 09.08.2013 р. ТОВ "ДБК-Партнер" здійснило повне перерахування коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишгорода у розмірі 4192991,36 грн у вказані договором строки, що не заперечується позивачем, відтак вказаний договір припинив свою дію шляхом його повного виконання.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для внесення змін до даного договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

При цьому, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, акт ревізії Державної фінансової інспекції в Київській області № 08-21/18 від 05.07.2016 р. не є доказом неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором № 32 від 09.08.2013 р.

Посилання скаржника на довідку БТІ № 452 від 05.06.2014 р., яка на його думку, підтверджує правильну площу приміщень загального користування в побутових будинках, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний документ відсутній у матеріалах справи та не спростовує вищевикладене.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а також враховуючи повне виконання забудовником умов договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Вишгородської міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/7482/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Вишгородської міської ради задоволенню не підлягає.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, наведеного вище не спростовують та відхиляються колегією суддів.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/7482/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2020 р. у справі № 910/7482/20.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Вишгородську міську раду.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.02.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

Є.Ю. Пономаренко