Постанова

від 09.02.2021 по справі 904/1851/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1851/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 (повне рішення складено 30.08.2019, суддя Панна С.П.) у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь", м.Миколаїв

до фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича, м. Кривий Ріг

про стягнення суми боргу в розмірі 11 496,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича про стягнення коштів в розмірі 11 496,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №162/18 від 06.06.2018 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 у даній справі позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь", основний борг у розмірі 11 496,94 грн та 1 921 грн - судового збору.

Зазначене рішення вмотивовано посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із згаданим рішенням, фізична особа - підприємець Андрюшко Артем Костянтинович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що договір купівлі-продажу товарів № 162/18 від 06.06.2018 не є укладеним, оскільки на договорі відсутній підпис покупця, а тому будь-яких господарських зобов`язань за цим договором між ТОВ "Альфа Сервіс Південь" та ФОП Андрюшко А.К. не існує.

Звертає увагу, що на видаткових накладних щодо отримання товару відсутній його особистий підпис. Наведені видаткові накладні з боку покупця підписані невідомими особами, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (довіреності, повідомлення, тощо) які б визначали таких осіб.

На думку апелянта, видаткові накладні складені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не мають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і відповідно не можуть бути визнані доказами на підтвердження операцій з постачання товару між сторонами.

Ухвалу господарського суду про відкриття провадження у справі відповідач не отримував, а тому був позбавлений можливості вчасно подати відзив на позовну заяву та заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

3.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

За приписами частини 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чус О.В., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2019 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

25.11.2019 до суду апеляційної інстанції надійшла заява фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.12.2019 №2191/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чус О.В., Вечірко І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019, постановлено здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019 постановлено здійснити розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи; розгляд справи призначено на 23.01.2020.

08.01.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь" про закриття провадження у справі у відповідності до п.2 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 підписана особою, яка не має відповідної процесуальної дієздатності, а саме - Андрющко А.О.

За приписами п.2 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України визначено, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Вступна частина апеляційної скарги свідчить про те, що вона подана фізичною особою-підприємцем Андрюшко А.К., водночас підписана - Андрющко А.К., тобто у прізвищі апелянта допущена описка.

Наведені обставини, на думку колегії суддів, не є підставою для закриття апеляційного провадження, а тому приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні відповідного клопотання.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.01.2020 розгляд справи відкладено до 04.02.2020, у зв`язку з неявкою учасників справи.

04.02.2020 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

04.02.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2020.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.02.2020 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено відповідні питання; апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 провадження у справі поновлено для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових доказів, розгляд справи призначено на 22.06.2020.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.06.2020 розгляд справи відкладено на 06.07.2020 через неявку учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.07.2020 №694/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 для розгляд справи визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Вечірко І.О., Мороз В.Ф.

Ухвалою від 06.07.2020 апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справі до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 провадження у справі поновлено, призначено справу до розгляду на 09.02.2021.

09.02.2020 сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Колегія суддів вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Між товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Сервіс Південь (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем Андрюшко Артемом Костянтиновичем (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року (далі за текстом - договір).

За договором постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язаний прийняти та своєчасно сплатити вартість товару на умовах та в строки передбачені договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору асортимент та кількість поставленого покупцю товару передбачається в заявці, переданої покупцем постачальнику

Загальна вартість договору складає сума усіх поставок виконаних відповідно до умов договору (п. 3.1 договору)

Розрахунки за товар здійснюються відповідно до п. 3.4 договору, а саме, розрахунки за товар з відстрочкою платежу допускаються на строк до 14 календарних днів (з дня фактичної передачі товару покупцю).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2019 року (п.5.1 договору).

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом судового розгляду є вимоги позивача до відповідача про стягнення вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з частиною першою ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договору №162/18 від 06 червня 2018 року позивачем поставлено відповідачу товарів згідно видаткових накладних №100088973, 100089776, 100089774, 100095680, 100095691, 100095688, 100095683, 100100475, 100100476, 100100477, 100100880, 100100879, 100105692, 100105691, 100106444, 100106443, 100110639, 100110638, 100115105, 100115106, 100120016, 100120015, 100125408, 100129692, 100129693, 100129691, 100133900, 100133899, 100139106, 100139107, 100147441, 100147437 на загальну суму 33 609,34 грн. Відповідач частково повернув позивачу поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними №8865, №8866, №12496 на загальну суму 5 276,99 грн. та частково здійснив сплату грошових коштів за отриманий товар на загальну суму 16 835,41 грн, що підтверджується довідкою про внесені коштів фізичною особою-підприємцем Андрюшко Артемом Костянтиновичем за договором купівлі-продажу товарів №162/18 (а.с.58 т.1), у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість у сумі 11 496,05 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідач заперечує факт підписання договору №162/18 від 06 червня 2018 року, а також факт отримання товару та підписання вказаних видаткових накладних.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи належить Андрюшко Артему Костянтиновичу підпис у графі "покупець" у договорі купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року чи іншій особі?

2. Чи належить Андрюшко Артему Костянтиновичу підпис в додатку № 1 до договору купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року, яким затверджено зразки підпису відповідальних осіб?

3. Чи належить Андрюшко Артему Костянтиновичу підпис у видаткових накладних №100088973, 100089776, 100089774, 100095680, 100095691, 100095688, 100095683, 100100475, 100100476, 100100477, 100100880, 100100879, 100100878, 100105692, 100105691, 100106444, 100106443, 100110639, 100110638, 100115105, 100115106, 100120016, 100120015, 100125408, 100129692, 100129693, 100129691, 100133900, 100133899, 100139106, 100139107, 100147441, 100147437?

У висновку експерта №1023-20 від 06.11.202, складеному за результатами проведення призначеної ухвалою суду від 18.02.2020 судової почеркознавчої експертизи встановлено, що: у договорі купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року та додатку № 1 до договору купівлі-продажу товарів №162/18 від 06 червня 2018 року рукописний літерний запис прізвища та ініціалів "Андрюшко А.К." в графі "директор (підпис)" виконано не Андрюшко Артемом Костянтиновичем , а іншою особою. Виявлені розбіжності у сукупності утворюють стійкі комплекси які індивідуалізують почерки та дають підставу для категоричного висновку про те, що досліджувані підписи в графі Отримав(ла) за довіреністю у видаткових накладних №№ 100088973 від 07.06.2018, 100089774 від 08.06.2018; 100089776 від 08.06.2018, 100095680 від 15.06.2018, 100095683 від 15.06.2018, 100110639 від 06.07.2018, 100110638 від 06.07.2018, 100129691 від 03.08.2018, 100133900 від 10.08.2018, 100133899 від 10.08.2018; 100105692 від 29.06.2018, 100105691 від 29.06.2018, 100147437 від 31.08.2018; 100100475 від 22.06.2018, 100100476 від 22.06.2018, 100100477 від 22.06.2018, 100115105 від 13.07.2018, 100115106 від 13.07.2018, 100120016 від 20.07.2018, 100125408 від 27.07.2018; 100129692 від 03.08.2018, 100129693 від 03.08.2018 - виконані не Андрюшко Артемом Костянтиновичем, а іншою особою (особами). Дослідженням підписів в графі Отримав(ла) за довіреністю в видаткових накладних №№ 100120015 від 20.07.2018, 100139106 від 17.08.2018, 100139107 від 17.08.2018, 100147441 від 31.08.2018, 100095691 від 15.06.2018, 100095688 від 15.06.2018, 100100880 від 22.06.2018, 100095688 від 15.06.2018, 100100878 від 22.06.2018, 100106444 від 29.06.2018, 100106443 від 29.06.2018 - експертом встановлено, що підписи досить прості у виконанні, мають транскрипції, що складаються із елементів які не утворюють літер та виконуються із значною варіаційністю, вони не мають будь яких високоінформативних ознак, у зв`язку з чим прослідити частоту зустрічаємості та стійкість окремих ознак почерку та підпису не надається можливим, тому здійснити порівняльне дослідження зі зразками почерку та підпису Андрюшко Артема Костянтиновича не надалося можливим.

Відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, будь-яка господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із положеннями частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4); документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5); первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (пункт 2.15).

Апеляційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, слід враховувати, що фактичне здійснення господарської операції, у випадку заперечення однією із сторін факту здійснення такої господарської операції, повинно підтверджуватися, в тому числі, і наявністю у продавця у власності товару, вибуття із власності такого товару, оприбуткування товару іншою стороною та іншими непрямими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 911/5309/14.

Отже, судова практика виходить з презумпції, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися належним підтвердженням факту здійснення господарської операції (передачі товару) навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Для підтвердження даних можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому окрім обставин оформлення первинних документів, підлягають доведенню обставини щодо наявності або відсутності реального руху такого товару (правова позиція Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 920/61/19).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Південь" є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1414054500064 з реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

За приписами статті 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника, які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, та мають підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Так само, якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що надані позивачем видаткові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання операцій у сукупності із виявленим фактом відсутності складання та реєстрації податкових накладних або будь-яких інших непрямих доказів фактичного здійснення спірних операцій.

Встановивши наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів здійснення позивачем господарської операції з постачання відповідачу продукції за спірним договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків, з огляду на таке.

У постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки взаєморозрахунків не містить підпису фізичної особи-підприємця Андрюшка А.К., а тому не є належним доказом в підтвердження виникнення господарської операції та наявності спірної заборгованості.

Надана позивачем довідка б/н від 15.04.2019 про внесені кошти фізичної особи-підприємцем Андрюшко А.М. згідно договору купівлі-продажу товарів №162/18 від 06.06.2018 не є первинним документом в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а має лише інформаційний характер.

Щодо доводів апеляційної скарги про неотримання відповідачем ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості своєчасно подати відзив на позовну заяву та заявити клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, колегія суддів враховує таке.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА СЕРВІС ПІВДЕНЬ" до фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича про стягнення суми боргу в розмірі 11 496,94 грн та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу за адресою: вул.Виноградова, буд.14, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Проте, поштове відправлення повернуто з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 висловила правову позицію, подібну наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, що положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

За таких обставин не можна дійти висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, тобто відповідач взагалі не був обізнаний про існування судового провадження щодо нього.

Таким чином, відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Встановивши неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції відповідно до приписів п.1ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.5 Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

За проведення судової почеркознавчої експертизи відповідачем сплачено 10 983,17 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та проведення судової почеркознавчої експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 у справі №904/1851/19 скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь" до фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича про стягнення суми боргу в розмірі 11 496,94 грн - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сервіс Південь" на користь фізичної особи-підприємця Андрюшка Артема Костянтиновича судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 10 983,17 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 11.02.2021.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді В.Ф.Мороз

І.О.Вечірко