Рішення

від 09.02.2021 по справі 520/17260/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 лютого 2021 року № 520/17260/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8, 9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №6691-СГ від 31.03.2020;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) вирішити по суті спільне письмове клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.08.2019 шляхом видання Наказу щодо надання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №6691-СГ від 31.03.2020 прийнято відповідачем необґрунтовано, відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах та на підставі наданих повноважень.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Рішеннями Великобурлуцького районного суду Харківської області від 20.03.2009 у справі №2-57/09 та від 06.05.2009 у справі №2-56/09, які набрали законної сили, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 7,71 умовних кадастрових гектарів на території Новоолександрівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, як членів КСП "Рублене" Великобурлуцького району Харківської області та зобов`язано Великобурлуцьку районну державну адміністрацію Харківської області надати земельні ділянки із земель державної власності у відповідних розмірах.

Розпорядженнями Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області №9 та №10 від 26.01.2010 надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою.

На виконання вказаних судових рішень розроблено проекти землеустрою, а також присвоєно ділянками кадастрові номери: 6321483700:01:000:0660 та 6321483700:01:000:0661.

Головою Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Новоолександрівської сільської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надіслано листом №01-51/808 від 01.04.2013 до юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації.

Листом № 06-62/46 від 18.04.2013 юридичний департамент Харківської обласної державної адміністрації повідомив голову Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області про те, що з урахуванням вимог ст. 19 Конституції України та нової редакції ст. 122 ЗК України (від 01.01.2013) у Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області відсутні правові підстави для видання розпоряджень щодо надання у власність земельних ділянок сільскогосподарського призначення із земель державної власності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.08.2019 звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням, в якому просили надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) із земель державної власності на території Новоолександрівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області орієнтованою площею по 7,71 умовних кадастрових гектарів та передати у приватну власність; при розгляді даного клопотання розглянути можливість передання уже сформованих земельних ділянок 6321483700:01:000:0660 та 6321483700:01:000:0661.

Відповідач в листі № Б-11611/0-5847/0/95-19 від 25.09.2019 повідомив позивача про те, що згідно змісту судового рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 06.05.2009 у справі № 2-56/09 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області взагалі не приймало участі у справі і вказане судове рішення не містить жодних зобов`язань стосовно Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Також, вищевказаним судовим рішенням зобов`язано Великобурлуцьку районну державну адміністрацію Харківської області надати земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності ОСОБА_1 на території Новоолександрівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, разом з тим, в клопотанні ОСОБА_1 просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Великобурлуцького районного суду Харківської області. Положення частини 6 статті 118 ЗК України містять імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а тому, недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Враховуючи викладене, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі у власність.

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2020 у справі №520/13285/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлену листом від 25.09.2019 за вих. № Б-11611/0-5847/0/95-19 у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у приватну власність.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2019 з урахуванням висновків суду по даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код - 39792822) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп .

Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржене та набрало законної сили 02.03.2020.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято наказ від 31.03.2020 №6691-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації з землеустрою .

Підставою для прийняття вказаного наказу слугувало порушення порядку звернення з заявою, оскільки така заява, на думку відповідача, є колективною з огляду на те, що підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з наказом позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.10.2018 у справі №806/1316/18 зазначив, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, який визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, що відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою оскільки клопотання про надання дозволу підписано позивачем та її чоловіком ОСОБА_2 .

Проте, як встановлено судом заява позивача від 21.08.2019 розглядалась на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2020 у справі №520/13285/19, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2019 з урахуванням висновків суду по даній справі.

До того ж, ч. 7 ст. 118 ЗК України не містить такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи викладене вище, а також те, що всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у оскарженому наказі.

Однак судом під час розгляду справи не встановлено того чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Таким чином, заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови нездійснення суб`єктом владних повноважень належної перевірки, не надання ним оцінки та не встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо надання дозволу.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №825/2228/18.

При цьому, частина позовних вимог про зобов`язання відповідача вирішити по суті письмове клопотання ОСОБА_2 від 21.08.2019 суд зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист(ст.5 КАС України).

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду(ст.4 КАС України).

З огляду на те, що ОСОБА_2 не є стороною у справі та у даному позові не зазначає про порушення його прав, рішенням суду від 29.01.2020 року у справі №520/13285/19 зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву саме ОСОБА_1 від 21.08.2019 з урахуванням висновків суду по справі, у зв`язку з чим прийнято оскаржуваний наказ, вказана частина позовних вимог є необґрунтованою, відтак задоволенню не підлягає.

Інші доводи сторін у справі на рішення суду не впливають.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судового збору здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №6691-СГ від 31.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) вирішити по суті клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 21.08.2019 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 2 під., 8, 9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 лютого 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.