Постанова

від 10.02.2021 по справі 640/23747/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23747/19 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на проголошене о 10 годині 56 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року, повний текст якого складено 26 жовтня 2020 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Світоіл до Офісу великих платників податків ДПС, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Зерно-Трест , Товариство з обмеженою відповідальністю Сакура-Лот , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Світоіл (далі - Позивач, ТОВ Світоіл ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Відповідач, Офіс ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2019 року №0003544201, №0003534201, №0003524201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 року вирішено залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Зерно-Трест (далі - Третя особа-1, ТОВ Зерно-Трест ) і Товариство з обмеженою відповідальністю Сакура-Лот (далі - Третя особа-2, ТОВ Сакура-Лот ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки належними і допустимими доказами не підтверджено, адже наявними у матеріалах справи документами підтверджується руху активів між Позивачем, його контрагентами та переробним підприємством, окремі недоліки товарно-транспортних накладних реальність господарських операцій під сумнів ставити не можуть, відсутність у контрагентів трудових і виробничих ресурсів не підтверджено, а посилання на матеріали кримінальних проваджень є безпідставними з огляду на відсутність у них вироків. Окремо суд підкреслив на необхідності дотримання контролюючим органом принципу персональної відповідальності платників податків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом було залишено поза увагою неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, обрив ланцюгів постачання зерна та етапі до ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот , відсутність в останніх виробничих і трудових ресурсів для виконання господарських зобов`язань, а також фактів взаємовідносин указаних суб`єктів господарювання з фіктивними підприємствами.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.12.2020 року.

У подальшому розгляд справи було відкладено на 14.01.2021 року.

У судовому засіданні 14.01.2021 року головуючим суддею Кучмою А.Ю. було заявлено самовідвід, який було задоволено ухвалою від 14.01.2021 року. У зв`язку з викладеним справу №640/23747/19 було передано на повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого справу передано судді-доповідачу Степанюку А.Г., суддям Безименній Н.В., Бєловій Л.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2021 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Світоіл просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не можуть свідчити про безтоварність операцій з поставки зерна, по-друге, посилання Апелянта на матеріали кримінальних проваджень є безпідставними, позаяк вони не стосуються ні ТОВ Світоіл , ні його контрагентів, по-третє, доказів відсутності у ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот виробничих і трудових ресурсів для виконання договірних зобов`язань Офісом ВПП не було надано, по-четверте, більшість підприємств, які заперечують свою причетність до перевезення зерна, взагалі у товарно-транспортних накладних не зазначені, однак при цьому не зазначають, чи передавалися такі автомобілі в оренду ТОВ Сакура-Лот .

Також ТОВ Світоіл було подано заяву про стягнення з Офісу ВПП витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 359,10 грн., докази понесення якої, на переконання Позивача, підтверджуються матеріалами справи.

У заяві про зменшення витрат на правничу допомогу Офіс ВПП просить відмовити у задоволенні вимог щодо судових витрат у повному обсязі, наполягаючи на їх неспівмірності та необґрунтованості.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, подали клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у березні - лютому 2019 року працівниками Офісу ВПП ДФС на підставі наказу від 25.03.2019 року №679, направлень від 25.03.2019 року №257 та від 112.07.2019 року №611 і згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 85.9 ст. 85 ПК України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Світоіл з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Зерно-Трест за січень, лютий, липень, серпень 2017 року - показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств; ТОВ Сакура-Лот за листопад, грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік, за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 14 215 667 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 3 110 767 грн.;

- п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, абз. в п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 6 292 886 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 05.08.2019 року №2339/28-10-41-01/39072114 (т. 1 а.с. 65-153), які за наслідками розгляду заперечень від 21.08.2019 року №058 (т. 1 а.с. 154-159) залишені без змін листом від 02.09.2019 року №62/28-10-42-01-10 (т. 1 а.с. 160-174).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 05.09.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми В4 №0003544201, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6 292 886,00 грн. (т. 1 а.с. 59-60);

- форми П №0003534201, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 182 391,00 грн. (т. 1 а.с. 61-62);

- форми Р №0003524201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 4 666 150,50 грн. (у тому числі 3 110 767,00 грн. за податковим зобов`язанням та 1 555 383,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 1 а.с. 63-64).

Указані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін за результатами адміністративного оскарження (т. 1 а.с. 175-182, 203-211).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив таке.

Висновки контролюючого органу щодо податку на прибуток підприємств сформовані на підставі наступного.

Так, згідно проведеного аналізу даних ЄРПН, АІС Податковий блок бази Система співставлення даних податкової звітності та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року ТОВ Світоіл здійснювало господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258) за січень, лютий, липень, серпень 2017 року на загальну суму 16 134 294,85 грн., в т.ч. ПДВ 2 689 049,14 грн. та ТОВ Сакура-Лот (ПН 39928145) за листопад, грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року на загальну суму 21 623 021,08 грн., в т.ч. ПДВ 3 603 836,86 грн.

За період 01.01.2017 року по 31.03.2018 року ТОВ Світоіл задекларовано доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період: І квартал 2017 року у сумі 578 529 306 грн.; І півріччя 2017 року у сумі 1 142 633 955 грн.; III квартали 2017 року у сумі 1 512 708 069 грн.; 2017 рік у сумі 2 041 974 349 грн.; І квартал 2018 року у сумі 513 347 939 грн.; І півріччя 2018 року у сумі 866 096 951 грн.; ІІІ квартали 2018 року у сумі 1 165 855 207 грн.; 2018 рік у сумі 1 178 369 023 грн.; 2018 рік у сумі 9 400 808,89 грн.

В акті перевірки зазначається, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 23, 26, 28, 361, 631, 371, 70, 90, 79, аналіз рахунків, договорів купівлі - продажу, видаткові накладні, виписки банку, пояснення ТОВ Світоіл та інші, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01 податкової декларації з податку на прибуток підприємства Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2017 по 31.03.2018 по взаємовідносинах із ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258) та ТОВ Сакура-Лот (ПН 39928145) на загальну суму 31 464 430 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2017 року у сумі 4 440 062,4 грн.; за 3 квартал 2017 року у сумі 9 005 183,3 грн.; за 4 квартал 2017 року у сумі 8 618 375,3 грн., за 1 квартал 2018 року у сумі 9 400 808,9 грн., по яким, за результатами зібраної податкової інформації, актів перевірок та згідно інформаційних баз ДФС, встановлено формування активу за рахунок надходження товарів (запасів) з джерела невідомого походження.

Контролюючий орган зазначає в акті перевірки, що складені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, в акті перевірки зазначається, що перевіркою встановлено, що постачання товару ТОВ Зерно-Трест на адресу ТОВ Світоіл здійснювалось на виконання договорів поставки від 19.01.2017 року № С443, від 24.01.2017 року № С452, від 06.02.2017 року № С487, від 13.02.2017 року № С500, від 14.02.2017 року № С504, від 17.02.2017 року № С519, від 19.07.2017 року № 046R, від 25.07.2017 року № 049R та доповнень до них.

З наведених тверджень контролюючого органу судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем визнається факт поставки товарів вказаними контрагентами на адресу Позивача за вищезгаданими договорами.

Також судом першої інстанції встановлено, що договір поставки від 19.01.2017 року № С443 укладений Позивачем з ТОВ Зерно-Трест (Постачальник). Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) соняшник українського походження врожаю 2016 року (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Ціна за 1 т. без ПДВ 9 166,67. Постачальник поставляє Товар на умовах DAP ( поставка в пункт ): Кіровоградська обл., м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Мурманська, 37-Г, ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Строк поставки Товару за даним Договором з 19 січня 2017 року по 24 січня 2017 року включно. Датою поставки Товару вважається дата відмітки в документах, що супроводжують Товар, про прийняття Товару в Пункті призначення представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Якість Товару визначається лабораторією ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ у Пункті призначення. Остаточна кількість Товару, поставляється із цим Договором, визначається за результатами зважування в Пункті призначення і зазначається в товарно-транспортних накладних представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Сторони домовились, що поставлений товар у Пункті призначення буде оформлятися по даті поставки або партіями, згідно реєстрів ТТН виданих ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Постачальник зобов`язаний за власний рахунок забезпечити доставку товару у Пункт призначення. Право власності на Товар виникає у покупця з дати відмітки в документах, що супроводжують товар, про прийняття товару, в Пункті призначення представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ .

Інші договори, зазначені вище, мають аналогічні умови з відмінностями щодо товару (насіння соняшника чи ріпаку), строків поставки, належності товару до врожаю певного року.

Претензій щодо ціни, її відповідності звичайній ціні , як встановлено судом першої інстанції, Відповідач в акті перевірки не зазначає.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ Світоіл , приймаючи товар у власність від ТОВ Зерно-Трест у місці поставки ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, 37- Г), а саме: соняшник та насіння ріпаку повинен був скласти складські квитанції на товар, який приймає у власність. До перевірки складські квитанції на переоформлення зерна у місці поставки TОB ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, 37-Г) та будь-які інші документи щодо походження зерна - не надано.

У ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Зерно-Трест документально оформлено видаткові накладні на загальну суму 16 134 294,85 грн. (в т.ч. ПДВ 2 689 049,14 грн.). Детальний аналіз наведено в Додатку № 5 до акту перевірки та є його невід`ємною частиною.

Відповідно даних оборотно-сальдової відомості ТОВ Світоіл по рахунку 631 встановлено відображення в бухгалтерському обліку придбання товару на загальну суму 16 134 294,85 грн. (в т.ч. ПДВ 2 689 079,13 грн.).

Згідно платіжних доручень (детальний аналіз наведено в Додатку №8 до акту перевірки та є його невід`ємною частиною) ТОВ Світоіл перерахувало на користь ТОВ Зерно-Трест грошові кошти на загальну суму 16 134 294,85 грн.

Детальний перелік товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах із ТОВ Зерно-Трест наведено в Додатку № 11 до акту перевірки та є його невід`ємною частиною.

В акті перевірки також зазначається, що у товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графі перевізник зазначено ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Однак, як зазначає Відповідач, на ТТН відсутні: печатка відповідального за перевезення вантажу, підпис відповідального за приймання вантажу, інформація, щодо вартості та кількості товару переданого до перевезення.

На думку Офісу ВПП, ТТН неможливо вважати належно оформленими, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

Також, суд першої інстанції звертає увагу, що Відповідач зазначає, що згідно проведеного аналізу інформаційних баз даних ДФС України встановлено, що ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258) - перебуває на обліку в ГУ ДФС у Кіровоградській області (м. Кропивницький). Вид діяльності - 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Свідоцтво платника ПДВ від 23.12.2013 №200382702. Станом на III квартали 2017 року: 03 - інформація відсутня, запаси - 881 тис. грн. Середня чисельність працівників у січні 2017 року - 3; лютому 2017 року - 4; липні 2017 року - 4; серні 2017 року - 4.

Об`єкти оподаткування - відсутні. При цьому, до Офісу ВПП надійшла узагальнена податкова інформація від ГУ ДФС у Кіровоградській області від 04.09.2018 року №63/11-28- 14-04/38991258, щодо ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258) за звітні періоди декларування ПДВ: березень - грудень 2017 року, січень - липень 2018 року.

При проведенні дослідження господарської діяльності ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258) визначено, що у перевіряємі періоди для ТОВ Світоіл (ПН 39072114) було реалізовано товар з номенклатурою: насіння ріпаку у кількості 891,82 т, на загальну суму ПДВ 1 801,04 тис. грн., за середньою ціною 10 123 грн/т. та соняшник у кількості 480,38 т, на загальну суму ПДВ 888,01 тис. грн., за середньою ціною 9 282 грн/т. Підприємство не є виробником даної продукції, а здійснювало у інших постачальників.

Товар з номенклатурою: насіння ріпаку було придбано у ТОВ АГРОФІРМА ДЕМЕТРА (ПН 30798404) та ФГ РУЖИН (ПН 34464090), які не виробляли, послуги оренди, зберігання не придбавали, власні складські приміщення відсутні, що свідчить про обрив ланцюга.

Товар з номенклатурою: соняшник було придбано у ТОВ Деметра Л (ПН 31008240), ФГ РУЖИН (ПН 34464090), ТОВ ЛУГОВЕ-ЮГ (ПН 40430186), які придбають даний товар у контрагентів-постачальників, по яких не підтверджено придбання даного товару по ланцюгу постачання та які не виробляли, послуги оренди, зберігання не придбавали, власні складські приміщення відсутні, що свідчить про обрив ланцюга.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що щодо ФГ РУЖИН (ПН 34464090) відкрите кримінальне провадження від 18.12.2018 року №32018250000000058 за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки за період 01.07.2015 року по 30.06.2018 року, акт від 05.10.2018 року №388/23-00-14-0807/34464090 складений ГУ ДФС у Черкаській області, за висновками якого встановлено, що службові особи вказаного підприємства внаслідок відображення в документах податкової звітності проведення фінансово-господарських взаємовідносин із СГД, що мають ознаки фіктивності, в тому числі ТОВ Зерно-трест , та за рахунок віднесення до податкового кредиту підприємства проведених операцій з придбання ТМЦ, які не пов`язані з його господарською діяльністю, а також внаслідок недостовірного відображення операцій з реалізації власної продукції пайовикам умисно ухилялися від сплати податку на додану вартість до державного бюджету за період 2016-2017 років на загальну суму 2 575 тис.грн, що на вказаний період часу є у великих розмірах.

Враховуючи вищевикладене, як зазначено в акті перевірки, у діях службових осіб ФГ Ружин вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, кваліфікованого як умисне ухилення від сплати податків, зборів (загальнообов`язкових платежів).

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що вжитими у ході досудового розслідування заходами не вдалося встановити місцезнаходження ТОВ Зерно-трест , місце зберігання його первинних документів, а також проживання відповідних службових осіб. Разом з цим, згідно податкової інформації від 23.06.2017 року №70/11-28-14-04/38991258 встановлено, що у ТОВ Зерно-трест відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) у контрагентів.

Як встановлено судом першої інстанції, вищевказані обставини кримінального провадження вказують, на думку Офісу ВПП, на фіктивність створення та діяльності юридичної особи, та нікчемність всіх правочинів, вчинених від імені цього підприємства, тому вся діяльність даного підприємства в цілому та окремі господарські операції зокрема, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені правочинами, здійсненими вказаним підприємством при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) та не створили юридичних наслідків таких правочинів, що суперечить інтересам держави, тобто всі правочини та господарські операції вказаного фіктивного підприємства є нікчемними.

Також матеріали справи свідчать, що в акті перевірки зафіксовано, що по ТОВ Деметра Л (ПН 31008240) проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ризиковими контрагентами, в тому числі ТОВ Зерно-трест , один з періодів перевірки є лютий 2017 року (акт від 21.11.2017 року № 387/11/28-14-04/31008240), за результатами якої встановлено неправомірність взаємовідносин в т.ч. між ТОВ Зерно-трест та ТОВ Деметра Л , та відповідно донараховано ПДВ.

ТОВ Лугове-Юг (ПН 40430186), з яким Позивач також не вступав у взаємовідносини, - станом на грудень 2017 року - підприємство за податковою адресою не встановлено. За результатами проведеного аналізу ЄРПН не встановлено зареєстрованих податкових накладних на придбання ТОВ Лугове-Юг (ПН 40430186) сільськогосподарської продукції в подальшому реалізованої контрагентам - покупцям, в т.ч. ТОВ Зерно-Трест . При цьому, ТОВ Лугове-Юг фігурує в ряді кримінальних проваджень, як вигодонабуваюче підприємство.

Надалі в акті перевірки зазначається, що з метою всебічного та об`єктивного аналізу правомірності формування витрат і доходів ТОВ Світоіл керуючись пп. 14.1.171. п. 14.1 ст.14 ПКУ податкова інформація під час проведення перевірки враховано наявну податкову інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Зерно-Трест (ПН 38991258).

Судом першої інстанції встановлено, що в акті міститься також посилання на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2017 року по справі №761/10869/18 щодо кримінального провадження 32017100110000090 від 02.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 cm. 205, ч. З ст.212 КК України відносно товариства, з яким позивач не вступав у господарські відносини - ТОВ Мрія - К ; на ухвалу слідчого судді Печерського суду м. Києва від 05.03.2018 року по справі №757/5236/18 відносно цього підприємства. Містяться також посилання на інші ухвали слідчих суддів відносно підприємств, з якими позивач не вступав у відносини.

Водночас, Відповідач зазначає, що ТОВ Зерно-Трест надана копія довідки на використання земель Білозерської сільської ради, в якій зазначена назва землекористувача на умовах суборенди - ТОВ Лугове-Юг (ПН 40430186) (дог. №ДО-02/17 від 24.05.2017 з ФГ Олден К ).

З урахуванням викладеного Офіс ВПП приходить до висновку, що ТОВ Зерно-Трест - є вигодо транспортуючим підприємством, який за рахунок оформлення нереальних операцій у ланцюгу руху схемного ПДВ між вигодоформуючим суб`єктом і вигодонабувачем сприяє формуванню схемного податкового кредиту та одержання необґрунтованої податкової вигоди вигодонабувачами.

Водночас, відповідач в акті перевірки вказує, що ТОВ Агрофірма союз , ТОВ Людмилівський елеватор , ТОВ Хутірське , автотранспортні засоби яких, вказані в товарно - транспортних накладних, не надавало послуги автоперевезень товару для ТОВ Світоіл з ТОВ Зерно-трест з номенклатурою товару, соняшник та насіння ріпаку (у ТТН перевізниками визначено ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Сакура-Лот Відповідачем в акті зафіксовано, що постачання товару на адресу ТОВ СВІТОІЛ здійснювалось на виконання договорів поставки від 06.11.2017 року № 288 С, від 14.11.2017 року № 314 G від 21.11.2017 року № 336С, від 29.11.2017 року № 357С, від 15.02.2018 року № С552, від 15.02.2018 року № SV/2018/100-04/S, від 20.02.2018 року № 564С та доповнень до них.

Так, за договором від 06.11.2017 року № 288С Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) соняшник врожаю 2017. Постачальник поставляє Товар на умовах DAP ( поставка в пункт ): Кіровоградська обл., м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Мурманська, 37-Г, ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (надалі - Пункт призначення). Датою поставки Товару вважається дата відмітки в документах, що супроводжують Товар, про прийняття Товару в Пункті призначення представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Якість Товару визначається лабораторією ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ у Пункті призначення. Кількість поставленого Товару визначається за результатами зважування в пункті призначення і зазначається в товарно-транспортних накладних представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Сторони домовились, що поставлений товар у Пункті призначення буде скластись по даті поставки або партіями, згідно реєстрів ТТН, виданих ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ . Право власності на Товар виникає у Покупця з дати відмітки в Пункті призначення представником ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ в товаросупровідних документах на Товар про його прийняття.

Як і у випадку з попереднім контрагентом, суд першої інстанції встановив, що інші угоди з ТОВ Сакура-Лот мають аналогічні умови. В усіх випадках товар поставляється у пункт доставки - переробний завод ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ .

Відносно взаємовідносин Позивача із зазначеним контрагентом Відповідач вважає, що ТОВ Світоіл , приймаючи зерно у власність від ТОВ Сакура-Лот у місці поставки ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманську, 37-Г) мало б оформити на соняшник складські квитанції. Між тим, Відповідачем зазначається, що загалом оформлено видаткові накладні на 21 623 031,08 грн., у т.ч. ПДВ 3 603 836,86 грн., детальний аналіз яких наведеного у додатку № 6 до Акту перевірки, а розрахунки між товариствами проведені у повному обсязі.

Відносно ТТН в акті перевірки зафіксовано, що не зазначено реквізити довіреності вантажоодержувача, відсутнє прізвище особа вантажоодержувача, печатка, відсутня сума відносно вартості товару. Також вказано, що за інформаційними базами соняшник придбавався контрагентом позивача у ПП ФГ УРОЖАЙ ПЛЮС та ТОВ СП Червона КАЛИНА . Перше - не звітує та наявно лише три працівника, а відтак здійснення діяльності є сумнівним. Зазначається про надходження відносно цієї особи, з якою позивач не вступав у відносини, Узагальненої податкової інформації , службових записок , листів, у т.ч. щодо кримінального провадження (т. 1, а.с. 116). Відносно другого також наголошується на недостатності трудових ресурсі, а відтак здійснення діяльності є сумнівним. Між тим, звертається увага, що ТОВ СП Червона Калина , з яким позивач не вступав у відносини, здійснювало придбання соняшника у ТОВ ФГ СОКІЛ , ТОВ РЕЗАЛТ ЛТД , ТОВ ГРІАЛ . (т.1, а.с. 119) і таким чином, зазначається в акті перевірки, в ході аналізу інформації спростовує реальність подальшої поставки товару на ТОВ САКУРА-ЛОТ . Також, ТОВ СП Червона калина є фігурантом ряду кримінальних проваджень.

Судом першої інстанції із змісту акту перевірки поряд з іншим встановлено, що ПСП УкрРосХим , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , автотранспортні засоби яких зазначені в ТТН, повідомили, що не мали відносин з ТОВ Сакура-Лот відносно перевезення товару на переробний завод.

Відтак, підсумовуючи, Відповідач зазначає в акті перевірки (т. 1 а.с. 121), що укладені позивачем з ТОВ Сакура-Лот та ТОВ Зерно-Трест договори поставки не опосередковуються реальним виконанням операцій.

На думку Відповідача, Позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних операцій з одержання ТМЦ, а відтак ТОВ Світоіл не враховано доходи від безоплатного отримання активів від невідомих осіб в сумі 31 464 430 грн.

На переконання Офісу ВПП, в порушення норм п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, при перенесенні ТОВ Світоіл неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до Звіту про фінансовий результат (Звіту про сукупний дохід) ТОВ Світоіл не враховано доходи від безоплатного отримання активів від невідомих осіб: за 2017 рік в сумі 22 063 621 грн.; за 2018 рік в сумі 9 400 809 грн.

Отже, за твердженням Відповідача, ТОВ Світоіл порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України з урахуванням п. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, та 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, внаслідок заниження суми доходу від безоплатного одержання товарів/послуг за період з 01.01.2017 року по 31.03.2018 року в сумі 31 464 430 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік в сумі 22 063 621 грн.; за 2018 рік в сумі 9 400 809 грн.

У результаті чого встановлено, на думку відповідача: завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 14 215 667 грн, в тому числі по періодах: за 2017 рік в сумі 4 814 858 грн; за 2018 рік в сумі 9 400 809 грн. заниження податку на прибуток підприємства у сумі 3 110 767 грн. в тому числі по періодах: за 2017 рік в сумі 3 110 767 грн.

Відносно ПДВ під час перевірки встановлено наступне.

Так, в акті перевірки зазначається щодо взаємовідносин із ТОВ Зерно-Трест (ПН 38991258), а саме: у період за січень, лютий, липень, серпень 2017 року підприємством виписано та зареєстровано податкові накладні на користь ТОВ Світоіл на загальну суму ПДВ 2 689 049 грн.. Згідно аналізу даних податкової звітності ТОВ Світоіл встановлено, що по операціях із ТОВ Зерно-Трест безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 2 689 049,14 грн. за періоди: січень 2017 року ПДВ в сумі 14 757,12 грн.; лютий 2017 року ПДВ в сумі 873 255,36 грн.; липень 2017 року ПДВ в сумі 1 673 315,92 грн.; серпень 2017 року ПДВ в сумі 127 720,74грн. Детальний опис порушення наведено у п. 3.1.1. Акту перевірки.

Щодо взаємовідносин із ТОВ Сакура-Лот (п.н. 39928145) у ході проведення перевірки встановлено, що останнє за листопад, грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу ТОВ Світіол на загальну ПДВ 3 603 837 грн. Згідно аналізу даних податкової звітності ТОВ Світоіл встановлено, що по операціях із ТОВ Сакура-Лот безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 3 603 837 грн. за періоди: листопад 2017 року ПДВ в сумі 608 931,88 грн.; грудень 2017 року ПДВ в сумі 750 277,39 грн.; січень 2018 року ПДВ в сумі 364 465,8 грн.; лютий 2018 року ПДВ в сумі 1 880 161,79 грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 4, 14, 16, 44, 133, 134, 135, 138, 188, 198, 201 Податкового кодексу України і Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки належними і допустимими доказами підтверджується товарність і реальність господарських операцій з ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот та формування податкового кредиту за наслідками відносин з ними, фіктивність указаних суб`єктів господарювання матеріалами справи не підтверджена, а окремі недоліки товарно-транспортних накладних з огляду на сукупність зібраних доказів не можуть ставити під сумнів факт реального виконання господарських зобов`язань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 указаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, поставка товару для ТОВ Світоіл здійснювалась його контрагентами (ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот безпосередньо на переробний завод (ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ ), на якому за договорами між переробним підприємством та Позивачем (т. 2 а.с. 238-256; т. 3. а.с. 15-25; т. 5 а.с. 98-112) здійснювалася переробка давальницької сировини (при базисі поставки - DAP - переробний завод), а також безпосередня передача на заводі соняшника (зокрема, т. 5 а.с. 115-116; а.с. 166), що окремо підтверджується первинними документами щодо переробки (звіти, акти передачі робіт/послуг щодо переробки - т. 3 а.с. 1 - 14, 23; т. 5 а.с. 113 тощо), а також поставки заводу товару (т. 3 а.с. 117 - 164 - реєстри ТТН, видаткові накладні на поставку; т.5., а.с. 165 - довіреність; т. 5. а.с. 168 тощо), що у свою чергу свідчить про документальне підтвердження руху активів між Позивачем та переробним підприємством, а до цього - між ТОВ Світоіл і ТОВ Зерно-Трест та ТОВ Сакура-Лот .

Судовою колегією враховується, що визначені умовами договорів між Позивачем та його контрагентами умови поставки (базис поставки) DAP згідно правил Інкотермс (2010) передбачають максимальні обов`язки продавця - доставити товар у місце призначення. Поставка відбувається у момент, коли товар надано у розпорядження покупця в узгодженому місці призначення. Перехід ризиків - у місці доставки.

Відтак, у даному випадку ТОВ Зерно-Трест та ТОВ Сакура-Лот були зобов`язані доставити товар у місце доставки - на переробний завод, який і здійснював фізичне прийняття товару за угодами з ТОВ Світоіл щодо переробки товару.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що за такої організації господарських взаємовідносин Позивач не вступає у відносини з перевізниками щодо організації перевезення, а прийняття товару для нього та для цілей переробки здійснює завод.

Таким чином, твердження Апелянта про неправильність заповнення окремих товарно-транспортних накладних, а також сумніви останнього щодо ланцюгів постачання та можливих недоліків у діяльності контрагентів та інших осіб, з якими Позивач не вступав у господарські відносини, судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено, оскільки у даному випадку товар був прийнятий переробним заводом від контрагентів Позивача саме для ТОВ Світоіл , що, як було встановлено вище, належним чином документально підтверджено.

До того ж встановлені в акті перевірки обставини фактично зводяться до того, що активи підприємством були отримані, однак від невідомих осіб.

Разом з тим, реальність господарських операцій, а також документальне їх оформлення підтверджується матеріалами справи, а саме - копіями: договорів (зокрема, т. 1 а.с. 214-246; т. 6., а.с. 89 тощо); видаткових накладних (зокрема, т.2 а.с. 46-61; т. 3. а.с. 84 тощо) та платіжних документів (т. 7 а.с. 174-191), податкових накладних (зокрема, т. 5 а.с. 47-73; т. 7 а.с 144-173), які сформовані за оподатковуваними операціями; товарно-транспортних накладних (зокрема, т.2 а.с. 108-211; т. 4. а.с. 226-246; т. 5 а.с. 1-46; т. 7 а.с. 38-143), а також іншими матеріали: актами перерахунку ціни по якості (т. 2 а.с. 2; т. 4. а.с. 191-225), рахунками (зокрема, т. 2, а.с. 3), посвідченнями про якість зерна, яке передається від контрагентів Позивача для позивача на заводі, складені контрольно-вимірювальною лабораторією заводу з посиланням на державні номери т/з та на накладні (зокрема, т. 2, а.с. 70-107; т. 7, а.с. 1-37), які зазвичай супроводжують такого роду операції, даними бухгалтерського обліку (т.3, а.с. 185 і далі), витягами з реєстрів прийнятої сировини в рамках договору переробки (зокрема, т. 5, а.с. 95-97).

Указані документи, як вірно підкреслено судом першої інстанції, містять усіх необхідні реквізити та інформацію, а зауважень щодо їх складання (окрім ТТН) у контролюючого органу не виникало.

Щодо посилання Апелянта на невідповідність товарно-транспортних накладних вимогам чинного законодавства в частині їх оформлення, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що, як було зазначено вище, ТОВ Світоіл не складав та не оформлював ТТН, а прийняття товару здійснювалося на переробному заводі. Крім того, контролюючим органом залишено поза увагою, що на зворотному боці товарно-транспортних накладних містяться численні відмітки, сформовані у пункті прийняття товару на переробному заводі, підписані охороною та, зокрема, вагарем, які фіксували факт прибуття транспортного засобу на завод, його проходження, зважування товару у місці доставки та результати перевірки якості. При цьому, у ТТН містяться посилання на те, що перевезення здійснюється контрагентом Позивача на переробне підприємство для ТОВ Світоіл з метою переробки (зокрема, т. 5 а.с. 1).

Окремо Позивачем було обґрунтовано відсутність ціни у ТТН, що пояснюється необхідністю зважування в місті доставки, у зв`язку з чим формувалися вищезгадані акти перерахунку ціни в залежності від якості товару.

Судом першої інстанції також вірно враховано, під час розгляду справи ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ (т. 8 а.с. 201-210) були надані пояснення та матеріали, відносно того, що вказане товариство є переробним підприємством (олійноекстракційний завод, завод рафінації та фасування рослинної олії) та між ним і Позивачем укладені договори № 02/2016-2017 від 26.08.2016 року, № 01/2017-20198 від 07.07.2017 року, № 03/2017-2018 від 21.08.2017 року на переробку давальницької сировини (насіння соняшника / ріпаку), яке поставлялося протягом січня - лютого 2017, липня - серпня 2017, яке доставлялося від ТОВ Зерно-Трест (як соняшник, так і ріпак) відповідно до договорів, укладених з ТОВ Світоіл . Також підтверджено отримання насіння соняшника від ТОВ Сакура-Лот (виключно соняшник) протягом листопада - грудня 2017, січня - лютого 2018 відповідно до договорів, укладених з ТОВ Світоіл . Зазначене насіння фактично не було передано у переробку, а було реалізовано ТОВ Світоіл на користь третіх осіб (зокрема, але не виключно на користь ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ ).

У своїх поясненнях ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ також зазначає, що насіння фактично завозилось на складське приміщення ТОВ ОЕЗ ГРАДОЛІЯ у м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Мурманська, 37-Г вантажними автомобілями від ТОВ Зерно-Трейд та ТОВ Сакура-Лот . Указане приміщення є частиною майнового комплексу товариства, право власності на яке підтверджується відповідним витягом з реєстру. Підкреслює, що факт в`їзду/виїзду вантажних автомобілів, зазначених у ТТН, додатково відображається електронному журналі, який ведеться службою охорони (зокрема, т. 5, а.с. 95 тощо). Достовірність інформації представник служби охорони засвідчує особистим підписом.

Крім того, у згаданих поясненнях переробного підприємства (т. 8 а.с. 202) наведено сукупність інформації щодо: вантажовідправників (ТОВ Зерно-Трест ; ТОВ Сакура-Лот ), дату та час в`їзду та виїзду кожного окремого автомобіля на територію заводу з його номером та номером причепу, вагу нетто (т).

У розрізі наведеного Окружним адміністративним судом міста Києва обґрунтовано відхилено твердження Офісу ВПП щодо необхідності оформлення складських розписок між Позивачем та його постачальниками, оскільки ТОВ Світоіл не є зерновим складом, не акумулює на складах (елеваторах) товар, а передає його на переробку, шляхом фізичної доставки контрагентами товару на переробне підприємство.

З наведеного також вбачається підтвердження переробним підприємством фактичного в`їзду/виїзду транспортних засобів, вказаних у товарно-транспортних накладних, на завод, що спростовує доводи Відповідача щодо відсутності доказів транспортування зерна.

Посилання Офісу ВПП на те що ТОВ Агрофірма союз , ТОВ Людмилівський елеватор , ТОВ Хутірське , ПСП УкрРосХим , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не надавали послуги автоперевезень товару для ТОВ Світоіл з ТОВ Зерно-трест та з ТОВ Сакура-Лот судовою колегією оцінюється критично, оскільки, по-перше, указані обставини матеріалами справи не підтверджуються, по-друге, як було зазначено вище, Позивач із вказаними особами не вступав у відносини, адже перевезення організовувалося контрагентами з доставкою товару на переробне підприємство, яке і приймало продукцію, по-третє, у ТТН згадані Офісом ВПП товариства/підприємці не вказані перевізниками, якими є ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , з якими у свою чергу ТОВ Світоіл не вступало у відносини щодо оформлення перевезення товару.

При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, можливі обставини організації та проведення перевезень вказаними особами, у тому числі ТОВ Сакура-Лот , товару на завод за готівку, без оформлення відносин з власниками транспортних засобів та контрагентами Позивача, не охоплюється предметом розгляду даної справи, не спростовують факт доставки товару від вказаних контрагентів на користь Позивача, але контролюючі органи не позбавлені можливості з`ясування вказаних обставин при проведенні окремої перевірки певних осіб на предмет дотримання вимог податкового законодавства.

Щодо наявності ресурсів у контрагентів, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що із змісту їх пояснень та наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот є посередниками у процесі скупки насіння ріпаку та соняшника для цілей його поставки на користь Позивача на переробний завод, що за загальним правилом не потребує значного обсягу трудових та інших ресурсів, для оформлення документів відносно переміщення товару від їх постачальників на переробний завод.

Крім іншого, Відповідачем не надано жодного екземпляру (копії) податкової звітності, інформація з якої б підтверджувала доводи останнього відносно ресурсів та витрат на них, хоча така інформація (звітність), як свідчать матеріали справи, витребовувалася судом першої інстанції.

Водночас, учасниками справи надано довідку сільської ради (т. 5 а.с. 184) відносно того, що, наприклад, у ТОВ Сакура-Лот на умовах суборенди перебувають земельні ділянки загальною площею 3740 га (ріллі), а згідно наданої ТОВ Зерно-Трест форми 1-ДФ (т. 8 а.с. 119-120) вбачається наявність в останнього достатньої кількості трудових ресурсів.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Посилання Апелянта на узагальнюючі відомості та дані службових записом судовою колегією оцінюються критично, оскільки матеріали справи не містять доказів, що Офісом ВПП зустрічні звірки не були ініційовані. Крім того, у своєму листі від 04.09.2018 року №3418/7/11-28-14-04-10 ГУ ДФС у Кіровоградській області звернуло увагу Відповідача, що, запитуючи про проведення зустрічної звірки ТОВ Зерно-Трест , останнім не повідомлено про проведення перевірки ТОВ Світоіл всупереч п. 73.5 ст. 75 ПК України.

Що стосується посилання контролюючого органу на акт перевірки ТОВ Деметра Л (ПН 31008240) по відносинам з ТОВ Зерно-Трест (акт від 21.11.2017 року № 387/11/28-14-04/31008240), то суд першої інстанції вірно звернув увагу, що що відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року у справі № П/811/2394/17, яка набрала законної сили 24.05.2018 року, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків зазначеного акту перевірки - визнано протиправними та скасовані.

Викладене, у свою чергу, дає об`єктивні підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про безпідставність доводів Відповідача щодо безоплатного отримання Позивачем товару від невідомих осіб.

На безпідставність висновків акту перевірки по суті звернув свою увагу і Business Ombudsman у своєму зверненні від 07.11.2019 року вих. № 21855 до Голови ДПС України (т. 1 а.с. 183-193), зазначивши, що на думку Ради бізнес-омбудсмена: з матеріалів перевірки однозначно не вбачається, що Офіс ВПП довів відсутність фактичного руху товарів саме між скаржником та його безпосередніми контрагентами; Офіс ВПП не навів достатніх обґрунтувань на користь того, що ним відкинута версія стосовно того, що реальними вигодонабувачами могли бути саме контрагенти позивача, які могли набути товар з невідомого джерела, однак після цього реально та законно реалізувати її скаржнику (позивачу). Важливо зазначити, що в акті перевірки відсутні переконливі аргументи на користь приналежності контрагентів позивача до СГ з ознаками фіктивності. Інформація, якою оперує Офіс ВПП стосується не самих контрагентів, а їхніх контрагентів. У свою чергу, зазначено Радою бізнес-омбудсмена, перекладання відповідальності на скаржника (позивача) виходить за межі принципу розумної податкової обачності та не узгоджується із принципом індивідуальної відповідальності. На думку Ради, твердження про абсолютну неможливість здійснення діяльності контрагентами зі штатом працівників 3-4 особи, яке міститься в Акті перевірки, є занадто категоричним і при цьому не підкріпленим жодними розрахунками. Звернута увага на відсутність кримінальних проваджень безпосередньо щодо контрагентів позивача та дію в Україні принципу презумпції невинуватості. Додатково звернута увага на те, що під час реєстрації п/н фактично здійснювалась перевірка реальності операцій. Відповідно, слідуючи за логікою ПК України якщо податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, то вона є достатнім підтвердженням правомірності формування податкового кредиту на її підставі і такий кредит не може ставитись контролюючим органом під сумнів. Відносно відстеження приналежності т/з звертається увага на відсутність конкретного опису джерел та способу отримання такої інформації і не надав жодного документу МВС.

Посилання Апелянта на матеріали кримінальних проваджень щодо контрагентів ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот судовою колегією відхиляться, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас, жодного з документів, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України, Офісом ВПП надано не було.

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з посиланням Окружного адміністративного суду міста Києва на те, що приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту і витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, від добросовісності платника податку, з яким суб`єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. Тобто, невиконання такими особами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведені висновки повністю узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 22.01.2009 року у справі Булвес проти Болгарії , яке наголошує на принципі персональної відповідальності платника та неможливості втручання у право власності особи, яка, попри можливе порушення своїм контрагентом податкового законодавства, є належним отримувачем поставлених товарів чи послуг.

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 року у справі № 21-1376во06, де зазначив, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність правових підстав визнання безтоварними господарських операцій Позивача зі згаданими контрагентами, у зв`язку з чим вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Приписи п. 135.1 ст. 135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що не дають право на формування податкового обліку операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, на момент вчинення господарських операцій ТОВ Зерно-Трест і ТОВ Сакура-Лот були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в Офісу ВПП не було.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо стягнення з Офісу ВПП витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ Світоіл до закінчення розгляду справи по суті судом апеляційної інстанції були надані:

- додаток №3 до договору про надання правової допомоги від 18.11.2019 року, в якому визначено, що гонорар АО Інтегрітес за другу інстанцію не перевищить 1 250,00 доларів США (без урахування ПДВ);

- звіт про детальний опис робіт (послуг), наданих адвокатами від 06.01.20121 року, в якому наведений перелік наданих послуг із хронометражем;

- рахунок на оплату від 08.12.2020 року №375 на суму 42 359,10 грн.;

- платіжне доручення від 06.01.2021 року №2 на суму 42 359,10 грн.;

- копія акту надання послуг від 06.01.2021 року №б/н на суму 42 359,10 грн.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 року у справі № 120/3929/19-а.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач заперечує проти задоволення заяви про стягнення судових витрат з підстав того, що більшість пунктів зазначених у детальному описі робіт є однотипними та дублюють один одного. До того ж підкреслює, що судом першої інстанції вже описані обставини досліджувалися, що унеможливлює витрачання такого обсягу часу для вивчення тотожних матеріалів. Окремо звертає увагу на завищення розміру погодинної оплати представника, а також на те, що підготовка оригіналу і копії відзиву, а також направлення її копії на поштову адресу не належить до правової допомоги.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів, а також з урахуванням заперечень Відповідача щодо їх співмірності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Із змісту звіту про детальний опис робіт вбачається, що адвокатом Харченком К.І. витрачено 2 години на аналіз аргументів та доводів апеляційної скарги (300 доларів США); 5 годин на складання проекту відзиву на неї (750 доларів США); 30 хвилин на підготовку оригіналу та копії відзиву і додатків до нього, а також подання його до суду і направлення копії Відповідачу (75 доларів США); 30 хвилин на підготовку до судового засідання (75 доларів США); 20 хвилин представництво інтересів у судовому засіданні (50 доларів США).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що підготовка оригіналу і копій відзиву, формування їх додатків та подання до його суду і направлення іншим учасникам справи є необхідною процесуальною дією, яка вимагається ст. 304 КАС України у випадку подання відзиву, а тому твердження Відповідача щодо неможливості віднесення її до витрат на професійну правничу допомогу є безпідставним.

Щодо обґрунтованості витрат із аналізу аргументів та доводів Відповідача, наведених в апеляційній скарзі, а також із складання проекту відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що написання відзиву на апеляційну скаргу належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить аналіз аргументів та доводів, з урахуванням яких відзив на апеляційну скаргу складається. Отже, окреме виділення із складання проекту відзиву таких послуг як аналіз аргументів та доводів апеляційної скарги є необґрунтованим, позаяк відповідні послуги є елементом підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а тому витрати із аналізу аргументів та доводів апеляційної скарги Відповідача не підлягають відшкодуванню.

Крім іншого, матеріали справи не містять відомостей, що включає у себе підготовка до судового засідання у справі №640/23747/19 тривалістю 30 хвилин, а відтак витрати на професійну правничу допомогу також не підлягають стягненню з Відповідача.

Разом з тим, щодо посилання Офісу ВПП на завищення розміру погодинної вартості послу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження своїх міркувань з приводу розміру погодинної вартості послуг адвоката Відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, виходячи з критеріїв обґрунтованості і пропорційності, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП на користь ТОВ Світоіл підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 050 доларів США, у тому числі ПДВ 175,00 доларів США, (яка складається з: 750 доларів США - складання проекту відзиву на апеляційну скаргу + 75 доларів США - підготовка оригіналу та копії відзиву, а також додатків, і подання їх до суду та направлення Відповідачу + 50,00 доларів США - представництво інтересів у судовому засіданні + 175 доларів США - ПДВ), що згідно курсу гривні до долара США, який випливає із змісту рахунку від 08.12.2020 року №375, складає 28,2394 грн. за 1 долар США, становить 29 651,37 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Світоіл (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп. А, кімн. 606, код ЄДРПОУ 39072114) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 651 (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 37 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова

Повний текст постанови складено 10 лютого 2021 року.