Постанова

від 09.02.2021 по справі 380/3236/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3236/20 пров. № А/857/753/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Кухтея Р.В., Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці ДМС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Сасевичом О.М. у м. Львові о 11 год. 49 хв. у справі № 380/3236/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Онікс К до Галицької митниці ДМС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/900003/2 від 05.03.2020 року та картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2020/00223 від 05.03.2020 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.03.2020 року декларант, товариство з обмеженою відповідальністю Онікс К (далі - декларант), подав відповідачу митну декларацію № UA209170/2020/015795, у якій до митного оформлення заявив товар: текстильні матеріали, покриті полівінілхлоридом: POLYESTER FABRIC WITH PVC/тканина поліестерова, покрита ПВЧ-21098 м.п., ширина рулона 1,5 м - 31647 м.кв., виробник FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD Сhina, вартість - 16034,48 дол. США.

Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: контракт; інвойс; CMR; лист про склад тканини; договір-заявку; довідки про транспортні витрати; рахунок-фактуру на оплату; митну декларацію країни відправлення; сертифікат про походження товару.

На думку позивача, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів подані документи і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач вказав, що рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим, оскільки не містить розрахунку числового значення митної вартості, яку визначив позивач.

Позивач вважає, що відповідач порушив його право на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/900003/2 від 05.03.2020 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2020/00223 від 05.03.2020 року.

Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Онікс К сплачений судовий збору у сумі 4204 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Галицька митниця Держмитслужби, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що у документах, які подав до митного оформлення декларант, є розбіжності, а саме: в товаросупровідних документах, зокрема, у комерційному інвойсі, відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару (тари, упаковки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у графі 22 CMR відсутній підпис відправника; власниками фірми-контрагента з польської сторони є громадяни України, що може свідчити про ознаки фіктивності зовнішньоекономічної операції.

У зв`язку із наявністю вказаних вище розбіжностей та внаслідок того, що декларант не надав документів на їх спростування, які витребовував відповідач, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість на підставі даних раніше визнаної митним органом митної декларації, визначивши її в сумі 38991,20 доларів США.

З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 02.10.2018 року між компанією STORM-GROUP Sp.z.o.o. (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт поставки № ОК 2018/10/02-1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця текстильні матеріали, покриті полівінілхлоридом: POLYESTER FABRIC WITH PVC/тканина поліестерова, покрита ПВЧ-21098 м.п., ширина рулона 1,5 м - 31647 м.кв., виробник FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.LTD Сhina, вартість - 16034,48 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару, 05 березня 2020 року декларант подав митну декларацію № UA209170/2020/015795.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач зазначив те, що у документах, які подав до митного оформлення декларант, є розбіжності, а саме: в товаросупровідних документах, зокрема, у комерційному інвойсі відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару (тари, упаковки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у графі 22 CMR відсутній підпис відправника; власниками фірми-контрагента з польської сторони є громадяни України, що може свідчити про ознаки фіктивності зовнішньоекономічної операції.

У зв`язку із виявленням розбіжностей та з метою перевірки відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, контролюючий орган запропонував декларанту додатково надати: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу відповідача декларант додатково подав до митного органу: прайс-лист продавця; копію договору № 1702/20 на транспортно-експедиційні послуги від 17.02.2020 року, укладеного між ТзОВ Онікс К та ФОП ОСОБА_1 ; копію договору № 17/02/20-П про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 17.02.2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, Галицька митниця ДМС 05.03.2020 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/900003/2 скоригувавши митну вартість товарів за резервним методом у розмірі 38991,20 доларів США.

05.03.2020 року, декларант, скориставшись наданим частиною 7 статті 55 МК України правом, шляхом надання гарантій, відповідно до розділу Х цього Кодексу, подав відповідачу митну декларацію № UA209170/2020/016061, на підставі якої відповідач випустив товар, що декларує декларант, у вільний обіг.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Під час митного оформлення товару відповідач зазначив те, що у документах, які подав до митного оформлення декларант, є розбіжності, а саме: в товаросупровідних документах, зокрема, у комерційному інвойсі, відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару (тари, упаковки), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару; у графі 22 CMR відсутній підпис відправника; власниками фірми-контрагента з польської сторони є громадяни України, що може свідчити про ознаки фіктивності зовнішньоекономічної операції.

Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати такі документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка, рахунок між перевізником та експедитором); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит відповідача, декларант надав відповідачу: прайс-лист продавця; копію договору № 1702/20 на транспортно-експедиційні послуги від 17.02.2020 року, укладеного між ТзОВ Онікс К та ФОП ОСОБА_1 ; копію договору № 17/02/20-П про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 17.02.2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Проаналізувавши ці обставини, апеляційний суд зазначає, що вимога відповідача про надання платіжних документів є безпідставною, оскільки у договорі між продавцем та покупцем передбачено, що оплата за товар здійснюється після його отримання до 30.04.2020 року. Отже, на час митного оформлення товару, вартість товару не була оплачена, тому у декларанта були відсутні платіжні документи.

На вимогу відповідача декларант надав документи, що підтверджують вартість транспортних витрат, хоча відповідач не висловлював жодного сумніву з цього приводу.

Та обставина, що у графі 22 CMR відсутній підпис відправника жодним чином не впливає на складові митної вартості.

Відповідач висловив сумніви щодо фіктивності зовнішньоекономічної операції зважаючи на те, що власниками фірми-контрагента з польської сторони є громадяни України, однак не запропонував декларанту надати з цього приводу пояснення та документи щодо спростування цих обставин. Крім того, відповідач не зазначив як ця обставина впливає на складові митної вартості товару.

Відповідач також висловив сумніви щодо числових значень складових вартості товару (тари, упаковки) і для цього витребував у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Однак, вказані сумніви відповідача є необґрунтованими, оскільки у зовнішньоекономічному контракті вказано, що продавець зобов`язується поставити товар покупцю у тарі і упаковці, що відповідає характеру товару, що поставляється і захищає його від пошкоджень. Тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару.

Підсумовуючи наведене, відповідач, на думку апеляційного суду, неправомірно скористався наданим Митним кодексом України правом на самостійне визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, оскільки сумніви митного органу є необґрунтованими, а виявлені розбіжності спростовані в ході розгляду справи.

При визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач застосував резервний метод, який встановлений статтею 63 МК України.

Частиною 2 статті 63 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, а лише містить посилання на митну декларацію, яка раніше була визнана митним органом.

Правову позицію щодо необхідності обґрунтування у рішенні про коригування митної вартості, числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, у випадку, коли митний орган визначає митну вартість на основі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17.

Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Галицької митниці ДМС про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/900003/2 від 05.03.2020 року та картка відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2020/00223 від 05.03.2020 року є необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог статей 53-55 МК України, а тому їх необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицької митниці ДМС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в справі № 380/3236/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. В. Кухтей Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 11.02.2021 року