Ухвала

від 08.02.2021 по справі 2-301/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-301/10

провадження № 61-931ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дядик Ярослав Борисович, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними дій старшого державного виконавця щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн та скасування такої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо визнання протиправними дій старшого державного виконавця щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн та скасування такої заборгованості.

Скарга мотивована тим, що 07 квітня 2010 року Чортківським районним судом Тернопільської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 17 лютого 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. 21 липня 2015 року виконавчий лист було пред`явлено стягувачем до Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для примусового виконання.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 погасив існуючу заборгованість з аліментів у сумі 51 628,09 грн та сплатив поточні аліменти за грудень 2019 року у розмірі 1 598,75 грн. Але 16 січня 2020 року державний виконавець Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомив платника аліментів про те, що за грудень 2019 року в нього є заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 749,00 грн та надав розрахунок для її сплати.

ОСОБА_1 вважав, що державний виконавець Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) неправомірно обрахував аліменти за грудень 2019 року виходячи із суми 9 393,00 грн, яка є розміром середньої заробітної плати працівника в Чортківському районі Тернопільської області , так як він у грудні 2019 року не працював і доходу взагалі не мав, а аліменти за грудень 2019 року сплатив у грудні 2019 року, у сумі 1 598,75 грн, що становить 72 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Письменної М. Б. щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн.

Скасовано ОСОБА_1 заборгованість по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2020 року виправлено описки, допущені в рішенні Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2020 року: у вступній частині назви процесуального документу помилково вказано рішення , а вірним є ухвала , та у резолютивній частині помилково вказано вирішив , а вірним є ухвалив , та помилково вказано порядок перегляду рішення , а вірним є ухвали суду .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задоволено.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Вирішено питання щодо судового збору.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору у цій справі є вимога немайнового характеру про визнання протиправними дій старшого державного виконавця щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн та скасування такої заборгованості, вирішення якої не представляє складності у зв`язку зі сталістю законодавства та судової практики, а тому справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

У касаційній скарзі зазначено, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, і має для заявника, як учасника цієї справи виняткове значення становить значний суспільний інтерес. Тому заявник вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені пунктами а), в) частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

За змістом підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилаючись на наявність зазначених обставин, ОСОБА_1 , разом з тим, не додав до касаційної скарги доказів, які б підтверджували такі обставини, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування для такого перегляду, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року ухвалена у малозначній справі, вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дядик Ярослав Борисович, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними дій старшого державного виконавця щодо нарахування ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за грудень 2019 року у сумі 749,50 грн та скасування такої заборгованості відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець