Постанова

від 03.02.2021 по справі 212/1454/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 212/1454/19

провадження № 61-13424св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , Державне підприємство Кривбасшахтозакриття ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балюри Андрія Станіславовича, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі - ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ), Державного підприємства (далі - ДП) Кривбасшахтозакриття про відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок професійного захворювання.

Позовна заява мотивована тим, що з 21 жовтня 1955 року до 23 грудня 1959 року він працював підземним скреперистом, з 23 грудня 1959 року до 01 грудня 1980 року - підземним бурильником глибокого буріння, з 01 грудня 1980 року до 14 травня 1987 року - підземним електрослюсарем на шахті Гігант РУ ім. Дзержинського треста Дзержинськруда , з 14 травня 1987 року до 10 травня 1990 року - підземним кріпильником, а з 10 травня 1990 року до 23 грудня 1997 року - поверхневим доставщиком матеріалів 3-го розряду на шахті Гігант ВО Кривбасруда . Всього має загальний стаж 42 роки, з них робота в умовах впливу шкідливих факторів - 34 років 6 місяців.

З 1975 року до складу Виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом Кривбасруда (далі - ВО Кривбасруда ) входили 11 рудоуправлінь на правах структурних одиниць, серед них шахта Гігант .

Згідно з наказом ВО Кривбасруда від 07 жовтня 1997 року № 120 шахта Гігант , як структурна одиниця була ліквідована з 07 жовтня 1997 року.

Починаючи з 1979 року, він страждає на зниження слуху в обох вухах, з 1988 року перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічного бронхіту, неодноразово лікувався, як амбулаторно та і в умовах стаціонару. Це лікування було пов`язане з наслідками професійної діяльності.

16 лютого 2010 року рішенням лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини позивачеві були встановлені професійні захворювання: сідеросілекоз першої стадії (пізній розвиток), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху).

По факту професійного захворюванням, 05 березня 2010 року Саксаганською районною санепідемстанцією м. Кривого Рогу було проведено розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), відповідно до якого встановлено, що причиною його виникнення є робота ОСОБА_1 з 21 жовтня 1955 року до 10 травня 1990 року на шахті Гігант РУ ім. Дзержинського треста Дзержинськруда та шахти Гігант ВО Кривбасруда під час роботи на підприємствах.

За висновком медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 12 липня 2010 року йому було встановлено 35 % втрати професійної працездатності безстроково. Відповідно до останнього переосвідчення від 08 листопада 2018 року встановлено 90 % (85 % - сидерос, 5 % - тугов) втрати професійної працездатності безстроково та встановлено інвалідність 1 групи внаслідок професійного захворювання.

Зазначав, що в результаті втрати здоров`я, стан якого погіршується щороку, він зазнає фізичних та моральних страждань. Через професійне захворювання має проблеми з диханням, постійний кашель з біллю в грудній клітині. Змушений постійно приймати медикаментозне лікування, обмеження фізичних навантажень. Взагалі, через стан здоров`я, змінився його спосіб життя, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат та ДП Кривбасшахтозакриття солідарно 375 570 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року у складі судді Козлова Ю. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку із втратою здоров`я на виробництві у розмірі 73 570 грн без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 довів свої позовні вимоги, а саме заподіяння йому моральної шкоди внаслідок втрати працездатності та порушення стану здоров`я у зв`язку з професійним захворюванням, отриманим під час виконання ним трудових обов`язків. При цьому, відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховував роз`яснення, наведені у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , а саме ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, який становить 90 % безстроково, наявність першої групи інвалідності, час, протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу ПАТ Криворізький залізорудний комбінат залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2020 року змінено в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 , збільшено її розмір з 73 570 грн до 130 000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення районного суду в частині доведеності вимог щодо моральної шкоди та її стягнення з ПАТ Криворізький залізорудний комбінат є законними та обґрунтованими.

При цьому, суд апеляційної інстанції не погодився з розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, вважаючи, що суд не в повній мірі врахував характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача на підприємстві відповідача, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, збільшивши її розмір до 130 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду , представник ОСОБА_1 - адвокат Балюра А. С., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції змінити в частині розміру стягнутої судом на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, збільшивши її розмір до 375 570 грн. В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Судове рішення оскаржується позивачем в частині визначення розміру моральної шкоди, відповідачем судове рішення не оскаржується, тому згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, колегією суддів не переглядається.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, при визначенні розміру моральної шкоди, апеляційний суд належно не врахував усіх обставин, тривалості його роботи в шкідливих умовах, стан його здоров`я тощо.

Вважає, що судом не враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) у подібній справі щодо визначення розміру моральної шкоди та обґрунтованості її зменшення.

Відзив на касаційну скаргу відповідачі до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював з 21 жовтня 1955 року до 23 грудня 1959 року підземним скреперистом, з 23 грудня 1959 року до 01 грудня 1980 року - підземним бурильником глибокого буріння, з 01 грудня 1980 року до 14 травня 1987 року - підземним електрослюсарем на шахті Гігант РУ ім. Дзержинського треста Дзержинськруда , з 14 травня 1987 року до 10 травня 1990 року - підземним кріпильником, з 10 травня 1990 року до 23 грудня 1997 року - поверхневим доставщиком матеріалів ІІІ розряду на шахті Гігант ВО Кривбасруда , правонаступником якого є ПАТ Кривбасзалізрудком .

23 грудня 1997 року звільнився на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП Україниу зв`язку з ліквідацією структурної одиниці об`єднання шахти Гігант ВО Кривбасруда (а. с. 10 на звороті).

Відповідно до пункту 16 акту розслідування хронічного професійного захворювання від 05 березня 2010 року, професійне захворювання у позивача виникло через виконання праці на підприємстві відповідача, де він підпадав під шкідливу дію пилу, параметри якого перевищували гранично допустимі, з причин порушення нормативного провітрювання робочих місць, а також шуму, джерелами якого були конструктивно-недосконала гірнича техніка і устаткування (а. с. 14, на звороті).

Згідно з пунктом 17 акту, причиною професійного захворювання позивача є його робота протягом 34 років 6 місяців в умовах підвищених параметрів пилу та шуму (а. с. 14, на звороті).

Висновком МСЕК від 12 липня 2010 року, серія 10 ААА № 002762, ОСОБА_1 первинно встановлено 35 % втрати професійної працездатності, безстроково (а. с. 15).

При повторному переогляді, висновком МСЕК від 08 листопада 2018 року йому встановлено 90 % втрати професійної працездатності, з яких: 85 % - по сидерос та 5 % - по туговухості, перша Б група інвалідності, безстроково (а. с. 18-19).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Балюри А. С., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру стягуваної моральної шкоди, збільшуючи її розмір, апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, дослідивши та надавши правову оцінки всім наданим сторонами доказам, доводам і запереченням, врахувавши характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача на підприємстві відповідача, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про збільшення розміру шкоди та визначив її на рівні 130 000 грн.

Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) не заслуговують на увагу, оскільки у справах були встановлені різні фактичні обставини. А розмір моральної шкоди визначається з урахуванням доведеності та конкретних обставин кожної справи.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для зміни оскаржуваного судового рішення, оскільки вони зводяться виключно до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

При цьому, доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права по суті спору, касаційна скарга не містить.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його постанови не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балюри Андрія Станіславовича - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк