Постанова

від 02.02.2021 по справі 161/21094/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/21094/19 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Провадження № 22-ц/802/133/21 Категорія: 84 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Губарик К. А.,

представника позивача - Кінах Я. В.,

відповідача приватного виконавця - Шульженка І. С.,

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, Державного підприємства Сетам , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк , про визнання результатів електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів за апеляційними скаргами: відповідача приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І. С., Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам), ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ), про визнання результатів електронних торгів недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:31:132:0003, на якій розташований вказаний житловий будинок.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2011 року з неї та ОСОБА_5 солідарно стягнуто на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором № 81/07-І/02 від 20 листопада 2007 року у розмірі 393 305 грн 05 коп. Стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором № 81/07-І/02 від 20 листопада 2007 року у розмірі 393 305 грн 05 коп. Зазначене судове рішення набрало законної сили та на його виконання судом були видані виконавчі листи. Виконавчий лист стосовно неї як боржника перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця округу Волинської області Шульженка І. С., виконавче провадження №5969502.

Вказувала, що на забезпечення виконання умов кредитного договору №81/07-І/02 від 20 листопада 2007 року, між нею (іпотекодавець) та на той час Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк Укргазбанк (далі - ВАТ АБ Укргазбанк ) (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №81-07/02 від 20 листопада 2007 року, предметом якого є житловий будинок з надмірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході виконавчого провадження приватним виконавцем 11 вересня 2019 року за № 717 сформована заявка до Волинської філії ДП Сетам на реалізацію вказаного житлового будинку з електронних торгів, які були проведені 25 листопада 2019 року, номер лоту 383922. Торги відбулися та визначено їх переможця - відповідача по справі ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_3 вважає проведені електронні торги недійсними з тих підстав, що у спірному житловому будинку проживають неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а приватним виконавцем не було отримано дозволу органу опіки та піклування на примусове позбавлення цих осіб прав на нерухоме майно. Передаючи майно на примусову реалізацію приватний виконавець порушив мораторій, який був встановлений Законом України Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті . На її думку, положення Закону України Про іпотеку передбачає обов`язкову наявність окремого рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке у даному випадку відсутнє.

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_3 просила суд визнати недійсними електронні торги з реалізації лоту № 383992, а саме житлового будинку та земельної ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , проведені ДП Сетам 25 листопада 2019 року, визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №448054 від 25 листопада 2019 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсними електронні торги з реалізації лоту № 383992, а саме предмета іпотеки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 36,5 кв. м, та земельної ділянки, кадастровий номер 07101000000:31:132:0003, площею 0,0796 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , проведені ДП Сетам 25 листопада 2019 року та результати яких оформлені протоколом № 448054 від 25 листопада 2019 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційних скаргах відповідач приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С., представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ПАТ АБ Укргазбанк кожен зокрема, покликаючись на неправильну оцінку судом зібраних доказів та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , відповідача приватного виконавця Шульженка І. С. та представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:31:132:0003, на якій розташований зазначений житловий будинок.

20 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та на той час ВАТ АБ Укргазбанк було укладено кредитний договір № 81/07-1/02, згідно умов якого позивач отримала кредит у розмірі 59 000 доларів США на споживчі потреби (а.с.24-26).

На забезпечення виконання умов кредитного договору № 81/07-І/02 від 20 листопада 2007 року між ВАТ АБ Укргазбанк (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 81-07/02 від 20 листопада 2007 року, предметом якого є житловий будинок з надмірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-31).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2011 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ Укргазбанк солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №81/07-І/02 від 20 листопада 2007 року у розмірі 393 305 грн 05 коп. (а.с.35-37).

Зазначене рішення суду набрало законної сили та на його виконання судом були видані виконавчі листи. Виконавчий лист стосовно боржника ОСОБА_3 на даний час знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця округу Волинської області Шульженка І. С., виконавче провадження № 5969502 (а.с.41-42).

В ході виконавчого провадження приватним виконавцем 11 вересня 2019 року за № 717 сформована заявка до Волинської філії ДП Сетам на реалізацію вказаного житлового будинку з електронних торгів (а.с.53-56).

Електронні торги по реалізації предмета іпотеки були проведені 25 листопада 2019 року, номер лоту 383922, результати яких було оформлено протоколом № 448054 проведення електронних торгів та переможцем яких стала відповідач по справі ОСОБА_1 (а.с.58-60).

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , пп. 1 п. 1 якого передбачено (в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів), що протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

- таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Суд першої інстанції з огляду на те, що спірний житловий будинок, який має площу менше ніж 250 кв. м та використовується позивачем як єдине місце постійного проживання, дійшов правильного висновку, що на це нерухоме майно не може бути примусово звернуто стягнення на підставі дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , у тому числі і шляхом проведення електронних торгів, оскільки він виступає як забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що у позивача наявне інше нерухоме житлове майно.

Аналогічні висновки щодо застосування положень Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року № 644/3116/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що у приватного виконавця були відсутні правові підстави для передачі спірного житлового будинку, а також земельної ділянки, як невід`ємної частини домоволодіння, на примусову реалізацію, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що це порушувало встановлений законом мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, а тому дійшов цілком правильного висновку, що спірні електронні торги є незаконними, а тому їх необхідно визнати недійсними.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про часткове задоволення позову ОСОБА_3 відповідає вимогам закону.

У своїх доводах апеляційної скарги відповідач приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С. покликався на те, що ухвалене судом рішення є незаконним і підлягає скасуванню через те, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивач починаючи з липня 2018 року постійно проживає за межами України, тобто Закон України Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті на неї не поширюється. Вказував, що позивач має постійне місце проживання на території Італії, а тому спірний житловий будинок був реалізований на електронних торгах правомірно, без застосування мораторію, який встановлений у зазначеному Законі.

Аналогічні доводи викладені в апеляційних скаргах представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ПАТ АБ Укргазбанк .

Проте, такі доводи відповідача колегією судів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються встановленими у справі обставинами, наявними у справі доказами та фактично зводяться до припущень, що позивач часто їздить до Італії, а тому можливо, має там інше майно, що жодними доказами не підтверджено. Періодичний виїзд позивача на заробітки в іноземну країну не може свідчити про те, що вона втратила своє постійне місце проживання в Україні.

При цьому слід зазначити, що зареєстроване місце проживання, як і фактичне місце проживання позивача не є визначальним при вирішенні питання про застосування мораторію на звернення стягнення на житловий будинок, який є предметом іпотеки в розумінні ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті . У цьому зв`язку істотне значення для застосування мораторію має той факт, що у боржника (за споживчим кредитом в іноземній валюті) немає іншого житла крім того, яке передано в іпотеку. Вказане висвітлено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 820/6265/16.

Зважаючи на норми ст. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що площа будинку на який звернуто стягнення, не перевищує площу визначену в одній з умов Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , іншого нерухомого майна за ОСОБА_3 не зареєстровано, даний будинок є єдиним нерухомим житловим майном позивача, в якій остання зареєстрована.

Таким чином, дана нерухомість підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті . Тому приватний виконавець не перевірив та не оцінив наявність обставин, які в силу Закону виключають можливість примусового виконання рішення суду та безпідставно передав єдине житлове майно позивача на реалізацію з електронних торгів.

В контексті прав стягувача слід зазначити наступне. Мораторій - відстрочення виконання зобов`язань, що встановлюються урядом на певний термін. Таким чином, Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті в жодному разі не ущемляє права стягувача та не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки, проводити стягнення на майно окремої категорії боржників, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності, серед яких і ОСОБА_3 .

Отже, доводи апеляційних скарг відповідача приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І. С., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ПАТ АБ Укргазбанк не спростовують правильних висновків суду, а є власним суб`єктивним тлумаченням норм права та обставин справи і не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги: відповідача приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка Ігоря Сергійовича, представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: