Постанова

від 11.02.2021 по справі 700/315/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/233/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 700/315/20 Категорія: Яценко Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Яценко Г.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання припиненим право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, визнання припиненим права оренди на земельну ділянку, зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання припиненим право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, визнання припиненим права оренди на земельну ділянку, зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що через свого представника за довіреністю він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337.

За результатами розгляду клопотання, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ №23-3050/14-19-СГ від 16 серпня 2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після цього, позивачем через свого представника було укладено договір із сертифікованим інженером-землевпорядником на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою було погоджено експертом державної експертизи Більською С.І. відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року №15050/82-19.

16 грудня 2019 року позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 гектари у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

За результатами розгляду даної заяви, Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області було видано наказ від 02 січня 2020 року №23-52/14-20-СГ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, 15 січня 2020 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_1 . Також, з даної довідки позивачу стало відомо про реєстрацію іншого речового права на дану земельну ділянку, а саме право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117). Підставою дня виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.

Вважає, що накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02 січня 2020 року про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_1 та договір оренди землі відповідно є недійсними, оскільки позивач пройшов всі визначені законом етапи необхідні для надання йому земельної ділянки у власність та раніше за ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, однак ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, чим неправомірно позбавив його права власності на майно у вигляді правомірних очікувань , та допустив порушення конституційного права позивача на рівність перед законом, гарантованого ст. 24 Конституції України.

Оскільки при передачі ОСОБА_1 земельної ділянки у власність не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, що з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України є підстави для визнання договору оренди землі недійсним.

У зв`язку з незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, належним способом захисту буде також скасування рішень державного реєстратора та визнання припиненим права власності ОСОБА_1 та права оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та не прийняв відповідне рішення, тому належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затвердити проект землеустрою.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-52/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 гектари, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6680/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 гектарів, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0337) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50658976 від 15 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_1 та визнати припиненим право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис за номером 35043260.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 гектарів, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50816642 від 27 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс та визнати припиненим право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35191228.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 гектарів, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року №23-52/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 гектарів, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року №23-6680/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 гектарів, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0337) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50658976 від 15 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_1 та припинено усі права та їх обтяження ОСОБА_1 на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис за номером 35043260.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 гектарів, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50816642 від 27 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс та визнано припиненим право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35191228.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з відповідною заявою звернувся раніше, його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

Після проходження всіх етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки, які передбачені чинними нормами законів України, та на які поширюється режим існуючого майна .

Тому, суд дійшов до висновку, що оспорюванні накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необхідно визнати незаконними та скасувати.

Оскільки під час передачі у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, то з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, договір оренди землі укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 також слід визнати недійсним.

Для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, суд першої інстанції вважав за необхідне скасувати рішення державного реєстратора та визнати припиненим право власності ОСОБА_1 та права оренди землі за ТОВ Наше Зерно Плюс .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, місцевий суд виходив з того, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення районного суду в частині часткового задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказів, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання припиненими права власності та права оренди, визнання недійсним договору оренди, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині щодо часткової відмови в задоволенні позову, залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ухвалене з порушенням норм матеріального (ч.1 ст.8, ст. 19, ст. 24 Конституції України, ст.ст. 118, 186-1 ЗК України) і процесуального (ст.ст. 10,81,263,264 ЦПК України).

Надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки одночасно скаржнику та позивачу не суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому дані фізичні особи набули рівні права на розроблення відповідних проектів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки.

Зазначає, що першим пройшов всі передбачені нормами земельного законодавства України етапи процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - затвердження проекту землеустрою та надання спірної земельної ділянки у власність.

Враховуючи положення норм земельного законодавства, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є його непогодження, відсутність обов`язкової експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Тому, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, внаслідок розгляду проекту землеустрою розробленого на замовлення скаржника, зобов`язаний був прийняти виключно єдине безальтернативне рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 07 жовтня 2019 року протиправно та незаконно було видано наказ №23-4279/14-19-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність спірної земельної ділянки з абсолютно надуманих та не передбачених нормами земельного законодавства України підстав.

Дії скаржника щодо безоплатно приватизації спірної земельної ділянки були добросовісними, своєчасними, послідовними та з повним дотриманням вимог земельного законодавства України, а надання йому спірної земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року було зумовлено виключно незаконними та протиправними попередніми діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, адже за умови дотримання ним вимог чинного земельного законодавства України надання ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки мало бути здійснено не пізніше 08 жовтня 2019 року за результатом розгляду першої заяви та за відсутності будь-яких інших претендентів на спірну ділянку.

Суд першої інстанції мав би першочергово дослідити належним чином та надати комплексну правову оцінку поведінці кожного учасника даних спірних правовідносин, яка передувала прийняттю ГУ Держгеокадастру у Черкаській області оскаржуваних наказів.

Оскаржуване рішення не містить посилання на те, яка матеріальна норма земельного законодавства України була порушена ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, не вказано й іншої належної підстави для визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказів, окрім недобросовісних дій останнього щодо надання необґрунтованої переваги ОСОБА_1 .

Скаржник як і позивач, є учасником бойових дій, та на відміну від останнього його місцем проживання є саме Черкаська область (місце розташування спірної земельної ділянки), а тому за таких умов надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність саме місцевому мешканцю є абсолютно законним, обґрунтованим, справедливим та послідовним.

Посилання місцевого суду в оскаржуваному рішенні на п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16 є некоректним, а відповідна позиція суду щодо врегулювання правовідносин у вказаній справі не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки вони не є тотожними між собою та регулюються абсолютно різними нормами матеріального права.

Судом першої інстанції безпідставно задоволено похідні позовні вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію і припинення відповідних речових прав на спірну земельну ділянку та про визнання недійсним оскаржуваного договору оренди землі, оскільки єдиною підставою для їх задоволення місцевим судом було визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2020 року, однак рішення державного реєстратора було прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з цим жодних правових підстав для визнання їх незаконними, припиненими, недійсними чи їх скасування немає.

Вважає, що позбавлення набутого ним на законних підставах права власності на спірну земельну ділянку є незаконним та непропорційним втручанням у належне йому право на мирне володіння майном, що становить порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, підтримуючи апеляційну скаргу в повному обсязі, просило оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що оскаржувані накази були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, тому є правомірними, законними та скасуванню не підлягають.

Місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16, предметом розгляду в якій є правовідносини щодо надання громадянам у користування земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства, які регулюються нормами ст.ст. 134, 135 ЗК України, однак предметом розгляду даної справи є правовідносини щодо безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок державної власності для ведення особистого селянського господарства, що регулюються ст. 118 ЗК України, а відповідна процедура отримання землі не передбачає в будь-якому випадку проведення земельних торгів та надання відповідних земельних ділянок на конкурентних засадах за результатами їх проведення.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не навів жодну матеріальну норма законодавства України, яка б була порушена Головним управлінням при прийнятті спірних наказів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Вважає доводи апелянта безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи погодження його в порядку ст. 186-1 ЗК України, а саме в момент звернення до відповідного органу із проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність інших осіб. Тому, посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 замовив, розробив та погодив проект землеустрою раніше ніж позивач не має значення для вирішення цього спору, так як ці дії вчинені на проміжних стадіях та не надають особі переваги під час розгляду заяви про затвердження проекту.

Доводи скаржника щодо протиправної відмови йому у затвердженні проекту землеустрою, що мали місце у вересні та листопаді 2019 року можуть бути підтверджені лише відповідним судовим рішенням, однак жоден із наказів, якими ОСОБА_1 було відмовлено у погодженні проекту землеустрою у вищезазначений період, апелянт до суду не оскаржив, з чого слідує, що останній фактично погоджувався із тим, що його проект землеустрою не відповідає нормам чинного законодавства.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області порушено конституційне право на рівність перед законом, гарантоване ст. 24 Конституції України, оскільки надано необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки саме ОСОБА_1 .

Цитуючи висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16, місцевий суд жодних висновків про те, що спірна земельна ділянка повинна була бути надана на конкурентних засадах, як стверджує апелянт, не робив.

Передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства лише громадянам (учасникам АТО), які зареєстровані та проживають на території відповідної територіальної громади суперечить вимогам чинного законодавства України, а бажане місце розташування земельної ділянки не залежить від місця проживання громадянина. Таким чином, законом не обумовлена необхідність отримання земельної ділянки безпосередньо за місцем проживання чи місцем реєстрації.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано земельні відносини є Земельний кодекс України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч.1 ст. 81 ЗК України).

Згідно з абз. 1 ч.1, ч.ч. 2,3,4 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до пункту а частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п.б ч.1 ст.121 ЗК України).

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абз.1 ч.7 ст. 118 ЗК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 16 серпня 2019 року, розглянуто заяву ОСОБА_2 вх.№С-5752/0/94-19 від 02 серпня 2019 року, та наказом №23-3050/14-19-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту. Земельна ділянка, щодо якої подається клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою має кадастровий номер 7122887600:03:001:0337 (т.1 а.с.12).

Також, 16 серпня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області розглянуто заяву ОСОБА_1 вх. №Л-6014/0/94-19 від 13 серпня 2019 року (т.1 а.с. 89), та наказом №23-3019/14-19-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту (т.1 а.с. 47).

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Відтак, надання відповідним органом дозволу на розроблення проекту землеустрою декільком особам не суперечить нормам земельного законодавства, оскільки являється підготовчим етапом, спрямованим на передачу в майбутньому земельної ділянки у власність.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 6 ст. 186 ЗК України).

Відповідно ч.ч. 8,9 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219, експертом державної експертизи ОСОБА_3 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800 гектарів громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розробленого на підставі, зокрема наказу №23-3050/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (т.1 а.с. 17).

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29 серпня 2019 року №9465/82-19, експертом державної експертизи ОСОБА_4 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема ОСОБА_1 , розробленого на підставі, зокрема наказу №23-3019/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (т.1 а.с. 99-101).

16 грудня 2019 року, через управління надання адміністративних послуг, ОСОБА_2 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 гектарів у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради (за межами населеного пункту) Лисянського району Черкаської області. Дана заява отримана та зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 19 грудня 2019 року (т.1 а.с. 51).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-52/14-20-СГ від 02 січня 2020 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , йому було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, оскільки наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку (т.1 а.с. 52).

Разом з тим, 17 грудня 2019 року, через управління надання адміністративних послуг, ОСОБА_1 звернувся через свого представника із заявою до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 гектарів у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Дана заява отримана та зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 20 грудня 2019 року (т.1 а.с. 49).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-6680/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 55,3800 гектарів у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,00 гектарів, в тому числі рілля площею 2,00 гектарів (кадастровий номер 7122887600:03:001:0337) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адмінмежах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (т.1 а.с. 50).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Судом встановлено, що 15 січня 2020 року державним реєстратором Цьопою Б.А. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_1 (т.1 а.с. 107).

За змістом статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 вересня 2020 року по справі №688/2908/16 дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною.

Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 було вчинено визначені земельним законодавством дії, спрямовані на отримання земельної ділянки в порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, які були послідовними, своєчасними, добросовісними, майже одночасними, та здійснені з дотриманням вимог законодавства.

Однак, не була добросовісною поведінка Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, з огляду на те, що останньому було відомо, що на вказану земельну ділянку претендують кілька осіб, однак необґрунтовано зволікаючи із розглядом та затвердженням проекту землеустрою, наданого позивачем на затвердження раніше за ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Черкаській області безпідставно відмовив ОСОБА_2 у його затвердженні, і в той же час затвердив проект щодо даної земельної ділянки іншій особі - ОСОБА_1 .

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року по справі №688/2908/16.

При цьому, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки ОСОБА_1 , що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваних наказів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 січня 2020 року, державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50816642 від 27 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, номер запису про інше речове право: 35191228. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі від 20 січня 2020 року б/н (т.1 а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку (яка є предметом оскаржуваного договору оренди) з порушенням вимог чинного законодавства, і на підставі наказу, який є незаконним, тому місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання оскаржуваного договору оренди землі недійсним.

У зв`язку із незаконністю наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, районний суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора та визнання припиненими права власності ОСОБА_1 на оспорювану земельну ділянку, та права оренди землі на неї за ТОВ Наше Зерно Плюс .

Безпідставними є доводи скаржника, що надання йому спірної земельної ділянки лише 28 грудня 2019 року зумовлено незаконними та протиправними діями ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, якими йому двічі було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів, якими б підтверджувався той факт, що у визначеному законом порядку зазначені накази були визнані незаконними та скасовані.

Не знайшли свого підтвердження й доводи скаржника щодо не зазначення в оскаржуваному рішенні норм матеріального права, які були порушені ГУ Держгеокадастру у Черкаській області при прийнятті оскаржуваного рішення.

Земельним законодавством не передбачено територіальну умову отримання земельної ділянки у власність безпосередньо за місцем проживання чи місцем реєстрації особи, яка бажає отримати таку земельну ділянку, відтак суд відхиляє доводи ОСОБА_1 в цій частині.

Необґрунтованими є доводи апелянта про порушення місцевим судом при ухваленні рішення ст.ст. 10,81,263,264 ЦПК України.

Суд не бере до уваги доводи та вимоги ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо незгоди з рішенням місцевого суду, оскільки за змістом п.3 ч.2 ст. 360 ЦПК України відзив на апеляційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Незаконність і необґрунтованість рішення суду зазначається в апеляційній скарзі (ст. 356 ЦПК України). В той же час, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області апеляційну скаргу не подавало, відтак рішення не оскаржувало.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання припиненим право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, визнання припиненим права оренди на земельну ділянку, зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 11 лютого 2021 року.

Судді