Постанова

від 30.06.2021 по справі 700/315/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 700/315/20

провадження № 61-3515св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Якименко Олександр Володимирович,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович,

представник ОСОБА_2 - адвокат Іванишин Олександр Олегович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Іванишиним Олександром Олеговичем, на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року у складі судді Яценко Г. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (далі - ТОВ Наше Зерно Плюс ), державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання припиненим права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, визнання припиненим права оренди на земельну ділянку, зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що через свого представника за довіреністю він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ №23-3050/14-19-СГ від 16 серпня 2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після цього, ним через представника було укладено договір із сертифікованим інженером-землевпорядником на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою було погоджено експертом державної експертизи Більською С. І. відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року № 15050/82-19.

Зазначав, що 16 грудня 2019 року подав до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

За результатами розгляду даної заяви, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області було видано наказ від 02 січня 2020 року № 23-52/14-20-СГ, відповідно до якого було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Посилався на те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що згідно з рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. 15 січня 2020 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_2 . Також, з даної довідки йому стало відомо про реєстрацію іншого речового права на дану земельну ділянку, а саме право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117). Підставою дня виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.

Вважав, що накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02 січня 2020 року про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності ОСОБА_2 та договір оренди землі є недійсними, оскільки він пройшов всі визначені законом етапи необхідні для надання йому земельної ділянки у власність та раніше за ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, однак, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, чим неправомірно позбавило його права власності на майно у вигляді правомірних очікувань , та допустило порушення його конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

Оскільки при передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у власність не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, отож, ураховуючи положення статей 203, 215 ЦК України є підстави для визнання договору оренди землі недійсним.

У зв`язку з незаконністю наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, належним способом захисту буде також скасування рішень державного реєстратора та визнання припиненим права власності ОСОБА_2 та права оренди землі ТОВ Наше Зерно Плюс .

Вважав, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області протиправно відмовив йому у затвердженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та не прийняв відповідне рішення, тому належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затвердити проект землеустрою.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-52/14-20-СГ від 02 січня 2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким йому відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6680/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 гектарів, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0337) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50658976 від 15 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис за номером 35043260;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс , об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50816642 від 27 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнати припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35191228;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження йому проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-52/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, площею 2,00 га, кадастровий номер № 7122887600:03:001:0337, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, та наданні земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6680/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер № 7122887600:03:001:0337, із земель сільськогосподарського призначення державної власності зі зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. від 15 січня 2021 року з індексним номером № 50658976 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_2 та припинено усі права та їх обтяження ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 січня 2020 року, запис № 35043260.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс , об`єктом оренди відповідно до якого є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер № 7122887600:03:001:0337, розташованої на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. від 27 січня 2020 року з індексним номером № 50816642 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером № 7122887600:03:001:0337 за ТОВ Наше Зерно Плюс та визнано припиненим право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис № 35191228.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, щопозивач з відповідною заявою звернувся раніше, його дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

Районний суд вважав, що після проходження всіх етапів безоплатної приватизації земельної ділянки та звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою у позивача виникли легітимні сподівання на отримання земельної ділянки, які передбачені чинними нормами законів України, та на які поширюється режим існуючого майна .

Отже, оспорюванні накази ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необхідно визнати незаконними та скасувати.

Оскільки під час передачі у власність земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 не дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, то з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, договір оренди землі укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 також є недійсним.

Суд першої інстанції вважав, що для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необхідно скасувати рішення державного реєстратора та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 та права оренди землі за ТОВ Наше Зерно Плюс .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, районний суд дійшов висновку, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки відповідно до законодавства України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20.

Оскільки ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку (яка є предметом оскаржуваного договору оренди) з порушенням вимог чинного законодавства, і на підставі наказу, який є незаконним, тому місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання оскаржуваного договору оренди землі недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належно не дослідили всіх обставин справи. Надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області дозволів на розробку проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не суперечить вимогам законодавства України, а тому ці фізичні особи набули рівні права на розробку відповідних проєктів землеустрою та подальше отримання у власність спірної земельної ділянки.

Разом з тим, ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а саме: він отримав дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, замовив розроблення такого проєкту у сертифікованого виконавця робіт із землеустрою, отримав погодження розробленого на його замовлення проєкту землеустрою у визначеному законом порядку та звернувся із заявою про затвердження погодженого проєкту землеустрою, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність.

Крім того, згідно з правових позицій Верховного Суду вирішення питання щодо визнання законним чи протиправним рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки у власність одній із декількох заінтересованих осіб не може ставитись в залежність від однієї лише обставини щодо порядку черговості подання такими особами своїх відповідних заяв без надання оцінки попередній поведінці всіх учасників цих правовідносин. Зазначене також узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, на яку суди попередніх інстанцій послалися, проте неправильно застосували.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 05 травня 2020 року у справі № 750/3917/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, 30 січня2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 815/1915/18, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 08 липня 2020 року у справі № 363/2968/16-ц та постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17, від 04 вересня 2020 року у справі № 527/2036/18, від 06 березня 2020 року у справі № 1640/2594/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 30 серпня 2020 року у справі № 817/586/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 686/10381/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Якименко О. В. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, отже, оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню.

Зазначає, що за змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Тому, законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту у порядку статті 186-1 ЗК України, а з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі. Отже, доводи відповідача про те, що він замовив, розробив та погодив проєкт землеустрою раніше, ніж позивач не має правого значення у цій справі, оскільки ці дії вчинені на проміжних стадіях та не дають особі переваги під час розгляду заяви про затвердження проєкту землеустрою.

Вважає, що посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах також не заслуговують на увагу, оскільки у цих справах інші фактичні обставини.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219 експертом державної експертизи ОСОБА_3 було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,3800 га громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розробленого на підставі, зокрема, наказу № 23-3050/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (том 1, а. с. 17).

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29 серпня 2019 року № 9465/82-19, експертом державної експертизи Кулик Н. О. було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_2 , розробленого на підставі, наказу № 23-3019/14-19-СГ ГУ Держгеокадастру (том 1, а. с. 99-101).

16 грудня 2019 року, через управління надання адміністративних послуг, ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради (за межами населеного пункту) Лисянського району Черкаської області. Дана заява отримана та зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 19 грудня 2019 року (том 1, а. с. 51).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-52/14-20-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 йому було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки кадастровий номер 7122887600:03:001:0337, оскільки наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку (том 1, а. с. 52).

17 грудня 2019 року через управління надання адміністративних послуг, ОСОБА_2 звернувся через свого представника із заявою до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Дана заява отримана та зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 20 грудня 2019 року (том 1, а. с. 49).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6680/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 55,3800 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області. Надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,00 га, в тому числі рілля площею 2,00 га(кадастровий номер 7122887600:03:001:0337) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (том 1, а. с. 50).

15 січня 2020 року державним реєстратором Цьопою Б. А. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7122887600:03:001:0337 за ОСОБА_2 (том 1, а. с. 107).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 січня 2020 року, державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50816642 від 27 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, номер запису про інше речове право: 35191228. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі від 20 січня 2020 року б/н (том 1, а. с. 20).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках , зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право

у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту а частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом в частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Судом установлено, що 16 серпня 2019 року, тобто в один день, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало накази, якими спочатку надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 , хоча останній першим подав відповідну заяву - 02 серпня 2019 року (клопотання датоване від 19 липня 2019 року та зареєстроване за вх. № С-5752/0/94-19 від 02 серпня 2019 року), а ОСОБА_2 - 13 серпня 2019 року.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову у надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої та шостої статті 186-1 ЗК України розробник проєкту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про землеустрій проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Такий дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Разом з тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

До подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, яку суди застосували, в якій також зазначено, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Отже, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Судом встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0337 перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер.

Зазначене також підтверджується проєктами землеустрою, виготовленими на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (том 1, а. с. 13-19, 83-102).

Отже, проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовлялися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою зміни її цільового призначення із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код НОМЕР_1 ) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03) у порядку статті 50 Закону України Про землеустрій .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, на яку вірно послалися суди попередніх інстанцій, зазначено, що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу.

За змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту у порядку статті 186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Судами встановлено, що після розроблення проєкту землеустрою та його погодження у порядку статті 186-1 ЗК України ОСОБА_1 16 грудня 2019 року подав до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідь на яку ним отримано наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-52/14-20-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з тих підстав, що вказану земельну ділянку вже було передано у власність іншій особі. Разом з тим, ОСОБА_2 подав заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 17 грудня 2019 року і наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6680/14-19-СГ йому затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у власність зі зміною цільового призначення.

З огляду на викладене, суди на підставі належно оцінених доказів, поданих сторонами, правильно виходили з того, що незважаючи на те, що заява ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність передувала подачі заяви ОСОБА_2 , йому було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою з підстав її затвердження ОСОБА_2 , що свідчить про фактичне надання ГУ Держгеокадастру у Черкаській області необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про незаконність оспорюваних наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-52/14-20-СГ Про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та від 28 грудня 2019 року № 23-6680/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення .

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Верховний Суд вважає також правильними висновки судів про недійсність договору оренди землі, укладеного 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ Наше Зерно Плюс , щодо земельної ділянки під кадастровим номером 7122887600:03:001:0337, так як під час передачі у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру

у Черкаській області не було дотримано вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, що з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України, є правовою підставою для визнання оспореного договору оренди землі недійсним.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 першим пройшов всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність є безпідставними, оскільки спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проєкту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. На відмінну від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 першим подав належно оформлену заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття ГУ Держгеокадастру у Черкаській області рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність.

Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду, викладені у подібних правовідносинах, не заслуговують на увагу, оскільки у цих справах інші фактичні обставини, а саме те, що позивачами, яким було відмовлено у передачі земельної ділянки у приватну власність, було дотримано встановленої законом процедури одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, зокрема, на підставі технічної документації, виготовленої саме позивачами, було сформовано земельну ділянку, а тому Верховний Суд з цих підстав визнавав протиправними рішення відповідних органів про затвердження відповідачам проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які вже були сформовані раніше на підставі проєктів землеустрою інших осіб, тобто позивачів у справі.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 700/316/20-ц (провадження № 61-3508св21).

Інші доводи касаційної скарги спростовуються вищенаведеним і не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на зазначене оскаржувані судові рішення відповідають положенням матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Суди попередніх інстанцій повно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, правильно застосували наведені вище норми матеріального права, ухваливши законні та обґрунтовані судові рішення у справі.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Іванишиним Олександром Олеговичем, залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк