Рішення

від 20.01.2021 по справі 463/3496/20

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/3496/20

Провадження № 2/463/244/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.

з участю секретаря судового засідання Фурик Л.М.,

представників відповідача Пилипчак І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС в особі Західної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 49 169 грн, моральної шкоди в сумі 15 000 грн, а також судових витрат.

Позов мотивує тим, що 26 жовтня 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Volvo ХС90 ДНЗ КСС 841 VIN НОМЕР_1 яким на підставі Довіреності №7/11 від 12.11.2019 користується ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , цивільна правова-відповідальність якого застрахована в АТ Страхова група ТАС , згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 1277833525 від 08.02.2019 року.

Позивачем на адресу відповідача 28.10.2019 було направлено повідомлення про ДТП - страховий випадок разом із додатками, а 28.12.2019 року було направлено заяву про страхове відшкодування, однак станом на сьогодні страхове відшкодування не виплачено.

Позивачем було одержано відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування, яка мотивована тим, що його доручення на керування автомобілем та отримання страхового відшкодування неналежно оформлене. Однак відповідач не наводить жодних законних підстав та обґрунтувань чи посилань на закон, яким би підтверджувалось вимоги до довіреності та підстави не визнання належною поданої довіреності. Розмір заподіяний шкоди визначений експертом Відповідача та погоджений позивачем становить 49 169 грн. Крім того, затягування відповідачем процесу виплати відшкодування на ремонт пошкодженого транспортного засобу заподіло значні душевні хвилювання позивачеві та спричинило моральну шкоду, а тому оцінює таку в розмірі 15 000 грн.

Також позивач скористався своїм правом та уклав договір про правову допомогу з адвокатом від 01.09.2019, очікувана орієнтовна вартість судових витрат на правову допомогу 8 000 грн.

Ухвалою судді від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.11.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, відповідно до якого у задоволенні позову просить відмовити повністю. Мотивує тим, що дійсно 28.12.2019 на адресу АТ Страхова група ТАС від позивача було направлено заяву на виплату страхового відшкодування. До якої було додано довіреність видану в Литовській республіці, від власника автомобіля Volvo ХС90 ДНЗ КСС 841, ЗАТ « Fenisko autoliuksas» в особі директора ОСОБА_4 . Після цього позивачу було направлено лист про відмову у виплаті страхового відшкодування, на підставі того, що видана довіреність немає юридичної сили на території України, а отже була недійсною. Зазначає, що довіреність має бути підготовлена або засвідчена відповідним органом або спеціально уповноваженою особою Литовської Республіки та скріплена офіційною печаткою і підписом уповноваженої особи. Те саме стосується і засвідчення підпису громадянина, копій і перекладів документів. Надана позивачем довіреність не посвідчена ні нотаріально, ні консульством чи судом договірної сторони, а значить немає юридичної сили на території України. Отже, у справі відсутні документи, зазначені в ст.35.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , які б підтверджували те, що позивач є потерпілою особою в розумінні цього Закону, та є власником пошкодженого майна на день скоєння ДТП, а відповідно немає повноважень на отримання страхового відшкодування. Також з наведених мотивів немає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

09.11.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких звертає увагу суду на те, що в даному випадку документ- довіреність складено українською мовою, а тому відсутні правові вимоги щодо перекладу чи завірення такого документу. Така видана суб`єктом приватного права (а не публічного), складена українською мовою, а тому така не є іноземним офіційним документом.

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та позивач, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з мотивів викладених у відзиві. Підтвердив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована АТ Страхова група ТАС , а сума відшкодування визначена страховиком за мінусом франшизи. Зазначив, що спір виник лише в зв`язку з неналежним оформленням довіреності на право отримання позивачем страхового відшкодування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як встановлено з пояснень представників сторін, наданих в судовому засіданні, 26 жовтня 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) на автодорозі Львів-Самбір-Ужгород в напрямку Самбора, при в`їзді у смт Великий Любінь на вул. Львівській, за участю автомобіля Volvo ХС90 ДНЗ КСС 841 VIN НОМЕР_1 яким на підставі Довіреності №7/11 від 12.11.2019 користується ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Автомобіль ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 виконуючи лівий поворот не надав позивачу перевагу у русі та здійснив зіткнення з автомобілем Volvo ХС90 ДНЗ КСС 84.

Дані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ч.1ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Позивачем 28.10.2019 було направлено повідомлення про дорожньо - транспорту пригоду, яка мала місце 26.10.2019, час ДТП 9:00 год, місце ДТП - Львівська область, смт Великий Любінь, вул. Львівська, 274, учасники: транспортний засіб ВАС 21099 з д.н.з. НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_5 , водій ОСОБА_3 , поліс ОСЦПВВНТЗ №ЕР 127833525 термін дії з 09.02.2019 по 08.02.2020 виданий АТ СГ «ТАС» ; транспортний засіб - Volvo ХС90 ДНЗ КСС 841, що належить UAB « Fenisko autoliuksas» , під керуванням - ОСОБА_1 (а.с.5).

28.12.2019 ОСОБА_1 скерував на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування на суму 49169 грн. (а.с.7) До такої було долучено також довіреність №7/11 від 12.11.2019 (а.с.6)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було відмовлено у отриманні страхового відшкодування, така була мотивована тим, що доручення представлене позивачем не належним чином оформлена, а тому АТ «СГ «ТАС» не може наразі здійснити своє зобов`язання про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 (а.с.9)

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вказує, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування'', цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Судом встановлено, та дані обставини не заперечується сторонами, що цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована АТ «СГ «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів ЕР 127833525 від 08.02.2019.

28.12.2019 ОСОБА_1 надав до АТ «СГ «ТАС» заяву про страхове відшкодування, до якої було надано доручення видане в Литовській Республіці, від власника автомобіля Volvo ХС90 ДНЗ КСС 841 UAB « Fenisko autoliuksas» в особі директора ОСОБА_4 .

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Відповідно до ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.36.2 ст.36 цього Закону Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик маг право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі том перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір за спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 37.1. Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Із аналізу наведених норм спеціального Закону можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Сторонами в судовому засіданні також було надано пояснення, що суму страхового відшкодування у розмірі 49 169 грн було визначено страховиком та позивач з такою погодився.

Позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до якої долучив Довіреність.

Як вбачається із долученої копії Довіреності №7/11 від 12.11.2019 такою передбачено право ОСОБА_1 отримувати кошти за страхові відшкодування при здійсненні ДТП винуватцями якої є інші особи, компенсації та різного роду страхові виплати пов`язані з даним автомобілем (а.с.6).

Згідно ст.244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача не надано жодних доказів, які б вказували на недійсність долученої позивачем довіреності. Таким чином суд не може вважати доведеними обставини наведені у відзиві щодо недійсності довіреності від 12.11.2019 року.

Одночасно суд погоджується із доводами представника позивача та з врахуванням положень ч.1 ст.215 ЦК України, що підставою для недійсності правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення.

За таких обставин, оскільки в ході судового розгляду судом встановлено наявність у позивача права на виплату страхового відшкодування, яке у нього виникло в результаті настання страхового випадку підтвердженого у встановленому Законом, і таке право ним підтверджено шляхом вчинення юридично значимих дій, що полягали у поданні особою заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а доводи відповідача щодо відсутності підстав у виплаті страхового відшкодування судом відхилені, тому суд вважає, що відповідач зобов`язаний був здійснити виплату позивачу страхового відшкодування.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 15 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров`я під час ДТП, як і не зазначав про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу. Позивач зазначав, що моральна шкода спричинена невиплатою страхового відшкодування.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач мотивував затягуванням відповідачем виплати відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, що, за його твердженнями, призвело до душевних хвилювань.

Однак враховуючи відсутність достатніх доказів, позивачем не доведено розмір моральної шкоди, а тому з урахуванням викладеного підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 21 березня 2020 року уклав з адвокатом Винниченко М.П. договір про надання правової допомоги.

09 листопада 2020 року адвокатом Винниченком М.П. було подано детальний опис наданих послуг позивачу до якого долучено, окрім договору, також акт приймання наданих послуг та товарний чек на суму 5500грн.

Клопотань зі сторони відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Відтак, беручи до уваги ціну позову, співвідношення понесених відповідачем судових витрат із ціною позову, значення справи для сторін, відсутність клопотань від позивача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про обґрунтованість судових витрат у розмірі 5500, 00 грн

Керуючись ст.ст.2, 10-13 , 76-81 , 141, 259 , 263-265 , 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) страхове відшкодування в розмірі 49 169,00 грн (сорок дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 5500 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС в дохід держави 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС (місцезнаходження: м.Київ, пр.Перемоги, 65, ЄДРПОУ 30115243) в особі Західної регіональної дирекції Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС , місцезнаходження: м.Львів, вул. Богомольця, 3, ЄДРПОУ 25247411.

Суддя Г.Б. Жовнір