Провадження № 2/470/2/21
Справа № 470/506/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2021 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 , секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , про розірвання договорів оренди земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2018 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
В позові зазначила, що рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року за нею було визнано в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 право власності на 19/20 частин земельної ділянки площею 5.38 гектари та в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельної ділянки площею 5.51 гектари, що розташовані в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. Оскільки вона є новим власником частини земельних ділянок, до неї перейшли права орендодавця за укладеними договорами оренди землі. Неодноразово вона зверталася до відповідача з вимогами оплатити орендну плату або надати підтвердження факту оплати ним орендної плати їх покійній матері, однак він зазначених доказів не надав. Оскільки відповідачем не було виконано обов`язку щодо сплати орендної плати, вважає, що договори оренди, укладені між ОСОБА_6 та відповідачем, підлягають розірванню.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити через невиконання відповідачем зобов`язань за договором, зокрема несплату орендної плати. Пояснили, що матір позивачки ОСОБА_6 була власником двох земельних ділянок, які заповідала позивачці та її сестрі. Орендував вказані земельні ділянки відповідач. Після смерті матері позивачка стала власником частини вказаних земельних ділянок та звернулася до відповідача з вимогою про сплату орендної плати, однак він повідомив, що сплатив її матері наперед за 49 років, а тому їй сплачувати нічого не повинен. Доказів сплати не надав. Крім того позивачка пояснила, що перед смертю матір тривалий час хворіла, постійно спілкувалася з нею, однак не повідомляла про отримання від відповідача наперед орендної плати за землю, оскільки розмір плати за 49 років є суттєвим. Протягом підготовчого засідання направила до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому заперечення відповідача проти позову вважала необґрунтованими через недоведеність сплати орендної плати за договорами.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачки через їх безпідставність. Пояснив, що дійсно у 2014 році уклав з матір`ю договори оренди належних їй земельних ділянок та відразу після укладення договору сплатив їй орендну плату наперед за 49 років, про що матір написала розписку. Яку суму він їй сплатив не пам`ятає, однак вважає, що повністю виконав зобов`язання за договором, а тому не повинен нічого сплачувати позивачці. У підготовчому провадженні направив до суду відзив на позовну заяву, в якому також заперечував проти позовних вимог позивачки, оскільки виконав зобов`язання за договорами оренди, сплативши матері грошові кошти наперед.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав позовні вимоги позивачки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Пояснив, що постійно проживав разом з матір`ю ОСОБА_6 та братами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 . Знає, що матір укладала з відповідачем договори на оренду земельних ділянок, однак ніякої розписки вона не писала. Впевнений, що матір від відповідача грошових коштів за землю не отримувала, оскільки вона йому про це нічого не говорила. Перед смертю матір тривалий час хворіла, була лежачою, і у випадку отримання коштів, вона б їх йому передала. Ані він, ані його брати про сплату відповідачем коштів матері не чули.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного.
Позивачка є власником 19/20 частин земельної ділянки, площею 5,38 гектари, кадастровий номер 4821184200:06:000:0099,та 1/4 частини земельної ділянки, площею 5,51 гектари, кадастровий номер 4821184200:06:000:0098, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, які вона отримала в порядку спадкування за законом та заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується копією рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 червня 2017 року, сформованими державним реєстратором Вітовської районної державної адміністрації, копією свідоцтва про народження позивачки, виданого Новосевастопольською сільською радою Березнегуватського району 22 вересня 1982 року, копією свідоцтва про її одруження, виданого Корабельним районним управлінням юстиції м. Миколаєва 12 липня 2003 року та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції 19 листопада 2014 року (а.с.9-10,24-30 т.1).
05 червня 2014 року між матір`ю позивачки ОСОБА_6 та відповідачем були укладені договори оренди землі б/н, за умовами яких ОСОБА_6 передала відповідачу в оренду земельні ділянки, площами 5,38 та 5,51 гектари, строком на 49 років (до 01 листопада 2063 року), зі сплатою за їх користування орендної плати, в розмірі 400,00 грн. за 1 гектар на рік, яка сплачується відповідачем грошовими коштами одноразово за весь період оренди в день підписання договору. Вказані договори 10 червня 2014 року зареєстровані державним реєстратором реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області Ситовою Н.Г., номери записів про інше речове право 5961988 та 5961525. (а.с.11-12,140-144 т.1).
Тобто, за період дії вказаних договорів оренди землі, відповідач повинен був сплатити матері позивачки ОСОБА_6 одноразово в день підписання договорів оренди землі 05 червня 2014 року - 213 444 грн. (5,38 га х 400 грн. х 49 років + 5,51 га х 400 грн. х 49 років).
На підтвердження вказаного платежу відповідач надав розписку ОСОБА_6 де зазначено, що остання отримала від відповідача орендну плату у грошовій формі в повному обсязі за весь період користування земельними ділянками за договорами оренди від 05 червня 2014 року, однак суму, яку вона отримала, в розписці не зазначено (а.с.139 т.1).
Як позивачка ОСОБА_1 , так і третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначали, що їх матір ОСОБА_6 за життя будь-яких коштів наперед за оренду землі від відповідача не отримувала.
Зазначене також підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_7 , яка є колишньою дружиною відповідача та особисто писала вказану розписку від імені ОСОБА_6 . Свідок вказала, що розписку вона написала на прохання відповідача в кабінеті адвоката, під час її складання ОСОБА_6 біля них не було, про сплату матері грошових коштів відповідач їй не повідомляв та кошти, в розмірі 213 444 грн., на той час у їх родині взагалі були відсутні.
У відповідності до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 553 від 22 січня 2019 року та висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №19-1032/1033 від 29 травня 2020 року, текст розписки від 12 червня 2014 року від імені ОСОБА_6 виконаний не нею, а іншою особою, а встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 у вказаній розписці самою ОСОБА_6 чи іншою собою, не виявляється можливим (а.с.202-208 т.1, 109-129 т.2).
Позивачка 19 червня 2017 року та 16 травня 2018 року зверталася до відповідача з письмовими вимогами про сплату їй орендної плати за користування земельними ділянками, площею 5,38 та 5,51 гектари, однак відповідач відмовив їй у тому, вказавши, що сплатив оренду плату матері ОСОБА_6 у день підписання договору (а.с.35-39 т.1).
Однак з листа начальника Березнегуватської ДПІ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 17 листопада 2020 року вбачається, що відповідач не звітував до податкової інспекції, у відповідності до вимог пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, про виплачені ним доходи ОСОБА_6 у 2014 році (а.с.229 т.2).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626 , 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Частина 2 даної статті передбачає, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно статей 13, 14 Закону України Про оренду землі , (далі - Закон), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ч.3 ст.31 Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Частина 1 ст.32 цього Закону передбачає випадки, в яких достроково можливо розірвати договір оренди земельної ділянки. Ними є: невиконання сторонами своїх обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.
Земельним Кодексом України, а саме ст.96, встановлено обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату за користування землею.
За вимогами ч.1 ст.24 ЗУ Про оренду землі (в редакції на час укладення спірного договору), орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.
Стаття 141 ЗК України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Крім того, згідно ч.ч.1 та 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 ст.81 вказаного Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи доводи позивачки, третьої особи та покази свідка ОСОБА_7 про неотримання матір`ю позивачки орендної плати наперед на 49 років за користування відповідачем земельними ділянками, не зазначення у розписці ОСОБА_6 розміру грошових коштів, які вона отримала як орендну плату, висновки експертів про не підтвердження підпису ОСОБА_6 у розписці від 12 червня 2014 року та не звітування відповідачем до податкової про доходи виплачені ОСОБА_6 у 2014 році, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено виконання зобов`язань, а саме сплату орендної плати за договорами оренди землі, укладеними між ним та ОСОБА_6 05 червня 2014 року, тому позовні вимоги позивачки про розірвання вказаних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки витрати на оплату судового збору, в розмірі 1409,6 грн. та витрати на оплату двох судових експертиз, в розмірі 8436,48 грн. (а.с.1,57,185 т.1, 17 т.2).
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , про розірвання договорів оренди земельних ділянок, задовольнити.
Розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 05 червня 2014 року щодо земельної ділянки, площею 5,38 гектари, кадастровий номер 4821184200:06:000:0099, та земельної ділянки, площею 5,51 гектари, кадастровий номер 4821184200:06:000:0098, що розташовані в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстровані державним реєстратором реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області Ситовою Н.Г. 10 червня 2014 року, номери записів про інше речове право 5961988 та 5961525.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1409,6 грн. та витрати на проведення судових експертиз, в розмірі 8436,48 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 05 серпня 2003 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 28 вересня 1998 року, зареєстрований с. Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області, 56244, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Треті особи: ОСОБА_5 , зареєстрований с. Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області, 56244;
ОСОБА_4 , зареєстрований с. Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області, 56244;
ОСОБА_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2021 року.
Суддя С. А. Луста
Суд | Березнегуватський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2021 |
Оприлюднено | 12.02.2021 |
Номер документу | 94818444 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Луста С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні