Рішення

від 09.02.2021 по справі 658/1899/20

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/1899/20

(провадження №2/658/88/21)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д,,

при секретарі Левицькій Н.Я. ,

розглянувши в місті Каховці у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаван плюс про скасування державної реєстрації договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Гаван плюс про визнання недійсною додаткової угоди від 30 серпня 2019 року до договору оренди землі № 4АА001935-041072400070 від 25 листопада 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

23 вересня 2020 року представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просить скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області Філоненка Олександра Володимировича індексний номер 49815508 від 22 листопада 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6523583600:06:013:0009, площею 5,03 га, розташованої на території Новокам`янської сільської ради Каховського району Херсонської області, виникле на підставі додаткової угоди №б/н від 30 серпня 2019 року до договору оренди землі №4АА001935-041072400070 від 25 листопада 2010 року, укладеної між орендодавцем - ОСОБА_1 , та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ГАВАН плюс.

В обґрунтування позову зазначається, що у 2010 році між позивачем та відповідачем укладено строковий платний договір оренди земельної ділянки, площею 5,03 га, розташованої на території Новокам`янської сільської ради Каховського району Херсонської області, зареєстрований Каховським районним відділом Херсонської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру від 25 листопада 2010 року, про що до Державного реєстру земель внесений запис №4АА001935-041072400070. Відповідно до умов договору, строк його дії спливав 25 листопада 2020 року. Проте, позивач у травні 2020 року дізналась, що у серпні 2019 року відповідачем зареєстровано додаткову угоду №б/н від 30 серпня 2019 року, в якій строк дії основного договору оренди продовжено до 19 листопада 2034 року з правом пролонгації. Позивач додаткову угоду не підписувала та не надавала згоду на внесення змін до договору оренди в частині строку його дії, а тому згідно висновку Верховного суду викладеного в справі № 387970/17 від 19 серпня 2020 року така додаткова угода вважається не укладеною та запис про реєстрацію такої угоди повинен бути скасований для відновлення права позивача щодо земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав зазначених в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні надала пояснення та окремо зазначила, що вона усно повідомляла орендатора - ТОВ Агрофірма Гаван плюс про намір обробляти земельну ділянку самостійно та небажання продовжувати дію договору оренди землі, строк дії якого сплив у листопаді 2020 року. Позивач також зазначила, що будь-яку додаткову угоду не підписувала, довіреність на укладання такої угоди нікому не видавала.

Відповідач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, двічі в судове засідання не з`явився. Відповідач повідомлявся як за місцем фактичного знаходження так і за місцем реєстрації як юридичної особи, згідно Єдиного реєстру. Відповідач із відзивом до суду не звертався, із заявою про відкладення розгляду справи або з іншими заявами також не звертався.

За заявою представника позивача суд ухвалив - розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, судом встановлено, що 25 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Гаван плюс було укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно державного акта на право власності на землю від 23 січня 2002 року № 004742.

Строк дії договору складав 10 років, тобто до 25 листопада 2020 року.

19 листопада 2019 року державним реєстратором було здійснено запис № 34274054 про укладання між сторонами додаткової угоди від 30 серпня 2019 року, згідно якої строк дії договору оренди землі продовжено до 19 листопада 2034 року.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені вище норми права та висновки відповідають висновку Верховного Суду викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 1,2056 га, яка розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, реєстрація права оренди ТОВ Міжлісся на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної ДП Центр державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 1,2056 га, яка належить ОСОБА_2 та розташована на території Войнашівської сільської ради барського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Гаван плюс було укладено договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно державного акта на право власності на землю від 23 січня 2002 року № 004742, строк дії якого спливав 25 листопада 2020 року

19 листопада 2019 року державним реєстратором було здійснено запис № 34274054 про укладання між сторонами додаткової угоди від 30 серпня 2019 року, згідно якої строк дії договору оренди землі продовжено до 19 листопада 2034 року.

11 серпня 2020 року ухвалою суду було витребувано з ТОВ Агрофірма Гаван плюс належним чином завірену копію та оригінал додаткової угоди від 30 серпня 2019 року.

Ухвалу суду відповідачем отримано 31 серпня 2020 року, однак не виконано.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду. (стаття 84 ЦПК України).

Аналізуючи зазначенні норми Цивільного процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що стороною позивача та судом виконано всі дії щодо забезпечення процесу зібрання доказів у справі з метою повного та всебічного розгляду справи, однак стороною відповідача витребуванні докази до суду не наданні, у сторони позивача таких доказів немає, а тому суд розглядає справу за наявними в справі доказами.

Так, ухвалою суду витребувано у державного реєстратора виконавчого комітету Каховської міської ради реєстраційну справу, сформовану після звернення ТОВ Агрофірма Гаван плюс із заявою про реєстрацію додаткової угоди.

На вимогу суду державним реєстратором надано до суду копії документів, а саме: державного акта на право власності на землю, додаткової угоди від 30 серпня 2019 року, договору оренди землі укладеного у 2010 році, Витяг з державного реєстру із даними щодо реєстрації додаткової угоди, та копію заяви директора ТОВ Агрофірма Гаван плюс про реєстрацію додаткової угоди.

Згідно копії додаткової угоди, остання підписана ОСОБА_1 , однак допитана в судовому засіданні позивач зазначила, що будь-які документи не підписувала, довіреності на укладання угод від її імені не надавала та завчасно повідомляла директора підприємства про небажання продовжувати дію договору оренди землі.

Оригіналу додаткової угоди в розпорядженні суду немає, оскільки останній стороною відповідача не був наданий до суду в підтвердження її укладання та справжності підпису ОСОБА_1 ..

Справжність підпису особи на будь-якому документів може встановлюватись зокрема висновком експерта.

Однак, такий висновок експерт може надати лише у разі наявності оригіналу документу, який підлягає дослідженню.

Як зазначено вище оригінал угоди суду не надано.

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 107 ЦПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

З урахуванням всіх обставин справи та наявними в справі документами недоцільним є призначення почеркознавчої експертизи, оскільки в розпорядженні суду та сторони позивача відсутні оригінали документів які підлягають дослідженню, що виключає можливість проведення експертизи такого документу.

За наявними в матеріалах справи документами, встановленими обставинами справи, наданими в суді поясненнями позивача суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 не укладала із ТОВ Агрофірма Гаван плюс додаткової угоди та не надавала згоду на продовження дії договору оренди землі укладеного сторонами 25 листопада 2010 року, строк дії якого сплив 25 листопада 2020 року.

За таких даних та з урахуванням викладеного вище висновку Верховного суду додаткова угода від 30 серпня 2019 року до договору оренди землі №4АА001935-041072400070 від 25 листопада 2010 року є неукладеною, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) права оренди земельної ділянки (номер запису про речове право 34274054 від 19 листопада 2019 року), тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації додаткової угоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати позивача склали 15840 грн. 80 коп., з яких 840 грн. 80 коп. судового збору та 15000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Гаван плюс про скасування державної реєстрації договору оренди задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області Філоненка Олександра Володимировича індексний номер 49815508 від 22 листопада 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6523583600:06:013:0009, площею 5,03 га, розташованої на території Новокам`янської сільської ради Каховського району Херсонської області, виникле на підставі додаткової угоди №б/н від 30 серпня 2019 року до договору оренди землі №4АА001935-041072400070 від 25 листопада 2010 року, укладеної між орендодавцем - ОСОБА_1 , та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ГАВАН плюс (запис № 34274054).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ГАВАН плюс на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Суддя І. Д. Под`ячева