Рішення

від 11.02.2021 по справі 357/9982/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9982/20

2/357/315/21

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 зареєструвалася, як такий, що шукає роботу 17.04.2019 року, відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних йому було надано статус безробітнього та встановлена допомога по безробіттю відповідно до Законів України Про зайнятість населення , Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним , Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведена перевірка достовірних даних та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України Про зайнятість населення , Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та складено відповідний акт. Відповідно до акту № 50 від 18.03.2020 року було встановлено, що при реєстрації в центрі зайнятості безробітній відповідач ОСОБА_1 перебував в цивільно-трудових відносинах з ТОВ 07 Продакшн . На підставі вищезазначеного акту розслідування, директором Білоцерківського МРЦЗ 21.08.2020 року винесено наказ про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з 17.04.2019 року по 15.03.2020 року в сумі 49 152,22 грн., який разом з претензією №761/1052/02/01-24 від 26.08.2020 року відправлено відповідачу. Однак, добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було, а тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 49 152 грн.22 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, але був повідомлений належним чином, також, був викликаний через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, жодних клопотань чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ч.11 ст.128,130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визначені в установленому порядку безробітними. Статтею 2 Закону України Про зайнятість населення визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звертався до керівника Білоцерківського МРЦЗ Бобрика В.М. із заявою від 17.04.2019 року про надання (поновлення) йому статусу безробітного (а.с.11,12).

07.09.2020 року відповідно до витягу із наказів ПК №105219041700010 про прийняття рішення по особі ОСОБА_1 йому був наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, розпочато (поновити) виплату допомоги по безробіттю (а.с.47).

Встановлено, що ОСОБА_1 за період з 17.04.2019 року по 15.03.2020 року отримав допомогу по безробіттю у сумі 49152,22 грн., що підтверджується довідкою № 64 б від 21.08.2020 року, виданою Білоцерківським МРЦЗ. (а.с.10).

Як вбачається з акту № 50 від 18.03.2020 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний з 17.04.2019 року по 15.03.2020 року, та перебував в цивільно-трудових відносинах з ТОВ 07 Продакшн , що підтверджується цивільно-правовим договором №350 від 03.03.2019 року про надання відповідних послуг по розробці та написанню сценарію Телепроекту Вещдок . (а.с.14).

Отже, проведеною перевіркою було встановлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем відповідачем було надано недостовіну інформацівю щодо власної зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про зайнятість населення , зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про зайнятість населення , до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Встановлено, що на підставі вищезазначеного акту розслідування, директором Білоцерківського МРЦЗ 21.08.2020 року видано наказ про повернення гр. ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за весь період перебування на обліку в службі зайнятості з 17.04.2019р. по 15.03.2020р .в сумі 49 152 грн.22 коп., який разом з претензією №761/1052/02/01-24 від 26.08.2020 року відправлено відповідачу. (а.с.17, 19-22).

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до служби зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визначені в установленому порядку безробітними. Статтею 2 Закону України Про зайнятість населення визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Водночас в силу положень ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 цієї статті вказаного Закону зазначає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.17,18 пп.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 19.09.2018 №792, центр зайнятості припиняє реєстрацію: у разі встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення";

Відповідач в порушення зазначених вище вимог не вказав, що між ним та ТОВ 07 Продакшн , є договір, який підписаний 03.03.2019р. На момент перебування особи на обліку в центрі зайнятості, відповідач не був безробітним у розумінні статті 1 Закону України "Про зайнятість населення".

Особи які виконують роботи (надають послуги) за цивільно - правовими договорами, предметом яких є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт та надання послуг, закон відносить до зайнятого населення. У зв`язку з чим, вони не можуть бути зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу та отримувати матеріальне забезпечення за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому повідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення або наявності такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1533-111, тому є підставою для стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення.

Відповідно до частини статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач довів свої вимоги, оскільки ОСОБА_1 отримав статус безробітного на підставі наданих неправдивих відомостей, а тому отримав незаконно допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню, доказів в спростування наведеного, відповідач не надав. А тому, позов підлягає до задоволення та слід стягнути з відповідача на користь позивача 49152,22 грн., як незаконно виплаченої допомоги по безробіттю.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Законом України Про зайнятість населення , ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141-142, 206, 258-259, 265, 268, 274-279, 280-282,354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості кошти в сумі 49152 грн.22 коп. та судовий збір в розмірі 2102,00 грн., а всього стягнути 51254 грн.22 коп. (п`ятдесят одна тисяча тисяча двісті п`ятдесят чотири гривені двадцять дві копійки.).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Киїського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.01.2021 року

СуддяО. Я. Ярмола