Постанова

від 08.02.2021 по справі 905/1662/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа № 905/1662/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича, Донецька область, м. Торецьк, (вх.№182 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 (суддя Сковородіна О.М., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 14.12.2020р.)

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича, Донецька область, м. Торецьк,

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» , Донецька область, м. Маріуполь,

до 2-го відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» , Донецька область, м. Торецьк,

про стягнення 402918,65грн.

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець Ближенський Євген Віталійович звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» та Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» про солідарне стягнення основної заборгованості в сумі 384798,75грн., 3% річних в сумі 9529,89грн., інфляційних в сумі 5553,79грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» пені в сумі 3036,22грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» умов договору про надання послуг з перевезення вантажів №69 від 25.10.2017р. в частині своєчасної оплати вартості перевезень.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язання за договором перевезення, 20.11.2017р. між фізичною особою-підприємцем Ближенським Євгеном Віталійовичем, Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» було укладено договір поруки №2011.

У зв`язку із невиконанням Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» взятих на себе зобов`язань за договором перевезення, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги, на яку було нараховано штрафні санкції.

Окремо, позивачем, на підставі пункту 5.3. договору поруки також було нараховано до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» пеню в сумі 3036,22грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 задоволено частково позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича про солідарне стягнення основної заборгованості в сумі 384798,75грн., 3% річних в сумі 9529,89грн., інфляційних в сумі 5553,79грн., до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло", Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені святої Матрони Московської» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" пені у розмірі 3036,22грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» на користь Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича основну заборгованість в сумі 384798,75грн., 3% річних в сумі 9501,65грн., інфляційні в сумі 5356,41грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 5994,85грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що 2-им відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання грошових зобов`язань за договором про надання послуг з перевезення вантажів №69 від 25.10.2017р., як і не було спростовано заборгованість в розмірі 384798,75грн., у зв`язку із чим, позов в частині вимог про стягнення суми основного боргу є доведеним позивачем та таким, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого позовні вимоги позивача до 2-го відповідача в цієї частині є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 9529,89грн. та інфляційних в сумі 5553,79грн. місцевим господарським судом було зазначено про те, що позивачем було не вірно визначений строк виконання зобов`язань, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" з огляду на те, що порука 1-го відповідача припинилась із збільшенням строку основного договору, за яким, в межах нових строків, позивачем виконувались послуги перевезення, а у 2-го відповідача виникли нові зобов`язання, згоду на які поручитель не надавав.

Оскільки пеня нарахована позивачем за невиконання 2-им відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло в період, не охоплений договором поруки, місцевий господарський суд також дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з 1-го відповідача пені в сумі 3036,22грн., передбаченої пунктом 5.3 договору поруки.

Фізична особа-підприємець Ближенський Євген Віталійович з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/ та викласти його в наступній редакції: "Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" та Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені святої Матрони Московської" на корить Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича основну заборгованість у розмірі 384798,75грн., 3% річних у розмірі 9501,65грн., інфляційні витрати у розмірі 5356,41грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5994,85грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" на корить Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича пеню у розмірі 3036,22грн."; в решті рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та відповідно солідарного стягнення з відповідачів наявної заборгованості.

Апелянт не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що порука 1-го відповідача припинилась із збільшенням строку основного договору, за яким, в межах нових строків, позивачем виконувались послуги перевезення, а у 2-го відповідача виникли нові зобов`язання, згоду на які поручитель не надавав та наголошує, що господарський суд першої інстанції не мав достатніх підстав стверджувати, що внаслідок укладення додаткової угоди про продовження строку основного договору на 2019 рік кредитор і боржник досягли також згоди про збільшення обсягу зобов`язання, за яке поручився поручитель, оскільки обсяг зобов`язання у 2017-2018 роках міг бути недовиконаним внаслідок різних причин і сторони погодили продовжити виконання потрібного обсягу у наступному році.

На думку апелянта, на момент укладення договору поруки обсяг відповідальності поручителя характеризувався, як повний і необмежений майбутніми змінами обсягу основного зобов`язання, а поручитель (1-й відповідач) знав про існуючий обсяг зобов`язання за основним договором, хоча договір поруки і не містить грошового (вартісного) визначення цього обсягу; розумів, що цей обсяг може змінитися (збільшитися) внаслідок укладання майбутніх додаткових угод між кредитором і боржником (тобто без участі поручителя), у т.ч. про подовження строку дії основного договору, і погодився на це; поручився за весь обсяг таким чином визначеного зобов`язання.

Крім того, апелянт просить суд прийняти до розгляду в апеляційному провадженні додатковий доказ, а саме: копію банківської виписки по рахунку позивача відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк« за період з 20.11.2017р. по 07.09.2020р.

На думку апелянта, вказаним доказом підтверджується фактичне виконання 1-м відповідачем зобов`язань 2-го відповідача, забезпечених договором поруки, як у 2017-2018 роках, і у 2019-2020 роках, що спростовує висновки суду першої інстанції про припинення поруки.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаюся судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів, зазначає, що апеляційним господарським судом в силу приписів Господарського процесуального кодексу України переглядаються виключно ті обставини, які були предметом розгляду місцевого господарського суду, у зв`язку із чим, додана до апеляційної скарги банківська виписка по рахунку позивача відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк« за період з 20.11.2017р. по 07.09.2020р. не розглядається та не приймається до уваги в якості додаткового доказу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича на рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20; встановлено відповідачам у справі строк до 28.01.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 08.02.2021р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2021р.у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №905/1662/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що сторони були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (т.1 а.с.102-104) колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.10.2017р. між фізичною особою-підприємцем Ближенським Євгеном Віталійовичем (надалі - перевізник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» (надалі - замовник) було укладений договір №69 про надання послуг з перевезення вантажів (надалі - договір перевезення т.1 а.с.8-10), відповідно до умов якого перевізник зобов`язується надати послуги з перевезення вантажів, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах та в порядку, що визначений даним договором (пункт 1.1. договору).

Перевезення вантажу здійснюється перевізником тільки на підставі наданих від замовника заявок (за формою-зразком, що вказаний в додатку №1 до договору), які є невід`ємною його частиною даного договору (пункт 2.1. договору).

Згідно з пунктом 2.13. договору перевезення, надання послуг з перевезення вантажу підтверджуються актом про надання послуг, що підписується сторонами з зазначенням загальної вартості послуг перевізника.

Відповідно до пункту 4.3. договору перевезення, вартість послуг з перевезення формується відповідно до погоджених додатком №3 до договору тарифів.

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника на підставі виставленого рахунку, в наступному порядку: попередня оплата в розмірі вартості перевезення (а також вартості навантажуально - розвантажувальних робіт, у разі їх здійснення перевізником), вказаної у заявці замовника і додатку до цього договору; остаточний розрахунок - протягом 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту про надані послуги (пункту 4.5 договору).

Строк дії договору - з моменту підписання і до 31.12.2018р. (пункт 8 договору перевезення).

На підставі додаткової угоди до договору від 12.12.2018р. сторонами було продовжено строк дії договору до 31.12.2019р. (т.1 а.с.11).

З матеріалів справи також вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язання за договором перевезення, 20.11.2017р. між фізичною особою-підприємцем Ближенським Євгеном Віталійовичем (надалі - кредитор), Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» (надалі - боржник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» (надалі - поручитель), було укладено договір поруки №2011 (надалі - договір поруки т.1 а.с.24-26), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, зазначеним у розділі 2 даного договору (пункт 1.1. договору поруки).

Відповідно до пункту 1.2. договору поруки, обсяг відповідальності поручителя перед кредитор визначається умовами та обсягом зобов`язань боржника перед кредитором за основним договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки, під основним договором сторони в даному договорі розуміють договір №69 від 25.10.2017р. і додаткові угоди до нього. Термін дії основного договору з 25.10.2017р. по 31.12.2018р., а в частині фінансових зобов`язань боржника - до фактичного виконання таких зобов`язань у повному розмірі.

Згідно з пунктом 3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-якого зобов`язання в строки й на умовах, передбачених основним договором, кредитор направляє за адресою поручителя, зазначеної в розділі 10 даного договору, письмову вимогу із зазначенням невиконаних/не належним чином виконаних зобов`язань.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, протягом 10 банківських днів з моменту одержання вимоги (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.2.2 договору поруки визначено, що кредитор не має права змінювати умови основного договору без згоди поручителя.

Відповідно до п. 4.3.2. договору поруки, поручитель не відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, якщо до основного договору були внесені зміни, без письмової згоди поручителя.

За пунктом 4.3.6 договору поруки, поручитель має право розірвати в односторонньому порядку даний договір у випадку порушень кредитором пункту 4.2.2. даного договору.

Поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання умов основного договору (пункт 5.1. договору поруки).

Згідно з пунктом 5.3 договору поруки, у випадку невиконання поручителем умов п. 3.2 даного договору, він сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов`язань, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення.

Поручитель і боржник залишаються зобов`язаними перед кредитором до моменту, поки всі зобов`язання за основним договором не будуть виконані в повному обсязі (пункт 5.5. договору поруки)

Даний договір поруки набирає чинність з 20.11.2017р. і діє до повного виконання боржником і/або поручителем усіх зобов`язань за основним договором (пункт 6.1. договору поруки).

Як зазначав в позовній заяві позивач, на виконання умов договору перевезення протягом вересня - грудня 2019 року ним було надано автотранспортні послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаними без зауважень, актами про надані послуги: б/н від 10.09.2019 на суму 81033,95 грн; б/н від 20.09.2019 на суму 46672,44 грн; б/н від 30.09.2019 на суму 45592,09 грн; б/н від 10.10.2019 на суму 74140,92 грн; б/н від 20.10.2019 на суму 26585,26 грн; б/н від 31.10.2019 на суму 72101,34 грн; б/н від 10.11.2019 на суму 32080,88 грн; б/н від 20.11.2019 на суму 28189,57 грн; б/н від 10.12.2019 на суму 3707,05 грн; б/н від 20.12.2019 на суму 1585,10 грн; б/н від 31.12.2019 на суму 1441,00 грн. (т.1 а.с.12-22).

Загальна сума наданих послуг становить 413129,60грн.

31.03.2020р. між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором №69 від 25.10.2017р., відповідно до якого заборгованість відповідача 2, перед позивачем становить 384798,75грн., який підписано сторонами та скріплено печатками підприємств (т.1 а.с.23).

Проте, Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» кошти за надані послуги сплачено не було, у зв`язку із чим, 30.07.2020р. позивачем було направлено на адресу поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» вимогу, в якій просив у відповідності до пункту 3.2 договору поруки сплатити протягом 10 банківських днів, заборгованість боржника (ТОВ «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської) за договором №69 від 25.10.2017р., в сумі 384798,75 грн. (т.1 а.с.28).

Факт направлення вказаної вимоги підтверджується доданими до позовної заяви копіями конверту, опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку АТ «Укрпошта« (т.1 а.с.29-30).

Оскільки ані поручителем, ані боржником не було в добровільному порядку виконано взяті на себе зобов`язання, 14.09.2020р. Фізична особа-підприємець Ближенський Євген Віталійович звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» та Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» про солідарне стягнення основної заборгованості в сумі 384798,75грн., 3% річних в сумі 9529,89грн., інфляційних в сумі 5553,79грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» пені в сумі 3036,22грн. (т.1 а.с.1-35).

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у даній справі позовні вимоги задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.71-75).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича, а саме: в частині відмови у солідарному стягненні заборгованості за договором про надання послуг з перевезення вантажів №69 від 25.10.2017р. та стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» пені в сумі 3036,22грн. нарахованої на підставі пункту 5.3. договору поруки від 20.11.2017р. №2011.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 559 Цивільного кодексу України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, за змістом частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559 Цивільного кодексу України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

За змістом частини першої статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2018р. у справі № 569/8360/16-ц, від 09.10.2020р. у справі № 903/998/19, від 25.05.2020р. у справі №910/13109/18, від 28.01.2021р. у справі №924/209/20.

Як було зазначено вище, 20.11.2017р. між фізичною особою-підприємцем Ближенським Євгеном Віталійовичем (надалі - кредитор), Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» (надалі - боржник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» (надалі - поручитель), було укладено договір поруки №2011 (надалі - договір поруки т.1 а.с.24-26), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, зазначеним у розділі 2 даного договору (пункт 1.1. договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки, під основним договором сторони в даному договорі розуміють договір №69 від 25.10.2017р. і додаткові угоди до нього. Термін дії основного договору з 25.10.2017р. по 31.12.2018р., а в частині фінансових зобов`язань боржника - до фактичного виконання таких зобов`язань у повному розмірі.

Поряд з цим, у пункті 4.2.2 договору поруки визначено, що кредитор не має права змінювати умови основного договору без згоди поручителя.

Відповідно до пункту 4.3.2. договору поруки, поручитель не відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, якщо до основного договору були внесені зміни, без письмової згоди поручителя.

Таким чином, умови укладеного між сторонами договору, а саме пункти 1.1., 2.1., 4.2.2, 4.3.2 договору поруки не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, не звільняють ФОП Ближенського Є.В. від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із ТОВ "Добре Тепло", як поручителем в належній формі.

Зі змісту договору поруки вбачається, що на момент його укладення (20.11.2017р.) термін дії основного договору становив з 25.10.2017р. по 31.12.2018р., про що зазначено в пункті 2.1 договору поруки.

В подальшому, 12.12.2018р. між фізичною особою-підприємцем Ближенським Євгеном Віталійовичем та Товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» було укладено додаткову угоду до основного договору, якою сторони продовжили термін дії договору про надання послуг з перевезення вантажів від 25.10.2017р. №69 до 31.12.2019р.

Проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять письмової згоди поручителя (Товариства з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» ) на внесення змін до договору №69 від 25.10.2017р., зокрема щодо продовження строку його дії.

Умови укладеного між сторонами договору про те, що поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, який діє до 31.12.2018р. (пункт 2.1. договору поруки), свідчать про те, що останній поручився перед кредитором щодо виконання зобов`язань, які виникли в період дії основного договору, тобто з 27.10.2017р. по 31.12.2018р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Добре Тепло» розраховувало на те, що воно, як поручитель, буде відповідати за зобов`язаннями боржника - Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» саме в період з 27.10.2017р. по 31.12.2018р.

Приписами частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З огляду на відсутність доказів на підтвердження того, що поручитель - ТОВ «Добре Тепло» надавав згоду на збільшення строку дії договору про надання послуг з перевезення вантажів від 25.10.2017р. №69 і відповідальності за ним, відповідно, останній не був повідомлений про збільшення обсягу його відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що порука ТОВ «Добре Тепло» припинилась, із збільшенням строку основного договору, за яким, в межах нових строків, позивачем виконувалися послуги перевезення, а у ТОВ «Орендне підприємство «Шахта імені святої Матрони Московської» виникли нові зобов`язання, згоду на які поручитель не надавав.

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ближенського Євгена Віталійовича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2020р. у справі №905/1662/20 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2021р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.М. Здоровко