Рішення

від 11.02.2021 по справі 904/5238/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5238/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПІДСОБНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

до ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ"

про визнання незаконним та скасування рішення від 27.09.2006 за №130/4 в частині втрати чинності Акту на право користування землею від 04.12.1957

Представники:

від позивача: Паніна О.В., представник за довіреністю; адвокат

від відповідача: Олійник Ю.М., представник за довіреністю

від третьої особи-1: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІДСОБНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - відповідач) в якій просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006 в частині визнання акту на право користування землею від 04.12.1957 виданого Ігренській психолікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих таким, що втратив чинність як такий, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані законом інтереси позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5238/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020.

Ухвалою від 28.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу рекомендовано усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду належних доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів. 13.10.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 13.10.2020 за вих.№б/н у якій просить суд відкрити провадження у справі та до якої долучено опис вкладення до цінного листа та накладна 4902715286333 від 13.10.2020. Таким чином, 13.11.2020 виявлені судом недоліки усунуто. Ухвалою від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 16.11.2020.

13.10.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 13.10.2020 у якій просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ". Ухвалою від 19.10.2020 до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ".

04.11.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від б/д за вих.№б/н у якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити ; судові витрати по справі покласти на позивача. Ухвалою від 16.11.2020 відзив від б/д за вих.№б/н прийнято до розгляду.

16.11.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 16.11.2020 за вих.№б/н про роз`яснення обставин, що підлягають доказуванню та подання доказів у якій позивач просить суд роз`яснити таке: 1. Які обставини справи входять до предмету доказування. 2. Які докази мають бути подані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог. 3. Які докази мають бути подані відповідачу у разі невизнання позовних вимог та заперечень проти них. Ухвалою від 16.11.2020 розгляд заяви позивача від 16.11.2020 за вих.№б/н про роз`яснення обставин відкладено. Ухвалою від 17.12.2020 позивачу роз`яснено зміст обставин, що підлягають доказуванню та подання доказів.

Ухвалою від 16.11.2020 підготовче засідання відкладено на 17.12.2020.

16.12.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 15.12.2020 за вих.№б/н у якій просить суд позовні вимоги задовольнити. Ухвалою від 17.12.2020 відповідь на відзив від 15.12.2020 за вих.№б/н прийнято до розгляду.

Ухвалою від 17.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 18.01.2021 та відкладено підготовче судове засідання на 12.01.2021.

12.01.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшли пояснення по справі від б/д за вих.№б/н у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на позивача. Ухвалою від 12.01.2021 пояснення від б/д за вих.№б/н, господарський суд розцінив як заперечення та прийняв до розгляду.

Ухвалою від 12.01.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті 09.02.2021.

За результатами судового засідання, яке відбулося 09.02.2021 оголошено перерву з 12год. 32хв. 09.02.2021 до 13год. 55хв. 11.02.2021.

В судове засідання, яке відбулося 11.02.2021, сторони забезпечили явку представників.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2021, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

27.09.2006 відповідач на засіданні сесії прийняв рішення за №130/4 на підставі якого у пункті 6 визнав Акт від 04.12.1957 на право користування землею для ведення товарного виробництва, площею 585,7га виданий Ігренській психлікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих таким, що втратив чинність.

На думку позивача, рішення від 27.09.2006 за №130/4 в частині втрати чинності Акту на право користування землею від 04.12.1957 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме орган місцевого самоврядування не має підстав для прийняття рішення про втрату чинності акту на право користування землею від 04.12.1957.

У жовтні 1953 року на земельній ділянці у кількості 527га, що знаходиться в селі імені К.Маркса Дніпропетровської області створено Підсобне сільське господарство Ігренської психоневрологічної лікарні (наразі - третя особа-1).

Позивач повідомив, що 21.09.2016 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська ухвалено рішення по справі №200/20356/16-а за позовом позивача до відповідач, за участю третьої особи-1 про визнання незаконним та скасування рішення, а саме визнано протиправним та скасовано пункт 6 рішення Дніпровської міської ради №131/4 від 27.09.2006 в частині визнання акту на право користування землею від 04.12.1957 таким, що втратив чинність, виданого Ігренській психіатричній лікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих, яке набрало законної сили 16.01.2017.

Про існування рішення Дніпропетровської міської ради №130/4 від 27.09.2006 позивач дізнався лише 27.09.2006 під час ознайомлення з матеріалами справи №904/3656/19.

Строк загальної позовної давності, на думку позивача, слід обраховувати з 26.09.2019, тобто з дати у яку останній довідався про існування спірного рішення.

З позовом позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 по справі №160/1936/20, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі, у зв`язку із тим, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції господарського суду.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач звертає увагу на необхідність встановлення порушення прав та інтересів позивача, а отже наявність права на судовий захист.

Відповідач вказує, що під час розгляду апеляційним судом справи №904/7316/17 встановлено, що з викладених положень статутів позивача в різних редакціях не вбачається, що позивач є правонаступником (в частині прав на землю) Ігренської психолікарні, якій було видано акт на землю, як і не вбачається, що вказане господарство у 1953 році створено саме шляхом виділу з цієї лікарні.

Відповідач доходить висновку, що позивач не є правонаступником третьої особи та не може мати права постійного користування на земельну ділянку на підставі держаного акту виданого Ігренській психолікарні 04.12.1957, про що внесено запис в держану книгу реєстрації землекористувань за №3.

Відповідач зазначає, що належними та допустимими доказами виникнення прав на землі, у часовий період, з яким позивач пов`язує момент виникнення свого права на спірну земельну ділянку, є рішення уповноваженого державного органу, проект землеустрою, акт на право користування землею та його державна реєстрація.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач звертає увагу суду на існування протоколу №25 засідання виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих від 05.11.1957, на засіданні якого прийнято рішення №25/586 "Про видачу державного акту на право користування землею підсобному господарству Ігренської Психоневрологічної лікарні".

Водночас, позивач визнав, що в оригіналі державного акту на право користування землею від 04.12.1957 зазначено, що цей акт видано Ігренській психолікарні, при цьому вказано, що державний акт містить виправлення в частині назви землекористувача.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Відповідач підтримує заперечення проти позову та наголошує про безпідставність посилань позивача на протокол засідання виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих №25 від 05.11.1957, оскільки земельна ділянка надавалася саме Ігренській психолікарні Дніпропетровської обласної ради, а не іншому підприємству.

Водночас, оскаржуваним рішенням не порушено права позивача, що свідчить про наявність окремої підстави для відмови у задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є: чи порушено права та інтереси позивача рішенням Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Господарський суд встановив, що позивач звертався з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, зокрема про визнання за ним права постійного користування на земельну ділянку площею 497 га, що знаходиться у м.Дніпро, Самарського району, вул.Бехтерева, 1 і в межах справи №904/7316/17 вирішено спір шляхом відмови позивачу у задоволені позовних вимог, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17.

В постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 встановлено:

"..., за Актом на право користування землею від 04.12.1957, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської районної, міської Ради депутатів трудящих (а.с. 31-32, т. 1), Ігренській психолікарні Дніпропетровської області в постійне користування відведено 585,7га землі згідно з накресленим планом і описом меж.

Із загальної площі відведених земель за станом на 01.12.1957 було: орних земель (рілля, городи та залежі) 416,7 га, сіножатей - ____ га, пасовищних 37,0 га, садів, виноградників 46, 1 га та інших угідь 85,9 га.

Складовою Акту є план земель, наданих в постійне користування Ігренській психолікарні.

В Акті на право користування землею зазначено про те, що відведені землі повинні використовуватись за призначенням; передача землі іншому землекористувачеві може провадитись лише в установленому законом порядку.

Відповідно до даних Акту на право користування землею це землекористування записано в державну книгу реєстрації землекористувань за №3 в дату видачі Акту, а саме: 04.12.1957.

В Акті наявна інформація про внесення доповнень до Акту на право користування землею, однак дані про те, коли вносились зміни у відповідне землекористування та про те, що відповідні зміни у землекористовуванні зареєстровані у встановленому порядку, в Акті відсутні.

27.09.2006 Дніпропетровською міською радою (сесія V скликання) прийнято рішення №130/4 "Про надання земельної ділянки по вул. Бехтерева, 1 у постійне користування Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня", код ЄДРПОУ 01985400, по фактичному розміщенню будівель та споруд лікарні" (а.с. 87-89, т. 1).

Відповідно до цього рішення згідно з чинним законодавством України, на підставі пункту 105 додатка до рішення міської ради від 08.12.2004 №383/22 "Про надання згоди на розроблення проектів відведень земельних ділянок по фактичному розміщенню об`єктів", листа-замовлення Комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня" та розглянувши проект відведення земельної ділянки, міська рада, у тому числі, вирішила: Затвердити проект відведення земельної ділянки (план земельної ділянки додається) площею 34, 9651 га (кадастровий номер 1210100000:09:314:0022), складений ТОВ "Бізнес-Експерт", і надати її у постійне користування Комунальному закладу "Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня" по фактичному розміщенню будівель та споруд лікарні за адресою: вул. Бехтерева, 1 за рахунок земель, раніше наданих у постійне користування Ігренській психолікарні, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.12.5 (охорона здоров`я та соціальні послуги) (пункт 1 рішення).

Акт на право користування землею від 04.12.1957, виданий Ігренській психолікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих, вважати таким, що втратив чинність (пункт 6 рішення).

Дніпропетровському міському управлінню земельних ресурсів на підставі цього рішення організувати виконання робіт з внесення необхідних змін у земельно-кадастрову документацію та з підготовки Державного акта на право постійного користування землею і видачі його землекористувачу (пункт 7 рішення)."

Господарський суд констатує, що встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 обставини мають значення для справи №904/5238/20.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом у постанові від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 встановлено, що спірна земельна ділянка не сформована належним чином (не має визначених меж, кадастрового номера, не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, в Державному реєстрі речових прав), а частина земельних ділянок, які раніше складали земельну ділянку за Актом на право користування землею від 04.12.1957, перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра, право на розпорядження якими належить Дніпровський міській раді.

Господарський суд констатує, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 встановлено, надання права постійного користування відведених 585,7га землі саме третій особі-1, а не позивачу.

З огляду на встановлений постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 факт надання права постійного користування відведених 585,7га землі третій особі-1 , посилання позивача на протокол №25 засідання виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих від 05.11.1957 та рішення №25/586 "Про видачу державного акту на право користування землею підсобному господарству Ігренської Психоневрологічної лікарні", господарським судом відхиляються як необґрунтовані.

Господарський суд встановив, що Дніпровська міська рада у справі №904/7316/17 також посилалася на ті обставини, що позивач не є правонаступником третьої особи-1 і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 встановлено, що позивач не є правонаступником третьої особи-1 , що є свідченням того, що позивач не має жодного відношення до спірних земельних ділянок і рішення Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006 жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

Господарський суд встановив, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд від 06.08.2018 по справі №904/7316/17 відмовив у задоволенні позовних вимог, зокрема про визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку площею 497 га, що знаходиться у м. Дніпро, Самарського району, вул. Бехтерева, 1, у зв`язку з відсутністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду, тобто суд відмовив в позові з підстав його необґрунтованості.

Господарський суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену у рішенні Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська по справі №200/20356/16-а від 21.09.2016, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду , тоді як рішення суду першої інстанції не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми. Аналогічна правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №922/595/18.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з відсутністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду, тобто суд відмовив в позові з підстав його необґрунтованості.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ.

У задоволенні позовних вимог КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПІДСОБНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49115, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БЕХТЕРЕВА, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 20239696) до ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; Ідентифікаційний код юридичної особи: 26510514) за участю третьої особи-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49115, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БЕХТЕРЕВА, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 01985400) про визнання незаконним та скасування рішення від 27.09.2006 за №130/4 в частині втрати чинності Акту на право користування землею від 04.12.1957 відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІДСОБНЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49115, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БЕХТЕРЕВА, будинок 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 20239696).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 12.02.2021.

Суддя І.В. Петренко