Ухвала

від 12.02.2021 по справі 907/58/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а ,

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"12" лютого 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/58/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР , м. Ужгород від 02.02.2021 про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 907/58/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР , м. Ужгород

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАФАНДА , м. Ужгород

про стягнення суми 68.620,35грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 68.620,35грн. заборгованості, у тому числі суми 63.700,00грн. основного боргу за договором про надання послуг №05/18 від 01.04.2018, суми 701,85грн. інфляційних втрат та 318,50грн. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР , м. Ужгород до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку РАФАНДА , м. Ужгород про стягнення суми 68.620,35грн. Розгляд справи №907/58/21 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою позивачем також подано суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. В обгрунтування своєї позиції заявник вказує на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР (надалі - Позивач) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Рафанда (надалі - Відповідач) існували договірні правовідносини, що виникли у зв`язку з укладенням Договору про надання послуг №05/18 від 01.04.2018р., який не виконується. Відповідач направив заяву про розірвання договору, однак заборгованість не сплачує.

Також зазначає, що після розірвання договору відповідач заборгованість за надані послуги сплачувати не буде. Відповідач - юридична особа, яка не має власного майна, оскільки є формою об`єднання власників квартир для обслуговування спільного майна. Тобто, виконання угоди не забезпеченою будь-яким майном відповідача, який до того ж може в будь-який момент самоліквідуватись.

Тобто на момент винесення рішення судом у разі задоволення позову виконання даного рішення буде позбавлене можливості, оскільки сума коштів вже буде стягнута. Тобто захист порушених прав в судовому порядку буде позбавлений змісту, оскільки даний захист всупереч положень ГПК України не виконає основне завдання цивільного судочинства - справедливий , неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою е g5ективного захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб ; прав та інтересів юридичних осіб , інтересів держави . Права позивача в результаті розгляду спору не будуть відновлені, а виконання рішення суду у разі задоволення позову втратить можливість і сенс.

Таким чином, у випадку стягнення коштів, ефективний захист прав позивача не буде забезпечений даний позовом, а виконання рішення суду, як зазначено вище, буде унеможливлене.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

Однак, суд зазначає, що всупереч викладеному заявником не наведено у поданій заяві достатніх обґрунтувань наявності обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти особи.

Крім того, позивачем також не подано жодних доказів в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Натомість, саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від сплати заборгованості без відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. При цьому, таким обґрунтуванням не може вважатися позиція про те, що після розірвання договору надання послуг заборгованість за таким договором сплачуватись не буде.

Отже, у зв`язку з необґрунтованістю, заява Товариства з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УЖ МЕНЕДЖЕР про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали: 12.02.2021

Суддя О.Ф. Ремецькі