Постанова

від 02.02.2021 по справі 910/12640/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12640/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя М.В. Пасько) від 07 .0 7.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.В. Отрюх , судді: О.М. Остапенко , Б.М. Грек) від 21 . 10.2020

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник скаржника - Кондзерський А.В., адвокат,

представник боржника - Демчук О.М., ліквідатор- арбітражний керуючий.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 30.07.2014 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Каскад" (далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядника майна тощо.

24.12.2014 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора тощо.

03.11.2015 Господарський суд міста Києва ухвалив призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Демчука Олександра Володимировича.

1.2. 13.02.2020 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (що залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020) про задоволення позовної заяви ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Демчука Олександра Володимировича та зобов`язання Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації здійснити дії щодо прийняття на баланс балансоутримувача - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" заселені мешканцями шостий та сьомий поверхи гуртожитку (загальною площею 746,4 кв.м) у відомчому будинку для малосімейних по вул. Молодогвардійській, 16, міста Києва без додаткових умов.

1.3. 26.05.2020 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Київтеплоенерго) подало заяву про визнання поточних грошових вимог до Боржника в сумі 1 174 199 грн 17 коп., у тому числі 1 169 995 грн 17 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з урахуванням інфляційної складової та 3 % річних; а також з вимогами до ліквідатора Боржника внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Боржника.

1.4. Заява мотивована заборгованістю Боржника перед Київтеплоенерго за спожиті Боржником послуги з постачання теплової енергії, з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надавались для житлових будинків в місті Києві:

- по вул. Яснополянська, 19, 19а, вул. Серпова, 18 відповідно до укладених договорів;

- по вул. Молодогвардійська, 16 (в якому Боржнику належить право користування 6 та 7 поверхами)- на умовах бездоговірного споживання (без укладення договору), але з наданням особового рахунку та умовним наданням номеру договору, з підтвердженням надання наведених послуг корінцями нарядів про підключення/відключення житлового будинку.

Право на частину вимог Київтеплоенерго обґрунтовано набуттям цього права за договорами цесії (відступлення права вимоги), укладеними з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (перейменовано в акціонерне товариство "Т.Енерго"), що також надавало наведені послуги Боржнику.

1.5. 01.07.2020 ліквідатор Боржника у відзиві на заяву про визнання грошових вимог Київтеплоенерго заявив про відсутність у Боржника за період, що дорівнює позовній давності: з травня 2017 по травень 2020, заборгованості за послуги, надані для житлових будинків в місті Києві по вул. Яснополянська, 19, 19а, вул. Серпова, 18, внаслідок чого у вимогах щодо заборгованості Боржника за період, що виникла поза межами позовної давності, слід відмовити.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 07.07.2020 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020) про відмову Київтеплоенерго у визнанні грошових вимог на суму 1 174 199 грн. 17 коп.

2.2. Рішення судів мотивовані відсутністю у Боржника заборгованості перед Київтеплоенерго за послуги, отримані Боржником для житлових будинків в місті Києві по вул. Яснополянська, 19, 19а, вул. Серпова, 18, що можуть бути визнані за період з травня 2017 до травня 2020 - у межах встановленої законом позовної давності, про яку заявлено арбітражним керуючим, тоді як Київтеплоенерго заявлені вимоги на спірну суму щодо інших періодів нарахування заборгованості, щодо яких спливла позовна давність; а стверджуване Кредитором бездоговірне надання послуг по вул. Молодогвардійська, 16 не підтверджується доказами у справі.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Грошові вимоги Київтеплоенерго в сумі 1 174 179 грн 17 коп. складають заборгованість за подачу теплової енергії на потреби опалення та за комунальні послуги у житлові будинки Боржника, що розташовані за адресами: вул. Серпова, 18, Яснополянська, 19, 19а (за період 2015 - 2017 роки) - за договором № 3010025 від 01.05.2001, та Молодогвардійська, 16 у м. Києві (за період з 2015 - 2020 роки) - за умовно наданим договором № 1541376-01 без дати.

3.2 Грошові вимоги за умовно наданим договором № 1541376-01 без дати обґрунтовані з посиланням на наряди про підключення/відключення житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Молодогвардійська, 16, що не підписані посадовими особами Боржника, Київтеплоенерго не подав суду доказів про укладення договору про надання послуг, а довідки не містять звірення розрахунків з Боржником.

3.3 Арбітражний керуючий, заперечуючи проти задоволення кредиторських, зауважив що об`єкт за адресою: вул. Молодогвардійська, 16, повинен бути переданий на баланс Солом`янської районної ради за відповідним рішенням суду від 13.02.2020.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 23.11.2020 Київтеплоенерго подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з покладенням судових витрат за розгляд касаційної скарги на Боржника.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Суди порушили норми процесуального права, взявши до уваги усні доводи і заперечення Боржника, однак не надавши правової оцінки письмовим доказам (акту від 27.11.2015 № 525 про прийняття Боржником теплового вузла обліку, акту від 29.08.2017 № 8-08/0119 комплексного обстеження житлового будинку, складеного представниками АТ "К.Енерго" та балансоутримувачем будинку - керуючою компанією), що були надані Київтеплоенерго разом із заявою про кредиторські вимоги на підтвердження постачання теплової енергії та надання послуг у відомчому будинку за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 16, право користування 6 та 7 поверхами гуртожитку у якому належить Боржнику, та надання послуг яким не можна відокремити через підключення приміщень Боржника до джерела теплової енергії від загальнобудинкової системи опалювання, через що укладення договору про надання послуг з Київтеплоенерго є обов`язком Боржника

5.2 Суди не врахували, що обов`язок Боржника оплатити отримані послуги виникає незалежно від наявності укладеної ним угоди - за фактом отримання послуг, що може виявлятися у прийнятті послуг за мовчазної згоди.

5.3 Ліквідатор допустив нецільове використання коштів, отриманих за комунальні послуги від мешканців 6, 7 поверхів гуртожитку у відомчому будинку за адресою м. Київ, вул. Молодогвардійська, 16, не здійснивши оплату наданих Київтеплоенерго послуг.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1 Аргументи Боржника у відзиві на касаційну скаргу загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, які Боржник доповнив аргументами про незазначення скаржником підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у розумінні частини другої статті 287, частини третьої статті 310 та частини третьої статті 311 ГПК України та аргументами про передачу майна - 6, 7 поверхів гуртожитку у відомчому будинку за адресою м. Київ, вул. Молодогвардійська, 16, за актом приймання-передачі від 02.11.2020 на баланс балансоутримувача - комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фронду Солом`янського району міста Києва" (за результатами розгляду спору у межах цієї справи про передачу вказаного майна від Боржника).

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правового режиму об`єктів житлового фонду, що належать юридичній особі - банкруту, за наслідками відкриття ліквідаційної процедури

7.1 Суди встановили, що спір виник стосовно кредиторських вимог Київтеплоенерго до Боржника, що складають заборгованість останнього зі спожитої теплової енергії та комунальних послуг належними Боржнику житловими об`єктами.

7.2 На правовідносини у цій справі на момент визнання Боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури постановою від 24.12.2014 поширювались положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI (що набрав чинності з 19.01.2013) (пункт 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема:

- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

- строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною другою статті 41 цього закону передбачено, що до повноважень ліквідатора, які він здійснює з дня свого призначення, належить, зокрема прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження; проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; очолення ліквідаційної комісії та формування ліквідаційної маси.

Частиною тринадцятою цієї статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

Цій нормі кореспондують положення в абзаці першого частини першої статті 42 Закону про банкрутство, які визначають особливості формування та склад ліквідаційної маси боржника, відповідно до яких усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку .

Аналогічне правове регулювання містять положення частини першої статті 59, частин першої та сьомої статті 61 чинного Кодексу України з процедур банкрутства (що введений в дію з 21.10.2019), який застосовується у правовідносинах у цій справі в силу положень пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

7.3 Згідно з частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (№2482-ХІІ від 19.06.1992) у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до частини третьої статті 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (№147/98-ВР від 03.03.1998) визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

7.4 За змістом наведених норм (в силу імперативних норм в частині тринадцятій статті 41 та в частині першій статті 42 Закону про банкрутство) передача ліквідатором (у межах виконання ним обов`язку з формування ліквідаційної маси після визнання боржника банкрутом) належних банкруту об`єктів житлового фонду (у складі, визначеному цим законом, у тому числі гуртожитки) у комунальну власність відповідних територіальних громад є безумовною.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 19.02.2019 у справі № 5023/182/12 та

від 19.09.2019 у справі № 904/9685/13.

7.5 У зв`язку із наведеним, враховуючи імперативність припису закону (положень частини першої статті 38 Закону про банкрутство) щодо заборони на виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов`язань, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, Суд дійшов висновку, що встановлений законом припис з передачі ліквідатором у межах виконання обов`язку з формування ліквідаційної маси належних банкруту об`єктів житлового фонду без додаткових умов зі здійсненням подальшого фінансування цих об`єктів в установленому законом порядку (частина тринадцята статті 41 та частина перша статті 42 Закону про банкрутство) виключає виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов`язань у зв`язку з утриманням та фінансуванням зазначених об`єктів житлового фонду, зокрема зобов`язань за комунальні послуги, що були надані у відповідних об`єктах житлового фонду в період ліквідаційної процедури боржника.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, та сформульованої у спорі у подібних правовідносинах, відповідно до якої: звільнення банкрута від обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, термін сплати якого настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, зумовлено раціональним сподіванням боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання; і на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

7.6 Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо періоду нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію та комунальні послуги, що надавались до належних Боржнику житлових об`єктів (розташованих за адресами: вул. Серпова, 18, Яснополянська, 19, 19а - за період 2015 - 2017 роки; Молодогвардійська, 16 у м. Києві -за період з 2015 - 2020 роки), тобто після визнання Боржника банкрутом постановою від 24.12.2014, а також обставини вчинених ліквідатором Боржника дій з передачі об`єктів житлового фонду Боржника на баланс балансоутримувача, на які також посилався ліквідатор Боржника у відзивах протягом розгляду кредиторських вимог Київтеплоенерго, у тому числі на стадії касаційного розгляду справи (пункти 1.1, 1.2, 3.1, 3.3, 6.1), Суд дійшов висновку, що Боржник з цієї дати (24.12.2014) (в силу імперативної норми частини другої статті 38 Закону про банкрутство, частини першої статті 59 чинного Кодексу України з процедур банкрутства) не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед Київтеплоенерго, що складає спірні кредиторські вимоги до Боржника.

При цьому Суд зазначає, що відповідні зобов`язання Боржника щодо власних об`єктів житлового фонду припиняються за дати ухвалення постанови про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури незалежно від моменту передачі ліквідатором вказаних об`єктів територіальній громаді відповідно до вимог частини тринадцятої статті 41, абзацу першого частини першої статті 42 Закону про банкрутство та частини сьомої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та незалежно від причин та суб`єкта дій/бездіяльності, що перешкоджали передачі належних банкруту об`єктів житлового фонду територіальній громаді.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1-5.3) та частково погоджується з аргументами Боржника у відзиві на касаційну скаргу (пункт 6.1).

7.7 У зв`язку із викладеним Суд, за наведених в цій постанові мотивів, погоджується із висновками в оскаржуваних рішеннях про відмову Київтеплоенерго у визнанні грошових вимог до Боржника на суму 1 174 199 грн 17 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію та комунальні послуги.

7.8 Отже, висновки судів першої і апеляційної інстанцій про відмову Київтеплоенерго у визнанні грошових вимог на спірну суму - 1 174 199 грн 17 коп., відповідають нормам законодавства та встановленим на підставі доказів у справі обставинам справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані ухвала суду першої інстанцій та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

7.9 У зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Київтеплоенерго.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у справі № 910/12640/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк