Ухвала
11 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 199/8951/19
провадження № 51 - 6190 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК ) та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції зазначено про необхідність належного обґрунтування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуло б за собою безумовне скасування судових рішень.
На виконання ухвали касаційного суду захисник ОСОБА_4 подала нову касаційну скаргу, перевіривши яку, суд установив, що зазначених в ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року недоліків не усунуто.
Так, у повторно поданій касаційній скарзі захисник не мотивувала у чому саме полягали істотні порушення процесуального закону, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судових рішень, і чому їх (ці порушення) слід відносити до безумовних підстав для їх скасування, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК, при цьому заперечує відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, недостовірність доказів, що згідно з вимогами статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також, захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року відносно ОСОБА_5 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, проте доводів на обґрунтування зазначеної позиції, із врахуванням положень статті 413 КПК не наводить.
Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність чітких вимог касаційної скарги та їх правового обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Таким чином, враховуючи вимоги положень КПК та зважаючи на те, що захисник недоліків касаційної скарги не усунула, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 94833388 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ємець Олександр Петрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Ємець Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні