Рішення

від 02.02.2021 по справі 200/10906/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. Справа№200/10906/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

за участю секретаря Білоусової К.С.,

представника позивача не з`явився,

представника відповідача Кододової А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 06.11.2020 року № Ю-967-25 станом на 31 жовтня 2020 року на суму 21 979 840, 17 грн. про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-967-25 від 06 листопада 2020 року на суму 21 979 840, 17 грн. є протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при її ухваленні відповідачем не враховано приписи пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон України № 2464), за якими платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового перебування у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З відповідними заявами за Вих. №300 від 05.11.2014 року, за Вих. № 353 від 02.06.2015 року та за Вих. № 1157 від 21.12.2015 року про звільнення від виконання обов`язків, а саме нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності позивач звернувся до відповідача. Зазначені заяви були прийняті відповідачем, про що свідчать відповідні штампи на зазначених заявах.

Законом України від 14.01.2020 року № 440-IX Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - виключено з 13.02.2020 року.

На підставі наведеного вбачається, що позивач у період з 14.04.2014 року по 13.02.2020 року був звільнений від обов`язків визначених частиною 2 статті 6 Закону України № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі пункту 9-4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Посилаючись на відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку своєчасно, та у повному обсязі сплачувати визначені частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внески, на період з 14 квітня 2014 року по 13 лютого 2020 року, що унеможливлює складання та направлення відповідачем позивачеві спірної вимоги із визначенням недоїмки зі сплати єдиного внеску за цей період, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, аргументуючи це тим, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно з п. 3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 No449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 No60928739) у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про ї сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Таким чином, оскільки згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість Позивача, станом на 31.10.2020 зросла і становила 21 979 840, 17 грн., ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.1.2020 Ф-967-25, згідно вимог чинного законодавства.

Також відповідач зазначає, що Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розділ VIII Прикінцевих та перехідних положень доповнено пунктом 9-4 такого змісту: 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Однак, Законом України від 14.01.2020 року № 440-IX Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - виключено з 13.02.2020 року.

Зокрема, Верховний Суд у зразковій праві № 812/292/18 від 30 березня 2018 року, дійшов таких висновків: з огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Тобто вказаним рішенням наголошено, що абзац третій пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування звільняє платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачені цим Законом, але не скасовує повністю обов`язків платника єдиного внеску.

Таки чином, позивач з 13.02.2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року позовну заяву Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишено без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позову позивачем усунуто.

У період з 30 листопада 2020 року по 17 грудня 2020 року суддя Христофоров А. Б. перебував на лікарняному.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання у справі призначено на 19 січня 2021 року.

11 січня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про участь позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

У період з 28 грудня 2020 року по 16 січня 2021 року суддя Христофоров А. Б. перебував у щорічній основній відпустці згідно до Наказу від 27 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року позивачу було відмовлено у задоволені заяви про участь позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, повідомлено що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 19 січня 2021 року.

19 січня 2021 року підготовче засідання відкладено на 26 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року підготовче провадження у справі закрите, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 02 лютого 2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Кододова А. В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що органи доходів і зборів не звільненні від виконання обов`язків щодо формування вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, крім того зазначила про виключення з 13.02.2020 року вищевказаного пункту 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська, 13, ЄДРПОУ: 35397869) є платником, зокрема, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; перебуває на обліку ГУ ДПС у Донецькій області (Слов`янсько-Лиманське управління, Слов`янська ДПІ); реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-48-01-3269/05483, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 35).

В матеріалах справи також наявне Положення № 3 та зміни до нього Про Регіональне управління з експлуатації каналу Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , затверджене наказом від 27.06.2012 року № 142, Статут та зміни до нього Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу затверджений Розпорядженням голови Донецької обласної ради від 28 серпня 2007 року №98р., Положення № 5 та зміни до нього Про Слов`янське регіональне виробниче управління Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , затверджене наказом від 12.11.2015 року № 196 відповідно до яких, Регіональне управління з експлуатації каналу Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу - є відокремленим підрозділом, що входить до складу комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (а. с. 15-34).

В матеріалах справи містяться заяви Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу, за Вих. № 300 від 05.11.2014 року адресована начальнику Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, за Вих. № 353 від 02.06.2015 року та за Вих. № 1157 від 21.12.2015 року, адресована начальнику Слов`янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, відповідно до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року № 1669-VII, та внесених змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , де зазначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції (а. с. 8-14).

06 листопада 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-967-25 на суму - 21 979 840,17 грн. яка облікована станом на 31 жовтня 2020 року (а. с. 7).

Виникнення означеної суми заборгованості підтверджується також відомостями інтегрованої картки платника податків Регіонального управління з експлуатації каналу КП Компанія Вода Донбасу (ЄДРПОУ: 35397869) (а.с. 71-143).

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення податковим органом спірної вимоги від 06.11.2020 року № Ю-967-25, з підстав перебування позивача, як платника єдиного внеску, на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI на період проведення антитерористичної операції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону № 2464-VI та ПК України внесені зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено: сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці від 02 березня 2015 року № 219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

На підставі вищенаведеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання вимог щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції саме за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Законом № 440-ІХ, який набув чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено що, на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI діяв, разом з цим на час формування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) (09 червня 2020 року), норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.

Відповідно, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що пункт 9-4 Закону № 2464-VІ під час своєї чинності не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.

Щодо врахування минулих періодів під час формування спірної вимоги (під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI) суд зазначає, що вказана норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю, тому у відповідача були всі законні підстави виносити спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-967-25 від 06 листопада 2020 року, оскільки в ІКП позивача з єдиного внеску на 31 жовтня 2020 року був наявний борг у сумі 21979840,17 грн.

Судових рішень про коригування чи анулювання в ІКП вказаної заборгованості з ЄСВ позивачем не надано, як не надано доказів виконання рішень про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) з ЄСВ, що виникла за спірний період.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявність в ІКП позивача боргу з єдиного соціального внеску в сумі 21979840,17 грн. станом на 31 жовтня 2020 року, та відсутність норми, яка звільняє позивача від його своєчасної сплати, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога Головного управління ДПС у Донецькій області від 06 листопада 2020 року № Ю-967-25, є правомірною та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Регіонального управління з експлуатації каналу (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ вул. Університетська, буд. 13, ЄДРПОУ: 35397853) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ю-967-25 на суму 21 979 840,17 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 лютого 2021 року.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров