Ухвала

від 12.02.2021 по справі 280/9402/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

12 лютого 2021 рокуСправа № 280/9402/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., розглянувши заяву Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі

за позовною заявою Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» (70101, Запорізька область, смт.Новомиколаївка,вул.Івана Клевчука,буд.76,кв.З, код ЄДРПОУ 36508312)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, М.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправним та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року, якою на фермерське господарство «ТЕРРА ПЛЮС» накладено штраф у сумі 100 000,00 грн. за допущення працівників до виконання робіт без укладення трудових договорів чим порушено вимоги ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України.

11.02.2021 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову вх. № 6145, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року, якою на фермерське господарство «ТЕРРА ПЛЮС» накладено штраф у сумі 100 000,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9402/20.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що 22 січня 2021 року старшим державним виконавцем Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Роговою Л.А. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №ЗП14953/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020. Стверджує, що оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ФГ ТЕРРА ПЛЮС , позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; ймовірність ускладення поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Зокрема, предметом спору за даним позовом є оскарження постанови ГУ Держпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року.

В силу п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 №590 не сплачені добровільно штрафи, накладені територіальними органами Держпраці стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404-VIII).

Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, постанови Управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафів є виконавчими документами.

Згідно ч.1 ст.26 Закону 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджується, що постанова ГУ Держпраці у Запорізькій області №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року прийнята Новомиколаївським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до примусового виконання та постановою від 22.01.2021 відкрито виконавче провадження №64244152 про стягнення з Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» штрафу у сумі 100 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що відкриття виконавчого провадження з виконання постанови, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом 1404-VIII, включаючи стягнення не лише суми штрафів, які є спірними, а й витрати виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно позивача.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.

При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову наразі неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача.

Тож, суд вважає обґрунтованим та таким, що дійсно спрямований на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/9402/20.

При цьому, суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, а саме, зупинення дії оскаржуваної постанови є необґрунтованим, оскільки фактично вирішило б спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 по справі справа №280/2284/20.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №280/9402/20 за позовною заявою Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» (70101, Запорізька область, смт.Новомиколаївка,вул.Івана Клевчука,буд.76,кв.З, код ЄДРПОУ 36508312) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування постанови, - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову Фермерського господарства «ТЕРРА ПЛЮС» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування постанови, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП 14953/574/АВ/ТД-ФС від 04 грудня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/9402/20.

В іншій частині заяви, - відмовити.

Копію ухвали суду направити сторонам та до Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вулиця Янишева, будинок 82) для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко