Ухвала

від 12.02.2021 по справі 280/9322/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

12 лютого 2021 рокуСправа № 280/9322/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі

за позовом Фермерського господарства Павел-Агро (70101, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, буд. 165а, кв. 7, код ЄДРПОУ 41857283)

до Головного управління Дежпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Павел-Агро звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Дежпраці у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Дежпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 250000,00 грн. за допущення працівників до виконання робіт без укладення трудових договорів, чим порушено вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Ухвалою судді від 23.12.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою судді від 14.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 11 лютого 2021 року.

11 лютого 2021 року підготовче засідання відкладене на 02 березня 2021 року.

Після закінчення підготовчого засідання на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх. №8594 від 11.02.2021) про забезпечення позову.

На обґрунтування вказаної заяви пояснює, що 22 січня 2021 старшим державним виконавцем Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Роговою Л.А. відкрито виконавче провадження з виконання постанови №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020. Посилається на приписи ст. ст. 150 КАС України та зазначає, що оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Дежпраці у Запорізькій області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог Фермерського господарства Павел-Агро про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цієї постанови. Зауважує, що у випадку накладення арешту на майно позивача та стягнення коштів в рамках виконавчого провадження буде неможливим в повній мірі здійснювати господарську діяльність, сплачувати обов`язкові загальнодержавні платежі та збори, здійснювати закупівлю паливно-мастильних матеріалів, насіння та інших необхідних товарів. Фактично роботу господарства буде паралізовано, що може негативно вплинути на майбутній вражай. На підставі наведеного, просить зупинити дію постанови заступника начальника Головного управління Дежпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020 про накладення штрафу у сумі 250000,00 грн. на позивача до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

За правилами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Надаючи оцінку підставам для забезпечення позову у цій справі, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом оскарження у даній справі є постанова заступника начальника Головного управління Дежпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. про накладення штрафу №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020 про накладення штрафу у сумі 250000,00 грн. на позивача.

Суд зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штраф.

Згідно з п. 11 цього Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Зі змісту постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 20.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС слідує, що вона прийнята на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, а тому є виконавчим документом та підлягає виконанню органом державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Із наданих позивачем до заяви доказів також встановлено, що 22 січня 2021 року старшим державним виконавцем Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Роговою Л.А. відкрито виконавче провадження №62244558 про примусове виконання постанови №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

За цих обставин, суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову, оскільки ймовірною є ситуація, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови відповідача та набрання рішенням суду законної сили, штраф на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України.

Крім того, у межах спору який виник між сторонами, суд вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження постанови про накладення штрафу та її примусове виконання органами ДВС з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце.

В іншому випадку, намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку примусового стягнення з нього спірних коштів або їх частини. Також може виникнути ситуація, що зумовить необхідність вжиття інших заходів позивачем для повернення стягнутих коштів, тому для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль.

Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання спірної постанови може призвести до стягнення з позивача суми штрафу у примусовому порядку, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на його користь.

Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії ( правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).

Разом із цим, суд приходить до висновку, що в даному випадку належним способом забезпечення позову буде зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п. 1, 4, 6, 8 ч. 1 ст. 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п. 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 156 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Фермерського господарства Павел-Агро (вх. №8594 від 11.02.2021) про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з Фермерського господарства Павел-Агро штрафу у розмірі 250000,00 грн. на підставі постанови заступника начальника Головного управління Дежпраці у Запорізькій області Ганненка О.О. №ЗП 14955/574/АВ/ТД-ФС від 04.12.2020, у межах виконавчого провадження № 64244558, яке перебуває на примусовому виконанні у Новомиколаївському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити до Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70100, Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Янишева, буд. 82) та сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.В.Батрак