Постанова

від 12.02.2021 по справі 520/9002/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Кухар М.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 р. Справа № 520/9002/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020, повний текст складено 28.09.20 по справі № 520/9002/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хардізель"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Хардізель" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 № 00000921412, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 113273 грн. та штрафні санкції 28318,25 грн.; № 00000931412, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1002,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 № 00000921412, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 113273 грн. та штрафні санкції 28318,25 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 № 00000931412, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1002,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що надані позивачем документи не підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, господарські взаємовідносини створені без мети настання правових наслідків. Крім того, апелянт зазначав, що судом першої інстанції не враховано наявності кримінальних проваджень стосовно певних контрагентів позивача, вироку у кримінальній справі стосовно директора та засновника ТОВ Івамар Трейд , пояснень директора та засновника ТОВ Далтер Груп , у яких останній заперечив свою участь у діяльності ТОВ Далтер Груп .

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Хардізель з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: ТОВ Далтер Груп (податковий номер 40109880) за квітень, травень, червень 2016 року, ТОВ фірма Міраторг (податковий номер 41195478) за липень 2017 року, ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ Будкепітал Інвест (податковий номер 41388218) за серпень 2017 року, ТОВ Відсон Альянс (податковий номер 41388972) за вересень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.03.2019 № 982/20-40-14-12-09/25186112, яким зафіксовано порушення позивачем п. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту всього в сумі 114275 грн., у т.ч. на 22833 грн. за квітень 2016 року, на 10833 грн. за травень 2016 року, на 7102 грн. за червень 2016 року, на 10833 грн. за липень 2017 року, на 13422 грн. за серпень 2017 року, на 49252 грн. за вересень 2017, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 113273 грн., в тому числі на 22833 грн. за квітень 2016 року, на 10833 грн. за травень 2016 року, на 7102 грн. за червень 2016 року, на 10833 грн. за липень 2017 року, на 13422 грн. за серпень 2017 року, на 48250 грн. за вересень 2017 року; завищення від`ємного значення податку на додану вартість у серпні 2017 року на суму 1002 грн.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.05.2019 № 00000921412, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 113273 грн. та штрафні санкції 28318,25 грн.; № 00000931412, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1002 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, протягом перевіряємого періоду податковим органом було встановлено, що позивач мав взаємовідносини із ТОВ Далтер Груп , ТОВ фірма Міраторг , ТОВ Івамар Трейд , ТОВ Будкепітал Інвест , ТОВ Відсон Альянс .

Досліджуючи господарські взаємовідносини ТОВ "Хардізель" із ТОВ фірма Міраторг колегія суддів виходить з наступного.

Так, 23.06.2017 між ТОВ Хардізель (замовник) та ТОВ фірма Міраторг (підрядник) укладено договір виконання робіт № 92, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання власними силами наступних робіт: налаштування та монтаж електрообладнання; монтаж кабельних ліній; виготовлення та монтаж індивідуальних металоконструкцій, поставка електромонтажних виробів і комплектуючих.

Виконання умов зазначеного договору підтверджено актами № 1 (КБ2) від 24.07.2017 за липень 2017 (вартість робіт 65000 грн., у т.ч. ПДВ 10833,33 грн.).

Відповідно до договору № 76 від 02.08.2017 про відступлення права вимоги ТОВ Фірма Міраторг (первісний боржник) передав ТОВ Профіт Роял (новий кредитор) заборгованість у сумі 65000 грн.

Фактична оплата здійснена у безготівковій формі на рахунок ТОВ Профіт Роял , на підтвердження чого надано банківську виписку від 08.06.2017 на загальну суму 65000 грн.

Також, 20.07.2017 між ТОВ Хардізель (замовник) та ТОВ Будкепітал Інвест (підрядник) укладено договір виконання робіт № 83. За умовами якого підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання власними силами наступних робіт: налаштування та монтаж електрообладнаня; монтаж кабельних ліній; виготовлення та монтаж індивідуальних металоконструкцій, поставка електромонтажних виробів і комплектуючих.

Виконання умов зазначеного договору підтверджено видатковою накладною від 16.08.2017 № 8, за якою передано кабель АВВГ 4*150, кабель ВВГ 5*185, вартістю 54542,4 грн., у т.ч. ПДВ 9090,4 грн.

Відповідно до договору № 94 від 22.08.2017 про відступлення права вимоги ТОВ Будкепітал Інвест (первісний кредитор) передав ТОВ Компанія Фавор (новий кредитор) заборгованість у сумі 54542,4 грн.

Фактична оплата здійснена у безготівковій формі на рахунок ТОВ Компанія Фавор , на підтвердження чого надано банківську виписку від 01.09.2017 на загальну суму 54542,4 грн.

Крім того, 14.08.2017 між ТОВ Хардізель (замовник) та ТОВ Відсон Альянс укладено договір виконання робіт № 96, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання власними силами наступних робіт: налаштування та монтаж електрообладнаня; монтаж кабельних ліній; виготовлення та монтаж індивідуальних металоконструкцій, поставка електромонтажних виробів і комплектуючих.

Виконання умов зазначеного договору підтверджено актами № 1 (КБ2) від 10.09.2017 за вересень 2017 (вартість робіт 95000 грн., у т.ч. ПДВ 15833,33 грн.); № 2 (КБ2) від 13.09.2017 за вересень 2017 (вартість робіт 98000 грн., у т.ч. ПДВ 16333,33 грн.).

Відповідно до договору № 89 від 15.09.2017 про відступлення права вимоги ТОВ Відсон Альянс (первісний кредитор), передав ТОВ Донц-Трейд (новий кредитор) заборгованість у сумі 193000 грн.

Фактична оплата здійснена у безготівковій формі на рахунок ТОВ Донц-Трейд , на підтвердження чого надано банківські виписки від 19.09.2017 на загальну суму 95000 грн.; від 19.09.2017 на загальну суму 98000 грн.

Судовим розглядом встановлено, що по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками у ТОВ Хардізель кредиторська/дебіторська заборгованість по взаємовідносинах з ТОВ Відсон Альянс , ТОВ фірма Міраторг , ТОВ Будкепітал Інвест відсутня.

За наслідком здійснення зазначених господарських операції суми податку на додану вартість за податковими накладними включено ТОВ Хардізель до податкового кредиту, додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Таким чином, щодо зазначених контрагентів судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарських операцій, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Так, висновки контролюючого органу щодо не підтвердження реальності зазначених господарських операцій базуються, крім іншого, на відповідній податковій інформації щодо контрагентів.

Колегія суддів також зазначає, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині відсутності певних первинних документів колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Таким чином, первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій.

Виявлені відповідачем окремі неточності в наданих документах не є суттєвими, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються.

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ фірма Міраторг , ТОВ Будкепітал Інвест , ТОВ Відсон Альянс .

Досліджуючи господарські взаємовідносини ТОВ Хардізель із ТОВ Івамар Трейд колегія суддів виходить з наступного.

ТОВ Івамар Трейд (підрядник) на користь ТОВ Хардізель (замовник) на підставі договору № 86 від 20.07.2017 виконано роботи з налаштування та монтажу електрообладнаня; монтажу кабельних ліній; виготовлення та монтажу індивідуальних металоконструкцій, поставки електромонтажних виробів і комплектуючих, на підтвердження чого позивачем надано акти № 1 (КБ2) від 18.08.2017 за липень 2017 (вартість робіт 32000 грн.), №1 (КБ2) від 18.09.2017 за вересень 2017 (вартість робіт 96500 грн.), договір № 97 від 23.08.2017 про відступлення права вимоги, банківська виписка від 29.08.2017, договір № 93 від 21.09.2017 про відступлення права вимоги, банківська виписка від 27.09.2017.

Однак, у ході судового розгляду встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018 у справі № 761/11940/18 (провадження № 1-кп/761/1453/2018) затверджено угоду про визнання винуватості від 27.03.2018, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 32018100100000044 від 05.03.2018 за підозрою ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, між прокурором ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 , визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до зазначеного вироку ОСОБА_1 у червні 2017, діючи на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи протокол № 1 від 06.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), статут ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), а також довіреність на представництво інтересів товариства від 06.06.2017, на підставі чого в подальшому після реєстраці юридичної особи ТОВ Івамар Трейд виступив засновником та директором ТОВ Івамар Трейд .

Відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) ОСОБА_1 не мав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності, реєстраційних документів ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам.

Судовим розглядом також встановлено, що первинні документи виписано від імені ТОВ Івамар Трейд саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому господарські операції з ТОВ Івамар Трейд не можуть бути легалізовані навіть у разі формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що підписані від імені посадових осіб фіктивного підприємства документи не можуть бути підставою для формування платниками податків своїх даних податкового обліку за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання послуг та поставки товарів; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право платника на їх формування.

Таким чином, колегія суддів вказує, що у даному випадку ТОВ Хардізель взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року по справі № 804/7585/17, від 21.05.2019 року по справі № 810/2264/17 (№ К/9901/49208/18), від 21.01.2020 по справі № 804/15214/15.

З огляду на викладене, господарські операції між позивачем та ТОВ Івамар Трейд , не підтверджують фактичний рух активів, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 № 00000921412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом.

Крім того, стосовно господарських взаємовідносин ТОВ Хардізель із ТОВ Далтер Груп колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ Далтер Груп (підрядник) на користь ТОВ Хардізель (замовник) на підставі договору № 41 від 14.04.2016 виконано роботи з налаштування та монтажу електрообладнання; монтажу кабельних ліній; виготовлення та монтажу індивідуальних металоконструкцій, на підтвердження чого позивачем надано акти №1 (КБ2) від 12.05.2016 за квітень 2016, акт №2 (КБ2) від 20.05.2016; акт №1 (КБ2) від 13.05.2016 за травень 2016; акт №2 (КБ2) від 18.05.2016 за травень 2016; акт №3 (КБ2) від 30.05.2016 за травень 2016; видаткову накладну №23 від 27.06.2016; банківські виписки від 18.05.2016, від 19.05.2016, від 03.06.2016, від 07.06.2016, від 01.07.2016, від 19.07.2016 на загальну суму 27614 грн., договір № 58 від 30.04.2016.

Первинні документи від імені ТОВ Далтер Груп підписані ОСОБА_3 - засновником та директором товариства.

Разом з тим, матеріали справи містять пояснення ОСОБА_3 від 16.11.2018, надані старшому оперуповноваженому з ОВС ОО ОУ Головного управління ДФС у Харківській області, відповідно до яких засновник і директор ТОВ Далтер Груп ОСОБА_3 , від імені якого підписані видані цим товариством позивачу первинні документи, заперечив свою участь у діяльності ТОВ Далтер Груп , а отже, й у підписанні будь-яких первинних документів, довіреностей на ведення фінансово-господарської діяльності не надавав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої особи без мети здійснення господарської діяльності.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо можливості декларування показників податкової звітності на підставі документів, підписаних особою, яка заперечує свою причетність до здійснення господарської діяльності. У постанові від 04 жовтня 2016 року у справі № 810/7161/14 Верховний Суд України зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. При розгляді конкретної справи суди такі доводи органу влади мають перевіряти та оцінювати.

Так, доводи позивача щодо обґрунтованого формування податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій із ТОВ Далтер Груп ґрунтуються на копіях первинних документів, що підписані особою, яка заперечує свою причетність до здійснення ТОВ Далтер Груп господарської діяльності.

Зі змісту акту перевірки від 28.03.2019 № 982/20-40-14-12-09/25186112 встановлено, що згідно з єдиним реєстром судових рішень ухвалою Московського районний суд м. Харкова від 27.04.2018 по справі № 643/5026/18 встановлено, що у провадженні слідчого СВ Московського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470000366 від 19.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів та бланків. До складу конвертаційного центру входить ряд СГД, які надають послуги підприємствам Харківського регіону та інших регіонів України по формуванню штучного податкового кредиту з ПДВ, шляхом порушення діючого законодавства України, зокрема, ТОВ "Далтер Груп " (код ЄДРПОУ 40109880).

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що за інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних у підприємства ТОВ Далтер Груп з початку діяльності відсутнє придбання послуг за номенклатурою, в подальшому зазначеною в податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ Хардізель .

Так, наявність кримінального провадження щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати беззаперечним доказом нереальності господарських операцій між суб`єктами господарювання.

Втім, беручи до уваги сукупність встановлених обставин щодо наявності ознак фіктивності підприємств, заперечення посадової особи - засновника та директора, у причетності до здійснення діяльності товариством, колегія суддів зазначає про недоведеність наявності підстав використання зазначених первинних документів з метою формування податкових зобов`язань.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо протиправності донарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу зобов`язань з податку на додану вартість в частині господарських взаємовідносин із ТОВ Далтер Груп .

Таким чином, колегія суддів доходить висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог та необхідності скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині донарахованих податкових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій та зменшеного від`ємного значення в частині взаємовідносин із ТОВ фірма Міраторг , ТОВ Будкепітал Інвест , ТОВ Відсон Альянс , в частині контрагентів ТОВ Далтер Груп та ТОВ Івамар Трейд висновки податкового органу є правомірними, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

З метою відокремлення суми донарахованих зобов`язань та штрафних санкцій, які застосовані неправомірно із загальної суми, визначеної рішеннями податкового органу, судом апеляційної інстанції у Головного управління ДПС у Харківській області витребувано відповідний розрахунок нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 №00000921412 та № 00000931412 ТОВ "Хардізель" податкових зобов`язань у розрізі контрагентів.

Втім, із наданого відповідачем на запит суду розрахунку не видається можливим виокремити конкретні суми донарахованих зобов`язань та застосованих штрафних санкцій безпосередньо у зв`язку із господарськими операціями позивача, зокрема, із ТОВ Івамар Трейд .

Так, інформація щодо зазначеного контрагента у наданому розрахунку/таблиці об`єднана у загальну графу із даними стосовно ТОВ Будкепітал Інвест , ТОВ Відсон Альянс із зазначенням єдиної суми.

Крім того, ні акт перевірки від 28.03.2019 № 982/20-40-14-12-09/25186112, ні додатки до нього не містять чіткого розрахунку донарахованих податкових зобов`язань за перевіряємий період та нарахованих штрафних санкцій окремо стосовно кожного контрагента позивача.

Інших розрахунків відповідачем не надано ні до суду першої інстанції, ні у відповідь на запит суду апеляційної інстанції.

Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача, як суб`єкт владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

Таким чином, враховуючи, що наданий податковим органом розрахунок грошових зобов`язань не дає змоги виокремити розмір грошових зобов`язань та суми штрафної санкції в частині господарських відносин із ТОВ Далтер Груп та ТОВ Івамар Трейд , з тими зобов`язаннями та штрафними санкціями, які нараховані щодо взаємовідносин з іншими контрагентами, колегія суддів доходить висновку про необхідність повного скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 30.05.2019 № 00000921412, № 00000931412.

Із урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог ТОВ Хардізель , однак, виходячи із інших підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі № 520/9002/2020 змінити в частині підстав та мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 по справі № 520/9002/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий