12.02.2021
Справа № 642/2179/17
Провадження № 6/642/20/21
У Х В А Л А
Іменем України
12 лютого 2021 року Леіннський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді Гримайло А.М., при секретарі Самотой В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, -
в с т а н о в и в :
Приватний виконавець Близнюков Ю.В. звернувся до суду з поданням про проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що належить їй на праві приватної власності згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - житлового будинку, літ. А-2 з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:08:018:0005 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтуванні свої вимог Приватний виконавець Близнюков Ю.В. зазначає, що у нього перебувають на примусовому виконанні виконавчі провадження від 26.01.2021 № № 64297465, 64297472, 62297299, 64297295 з примусового виконання виконавчих листів Ленінського районного суду м. Харкова.
26.01.2021 було винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № № 64297465, 64297472, 62297299, 64297295.
Приватний виконавець Близнюков Ю.В. зазначає, що копії постанов про відкриття виконавчих проваджень № № 64297465, 64297472, 62297299, 64297295 направлені боржнику 27.01.2021 року (трек-номер АТ УКРПОШТА 6100146141044).
Приватний виконавець Близнюков Ю.В. зазначає, що боржник не подав декларацію про доходи та майно, не з`явився до виконавця для повідомлення контактного телефону з метою узгодження дати та часу допуску в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій, про що складено акт. Приватний виконавець стверджує, що боржник повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, однак жодним чином не реагував, чим чинив цьому перешкоди; також ОСОБА_2 стверджує, що в діях боржника вбачаються ознаки ухилення від виконання обов`язків, визначених законом, що виявляються в свідомому та навмисному недопуску в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій, неподанні декларації про доходи та майно, неявки за викликами виконавця тощо.
Приватний виконавець зазначив, що здійснював пошук рухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Так, згідно відповіді ДФС боржником відкрито один рахунок в АТ КБ ПриватБанк .
26.01.2021 винесена постанова про арешт коштів боржника, яка направлена в АТ КБ ПриватБанк . Згідно відповіді банка, на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.
Згідно відповіді МВС відсутні дані щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
На підставі вищевикладеного, приватний виконавець стверджує, що ним вжито передбачені законом заходи примусового виконання рішення, однак вони виявились безрезультатними.
В поданні приватний виконавець Близнюков Ю.В. розгляд просить проводити без участі приватного виконавця, відповідно до чого розгляд проводиться на підставі наданих виконавцем матеріалів.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши подання та додані до нього документи вважає за необхідне в задоволені подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника відмовити з наступних підстав:
Згідно ч.1 ст.439 ЦПК України , питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тобто обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи можливе виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
У ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року проголошено, що кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. В своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що за цією статтею Конвенції держава виконає свої зобов`язання не тільки, якщо просто утримається від дій, що ці права порушують, а і за умови, що буде діяти за певних обставин таким чином, щоб гарантувати їх забезпечення.
Враховуючи зазначені положення про недоторканість житла, примусове проникнення до житла боржника, при проведенні виконавчих дій, на думку суду є крайнім заходом, спрямованим на своєчасне виконання судового рішення, за наявності достатніх доказів, які свідчать, що всі можливості щодо здійснення виконавчих дій в площині Закону України Про виконавче провадження вичерпано і боржник перешкоджає проведенню виконавчих дій.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на достатніх доказах, які переконливо підтверджують умисне перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння. Виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Окрім того, в матеріалах подання відсутні будь-які належні і допустимі докази того, що безпосередньо боржник, або члени його родини отримували постанову про відкриття виконавчого провадження, виклики державного виконавця та перешкоджали вільному доступу виконавця до житла та іншого володіння.
Відтак, неотримання боржником копії постанови про відкриття виконавчих проваджень виключає обізнаність з виконавчими провадження та, відповідно, можливість боржником чинити перешкоди виконанню рішень та здійснювати заходи по ухиленню від виконання виконавчих документів, що може проявлятися, зокрема, в неподанні декларації встановленої форми, нез`явлення на виклик виконавця, не допуск виконавця до належного боржнику нерухомого майна тощо.
Суд відхиляє доводи приватного виконавця про нез`явлення до виконавця за викликом з огляду на недоведеність даного факту, адже в матеріалах відсутня копія виклику, а згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд критично ставиться до доводів приватного виконавця про вчинення ним передбачених заходів примусового виконання, адже згідно ч. 1 ст. 10 закону України Про виконавче провадження Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 48 закону України Про виконавче провадження Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до свого житла.
Приватним виконавцем також не доведено, що судові рішення не можливо виконати за рахунок кошів на рахунках в банківських чи інших фінансових установах або на відсутність таких рахунків; матеріалами також не підтверджено вжиття всіх заходів по виявленню іншого рухомого майна, крім транспортних засобів з відповіді МВС, що свідчить про неповну перевірку майнового стану боржника та передчасність зверненням із поданням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, про відсутність достатніх підстав для задоволення подання виконавця про примусове проникнення до житла та іншого володіння боржника, яке є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій, і може застосовуватися лише у тих обставинах, коли виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України Про виконавче провадження .
Враховуючи вище наведене, керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ст. 30 Конституції України, ст.ст.18 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 4, 76-81, 95, 247, 258-260, 263, 439 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: А.М.Гримайло
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2021 |
Оприлюднено | 15.02.2021 |
Номер документу | 94843653 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Харкова
Гримайло А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні