Ухвала

від 15.04.2010 по справі 20-12/232-4/149

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2010 р. м. Київ К-19557/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку пи сьмового провадження касаці йну скаргу Державної пода ткової інспекції у Гагарінсь кому районі м. Севастополя на постанову Господарського су ду м. Севастополя від 18 червня 2007 року та ухвалу Севастополь ського апеляційного господа рського суду від 11 вересня 2007 р оку

у справі № 20-12/232-4/149

за позовом Де ржавної податкової інспекці ї у Гагарінському районі м.Се вастополя

до Суб' єкта під приємницької діяльності - ф ізичної особи ОСОБА_4

про визнання суми податкового зобов' язання,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2004 року Державна податкова інспекція у Гагар інському районі м.Севастопол я звернулась до Господарсько го суду м. Севастополя з позов ом до суб' єкта підприємниць кої діяльності - фізичної ос оби ОСОБА_4 про визнання с уми податкового зобов' язан ня.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 18 черв ня 2007 року, залишеною без змін у хвалою Севастопольського ап еляційного господарського с уду від 11 вересня 2007 року в позо ві відмовлено повністю.

Не погоджуючись зі вказани ми рішеннями судів попередні х інстанцій, Державна податк ова інспекція у Гагарінськом у районі м. Севастополя оскар жила їх в касаційному порядк у.

У касаційній скарзі скаржн ик зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди пе ршої та апеляційної інстанці й порушили норми матеріально го та процесуального права, у зв' язку з чим просив їх скас увати та прийняти нове рішен ня, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних в имог.

Справу розглянуто в порядк у письмового провадження, ус тановленому статтею 222 Кодекс у адміністративного судочин ства України.

Заслухавши суддю-доповіда ча, розглянувши та обговорив ши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність за стосування судами попередні х інстанцій норм матеріально го і процесуального права, ко легія суддів вважає, що касац ійна скарга не підлягає задо воленню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прове дено документальну перевірк у податкового законодавства позивача, за результатами як ої складено Акт № 4510/17-347 від 2 6 березня 2004 року (далі - Акт ).

На підставі Акта позива чем було винесено податкові повідомлення-рішення від 28 ли стопад 2007 року, № 0001971501/0 на суму 3633 г рн., № 0001981501/0 на суму 3804 грн. 70 коп., № 000 1991501\0 на суму 1031 грн. 61 коп. штрафни х санкцій за порушення грани чних термінів сплати узгодже ного податкового зобов' яза ння.

За результатами перевірки відповідачу було донарахова но прибутковий податок в сум і 27 043 грн. 20 коп., на підставі стат ті 7 Декрету Кабінету Міністр ів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі - Декрет Ка бінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92), відповідно до якої прибутковий податок на 2002 рік обчислювався відпов ідно до цифрової шкали ставо к, пристосованої до діючого н еоподаткованого мінімуму.

Згідно Акта відповідач з а 2002 рік задекларував валовий дохід в сумі 365 856,59 грн., як одерж аний від підприємницької дія льності, а саме від реалізаці ї паливно мастильних матеріа лів, проте не включив до валов ого доходу внесені за період з 05 червня 2002 року по 05 вересня 200 2 року на банківський рахунок грошові кошти загальною сум ою 68 670 грн.

Позивач вважає, що зазначен і оборотні кошти відповідач вніс на банківський рахунок без підтвердження джерел їхн ього одержання, у зв' язку з ч им податковий орган змушений був застосувати для визначе ння суми податкового зобов' язання з прибуткового податк у непрямі методи згідно з Мет одикою визначення сум податк ових зобов' язань непрямими методами, затвердженої пост ановою Кабінету Міністрів Ук раїни № 697 від 27 травня 2002 року (да лі - Методика).

Пунктом 4.3 статті 4 Закону Укр аїни від 21 січня 2000 року № 2181-ІІІ « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами»(далі - Зак ону України від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ) передбачено можливіс ть визначення суми податково го зобов'язання за непрямими методами.

Відповідно до абзацу четве ртого пункту 2 Методики під не прямими методами визначення сум податкових зобов'язань п латників податків розумієть ся визначення сум їх податко вих зобов'язань за оцінкою ви трат платника податків, прир осту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оці нкою інших елементів податко вих баз, які приймаються для р озрахунку податкового зобов 'язання щодо конкретного под атку, збору (обов'язкового пла тежу) відповідно до закону. Пр и цьому оцінка елементів под аткових баз здійснюється за допомогою інформації, одержа ної з джерел інших, ніж звітні сть або первинні документи.

Відповідно до частин першо ї та другої статті 13 Декрету К абінету Міністрів України ві д 26 грудня 1992 року № 13-92 оподаткув анню підлягають доходи грома дян, одержані протягом кален дарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної осо би, а також інші доходи громад ян, не передбачені як об'єкти о податкування у розділах II та I II цього Декрету.

Оподатковуваним доходом в важається сукупний чистий до ход, тобто різниця між валови м доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i докуме нтально підтвердженими витр атами, безпосередньо пов'яза ними з одержанням доходу. Якщ о ці витрати не можуть бути пі дтверджені документально, то вони враховуються податкови ми органами при проведенні о статочних розрахунків за нор мами, визначеними Головною д ержавною податковою інспекц ією України за погодженням з Міністерством економіки Укр аїни та Державним комітетом України по сприянню малим пі дприємствам та підприємницт ву.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, спірні кош ти в розмірі 68 670 грн., які були з араховані на розрахунковий р ахунок відповідача з формулю ванням «збільшення обігових коштів»були внесенні самим відповідачем як фізичною осо бою для подальшого ведення п ідприємницької діяльності.

А відтак, суди першої та апе ляційної інстанцій дійшли ві рного висновку, що згадані ко шти не можуть вважатися дохо дом такого суб' єкта підприє мницької діяльності, тому що у такому випадку не відбулос я, ані переходу права власнос ті на кошти, наявні у фізичної особи до такого внесення, ані передачі таких коштів у кори стування іншій особі. Більш т ого, зазначені кошти не було о тримано відповідачем за резу льтатами його господарської діяльності.

Беручи до уваги вищевиклад ене, колегія суддів касаційн ої інстанції дійшла висновку , що доводи касаційної скарги не спростовують правильност і висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судов і рішення відповідають вимог ам закону і матеріалам справ и. Підстав для їх зміни чи скас ування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд касаційної і нстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Держав ної податкової інспекції у Г агарінському районі м.Севаст ополя залишити без задоволен ня.

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 18 черв ня 2007 року та ухвалу Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду від 11 вересня 2 007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту постановлення і може бути оскаржена з підста в, у строк та у порядку, визнач еними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни.

Головуючий (підпис) Конюшко К.В.

Судді

(підпис) Ланченко Л.В.

(підпис) Нечитайло О.М.

(підпис) Пилипчук Н.Г.

(підпис) Степашко О.І.