Постанова

від 02.02.2021 по справі 463/6669/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/6669/19 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.

Провадження № 22-ц/811/725/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Приколоти Т.І.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АС"- Угриновської Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АС" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги мотивувала тим, що 10 квітня 2017 року між нею та Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма АС було укладено договір підряду № 09-04/17. За умовами цього договору Приватне підприємство ВКФ АС зобов`язувалось виконати ремонтно-оздоблювальні роботи приміщень квартири АДРЕСА_1 . Згідно з п. 2.1. договору виконання робіт та послуг, які є предметом цього договору, здійснюється відповідно до календарного плану з 19 квітня 2017 року по 25 серпня 2017 року. Сторонами погоджено, що вартість робіт складає 279 174, 83 грн.

26 березня 2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 09-04/17 від 10.04.2017, якою вартість робіт за договором підряду було збільшено до 470 504, 85 грн. Цією додатковою угодою було внесено зміни до графіку виконання робіт - дату закінчення робіт перенесено з 26.03.2017 на 30.04.2018.

Крім того, позивачка зазначає, що станом на звернення до суду із вказаним позовом нею було сплачено кошти в розмірі 430 504, 85 грн, до оплати залишилося 40 000, 00 грн.

Оскільки роботи не були виконані відповідачем у строк до 30 квітня 2018 року та не були закінчені належним чином по дату звернення до суду із позовом, позивачка вважає, що має право на відшкодування пені за порушення строків виконання робіт відповідно до п. 6.1. додаткової угоди до договору підряду за період з 01 травня 2018 року по 07 серпня 2019 року у розмірі 417 729, 92 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АС" про стягнення пені у розмірі 417 729,92 грн (чотириста сімнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень дев`яносто дві копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АС" витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у розмірі 6 000, 00 грн (шість тисяч гривень).

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції було сформовано невірні висновки, які не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не було з`ясовано та підтверджено достовірними доказами у справі коли будівельні роботи були закінчені, не було надано належної оцінки актам приймання-виконання будівельних робіт, які були скеровані позивачу лише 14.02.2019 та не з`ясовано, які роботи повинні були бути виконані в період з 26.03.2018 по 30.04.2018. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник Приватного підприємства ВКФ АС Угриновська Ю.В. просила рішення суду залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві на скаргу (а.с.143-147).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що 10 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством виробничо-комерційна фірма АС було укладено договір підряду № 09-04/17, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати ремонтно-оздоблювальні роботи приміщень квартири АДРЕСА_2 , а замовник зобов`язується своєчасно прийняти об`єкт та оплатити роботи та послуги, визначені у пункті 1.2. цього договору.

Пунктами 2.1. та 3.1. договору підряду сторонами погоджено, що виконання робіт та послуг здійснюється у термін з 19 квітня 2017 року по 25 серпня 2017 року та вартість робіт становить 279 174, 83 грн.

Згідно з п. 5.1. договору підряду розрахунки за договором підряду здійснюються шляхом внесення замовником коштів в банк на розрахунковий рахунок підрядника протягом п`яти банківських днів з дня підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та фактично наданих послуг, а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3), та або у випадку згідно з п. 4.5. даного Договору.

Відповідно до п. 5.3 договору підряду у випадку затримки оплати за виконані і здані підрядником роботи в термін більше десяти робочих днів, підрядник має право в односторонньому порядку призупинити виконання робіт до моменту погашення заборгованості.

26 березня 2018 року між позивачкою та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору підряду № 09-04/17 від 10 квітня 2017 року, згідно якої сторони погодили, що виконання робіт, які є предметом договору підряду, здійснюється у термін з 26.03.2017 по 30.04.2018, а вартість робіт згідно цього договору, з урахуванням підписаних замовником актів на основні роботи враховані кошторисом, актів на додаткові роботи, кошторису на завершення робіт, а також суми коштів наданих замовником на виконання робіт становить 470 504, 85 грн. Сторонами також погоджено, що до початку продовження робіт зазначених у кошторисі на завершення робіт замовник проводить повний розрахунок за попередньо виконані роботи в сумі 29 226, 00 грн та вносить аванс на виконання робіт згідно кошторису. Усі інші умови договору підряду № 09-04/17 від 10.04.2017 не змінені та залишаються в силі.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції встановивши, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення нею оплати заборгованості за попередньо виконані роботи та внесення авансу у спосіб визначений п. 5.1. договору підряду на виконання зобов`язань визначених сторонами у додатковій угоді до договору підряду, дійшов правильного висновку про відмову в позові, оскільки наявність заборгованості у позивачки перед відповідачем згідно з п.5.3. договору підряду є підставою для призупинення підрядником в односторонньому порядку виконання робіт до моменту погашення заборгованості та не може трактуватись як порушення підрядником термінів виконання робіт з покладенням на нього відповідальності у вигляді сплати пені.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надану позивачкою на підтвердження факту оплати заборгованості за договором підряду розписку від 26.03.2018, з огляду на те, що договором підряду не передбачено можливості проведення розрахунку за проведені роботи шляхом передачі грошових коштів готівкою третім особам, що не є сторонами договору.

Пунктом 4.8 договору підряду від 10.04.2017 передбачено, що замовник має право посилати своїх представників на місце провадження робіт для перевірки термінів їх виконання і дотримання підрядником вимог проектно - кошторисної документації.

Однак, незважаючи на наявність такого права ОСОБА_1 у випадку не виконання підрядником робіт або виконання таких з порушення не висловила жодних претензій.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 12.02.2021

Головуючий

Судді