Постанова

від 22.12.2010 по справі 2-а-4804/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4804/10/0270 м. Віниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Іващук Олени Іванівни ,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.,

за участю представників сторін:

позивача : Порхун Л.М., Столярчук Л.А.,

відповідача : Роднюка В.Й., Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області

до : Вінницької установи виконання покарань №1

про : зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області (далі - позивач) заявлено позов до Вінницької установи виконання покарань №1 (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що за результатами проведеної контрольно-ревізійним управлінням ревізією фінансово-господарської діяльності Вінницької установи виконання покарань №1 за період з 1 січня 2008 року по 01 квітня 2010 року встановлені порушення відповідачем положень нормативно-правових актів у бюджетній сфері. За результатами проведеної перевірки було винесено акт ревізії від 09 липня 2010 року та на адресу відповідача направлено лист "Про усунення виявлених порушень".

Листом від 7 вересня 2010 року №7/7679 відповідач повідомив про часткове усунення, зазначених в акті ревізії порушень.

Оскільки відповідачем не забезпечено виконання законної вимоги позивача в повному обсязі, Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, на підставі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", звернулось до суду з наступними позовними вимогами: зобов`язати відповідача вжити відповідні заходи щодо стягнення з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 236513,33 грн., у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України, в подальшому із отриманої суми коштів перерахувати до доходів загального фонду державного бюджету на рахунок № НОМЕР_1 (код 21080500) МФО 802015 зарахувати 200051,63 грн. (двісті тисяч п`ятдесят одна гривня); поновити касові видатки по загальному фонду установи (рахунок № НОМЕР_2 , МФО 802015) на суму 36461,70 гривень; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 86327,36 грн.; провести відшкодування зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт TOB Електромонтаж-425 в сумі 3049,71 грн., TOB Гранд-Монтаж - 2205,6 грн., ФОП ОСОБА_1 - 2187,0 грн., TOB Енергобудмонтаж - 670,0 гривень. Із подальшим зарахуванням коштів до загального фонду державного бюджету (код доходів 21080500 №311119090700002 МФО 802015); стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх фізичних осіб на суму 29357,02 гривень .

Ухвалою суду від 23.11.2010 року відкрито провадження у справі.

22.12.2010 року позивачем на адресу суду подано заяву про зменшення позовних вимог вх.№28420, відповідно до якої останній просив зобов`язати відповідача вчинити дії щодо забезпечення повернення до Державного бюджету України незаконно виплачених коштів в сумі 236513,33 гривень, внаслідок перерахування та виплати надбавки за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України та підвищення посадових окладів за особливі умови праці, пов`язанні з роботою із засудженими, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та Наказу Мінпраці України від 02.10.1996 року № 77 Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів , та провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплаченні кошти в сумі 86327, 36 гривень. Зменшення позовних вимог було мотивоване тим, що відповідачем кошти були частково поверненні.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили його задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечили, пославшись на правомірність своїх дій та письмові заперечення, які суд долучив до матеріалів адміністративної справи (а.с.90-93)

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на ІI квартал 2010 року, Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено ревізію фінансово господарської діяльності Вінницької установи виконання покарань № 1 за період з 1 січня 2008 року по 1 квітня 2010 року.

У ході зазначеної ревізії встановлено ряд порушень вимог законодавства, які відображено в акті ревізії від 09.07.2010 року № 08-07/23 (далі - Акт ревізії).

Зокрема, ревізією встановлено:

- порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та наказу Мінпраці України від 2 жовтня 1996 року №77 „Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", в результаті чого за період з 1 січня 2008 року по 1 квітня 2010 року працівникам установи нараховано та виплачено надбавки за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України та підвищення посадових окладів за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими в загальній сумі 236513,33 грн., в тому числі в 2008 році 91974,74 грн., в 2009 році 108076,89 грн., та в 2010 році 36461,70 грн. та відповідно нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів в сумі 86327,36 грн., в тому числі в 2008 році 33570,78 грн., в 2009 році 39448,06 грн. та 2010 році 13308,52 грн.;

- що протягом ревізійного періоду проведено зайву оплату підрядникам, внаслідок включення ними в акти виконаних робіт завищеного обсягу та вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 8112,31 гривень;

- порушення вимог ч.2 ст.26 Бюджетного кодексу України, п.7 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.14., 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, а саме, протягом 2008 року та січня-жовтня 2009 року за рахунок коштів, виділених на утримання Установи №1 проведено покриття видатків на опалення, електро- та водопостачання приміщень, що використовуються ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що призвело до безпідставного витрачання коштів на оплату комунальних послуг, спожитих іншими юридичними особами в загальній сумі 29357,02 гривень.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, суд виходив із наступного.

Так, з Акту ревізії судом дійсно встановлено безпідставність виплати працівникам установи надбавок за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України та підвищень до посадових окладів за особливі умови праці, пов`язані з роботою із засудженими, оскільки дані різновиди виплат не передбачені ані Постановою Кабінету Міністрів України №1298 від 30 серпня 2002 року „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", ані наказом Мінпраці України від 2 жовтня 1996 року №77 „Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів".

Тому, на думку суду, порушення відповідачем вимог чинного законодавства в цій частині мали місце.

Також із Акту ревізії, судом встановлено, що між Вінницькою установою виконання покарань №1 та із фізичними особами підприємцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 укладені договори про спільну діяльність, зокрема, з ОСОБА_7 про надання послуг з організації харчування працівників установи, з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про надання послу по зберіганню матеріальних цінностей. Однак, покриття комунальних платежів та експлуатаційних витрат зазначених вище фізичних осіб підприємців здійснювалося за рахунок бюджетних коштів Вінницької установи виконання покарань №1, оскільки доказів, які б свідчили про протилежне відповідачем в ході перевірки не надано.

Разом із тим, в приміщеннях Вінницької установи виконання покарань №1, які займають зазначені вище підприємці, ними було проведені ремонтні роботи, проте, як свідчать матеріали ревізії, сплачені їм суми за проведення ремонтних робіт відповідно до спільної діяльності не підтверджені в повній мірі документально.

Відтак, відповідачем також було порушено вимоги ч.2 ст.26, ч.5, 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України, п.7 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.14., 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88

Оскільки в ході контрольного заходу виявлені порушення відповідачем не були усунені, позивачем, відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939), на адресу відповідача направлено лист-вимогу №02-08-20-14/5686 від 11 серпня 2010 року про усунення виявлених фінансових порушень

Інформацію про вжиті заходи і виконання вимог, доведених до відповідача листом від 11 серпня 2010 року №02-08-20-14/5686, необхідно було надіслати на адресу КРУ у Вінницькій області разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючими документами.

Листом від 7 вересня 2010 року №7/7679 відповідач повідомив КРУ у Вінницькій області про часткове усунення, зазначених в акті ревізії від 9 липня 2010 №08-07/23, порушень.

Однак, станом на 29 жовтня 2010 року 360310,02 гривень та відповідних підтверджуючих документів позивач не отримав.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов`язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до п. 40 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" від 20.04.06р. №550 у разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Акт ревізії від 09.07.2010 року № 08-07/23, в.о. начальника Вінницької установи виконання покарань №1 та начальником фінансової служби підписаний із запереченнями, однак правом судового оскарження листа-вимоги у суді відповідач не скористався.

Згідно п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-ХП органам державної контрольно-ревізійної служби надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою, не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Взявши до уваги, що відповідачем не вжито заходів щодо виконання вимог Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 11 серпня 2010 року №02-08-20-14/5686 "Про усунення виявлених порушень", що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України в зв`язку з відсутністю судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд не присуджує їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Вінницьку установу виконання покарань №1 вчинити дії щодо забезпечення повернення до Державного бюджету України незаконно виплачених коштів в сумі 236513,33 гривень, внаслідок перерахування та виплати надбавки за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України та підвищення посадових окладів за особливі умови праці, пов`язанні з роботою із засудженими, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та Наказу Мінпраці України від 02.10.1996 року № 77 Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів , та провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплаченні кошти в сумі 86327, 36 гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 27.12.10 року

Суддя Іващук Олена Іванівна

22.12.2010