Ухвала

від 11.02.2021 по справі 757/7083/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7083/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №42017000000000386 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42017000000000386 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Крім того, просив розгляд клопотання проводити без виклику володільця майна.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положеньст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів та без виклику володільця майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000000386 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наказу по підприємству № 01-к від 02.09.2000 на підставі рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Інтернафтогазбуд» (ЄДРПОУ - 31031086), яке розташоване за адресою: вул. Велика Житомирська, буд. 25/2, м. Київ, (далі ПрАТ «Інтернафтогазбуд»), призначений на посаду керівника (голови Правління) ПрАТ «Інтернафтогазбуд».

Відповідно до прав та обов`язків, визначених Статутом товариства, ОСОБА_5 , як голова Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд» обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

Встановлено, що 04.01.2001 між Державним геологічним підприємством «Західукргеологія» Міністерства екології та природних ресурсів України (на теперішній час - ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», (ЄДРПОУ - 01432606) в особі генерального директора ОСОБА_6 та ЗАТ «Інтернафтогазбуд» (на теперішній час ПрАТ «Інтернафтогазбуд» (ЄДРПОУ - 31031086) в особі голови правління ОСОБА_4 укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідницько-промислової розробки Ретичинської площі (далі ДСД від 04.01.2001). Таким чином, роботи на ділянці надр Ретичинського родовища, яке розташоване у Яворівському районі, Львівської області, виконувались згідно укладеного ДСД від 04.01.2001 та Додаткової угоди № 3 до договору від 24.09.2009.

Державною службою геології та надр України 07.04.2016 за вих. № 5990/13/14-16 надіслано лист-повідомлення до ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» про припинення дії спеціального дозволу (згідно наказу від 01.04.2016 за № 113), яке було отримано ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» 11.04.2016, відповідно до відмітки про отримання вхідної кореспонденції за № 6/68. З цієї дати видобуток природного газу мав бути зупинений, але фактично здійснювався надалі у порушення ст. 26 Закону України «Про нафту і газ».

У свою чергу, 12.04.2016 за № 01-475/07 ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» відправлено лист на ім`я Голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд» ОСОБА_4 , у якому було зазначено, що підприємство надсилає листа Державної служби геології та надр України від 07.04.2016 № 5990/13/14-16 щодо зупинення наказом № 113 від 01.04.2016 дії спеціального дозволу та надання надрокористувачу 30 календарних днів на усунення встановлених порушень. Вказаний лист згідно відміток Укрпошти, був отриманий ПрАТ«Інтернафтогазбуд» 21.04.2016, проте видобуток природного газу не був зупинений.

У зв`язку з усуненням причин, що стали підставою для зупинення дії Дозволу, наказом № 429 Державної служби геології та надр України від 16.11.2016, дію спеціального дозволу на користування надрами поновлено, про що 16.12.2016 повідомлено ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» (лист від №22774/13/14-16 від 08.12.2016).

У зв`язку із зупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами та будучи обізнаним про це надрокористувач, відповідно до ст. 26 Закону України «Про нафту і газ» № 2665-III від 12.07.2001 (із змінами та доповненнями) та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», мав припинити будь-які роботи на родовищі, у тому числі дослідно-промислову розробку (видобуток).

У невстановлений слідством час після 21.04.2016 у голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд» ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме газу природного у Ретичинському родовищі, що знаходиться у Яворівському районі Львівської області, усупереч вимогам чинного законодавства України.

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що дію спеціального дозволу на користування надрами № 2337 від 12.08.2003 відповідно до наказу Державної служби геології та надр України за № 113 від 01.04.2016 зупинено, діючи умисно у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами» та п. 3 ст. 26, ст. 24 Кодексу України Про надра, будучи службовою особою, головою Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд», маючи намір на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, з корисливих мотивів не зупинив видобування ПрАТ «Інтернафтогазбуд» газу природного в Ретичинському родовищі, хоча був обізнаний про вимоги законодавства України щодо негайного зупинення видобування та використання корисних копалин.

Таким чином, в період часу з 21.04.2016 по 15.12.2016 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд» достовірно знаючи про зупинення дії спеціального дозволу ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користування надрами № 2337 від 12.08.2003 по Ретичинській площі на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 113 від 01.04.2016, будучи службовою особою, маючи злочинний умисел на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 26 Закону України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 №2665-111, п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, п. 3 ст. 26, ст. 24 Кодексу України про надра, здійснив всі необхідні дії, спрямовані на незаконний видобуток ПрАТ «Інтернафтогазбуд» корисних копалин загальнодержавного значення та користування надрами Ретичинського родовища, яке розташоване в Яворському районі, Львівської області, під час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2337 від 12.08.2003, тобто в період між прийняттям Державною службою геології та надр України рішення про зупинення дії спеціального дозволу з 21.04.2016 та до прийняття рішення Державною службою геології та надр України про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами 15.12.2016, незаконно здійснив видобування газу природного об`ємом 883, 835 тис. куб. м., який відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 (із змінами № 1370 від 28.12.2011) належить до корисних копалин загальнодержавного значення, внаслідок чого, відповідно до висновку комісійної судово-економічної експертизи №05/02/19-1 від 05.02.2019, інтересам держави завдано збитків в сумі 4304859,04 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, голова Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд» ОСОБА_4 , перебуваючи у офісному приміщенні підприємства за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал 13, будучи службовою особою, відповідальною згідно ст. 7 ДСД від 04.01.2001 за ведення обліку продукції, отриманої в процесі спільної діяльності, облік і складання податкової звітності результатів спільної діяльності, а також розрахунків з бюджетом, достовірно усвідомлюючи факт одержання майна внаслідок незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме: газу природного об`ємом 883, 835 тис. куб. м., видобутого ПрАТ «Інтернафтогазбуд» у період зупинення дії спеціального дозволу ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користування надрами № 2337 від 12.08.2003 по Ретичинській площі з 11.04.2016 по 15.12.2016 з порушенням вимог ст. 26 Закону України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 № 2665-111, п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, п. 3 ст. 26, ст. 24 Кодексу України про надра, маючи злочинний намір на легалізацію доходів від незаконно видобутого природного газу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив правочини з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, уклавши у період з 30.04.2016 по 31.12.2016 з рядом суб`єктів господарської діяльності договори купівлі продажу газу природного від імені голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд».

Крім того,у невстановленийслідством час,та місціу головиПравління ПрАТ«Інтернафтогазбуд» ОСОБА_4 виник злочиннийумисел,спрямований на ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, а саме рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, у період часу з 21.04.2016 по 15.12.2016, обіймаючи посаду голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд», будучи службовою особою підприємства, посягаючи на встановлений законодавством України порядок оподаткування суб`єктів господарювання, який забезпечує за рахунок надходження податків формування дохідної частини державного бюджету, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів у значних розмірах і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у порушення вимог ст. 67 Конституції України, ст.ст. 16, 36, 47, 110, 111 ПКУ в редакції №2755-VI від 17.01.2015, ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами і доповненнями), умисно ухилився від сплати ПрАТ «Інтернафтогазбуд» рентної плати за користування надрами за період з 11.04.2016 по 15.12.2016 на загальну суму 3057914, 81 грн., що в три тисячі і більше разів перевищує установлений законодавством на 01.01.2016 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до висновку комісійної судово-економічної експертизи №05/02/19-1 від 05.02.2019, розмір збитків, спричинених державі внаслідок порушень податкового законодавства, що виразились у ненадходженні до бюджету податків з рентної плати за користування надрами ПрАТ «Інтернафтогазбуд», становить 3 057 914, 81 грн.

02.12.2020 року складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів,Львівської області,громадянина України,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , та цього ж дня вручено останньому.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про шлюб № 537 від 21.08.1997 року) та має доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків встановлено, що ОСОБА_4 отримав дохід за період з 2016-2020 роки у розмірі 1964874,82 грн у вигляді заробітної плати на підприємстві ПрАТ «Інтернафтогазбуд».

За даними Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про наявність об`єктів нерухомого майна, які на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_4 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , обіймаючи посаду голови Правління ПрАТ «Інтернафтогазбуд», здійснював реєстрацію права власності на рухоме та нерухоме майно, яке перебувало у його розпорядженні на близьких осіб, а також на підконтрольних юридичних осіб.

Так, дружині підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності належать:Ѕ частки земельної ділянки (кадастровий номер 3222481200:05:002:5093);машино-місце № НОМЕР_1 (2-й рівень), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;Ѕ частки групи нежилих приміщень № НОМЕР_2 (медико-косметологічний центр), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;група нежилих приміщень № НОМЕР_3 (медико-косметологічний центр), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Крім цього, за даними ДП «Національні інформаційні системи» ОСОБА_9 належить автомобіль марки та моделі «AUDI Q7» державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , яким фактично користується підозрюваний ОСОБА_4 .

За даними Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно доньці підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_6 ) на праві власності належать:квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_7 .

Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 являється бенефіціарним власником ТОВ«ХЕЛСБІЛДІНГ» (ЄДРПОУ 35791534).

Під час обшуку 24.11.2020 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено печатки та оригінали документів ТОВ«ХЕЛСБІЛДІНГ» (ЄДРПОУ 35791534), ТОВ ТД «Агрофіт» (ЄДРПОУ 33406703), що свідчить про підконтрольність вказаних юридичних осіб безпосередньо підозрюваному ОСОБА_4 .

Встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Агрофіт» (ЄДРПОУ 33406703) на праві приватної власності володіє 2/100 частки майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , а ТОВ«ХЕЛСБІЛДІНГ» (ЄДРПОУ 35791534) на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_9 .

Дії, передбачені ч. 1 ст. 209 КК України караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна .

Прокурор вказує, що з метою арештумайна підозрюваного є забезпечення можливої конфіскації майна, передбаченої санкцією ч ч. 1 ст. 209 КК України.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном, використовувати та відчужувати його.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя також враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арештна нерухоме майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, шляхом заборони його відчуження, розпорядження, а саме на:

Ѕ частки земельної ділянки (кадастровий номер 3222481200:05:002:5093), що належить ОСОБА_9 ;

машино-місце № НОМЕР_1 (2-й рівень), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 ;

квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 ;

Ѕ частки групи нежилих приміщень № 151 (медико-косметологічний центр), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_9 ;

група нежилих приміщень № 150 (медико-косметологічний центр), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , що належать ОСОБА_9 ;

квартира, розташована за адресою:

АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_9 ;

автомобіль марки та моделі «AUDI Q7» державний номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_9 ;

квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_8 ;

квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_7 , що належить ОСОБА_8 ;

2/100 частки майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , що належать ТОВ «Торговий дім «Агрофіт» (ЄДРПОУ 33406703);

комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_9 , що належать ТОВ«ХЕЛСБІЛДІНГ» (ЄДРПОУ 35791534).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1