Рішення

від 10.07.2007 по справі 42/436-6/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/436-6/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 42/436-6/307                                                                                                         10.07.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Біовет»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»

про                           стягнення 67274,44 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача          Суржан Р.Д. (за дов. № 7 від 07.08.2006)

Від відповідача          Корнієвський Є.С. (за дов. № 148 від 17.04.2007)

Обставини справи:

До  господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Біовет»до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Алтекс»про стягнення з останнього 99596,65 грн. за договором № 01-07/02 від 01.07.2002, а саме: 78117 грн. основного боргу, трьох процентів річних в розмірі 7418,59 грн. та 14061,06 грн. інфляційних.

Одночасно позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений позивачем товар за накладними № РН-0000037 від 04.07.2002, № РН-0000040 від 25.07.2002, № РН-0000041 від 01.08.2002 та № РН-0000042 від 28.08.2002.

Рішенням суду від 27.09.2005 у справі № 42/436 (суддя Паламар П.І.) позов було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2006 вказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд. Підставою  для  скасування рішення суду стало неналежне виконання вимог процесуального законодавства щодо інформування відповідача про розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2006 (суддя Ковтун С.А.) справі було присвоєно номер 42/436-6/307.Ішенням сРІшенніямРІгшен

Під час нового розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення розміру позовних вимог. Зокрема, позовні вимоги було зменшено до 67274,44 грн. у зв'язку з перерахуванням відповідачем позивачеві 32322,21 грн. боргу.

В свою чергу, відповідач заперечив факт отримання товару за видатковими накладними РН-0000042 від 28.08.2002 та РН-0000041 від 01.08.2002, зазначивши. що вони підписані не директором ТОВ "Алтекс" Нестеренко Т.Г. В судовому засіданні Нестеренко  Т.Г. заперечила факт підписання нею вказаних накладних.

У зв'язку з цим, 12.10.2006 у справі була призначена судова почеркознавча експертиза з метою з'ясування, чи виконаний підпис від імені директора ТОВ «Алтекс»Нестеренко Т.Г., що міститься на видатковій накладній РН-0000042 від 28.08.2002, Несторенко Т.Г, чи іншою особою. Одночасно провадження у справі було зупинено.

Питання щодо виконання підпису на видатковій накладній РН-0000041 від 01.08.2002 на вирішення експертизи не ставилось, оскільки позивач не надав оригіналу вказаної накладної на вимогу суду.

11.06.2007 провадження у справі поновлено у зв'язку з одержанням висновку експерта.

Відповідач визнав основний борг частково у розмірі 2884,59 грн., визнавши, у тому числі,  факт отримання товару за видатковою накладною РН-0000042 від 28.08.2002. Вимога про стягнення інфляційної складової боргу та трьох процентів річних є, на думку відповідача, необґрунтованою, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару. Умовами спірного договору передбачено обов'язок позивача виставляти відповідачу рахунок-фактуру на оплату товару. У той же час, суду не надано відповідних доказів, що звільняє його від обов'язку здійснення оплати товару та від встановленої за порушення строку такої оплати відповідальності.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2002 між ТОВ «Біовет»(продавцем) та ТОВ «Алтекс»(покупцем) було укладено договір № 01-07/02 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію за ціною та у кількості, вказаних у видаткових накладних.

Розділом 5 Договору визначено, що покупець повинен здійснити оплату товару протягом 30 днів з моменту поставки товару відповідно до виставленого рахунку-фактури.

Строк дії Договору сторони визначили з моменту його підписання до повного виконання договірних зобов'язань (п. 7.3 Договору).

За твердженням позивача, ним було поставлено відповідачеві товар за накладними:

-          № РН-0000037 від 04.07.2002 на суму 2433,6 грн.,

-          № РН-0000040 від 25.07.2002 на суму 32277,6 грн.,

-          № РН-000041 від 01.08.2002 на суму 42910,2 грн.,

-          № РН-0000042 від 28.08.2002 на суму 50493,6 грн.

Відповідач факт поставки, підписання накладних директором товариства Нестеренко  Т.Г. та одержання товару за накладними № РН-0000037 від 04.07.2002 та № РН-0000040 від 25.07.2002 підтвердив.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 12212 від 28.04.2007 підпис від імені директора ТОВ «Алтекс»Нестеренко Т.Г., що міститься в графі «отримав/ла»у видатковій накладній № РН-0000042 від 28.08.2002, виконано самою Нестеренко Тетяна Григорівна, що підтверджує одержання товару також за даною накладною.

Відповідач вартість товару оплатив частково на суму 49998 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки згідно зі ст. 36 ГПК України усі докази подаються до суду в оригіналах або належним чином засвідчених копіях, враховуючи заперечення відповідача проти підписання накладної № РН-000041 від 01.08.2002 на суму 42910,2 грн., судом було витребувано у позивача оригінал даного документу.

Позивачем на вимогу суду оригінал накладної не надано, відсутність останнього сторона пояснила неповернення оригіналу документу відповідачем.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин суд вважає не доведеним факт поставки відповідачу товару за накладною РН-000041 від 01.08.2002 на суму 42910,2 грн.

Таким чином, документально підтверджується факт поставки товару відповідачу на суму 85204,8 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем до звернення позивача з позовом до суду було сплачено 49998 грн. (02.08.2002 –4998 грн., 19.11.2002 –10000 грн., 13.02.2003 –5000 грн., 15.05.2003 –10000 грн., 24.06.2003 –20000 грн.), позовні вимоги в даній частині позивачем пред'явлено необґрунтовано.

На час звернення ТОВ «Біовет»з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість в розмірі 35206,8 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідачем в рахунок погашення боргу було сплачено 32322,21 грн., а саме: 737,52 грн. –01.03.2006, 9322,26 грн. - 15.03.2006, 22262,43 грн. –30.03.2006.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та суму 2884,59 грн.

Провадження в частині стягнення 32322,21 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати за товар є неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України основним обов'язком покупця за договором купівлі-продажу є прийняття товару та сплата за нього певної грошової суми.

Посилання відповідача на ненадання позивачем рахунків-фактур на оплату товару як на підставу ненастання строку платежу є необґрунтованим.

Зокрема, п. 5 Договору встановлено конкретний строк виконання зобов'язання по оплаті товару –30 днів з моменту оплати товару. Сутність зобов'язання відповідача як покупця товару полягає в оплаті вартості одержаного товару, а не рахунку-фактури.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочення грошового зобов'язання кредитор має право вимагати сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Вірним розрахунком боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є наступний.

35206,8 грн. (сума боргу на момент звернення до суду) х 112,3% (індекс інфляції за 2004 рік) : 100%  =39537,24 грн.

39537,24 грн. –35206,8 грн. = 4330,44 грн.

35206,8 грн. (сума боргу на час звернення до суду) х 105,7% (індекс інфляції за січень-травень 2005 року) : 100% = 37213,59 грн.

37213,59 грн. –35206,8 грн. = 2006,79 грн.

4330,44 грн. + 2006,79 грн. = 6337,23 грн.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 9221,82 грн. У стягненні 7723,83 грн. судом відмовлено.

Вірним розрахунком трьох процентів річних є наступний.

35206,8 грн. (сума боргу на час звернення до суду) х 745 днів (період прострочення, за який позивач просить стягнути три проценти річних) х 3% : 365 днів : 100% = 2155,81 грн.

У стягненні 5262,78 грн. судом відмовлено.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 9221,82 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 2155,81 грн. Провадження в частині стягнення 32322,21 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. У стягненні іншої частини основного боргу, 7723,83 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 5262,78 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 436,99 грн. державного мита та 76,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу. Державне мито зі зменшених позовних вимог покладається на позивача.

          706,32 грн. витрат за проведення експертних досліджень покладається на відповідача, оскільки доводи, наведені відповідачем у відзиві, що стали підставою для призначення експертизи, спростовано висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»(м. Київ, вул. Мечнікова, 8-22, рахунок 26007010363980 в КРУ КБ «Фінанси та кредит», МФО 300937, код 31112822) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біовет» (Харківська обл., м. Первомайський, вул. Харківська, 27, рахунок 26009260620000 у ХФ АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351641, код 30653102) 9221,82 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 2155,81 грн., 436,99 грн. державного мита, 76,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового-процесу, 706,32 грн. витрат за проведення експертних досліджень.

          Провадження в частині стягнення 32322,21 грн. припинити.

          В іншій частині позову відмовити.

          Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

Рішення підписано 10 вересня 2007 року