Постанова

від 02.02.2021 по справі 921/54/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа №921/54/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача : Мороз О.В.-предтавник;

від відповідача Алексенко С.Л.-представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Антихолод , м.Тернопіль вих.№1-06/11/20 від 06.11.2020 (вх.ЗАГС 01-05/3377/20 від 23.11.2020)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2020 (суддя Чопко Ю.О., повний текст складено 09.10.2020, м. Тернопіль)

у справі №921/54/20

за первісним позовом: ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", м. Луцьк,

до відповідача: Приватного підприємства "АНТИХОЛОД", м. Тернопіль,

про стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов Договору поставки № 1-20/05/19 від 20.05.2019 в розмірі 931 384,39 грн

за зустрічним позовом: Приватного підприємства "АНТИХОЛОД", м. Тернопіль,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", м. Луцьк,

про стягнення 606 414,22 грн

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ПП "АНТИХОЛОД " про стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов Договору поставки № 1-20/05/19 від 20.05.2019 в розмірі 931 384,39 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1-20/05/19 від 20.05.2019.

12.02.2020 Приватне підприємство "АНТИХОЛОД", в порядку ст.180 ГПК України, звернулось до Господарського суду Тернопільської області із зустрічним позовом до ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" про стягнення 606 414,22 грн заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №1-20/05/19 від 20.05.2019, з яких: 593 674,26 грн основного боргу, 10 465,47 грн 3% річних за користування грошовими коштами та 2 274,49 грн інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2020 у справі №921/54/20 первісний позов задоволено. Стягнено з ПП "Антихолод", м.Тернопіль, на користь ТОВ "Вест Ойл Груп", м.Луцьк, 931 384,39 грн штрафу. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Вест Ойл Груп", м.Луцьк, на користь ПП "Антихолод", м.Тернопіль, 415 378,10 грн основного боргу, 7 325,82грн 3% річних і 1 592, 14грн інфляційних втрат.

Рішення суду мотивоване тим, документом, який підтверджує факт поставки обладнання та момент переходу права власності, є саме видаткова накладна; саме з дати підписання цього документу зобов`язання постачальника вважається виконаним; відповідач у встановлений договором строк (до 27.05.2019) поставку не здійснив; факт такої поставки на 178 296,04грн не доведений належними та допустимими доказами.

ПП Антихолод подано апеляційну скаргу вих.№1-06/11/20 від 06.11.2020, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.10.2020 у даній справі в частині стягнення з ПП Антихолод штрафу у розмірі 209 285,43грн та в частині відмови у стягненні з ТОВ "Вест Ойл Груп" заборгованості за поставлене обладнання в сумі 178 296,04грн, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що задоволений судом розмір штрафу в сумі 931 384,39грн не відповідачє фактичним обставинам справи та не враховує факту поставки ПП Антихолод частини обладнання вартістю 697 618,10грн в строки, визначені договором поставки, а тому підлягає зменшенню на 209 285,43грн, тобто на 30% вартості обладнання, яке було поставлене ПП Антихолод в період з 29.05.2019 по 07.06.2019.

Також скаржник стверджує, що на момент подання тендерної пропозиції на тендерну площадку ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", кондиціонери, зазначені в Специфікації №1 до Договору, були в наявності в Офіційного представника компанії "Торговий Дім "АЕРАС" - ТОВ "ЛМФ Компані", про що позивачеві надавався підтверджуючий лист разом із тендерною документацією. Однак, враховуючи, що період проведення тендеру та укладення вищезазначеного договору припав на "пік" продажу кондиціонерів, тому підприємством було повідомлено представника ТОВ - Вітта В.В. про те, що такої кількості кондиціонерів на складах немає і останні будуть поставлятися по мірі їх надходження в Україну.

Скаржник зазначає, що поставка кондиціонерів здійснювалася у 16 областей України на 104 заправних станції та з метою ефективного ведення первинних бухгалтерських документів на пропозицію позивача видаткові накладні видавалися окремо на кожну область після поставки туди всієї кількості кондиціонерів, передбаченої додатком №2 до договору.

Отже, незважаючи на те, що всі кондиціонери системи CHIGO (5,0 кВт) були поставлені ще на початку червня 2019 року, тобто в межах строку, визначеного в договорі, видаткові накладні на них були виписані в серпні 2019 року після поставки всіх інших кондиціонерів у відповідну область.

Скаржник стверджує, що відповідачем до 07.06.2019 фактично було поставлено на філії позивача 32 комплекти кондиціонерів CHIGO загальною вартістю 697 618,10грн, які були формально відображені у видаткових накладних від 01.08.2019 та 21.08.2019.

Скаржник зазначає, що вищезазначені комплекти спліт-системи CS/CU-51V3A-P156AE2K (5.0 кВт) загальною віртістю 251 878,00 грн та кондиціонери CHIGO CCA-60HVR1 (16.0 кВт) загальною віртістю 445 740,10 грн фактично були поставлені в строки, передбачені договором, отже до даних поставок не може застосовуватися штраф у розмірі 30% від вартості недопоставленого товару.

Окрім того, скаржник не погоджується із твердженням суду першої інстанції, що факт поставки обладнання, зазначеного у видатковій накладній №222 від 18.09.2019 на загальну суму 178 296,04грн, не доведений належними та допутимими доказами, оскільки поставка 4-х комплектів касетних кондиціонерів ССА-60 в Рівненську область була передбачена у підписаному ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" додатку 2 до договору поставки №1-20/05/19 від 20.05.2019 і дані комплекти вартістю 178 206,04грн входили у загальну вартість договору, з якої товариство сплатило авансовий платіж у розмірі 86% вартості. Отже, відмова суду першої інстанці у задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 178 206,04 є незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

ТОВ "Вест Ойл Груп" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на правомірність та законність висновків суду першої інстанції, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та безпідставність доводів скаржника з мотивів, викладених у цьому відзиві, а також зазначає, що на підставі наданих ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" доказів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 931 384,39грн штрафу є такими, що доведені матріалами справи та підлягають задоволенню. Твердження ПП Антихолод , що між сторонами погоджено новий графік поставок кондиціонерів суперечить умовам договору. Наданий ПП Антихолод графік поставок не підписаний жодною із сторін договору, а відтак не є додатком до договору №1-20/05/19 та відповідно не може підтверджувати обставини, на які посилається відповідач в апеляційнй скарзі. Документами, які підтверджують факт поставки обладнання на момент переходу права власності на обладнання є видаткова накладна. Також, твердження ПП "АНТИХОЛОД" про поставку обладнання на суму 178 296,04 згідно накладної №222 від 18.09.2019 вважає необґрунтованим, оскільки у товариства відсутній такий документ, а долучена до матеріалів справи вищенаведена накладна не підписана уповноваженим представником товариства. Жодних додаткових угод між сторонами не укладалося.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2000 розгляд даної справи відкладено на 02.02.2021.

Представники сторін в судовому засіданні виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2019 між ПП "АНТИХОЛОД" (постачальник) та ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" (покупець) укладено договір поставки №1-20/05/19, за умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити (передати) покупцю кондиціонери інверторного типу торгової марки CHIGO, в подальшому обладнання, в асортименті, кількості та за ціною зазначеними в додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, а покупець замовляє поставку обладнання у визначеному обсязі та зобов`язується прийняти й оплатити обладнання на умовах цього договору.

Асортимент, кількість та комплексність обладнання, що є предметом поставки за даним договором, визначається сторонами в додатку (специфікації), який є невід`ємною частиною даного договору (п.2.3 договору).

Обладнання постачається покупцю по-частково на умовах СРТ (cost paid to…) (Інкотермс -2010), склад покупця за адресою: згідно додатку 2.

Всі витрати, пов`язані із транспортуванням та доставкою обладнання, відносяться на рахунок постачальника (п.3.1 договору).

Строк поставки обладнання становить 7 календарних днів з моменту підписання даного договору (п.3.2 договору).

Датою поставки обладнання вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на обладнання (п.3.3 договору).

Ціна за одиницю обладнання, що поставляється покупцю на умовах даного договору, визначається сторонами у додатку (специфікації) та рахунках фактурах, що є невід`ємною частиною даного договору (п.4.1 договору).

Зобов`язання покупця з оплати обладнання за цим договором вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що розрахунки за обладнання здійснюються покупцем наступним чином:

- 90% (3 195 000,00 в тому числі ПДВ 532 500, 00 грн) вартості обладнання оплачується в якості авансу на протязі 3-х календарних днів з дня підписання даного договору;

- 10% (355 000 в тому числі ПДВ 5 916,67 грн) вартості обладнання оплачується на протязі 30-ти календарних днів.

За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.7.1 договору).

Відповідно до п.7.4 договору, у випадку якщо термін прострочення постачальником зобов`язань по поставці обладнання перевищує 10 календарних днів, постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 30% від вартості обладнання, щодо якого порушено зобов`язання.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення підписів печатками та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Специфікацією №1 (додаток №1) від 20.05.2019 до договору сторонами погоджено кількість, асортимент, ціну обладнання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору поставки ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" перераховано ПП "АНТИХОЛОД" авансовий платіж на загальну суму 3 118 654,94 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (том І а.с.104-110).

ПП "АНТИХОЛОД" поставлено, а ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" отримано обладнання за договором №1-20/05/19 від 20.05.2019 всього на загальну суму 3 534 033,16 грн, що підтверджується видатковими накладними (том І а.с.22-38).

Як зазначило ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" відповідач у встановлений договором строк (до 27.05.2019) поставку в повному обсязі не здійснив.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" до ПП "АНТИХОЛОД" про стягнення штрафу за неналежне виконання умов договору поставки № 1-20/05/19 від 20.05.2019 в розмірі 931 384,39 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалось вище сторони узгодили, що датою поставки обладнання вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на обладнання (п.3.3 договору).

Статтями 525 ЦК України та 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що документом, який підтверджує факт поставки обладнання та момент переходу права власності, є саме видаткова накладна. Відтак, саме з дати підписання цього документу зобов`язання постачальника вважається виконаним.

Згідно з ст. 611 ЦК України, ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.ч. 1 і 2ст. 551 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.7.4 договору, у випадку якщо термін прострочення постачальником зобов`язань по поставці обладнання перевищує 10 календарних днів, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 30% від вартості обладнання, щодо якого порушено зобов`язання.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку штрафу правомірно прийшов до висновку про обгрунтованість розміру штрафу та задоволення первіних позовних вимог в частині стягнення 931 384,39 грн штрафу, як таких, що доведені матеріалами справи.

Не беруться до уваги твердження скаржника про часткову вчасну поставку товару, оскільки відповідно до п.3.3 договору сторони узгодили, що датою поставки обладнання вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на обладнання. Перехід ризиків випадкової загибелі/випадкового пошкодження обладнання та права власності на обладнання відбувається з моменту підписання сторонами видаткової накладної на обладнання. З огляду на викладене, підписанням договору сторони погодили всі його умови, в тому числі і умови про документи, якими підтверджується факт поставки і момент переходу права власності.

Твердження ПП "АНТИХОЛОД", що на момент подання тендерної пропозиції на тендерну площадку ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", кондиціонери, зазначені в Специфікації №1 до договору, були в наявності в офіційного представника компанії "Торговий Дім "АЕРАС" - ТОВ "ЛМФ Компані", а період проведення тендеру та укладення вищезазначеного договору припав на "пік" продажу кондиціонерів, тому підприємством було повідомлено представника ТОВ - Вітта В.В. про те, що такої кількості кондиціонерів на складах немає і останні будуть поставлятися по мірі їх надходження в Україну, отже у відповідача відсутня вина у зриві поставок, судова колегія до уваги не приймає з огляду на таке. ПП "АНТИХОЛОД" здійнює господарську діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і повинно вживати заходи по виконанню умов договору. Однак, останнім не вжито заходи по бронюванню обладнання, до прикладу, не внесено авансу чи завдатку в рахунок майбутнього придбання обладнання, тобто прийняло участь у тендері без будь-яких гарантій того, що йому вдасться виконати його умови.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 593 674,26 грн основного боргу, 10 465,47 грн 3% річних за користування грошовими коштами та 2 274,49 грн інфляційних нарахувань судова колегія зазначає наступне.

Скаржник стверджує здійснення поставки обладнання згідно видаткової накладної №222 від 18.09.2019 на загальну суму 178 296, 04грн. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту такої поставки, оскільки надана ПП Антихолод накладна №222 від 18.09.2019 не підписана ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП", отже не може бути доказом факту отримання позивачем зазначеного обладнання..

Відповідно до п.3.3 договору сторони узгодили, що датою поставки облажнання вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на обладнання.

Надані в ході розгляду справи в суді першої інстанції ПП "АНТИХОЛОД" декларації перевізників не є належними та допустимими доказами, оскільки зазначеними деклараціями підтверджується факт пересилання відправок по маршруту Київ-Бармаки, Боярка-Рівне і Боярка-Дубно, а також вагу і об`єм посилок і не доводиться факт передачі обладнання уповноваженому представнику ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП".

Посилання ПП "АНТИХОЛОД" на те, що обладнання на суму 178 297,04грн було отримано працівником ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" ОСОБА_1 заперечується товариством та зазначається, що останнім не видавалось довіреності з повноваженнями на отримання товарино-матеріальних цінностей зазначеною особою. Документи, які б підтверджували факт передачі обладнання цій особі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 10 465,47 грн 3% річних за користування грошовими коштами та 2 274,49 грн інфляційних нарахувань суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що заявлені до стягнення інфляційні та відсотки підлягають до задоволення у тій же частині, що і стягнення основного боргу, а саме, в сумі 415 378,10 грн основного боргу, (сума заборгованості за поставлене обладнання неоплачене ТОВ "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП") 7 325,82грн 3% річних і 1 592, 14грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2020 у справі № 921/713/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільськоїобласті у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України,-

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 .Апеляційну скаргу Приватного підприємства Антихолод , м.Тернопіль вих.№1-06/11/20 від 06.11.2020 (вх.ЗАГС 01-05/3377/20 від 23.11.2020) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2020 у справі №921/54/20 залишити без змін.

3 .Судові витрати зі сплати судового збору залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження постанови визначений ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 15.02.2021.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.