Ухвала

від 11.02.2021 по справі 924/243/20 (924/1155/18)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"11" лютого 2021 р. Справа № 924/243/20 (924/1155/18)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Демидюк О.О.

судді Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від ДП "Старокостянтинівський молочний завод": не з`явився

від СВК "Перший національний виробничий кооператив": Оніщук Є.О. - адвокат, представник за

ордером серії ВХ №1003855 від 19.01.2021р.

від ТОВ "Органік Сідс": Оніщук Є.О. - адвокат, представник за ордером серії ВХ №1004508

від 31.07.2020р.

арбітражний керуючий (розпорядник майна): не з`явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м.Старокостянтинів Хмельницької області Зінкевича Д.В. про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18)

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс", м.Київ

на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 12.11.20р. суддею Мухою М.Є. о 15:16 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 23.11.20р.

у справі № 924/243/20 (924/1155/18)

за заявою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м.Старокостянтинів Хмельницької області

до - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка Хмельницької області

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс", м.Київ

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеним між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/243/20 (924/1155/18) заяву Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеного між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив" - задоволено.

Визнано недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеного між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ТОВ "Органік Сідс".

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" 2102,00грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" 2102,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити. Також, просить стягнути з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18) у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/243/20(924/1155/18)/6904/20 від 17.12.2020р. матеріали справи №924/243/20(924/1155/18) витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

29.12.2020р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/243/20(924/1155/18).

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.12.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/243/20(924/1155/18) та призначено справу №924/243/20(924/1155/18) до розгляду на 20.01.2021р. об 15:50год., тощо.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 20.01.2021р. у справі №924/243/20(924/1155/18) розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.02.2021р. об 15:30год., тощо.

В судовому засіданні 09.02.2021р. представником ДП "Старокостянтинівський молочний завод" заявлено усне клопотання про відвід колегії суддів. Також, просить відкласти розгляд апеляційної скарги для письмового оформлення клопотання про відвід колегії суддів.

В судовому засіданні 09.02.2021р. оголошено перерву для надання можливості представникам ДП "Старокостянтинівський молочний завод" письмового оформлення клопотання про відвід колегії суддів та ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 09.02.2021р. розгляд справи №924/243/20 (924/1155/18) відкладено на 11.02.2021р. об 10:30год..

Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021р. №01-04/41, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі №924/243/20 (924/1155/18) - Савченка Г.І. у період з 11 лютого 2021 р. по 19 лютого 2021 р. включно., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/243/20 (924/1155/18).

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18) у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/243/20(924/1155/18) прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М..

11.02.2021р., до початку судового засідання 11.02.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду, представником ДП "Старокостянтинівський молочний завод" Зінкевичем Д.В. подана заява про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18).

В обґрунтування вказаної заяви представник ДП "Старокостянтинівський молочний завод" посилається на те, що Господарським судом Хмельницької області у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив" задоволено три заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (№924/241/20, №924/242/20, №924/243/20) про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (цесії) від 26.09.2018р. укладених між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс". Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" звернулося до суду з апеляційними скаргами, в яких просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нові, якими у задоволенні заяв відмовити.

Зазначає, що колегією суддів у складі головуючого судді Павлюк І.Ю. та членів колегії Савченко Г.І., Демидюк О. О. 08.02.2021р. задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Органік Сідс" у справі №924/421/20 (924/1155/18) та скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/421/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив".

Також, звертає увагу суду на те, що справи про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26/09/2018-2 від 26.09.2018р. по справі №924/242/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. по справі №924/243/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив" є ідентичними з одним предметом позову, згідно справи №924/421/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив", у якій ДП "Старокостянтинівському молочному заводу" відмовлено колегією суддів у складі головуючого судді Павлюк І.Ю. та членів колегії Савченко Г.І., Демидюк О.О..

Таким чином вважає, що колегія суддів у складі головуючого судді Павлюк І.Ю. та членів колегії Савченко Г.І., Демидюк О.О. не зможе надати належної оцінки поясненням, обґрунтуванням та доказам по справі №924/242/20, №924/243/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив" та буде діяти упереджено та необ`єктивно, оскільки вже відмовила в аналогічній заяві по справі №924/241/20 у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив".

Також, вказує на те, що з детального аналізу звітів з авторозподілу справи №924/1155/18 та пов`язаних з нею справ, а саме №924/421/20, №924/1155/18 (визнання недійсним договору поставки молока №3 від 31.01.2017р.), №924/241/20 (924/1155/18), №924/242/20 (924/1155/18), №924/243/20 (924/1155/18) вбачається, що починаючи з 2020 року їх розгляд провадиться виключно однією колегією суддів у складі головуючого судді Павлюк І.Ю. та членів колегії Савченко Г.І., Демидюк О.О..

Зміст звітів авторозподілу, що наведені у Додатках №1-5 та розміщені на офіційному сайті судової влади, свідчить про те, що при виборі колегії суддів у складі головуючого судді Павлюк І.Ю. та членів колегії Савченко Г.І., Демидюк О.О., всі інші судді прибираються із автоматичного відбору, що може свідчити про втручання у авторозподіл суддів.

Так, зокрема і по справі №924/242/20 (924/1155/18) у звіті про автоматичний розподіл (https://court.gov.ua/logdocuments/9821/4874/) у графі І: Вибір доповідача / головуючого значиться інформація "І: Всього виключено суддів: 19", тобто виключено всіх суддів за виключенням Павлюк І.Ю., аналогічна ситуація і відносно вибору учасників колегії, де зазначено, що "І: Всього виключено суддів: 18", тобто всіх за виключенням 1: Савченко Г.І., 2: Демидюк О.О ..

Проте, відповідно до п.2 Додатку №1 до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді (https://nwag.court.gov.ua/sud4874/inshe/ors_20181/zasady 20.02.2020) вбачається, що наступним суддям встановлено спеціалізацію із розгляду спорів в тому числі в такій категорії справ як справи про банкрутство (Код 212000000): Демидюк О.О., Дужич С.П., Коломис В.В., Крейбух О.Г., Миханюк М.В., Павлюк І.Ю., Саврій В.А., Савченко Г.І., Тимошенко О.М., Юрчук М.І..

Також, покликається на те, що в судовому засіданні 09.02.2021р. перерва була оголошена до 11.02.2021р..

В свою чергу, після оголошення в судовому засіданні представниками ДП "Старокостянтинівський молочний завод" заяви про відвід колегії суддів, колегія суддів не зважаючи на приписи закону оголосила перерву на два дні до 11.02.2021р., тобто менше ніж п`ять днів, як це передбачено ч.4 ст.120 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Вважає, що відкладення розгляду справи на 11.02.2021р., що дорівнює двом дням, а не трьом та більше, є свідомим створенням передумов за яких розгляд заяви про відвід колегії суддів не зможе бути переданий іншому судді, оскільки заява подана не за три дні, що є прямим свідченням упередженості колегії суддів.

В судовому засіданні 11.02.2021р. представник ТОВ "Органік Сідс" та СВК "Перший національний виробничий кооператив" Оніщук Є.О. заперечив щодо задоволення поданої заяви про відвід колегії суддів з підстав її необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши заяву представника ДП "Старокостянтинівський молочний завод" Зінкевича Д.В. про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18), апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні як необґрунтованої, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунто-ваність. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення пи-тання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч.3 ст.38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 ст.129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).

Підстави для відводу судді визначені ч.ч.1-3 ст.35 ГПК України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 ч.1 ст.35 ГПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу для відводу судді заявник посилається на приписи ст.35 ГПК України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд апеляційної інстанції підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18), колегія суддів бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

Наведені заявником аргументи стосовно ухвалення головуючим суддею Павлюк І.Ю, суддею Демидюк О.О., суддею Савченком Г.І. постанови у справі №924/241/20 (924/1155/18) за заявою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-1 від 26.09.2018р. укладеного між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив", на користь ТОВ "Органік Сідс" свідчать саме про незгоду особи з рішеннями, що у значенні вказаних вище імперативних приписів ч.4 ст.35 ГПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їхню упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких, у даному випадку адвоката позивача не влаштовує.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.01.2021р. у справі №761/16124/15-ц.

Крім того, колегія суддів відхиляє припущення заявника про те, що суд оголосив перерву лише на 2 дні з метою уникнення розгляду заяви про відвід суддею, який не входить до складу колегії, оскільки заявляючи у судовому засіданні 09.02.2021р. усне клопотання про відвід колегії суддів та клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги для письмового оформлення клопотання про відвід колегії суддів заявнику було відомо про задоволення такого клопотання про відкладення розгляду справи, а також дату та час такого відкладення, про що свідчить протокол судового засідання від 09.02.2021р., а також відповідна розписка від 09.02.2021р., в якій присутні в судовому засіданні представники сторін засвідчили про повідомлення їх про час та дату судового засідання.

Між тим, будь-які заперечення стосовно дати та часу відкладення справи присутніми представниками сторін не висловлювалось та не заявлялось.

Тобто обставини, на які заявник посилається у письмовій заяві про відвід колегії суддів фактично виникли після того, як заявник поважав, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що заявляючи відвід у судовому засіданні 09.02.2021р., судом отримано таку заяву про відвід лише 11.02.2021р..

Відповідно до п.2 ч.3 ст.39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Колегія суддів зауважує, що представником ДП "Старокостянтинівський молочний завод" заявлено усне клопотання про відвід колегії суддів та клопотання про оголошення перерви для письмового оформлення клопотання про відвід колегії суддів у судовому засіданні 09.02.2021р., а фактично одержано відповідну заяву 11.02.2020р., тому відсутні підстави для передачі такої заяви на розгляд іншому судді.

Стосовно доводів заявника про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, слід зазначити наступне.

Зокрема, оцінюючи доводи заявника про відвід, судова колегія враховує, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч.2 ст.6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч.1 ст.32 ГПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до п.17 Перехідних положень ГПК України (у редакції з 15 грудня 2017р.) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

17.4) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:

до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Згідно з п.1.6 розділу ХХ "Прикінцеві положення" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.112010р. за №30 (зі змінами) (далі - Положення), автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016р. з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого адміністратором.

Отже, на розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

У підпункті 2.3.5 п.2.3 Положення передбачено, що визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Підпунктом 2.3.44 п.2.3 Положення встановлено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються, також: апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Відповідно до п.2.3.46 Положення, у разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу).

Отже, суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону та на розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Слід вказати, що на розгляді у Північно-західному апеляційному господарському суді (склад колегії суддів: Павлюк І.Ю. головуючий, Демидюк О.О., Савченко Г.І.) перебувала апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/1155/18 про банкрутство СВК "Перший національний виробничий кооператив". Зокрема, автоматизованою системою документообігу було визначено колегію суддів з розгляду справи №924/1155/18 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020р. (зазначена інформація міститься на сайті "Судова влада України"). Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/1155/18 залишено без руху. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/1155/18 та призначено справу №924/1155/18 до розгляду на 12.01.2021р., а 12.01.2021р. у даному апеляційному провадженні було прийнято постанову.

Однак, до винесення будь-якого рішення по апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/1155/18, до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/243/20(924/1155/18) за заявою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) №26/09/2018-3 від 26.09.2018р. укладеного між СВК "Перший національний виробничий кооператив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у межах справи №924/1155/18 про визнання банкрутом СВК "Перший національний виробничий кооператив" і 15.12.2020р., за результатами автоматизованого розподілу, протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2020р., передана раніше визначеному складу суду, а саме головуючому судді Павлюк І.Ю., суддям Демидюк О.О., Савченку Г.І..

Згідно з п.п.2.3.47 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду (додаток 6), що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи (п.п.2.3.48. п.2.3 Положення).

Водночас, як вбачається із пункту 7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженими рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2018р. зі змінами, передача судової справи раніше визначеному судді (колегії суддів) проводиться щодо: апеляційних скарг в межах справи про банкрутство та апеляційних скарг позовного провадження у межах справи про банкрутство, які надійшли до закінчення апеляційного провадження, у тому числі щодо всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника відповідно до ч. 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

При передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) формування колегії суддів здійснюється відповідно до п.6.1-6.4 цих Засад.

Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду (пункт 7.3 Засад).

Крім того, відповідно до п.19 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (зі змінами від 17.07.2020р.) визначено, що повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу, зокрема, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії (якщо справа розглядається колегіально) не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом - на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків.

Оскільки, даний розподіл справи відбувався, враховуючи, що колегія суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., судді Демидюк О.О., Савченко Г.І., перебували на роботі, системою було сформовано саме "протокол передачі справи раніше визначеному складу суду", а не "протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями" в якому були виключені усі судді, які згідно обраної/призначеної спеціалізації про банкрутство значилися на роботі у суді.

Тому, згідно автоматизованого розподілу, справу №924/243/20 (924/1155/18) 15.12.2020р. саме за принципом незмінності складу суду, була передано судді Павлюк І.Ю. як судді-доповідачу (головуючому) у складі колегії суддів Павлюк І.Ю., головуючий, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І., оскільки саме вона являлась головуючим суддею у справі №924/1155/18.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що автоматизований розподіл справи №924/243/20 (924/1155/18) для визначення суддів з розгляду апеляційної скарги (на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2020р. у справі №924/243/20(924/1155/18) відбувся з дотриманням норм Положення про автоматизовану систему документообігу та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затвердженого рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду.

В свою чергу, посилання заявника в обґрунтування заяви про відвід на порушення правил визначення колегії суддів для розгляду справ, є безпідставним, оскільки визначення суддів відбулось в порядку, передбаченому ст.32 ГПК України за наслідками автоматизованого розподілу, участь суддів у такому розподілі законом не передбачено, а тому саме собою визначення для розгляду справ, за участю сторони, одних і тих самих суддів не може свідчити про наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Отже, аргументи, якими представник ДП "Старокостянтинівський молочний завод" Зінкевич Д.В. мотивує свою заяву про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченка Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18), не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших обставин, визначених ст.35 чи ст36 ГПК України, які б свідчили про особисту упередженість головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченка Г.І. або їхню необ`єктивність під час розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18) у заяві не вказано, а Північно - західний апеляційний господарський суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив.

Отже, заявляючи відвід головуючій судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченку Г.І. від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18), представником ДП "Старокостянтинівський молочний завод" Зінкевичем Д.В. не наведено обставин, які свідчать про упереджене чи необ`єктивне ставлення суддів, а отже, вони не є тими обставинами у розумінні статей 35, 36 ГПК України, за наявності яких можна дійти висновку про упередженість судді, у зв`язку з чим суд вважає заявлений відвід необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м.Старокостянтинів Хмельницької області Зінкевича Д.В. про відвід головуючої судді Павлюк І.Ю, судді Демидюк О.О., судді Савченко Г.І., від розгляду справи №924/243/20 (924/1155/18).

2 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.