Рішення

від 27.01.2021 по справі 925/1494/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1494/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокуратури:не з`явився,

від позивача 1: не з`явився,,

від позивача 2: не з`явився,

від позивача 3: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу за позовом

Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси (позивач 1),

Чорнобаївської селищної ради, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область (позивач 2),

Чорнобаївської районної державної адміністрації, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область (позивач 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Агро , смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область

про стягнення 157 151 грн 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код 00022668), Чорнобаївської селищної ради (вул. Центральна, 154, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, код 26424714), Чорнобаївської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 152, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, код 04061330) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата-Агро" (вул. Центральна, 262, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, код 39711143) про стягнення 157 151 грн 16 коп., з яких: 138 491 грн 68 коп - борг з орендної плати за період з 20.01.2017 по 20.09.2019, 4 612 грн 19 коп. - пені, 4 391 грн 93 коп. - три процента річних від простроченої суми, 9 655 грн 36 коп. - інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач, як власник об`єктів нерухомості, користується земельною ділянкою державної власності на підставі умов договору оренди землі від 20.02.2006 та має заборгованість по орендній платі.

Ухвалою від 26 грудня 2019 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

13 січня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів: у відділу у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області інформації про результати розгляду листа ТОВ "Злата-Агро" від 20.05.2015 № 1. Відповідач зазначив, що вказаний доказ підтвердить активні дії ТОВ "Злата-Агро", спрямовані на впорядкування земельних відносин та належне оформлення договору оренди спірної земельної ділянки. Так, ТОВ "Злата-Агро" зверталось до Чорнобаївської райдержадміністрації з проханням виділити земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, в оренду, в зв`язку із отриманням нерухомого майна від ТОВ "Єврос-Агро" у якості внеску до статутного капіталу. За усною інформацією представників Чорнобаївської райдержадміністрації це звернення ТОВ "Злата-Агро" було перенаправлено до відділу Держземагенства у Чорнобаївському районі (на теперішній час - відділ у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області). Проте останньою установою, незважаючи і на її відвідування представником ТОВ "Злата-Агро", відповіді на вказане звернення не надано.

13 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечує. Вважає, що зобов`язання орендаря є податковим зобов`язанням, а тому його адміністрування має здійснюватися відповідно до вимог Податкового кодексу України. Спір щодо стягнення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Не погоджується з обґрунтуванням прокурором представницьких повноважень для звернення до суду з цим позовом. Виходячи із системного взаємозв`язку поняття "інтереси держави" та змісту правосуб`єктності щодо захисту інтересів держави вважає, що прокурор безпідставно визначив Позивачів суб`єктами такого захисту, що також не узгоджується з правилами предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів. Позовні вимоги вважає безпідставними зокрема через те, що право власності на нерухоме майно перейшло до ТОВ "Злата-Агро" не на підставі договору, а набуте шляхом внеску цього майна ТОВ "Єврос-Агро" до статутного капіталу ТОВ "Злата-Агро". У відзиві зазначив, що відповідач вчиняє дії, направлені на належне оформлення договору оренди спірної земельної ділянки. На підставі ч. 1, 2 ст. 90 ГПК України у відзиві поставив письмові питання до Позивачів.

22 січня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про долучення та витребування доказів.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень була виявлена постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.11.2019 (справа № 709/2005/19). У даній справі про адміністративне правопорушення судом установлено, що 29 жовтня 2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Єврос-Агро" встановлено порушення керівником ТОВ "Єврос-Агро" вимог п. 288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю до сплати в бюджет за період з 01.01.2016 по 31.08.2019 на загальну суму 191071,89 грн, що є порушенням ведення податкового обліку.

Директора ТОВ "Єврос-Агро" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню. Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.12.2019 та на думку відповідача в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України має преюдиціальне значення.

ТОВ "Злата-Агро" вважає, що обставини, встановлені постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.11.2019 у справі № 709/2005/19 підтверджують факти:

порушення позивачем правил предметно-суб`єктної юрисдикції у справі № 925/1494/19,

помилкового визначення заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури суб`єктів захисту інтересів держави в якості позивачів,

належного захисту інтересів держави в особі органу контролю - Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області.

Відповідач зазначає, що вимоги позивача у справі № 925/1494/19 не підлягають задоволенню, оскільки в протилежному випадку матиме місце факт подвійного стягнення заборгованості з орендної плати за одну й ту саму земельну ділянку за один і той самий період, але з різних суб`єктів господарювання.

23 січня 2020 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій він спростовує порушення правил предметно-суб`єктної юрисдикції, необґрунтованості своїх представницьких повноважень та безпідставність позовних вимог, з посиланням на практику, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду. На підставі ч. 1, 2 ст. 90 ГПК України прокурор у відповіді на відзив поставив письмові питання до Відповідача. До відповіді прокурор додав заяву в порядку ст. 90 ГПК України.

Ухвалою від 23.01.2020 Господарський суд Черкаської області зупинив провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

17 лютого 2020 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь прокурора. Відповідач також зазначив, що оскільки не передбачено право учасників справи ставити письмові запитання іншим учасникам справи поза межами першої заяви по суті справи, не вважає за можливе надати відповідь на письмові питання заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури, поставлені ним відповідачу у відповіді на відзив.

06 серпня 2020 року до Господарського суду Черкаської області від Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення. 26 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 постановила касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 скасувати справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 10.08.2020 Господарський суд Черкаської області поновив провадження у справі; розгляд справи по суті призначив в судовому засіданні на 15.09.2020.

17 серпня 2020 року від відповідача надійшла заява про задоволення раніше заявлених клопотань про витребування доказів. Зазначив, що неможливо розглядати справу по суті без належного виконання завдання підготовчого провадження.

Ухвалою від 15.09.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив здійснювати подальший розгляд справи № 925/1494/19 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі; призначив підготовче засідання на 29 жовтня 2020 року; витребував у Відділу у Чорнобаївському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та у Чорнобаївського районного суду Черкаської області додаткові докази.

23 січня 2020 року від позивача 3 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

28 вересня 2020 року від Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли копії матеріалів адміністративної справи № 709/2005/19 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУаАП.

29 жовтня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: лист відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.10.2020 № 19-23-0.350-343/113-20, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2020 № 229396591.

Ухвалою від 29.10.2020 Господарський суд Черкаської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Злата-Агро" від 27.10.2020 про долучення доказів до матеріалів справи задовольнив; відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження закрив та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Чевгуза О.В. на лікуванні, судове засідання призначене на 12 год 00 хв. 26 листопада 2020 року не відбулося.

Ухвалою від 02.12.2020 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення судового засідання на 22.12.2020.

13 листопада 2020 року від позивача 2 надійшла заява від 06.11.2020 № 12/03-12 про розгляд справи без його участі.

22 грудня 2020 року від Прокурора надійшла заява про відкладення розгляду справи з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19 та через контактування з особою з підтвердженим захворюванням.

Ухвалою від 22.12.2020 Господарський суд Черкаської області заяву Прокурора про відкладення розгляду справи задовольнив та відклав розгляд справи на 10 год 00 хв 21 січня 2021 року.

У судовому засіданні 21.01.2021 прокурор та представник позивача-1 позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просили позов задовольнити. Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав та мотивів зазначених у відзиві на позов, просив у позові відмовити.

21 січня 2021 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09 год. 00 хв. 27 січня 2021 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.01.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Заслухавши доводи і пояснення прокурора та представника позивача-1, заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні обставини справи.

20.02.2006 між Чорнобаївською РДА та ТОВ "Єврос - Агро" укладено договір оренди землі, відповідно до якого Чорнобаївська РДА, надала в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 11, 92 га в тому числі 3,17 га під ріллю, 8,7 га під господарські двори, для промисловості в оренду терміном на 49 років (а.с. 39-41).

Вказаний договір 20.02.2006 зареєстровано в Чорнобаївському районному відділ Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

При укладенні договору сторони визначили розмір та строки внесення орендної плати. Зокрема, відповідно до п. 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 22 388, 61 грн.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах, не пізніше 20 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, ставок, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; в інших випадках, визначених законом.

Пунктами 28-31 Договору передбачені права та обов`язки сторін.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасного внесення орендної плати, зобов`язаний передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.

Орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов`язаний, приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

25.05.2011 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 20.02.2006, відповідно до якої змінено розмір орендної плати, проте вказана угода не зареєстрована.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.06.2015 індексний номер 38983779 власником комплексу за адресою: вул. Центральна, 262, смт. Чорнобай, Черкаська область є Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Агро (а.с. 73).

Право власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Агро набуло шляхом внеску цього майна ТОВ "Єврос - Агро" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Агро , що було оформлено на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Єврос - Агро" №1-2015 від 09.04.2015 та протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ Злата-Агро від 09.04.2015 (а.с. 102-107, том 1).

У частині першій статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Верховним Судом України у постановах від 23 грудня 2015 року у справі № 6-244цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 351/615/17, підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 та від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц. вказано таку правову позицію, що при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право користування на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права користування.

В постанові Верховного Суду від 03.03.2018 по справі № 904/6296/17 був викладений наступний правовий висновок: "Положеннями ч. 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Зі змісту наведених положень законодавства, вбачається, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Разом з тим, у відповідності до статті 7 Закону України "Про оренду землі", договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Таким чином, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: вул. Центральна, 262, смт. Чорнобай, Черкаська область ТОВ Злата-Агро у минулого власника, а саме у ТОВ "Єврос -Агро" автоматично припинилося, а у нового власника - ТОВ Злата -Агро , автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою.

При цьому, Договір оренди не припинив дію в цілому, а в цей день відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме Орендаря, з Продавця нерухомості на Покупця.

Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі №910/7197/18.

Тому, в даному випадку, прокурором пред`явлено позовну заяву про стягнення орендної плати у зв`язку з порушенням орендарем ТОВ „Злата -Агро" умов договору оренди.

Всупереч істотним умовам договору оренди від 20.02.2006 та зазначеним обов`язкам орендаря, ТОВ „Злата -Агро" з моменту набуття нерухомого майна взагалі не сплачував орендної плати, внаслідок чого згідно з даними Золотоніського управління ГУ ДФС у Черкаській області, за 2017 рік виникла заборгованість в сумі 52 906 грн 06 коп., 2018 рік - 52 906 грн 06 коп. та за 2019 рік 52906 грн 06 коп.

Щомісячно орендар мав сплатити по 4 408 грн 84 коп. до бюджету Чорнобаївської селищної ради Черкаської області.

Проте, згідно з інформацією Чорнобаївської селищної ради Черкаської області за користування даною земельною ділянкою ТОВ "Єврос - Агро" було сплачено лише 7 000 грн.

Відповідно до розрахунку Головного управління ДФС в Черкаській області заборгованості відповідача за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7125155100:04:000:9004 за період з 20.01.2017 по 20.09.2019 становить 138491 грн 72 коп. (а. с. 32).

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю „Злата -Агро" (ідентифікацій код 39711143 ) проведена 26.03.2015, відомості щодо перебування зазначеного товариства у процесі припинення відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Обсяг прав та обов`язків визначається в договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням наведено вище законодавства, дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 138 491 грн 72 коп., оскільки відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права, набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17.

Що стосується заперечень відповідача про неправомірність заявленого позову прокурором в інтересах держави, то суд їх відхиляє, виходячи із наступного.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру".

Поняття "інтереси держави" з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення від 08.04.1999 № 3-рп/99 в справі № 1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (абз. 2 п. 3 рішення).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до п. 5.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 122 Земельного кодексу України вказано, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і

восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів

територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств

торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

В силу вказаних норм, розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100040009004 є Черкаська обласна державна адміністрація.

Однією із сторін вищевказаного договору оренди є Чорнобаївська РДА, яка наданий час не є розпорядником земельної ділянки.

Крім того, держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Отже в даному випадку розпорядником коштів за користування даною земельною ділянкою є Чорнобаївська селищна рада.

З метою встановлення підстав представництва Чорнобаївським відділом Золотоніської місцевої прокуратури направлено запит до Чорнобаївської селищної ради як розпорядника коштів та Черкаської ОДА як розпорядника земельною ділянкою щодо надання інформації про вжиті заходи з метою стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та причини, які перешкоджали, у вказаному випадку, захисту цих інтересів.

З листів Черкаської ОДА встановлено, що нею не вживалося жодних заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати ні з ТОВ "Єврос - Агро", ні з ТОВ "Злата -Агро". Черкаська ОДА обмежилася роз`ясненням ст. 4 Господарського кодексу України та зазначила, що вживати заходів представницького характеру не буде та не заперечує проти вжиття таких заходів Чорнобаївським відділом Золотоніської місцевої прокуратури.

Так, Чорнобаївська селищна рада листом від 24.06.2019 повідомляє про необізнаність взагалі про нового землекористувача в особі ТОВ "Злата-Агро". Вжиті заходи, які б були спрямовані на стягнення заборгованості зі сплати орендної плати заключалися в зверненнях телефонним зв`язком до керівника ТОВ "Єрос-Агро".

Таким чином, Золотоніською місцевою прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачем своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів.

За тривалої бездіяльності позивачів, прокурором прийнято обґрунтоване рішення про застосування заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 56 ГПК України.

Крім того, позивач протягом тривалого часу, а саме з вересня 2015 по даний час не вживав належних заходів щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яке діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Недоотримання значної суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що прокурор на виконання наданих йому повноважень правомірно звернувся до суду з даним позовом та вірно визначив позивачів у спірних правовідносинах.

Окрім основного боргу прокурор просить стягнути 4 612 грн 19 коп.- пені, 4 391 грн 93 коп. три процента річних від простроченої суми, 9 655 грн 36 коп. інфляційних нарахувань.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі вказаної норми закону прокурор просить стягнути з відповідача 4 612 грн 19 коп. пені за період з 20.09.2018 по 20.08.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Річний строк позовної давності визначає період, за який в судовому порядку може бути стягнута пеня, зважаючи на те, що позовну заяву подано 19.12.2019, пеня має нараховуватись з 19.12.2018, а не з 20.09.2018. Суд самостійно за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон" перерахував суму пені та прийшов до висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають до часткового задоволення у розмірі 2 218 грн 78 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону прокурор просить стягнути з відповідача 4 391 грн 93 коп. три процента річних від простроченої суми, 9 655 грн 36 коп. інфляційних нарахувань за період з 21.01.2017 по 20.09.2019.

Суд, прийшов до висновку, що позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового стягнення з відповідача на свою користь передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних та 3 відсотків річних.

Перевіривши розрахунки інфляційних та річних, судом встановлено, що розрахунок річних вірний, а розрахунок інфляційних позивачем зроблено невірно. За розрахунками суду до стягнення підлягає 8747 грн 56 коп. інфляційних. Розрахунок сум трьох відсотків річних та втрат від інфляції судом вчинені із застосуванням калькулятора штрафних санкцій інформаційно - правової системи "ЛІГА:ЗАКОН".

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають: 2 218 грн 78 коп. пені, 4 391 грн 93 коп. три процента річних від простроченої суми, 8 747 грн 14 коп. інфляційних нарахувань.

Щодо заперечень відповідача з підстав подвійного стягнення заборгованості з орендної плати за одну й ту саму земельну ділянку за один і той самий період, але з різних суб`єктів господарювання, судом встановлено наступне.

У справі № 709/2005/19 про адміністративне правопорушення судом установлено, що 29 жовтня 2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Єврос-Агро" встановлено порушення керівником ТОВ "Єврос-Агро" вимог п. 288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю до сплати в бюджет за період з 01.01.2016 по 31.08.2019 на загальну суму 191071,89 грн, що є порушенням ведення податкового обліку.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.11.2019 у справі № 709/2005/19 директора ТОВ "Єврос-Агро" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Відповідач стверджує, що в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України зазначена постанова має преюдиціальне значення.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).

Таким чином, Чорнобаївським районним судом Черкаської області у справі № 709/2005/19 встановлено факт адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП директором ТОВ "Єврос-Агро", тоді як у даній справі прокурором пред`явлено позов про стягнення заборгованості з орендної плати у зв`язку з несплатою відповідачем оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:9004 за період з 20.01.2017 по 20.09.2019.

Доводи відповідача, приведені в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Агро (вул. Центральна, 262, смт. Чорнобай, Чонобаївський район, Черкаська область, 19900, код 39711143) на користь Чорнобаївської селищної ради (вул. Центральна, 154, смт. Чорнобай, Чонобаївський район, Черкаська область, 19900, код 26424714) 138 491 грн 68 коп - боргу з орендної плати за період з 20.01.2017 по 20.09.2019, 2 218 грн 78 коп. - пені, 4 391 грн 93 коп. - три процента річних від простроченої суми, 8 747 грн 14 коп. - інфляційних нарахувань.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Агро (вул. Центральна, 262, смт. Чорнобай, Чонобаївський район, Черкаська область, 19900, код 39711143) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 Державна казначейська служба України у м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 2343 грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Чевгуз