Ухвала

від 15.02.2021 по справі 910/13113/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13113/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 24.12.2020

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 21.09.2020

у справі № 910/13113/19

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві у справі № 910/13113/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.01.2021.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційних скарг у справі про банкрутство встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі заяви з грошовими вимогами), за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року було встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 7 684,00 грн (1 921,00 х 2) х 200%).

Проте, матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яке мотивовано тим, що на сьогодні розпочато поетапне фінансування ДПС і на рахунках ГУ ДПС у м. Києві наявні кошти на сплату судового збору, проте процедура в отриманні необхідної суми на сплату судового збору від органів Казначейства є тривалою.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору:

1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або

2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19, а відтак, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 слід відмовити.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі № 910/13113/19 складено та підписано 24.12.2020. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 в касаційному порядку припадав на 13.01.2021.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі № 910/13113/19 - 19.01.2021, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З тексту касаційної скарги, а також доданих до касаційної скарги документів, вбачається, що скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі № 910/13113/19.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (з внесеними змінами відповідно до Закону України № 460-IX від 15.01.2020, що набрав чинності з 08.02.2020), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 скаржником - Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначено, що підставою для звернення з касаційною скаргою є підстава передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте, скаржником не зазначено щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду , а отже, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено належним чином та не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020, визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія": - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 3 842,00 грн - перша черга; - ОСОБА_1 на загальну суму 1 162 223,98 грн, а саме: 3 842,00 грн - перша черга; 1 158 381,98 грн - четверта черга; - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОККОС-СЕРВІС" на загальну суму 124 563,00 грн, а саме: 3 842,00 грн - перша черга; 120 721,00 грн - четверта черга; - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві на загальну суму 119 474,98 грн, а саме: 3 842,00 грн - перша черга; 115 632,98 грн - друга черга; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ковін Капітал" на загальну суму 133 109 957,60 грн, а саме: 3 842,00 грн - перша черга; 132 337 730,90 грн - четверта черга; 768 384,70 грн - шоста черга, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відмовлено у визнанні кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія": - Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ігнатенку Костянтину Едуардовичу на суму 6 035 317,56 грн; - Головному управлінню ДПС у м. Києві на суму 1 750 201,17 грн. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги, забезпечені заставою: - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на суму 111 950 779,24 грн.

Згідно прохальної частини касаційної скарги, скаржник - Головне управлінням ДПС у м. Києві просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 в повному обсязі , проте, виходячи зі змісту касаційної скарги, зазначає тільки щодо своїх кредиторських вимог .

Враховуючи вищезазначене, скаржнику - Головному управлінню ДПС у м. Києві необхідно уточнити вимоги касаційної скарги , а саме: чи оскаржує він постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 також і в частині кредиторських вимог інших кредиторів, чи тільки в частині своїх кредиторських вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги до 02 березня 2021 року.

4. Головному управлінню ДПС у м. Києві усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 .

5. Головне управління ДПС у м. Києві має право у термін до 02 березня 2021 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши підстави для поновлення строку.

6. Головному управлінню ДПС у м. Києві зазначити підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).

7. Головному управлінню ДПС у м. Києві уточнити вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

8. Документи про усунення недоліків касаційної скарги, уточнення вимог касаційної скарги та заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк