Ухвала

від 18.03.2021 по справі 910/13113/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13113/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 24.12.2020

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 21.09.2020

у справі № 910/13113/19

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві у справі № 910/13113/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.01.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 02 березня 2021 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19. Повідомлено Головне управління ДПС у м. Києві про право у термін до 02 березня 2021 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши підстави для поновлення строку. Надано Головному управлінню ДПС у м. Києві можливість зазначити підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав). Зобов`язано Головне управлінню ДПС у м. Києві уточнити вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

02.03.2021 Головне управління ДПС у м. Києві направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду супровідний лист, до якого долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, уточнюючу касаційну скаргу та документ (платіжне доручення № 321 від 09.02.2021), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

Розглянувши додані до супровідного листа документи, колегія суддів дійшла висновку, що подана Головним управлінням ДПС у м. Києві касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 підлягає поверненню скаржнику без розгляду, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (з внесеними змінами відповідно до Закону України № 460-IX від 15.01.2020, що набрав чинності з 08.02.2020), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 скаржником - Головним управлінням ДПС у м. Києві зазначено, що підставою для звернення з касаційною скаргою є підстава передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте, скаржником не було зазначено щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду , а отже, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, не було зазначено належним чином та не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга.

Залишаючи касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 без руху на підставі, зокрема, ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції надав Головному управлінню ДПС у м. Києві можливість зазначити підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).

Проте, розглянувши долучені до супровідного листа Головного управління ДПС у м. Києві документи, суд касаційної інстанції встановив, що скаржник - Головне управління ДПС у м. Києві не скористався наданою йому можливістю зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав). Зокрема, з долученої до супровідного листа уточнюючої касаційної скарги вбачається, що скаржник - Головне управління ДПС у м. Києві як підставу для звернення з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 знову ж таки зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з тим, скаржник знову, як і при поданні первісної касаційної скарги, не зазначає щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду , а отже, виходячи із вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, Головне управління ДПС у м. Києві знову не зазначило належним чином та не обґрунтувало підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, відтак, не усунуло недоліків касаційної скарги щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі частини 4 статті 174 та пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 підлягає поверненню скаржнику без розгляду, судом касаційної інстанції не здійснюється розгляд заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/13113/19 повернути скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк