Рішення

від 22.12.2020 по справі 460/2227/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2020 року м. Рівне №460/2227/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Михайленко О.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.,

відповідача: представник Шангрик Т.М., Яковець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Теплоенерго Сервіс (далі - ТОВ Теплоенерго Сервіс ) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), за змістом якого просила суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми В1 №0000500402 від 11.03.2020 р., яким Позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. у розмірі 181 656 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 90 828 грн.; форми В4 №0000510402 від 11.03.2020 р., яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. на суму 1 040 064 грн.; форми Н №0000520402 від 11.03.2020 р., на підставі якого Позивачу нараховано штрафну санкцію за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 181 656 грн., а саме застосовано штраф в розмірі 50% від такого ПДВ у сумі 90 828 грн.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ Теплоенерго Сервіс вказало, що 18.02.2020 на його адресу надійшов акт №302/17-00-04-02/39706856 від 12.02.2020 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ Теплоенерго Сервіс (код ЄДРПОУ 39706856) бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника податку у банку по декларації з ПДВ за листопад 2019 р. Із висновку акту вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ Теплоенерго Сервіс вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., а саме в порушення п. 121.1 ст. 121, п 44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено податковий кредит на суму 1 040 064 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) в сумі 1 040 064 грн.; в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п.1201.1 ст. 1201, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 181 656 грн. по декларації за липень 2019 року, що в подальшому призвело до завищення суми, яка не підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1. декларації) за листопад 2019 р. на суму 181 656 грн.

ТОВ Теплоенерго Сервіс вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту за листопад 2019 року він діяв у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому господарські операції мали реальний (товарний) характер. Документи, оформленні при здійсненні господарських операцій, у своїй сукупності є достатнім доказом правомірності формування від`ємного значення податку на додану вартість. При цьому, твердження відповідача щодо не використання придбаних товарів позивачем у господарській діяльності та відсутність документів які підтверджують показники декларації є нічим не підтвердженими припущеннями.

Позивач вважає, що твердження контролюючого органу про не підтвердження про завищення суми податкового кредиту в розмірі 1 040 064 грн. у зв`язку із не надання позивачем документів, які підтверджуються правомірність формування податкового кредиту починаючи з жовтня 2018 р. по листопад 2019 р. є необґрунтованими. Оскільки перевірка проводилася відповідачем саме по декларації за листопад 2019 р., жодних згадок про необхідність обревізування попередній періодів такий наказ не містить. А належних вимог про надання таких документів за попередні періоди від працівників відповідача не отримував, про що повідомляв відповідача у своїх запереченнях.

Відтак, ТОВ Теплоенерго Сервіс вважає, що фірма мала законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних та правомірно включила їх до складу податкового кредиту за листопад 2019 року, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення в якому зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ Теплоенерго Сервіс бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на поточний рахунок платника податку по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, встановлено порушення п. 121.1 ст. 121, п 44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, п.120-1.1 ст. 120-1, пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв`язку з цим, 11.03.2020 р. ГУ ДПС у Рівненській області на підставі №302/17-00-04-02/39706856 від 12.02.2020 р. прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Відповідач вказав, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, співставленням податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України за листопад 2019 року встановлено завищення податкового кредиту по ТОВ Теплоенерго Сервіс на загальну суму 1 221 720 грн., з них на суму 1040064 грн. в зв`язку з не ненаданням позивачем до перевірки затребуваних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за період з жовтня 2018 р. по жовтень 2019 р. про що ревізорами контролюючого органу складно відповідні акти; на суму 181 656 грн. у зв`язку із не використанням придбаного у липні 2019 р. активу (автомобілю Skoda Kodiaq) у господарській діяльності позивача.

Як наслідок, на думку, відповідача, сформований ТОВ Теплоенерго Сервіс податковий кредит з податку на додану вартість не було належним чином підтверджено в ході проведеної перевірки.

З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У судових засіданнях представники позивача, відповідача підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи, та надали суду пояснення за обставинами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням такого.

Матеріалами справи стверджено, що згідно з поданою ТОВ Теплоенерго Сервіс до ДПІ у м. Рівному ГУ ДПС у Рівненській області податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.12.2019 р. №36273364 за листопад 2019 року судом встановлено: від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) становить 1 221 720 грн (р.19); сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, становить 181 656 грн. (р.20.2.1); сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 1040064 грн (р.20.3). Значення рядка 17 (усього податкового кредиту) в сумі 1221 720 грн складається з значення рядка 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) в сумі 479 190 грн., значення 11.1. (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою) в сумі 227 028 грн. та значення рядка 10 (придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою) в сумі 515 502 грн. До декларації за листопад 2019 р. позивачем також було включено 297 534 грн. від`ємного значення сформованого у попередньому звітному періоді (р. 16.1). Згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2019 р. вбачається, що від`ємне значення ПДВ в загальній сумі 181 656 грн., заявлене позивачем до відшкодування на рахунок у банку, було сформоване у липні 2019 р. за рахунок самостійної сплати позивачем сум податку на додану вартість, про свідчить запис про індивідуальний податковий номер постачальника, який відповідає номеру ТОВ Теплоенерго Сервіс у такій декларації (графа 2 таблиці 2 додатку 3).

В Додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)", позивач просив бюджетне відшкодування в сумі 181 656 грн. перерахувати на рахунок платника у банку.

Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 17.01.2020 р. №142 та направлень від 27.01.2020 №154/17-00-04-02, №155/17-00-0402, відповідно до п.200.11 ст. 200 розділу V, в порядку, встановленому на підставі п.п.78.1.8, п 78.1 ст. 78, ст. 79 глави 9 розділу Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Теплоенерго Сервіс з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку за листопад 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом 302/17-00-04-02/39706856 від 12.02.2020 р., яким встановлено порушення ТОВ Теплоенерго Сервіс вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., а саме:

- в порушення п. 121.1 ст. 121, п 44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено податковий кредит на суму 1 040 064 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) в сумі 1 040 064 грн.

- в порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п.1201.1 ст. 1201, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 181 656 грн. по декларації за липень 2019 року, що в подальшому призвело до завищення суми, яка не підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1. декларації) за листопад 2019 р. на суму 181 656 грн.

В подальшому, 26.02.2020 р. позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на акт перевірки, в яких Позивач висловив незгоду із висновками, що містяться в ньому, вказав, що висновки акту перевірки щодо ненадання документів та не використання у господарській діяльності автомобілю, який був імпортований у липні 2019 року, не відповідають дійсності. Оскільки запит контролюючого органу про надання додатково затребуваних документів було отримано позивачем після отримання акту перевірки. Разом із такими запереченнями позивач повторно надав для контролюючого органу ряд документів, щодо яких в акті перевірки містилося посилання як не надані та докази прийняття обумовлено у акті перевірки автомобілю до експлуатації

06.03.2020 р. ГУ ДПС у Рівненській області надіслало ТОВ Теплоенерго Сервіс відповідь на заперечення до акту перевірки, в яких контролюючий орган відмовив у врахуванні доводів ТОВ Теплоенерго Сервіс , що містилися у запереченнях до акту перевірки.

Суд встановив, що на підставі акту №302/17-00-04-02/39706856 від 12.02.2020 р. ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

форми В1 №0000500402 від 11.03.2020 р., яким Позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. у розмірі 181 656 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 90 828 грн.;

форми В4 №0000510402 від 11.03.2020 р., яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. на суму 1 040 064 грн.;

форми Н №0000520402 від 11.03.2020 р., на підставі якого Позивачу нараховано штрафну санкцію за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 181 656 грн., а саме застосовано штраф в розмірі 50% від такого ПДВ у сумі 90 828 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Як встановлено судом з акту перевірки №302/17-00-04-02/39706856 від 12.02.2020 р., висновки контролюючого органу про порушення ТОВ Теплоенерго Сервіс приписів податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2019 року, ґрунтуються на твердженні працівників контролюючого органу про ненадання документів, які підтверджують правомірність формування показників податкового кредиту та сум відшкодування від`ємного значення, заявлених у декларації за листопад 2019 р., та не використання придбаних товарів (автомобілю Skoda Kodiaq) господарській діяльності платника податків.

З урахуванням доводів та аргументів сторін, при вирішенні даного спору підлягали до перевірки фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій у листопаді 2019 року, правомірності вимог контролюючого органу щодо надання документів, та обставин щодо виконання таких вимог позивачем.

При цьому суд враховує, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закон №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту в розрізі висновку контролюючого органу з приводу не надання ТОВ Теплоенерго Сервіс затребуваних контролюючим органом документів, які підтверджують показники звітності позивача за жовтень 2018 р. - листопад 2019 р., що призвело до відхилення даних контролюючого органу із даними позивача на суму 1221 720 грн., то на переконання суду, вказані висновки контролюючого органу є суперечливими, з огляду на такі фактичні обставини справи.

Як вбачається із акту перевірки, в ході її проведення контролюючим органом проводився аналіз джерел та причин формування від`ємного значення показників декларації з ПДВ позивача у попередніх періодах. Так, на ст. 2 Акту перевірки міститься запис, проте що позивачем до перевірки представлено наступні документи: валютно-митна декларація, інвойси за липень 2019 р. (на 17 арк.) контракт №PL2 від 25.03.2019 р. з додатками по імпорту (на 13 арк.) платіжні доручення АТ Ощадбанк в євро (на 3 арк.), банківські виписки за листопад 2019 р. (на 5 арк.), а також договори з основними постачальниками за листопад 2019 р. (Договір на проведення робіт та надання послуг №20191113-1ПДР від 13.11.2019 р. та Договір №2019113-1 від 13.11.2019 р. укладені з ТОВ Солар Стальконструкція , та Договір поставки №319304 від 08.11.2019 р. укладений з ТОВ Укрелектроапарат . Вищевказані документи було надано до перевірки відповідно до актів приймання-передачі документів для проведення перевірки від 28.01.2020 р. та від 29.01.2020 р.

Як вбачається із перелічених документів, копії яких надані позивачем разом із позовною заявою до суду, останні підтверджують правомірність формування показників від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображена у рядку 21 декларації за листопад 2019 р. на суму 742 530 грн. Оскільки, частина таких показників сформовані за рахунок сплати ПДВ при імпорті товарів у на митну територію України, інша ж сформована за рахунок попередньої сплати грошових коштів в якості авансу по вищезгаданим договорам на проведення робіт та надання послуг №20191113-1ПДР від 13.11.2019 р. та №2019113-1 від 13.11.2019 р. укладені з ТОВ Солар Стальконструкція , та договором поставки №319304 від 08.11.2019 р. укладеним з ТОВ Укрелектроапарат . Тобто, обсяг податкового кредиту за листопад 2019 р. був сформований за рахунок імпортних операцій з придбання товарів у нерезидентів закордоном та за рахунок попередньої оплати (авансу) за товари та послуги для контрагентів в України. Тобто основними документами, які підтверджують правомірність формування показників податкового кредиту у декларації є контракти, договори та банківські виписки завірені банком.

При цьому, зі ст. 5-7 акту перевірки вбачається, що контролюючим органом проводився аналіз вантажно-митних декларацій, за якими позивачем здійснювалися операції з імпорту товарно-матеріальних цінностей та документів, що підтверджували сплату податку на додану вартість під час митного оформлення таких товарів. А зокрема, згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено факт надання позивачем вантажно-митних декларацій та документів (банківських виписок), що підтверджували сплату ПДВ за липень 2019 р. на суму 181656 грн. та за листопад 2019 р. на суму 227 027 грн., а разом на суму: 408683 грн.

Водночас, як слідує із додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2019 р., від`ємне значення ПДВ в загальній сумі 181656 грн., заявлене позивачем до відшкодування на рахунок у банку, було сформоване у липні 2019 р. за рахунок самостійної сплати позивачем сум податку на додану вартість, про свідчить запис про індивідуальний податковий номер постачальника, який відповідає номеру ТОВ Теплоенерго Сервіс у такій декларації (графа 2 таблиці 2 додатку 3).

Порівняльний аналіз вказаних даних, дає підстави стверджувати, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у банку у декларації за листопад 2019 р. була сформована виключно за рахунок сплати позивачем сум ПДВ у складі митних платежів під час митного оформлення товарів за відповідною вантажно-митною декларацією у липні 2019 р., перевірялася ревізорами відповідача в ході обумовленої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем надавалися для працівників контролюючого органу, які проводили перевірку, відповідні вантажно-митні декларації, разом із договорами та банківськими виписками, платіжними дорученнями, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування та показників податкового кредиту відображеного у декларації за листопад 2019 р., що зараховувалось до значень податкового кредиту наступних звітних періодів. Вказані обставини справи підтверджуються наявними у справі актами приймання-передачі документів для проведення виїзної документальної перевірки ТОВ Теплоенерго Сервіс від 28.01.2020 та від 29.01.2020 р. в кількості 2 шт. Про зазначені обставини щодо подання усіх документів, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування, додатково зауважував позивач і у власних запереченнях до акту перевірки, копія яких наявна у матеріалах справи. ТОВ Теплоенерго Сервіс також разом із позовною заявою було надано митні декларації за липень 2019 р. а також платіжні доручення про сплату плати за митне оформлення товарів, картки рахунку, щодо взаєморозрахунків із митним органом.

За таких умов, суд приходить до висновку, що вході перевірки контролюючим органом було оглянуто документи, які підтверджували правомірність формування податкового кредиту із ПДВ на суму не менше 924 186 грн., що складається із: 227 028 грн. (значення 11.1. (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою); 515 502 грн. (значення рядка 10 (придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою), та 181 656 грн. частина значення рядка 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) яке сформовано за наслідком здійснення операцій із імпорту основних засобів у липні 2019 р.

При цьому, суд рахує за необхідне зважити, що документи, щодо яких в акті перевірки міститься згадка як ненадані, стосувалися показників звітності позивача з жовтня 2018 р. по жовтень 2019 р., контролюючим органом в межах строку перевірки з дотриманням процедури передбаченої відповідним законом не витребовувалися.

А саме, як вбачається із акту перевірки, відповідна документальна позапланова виїзна перевірка звітності позивача проводилася у період з 28.01.2020 р. по 05.02.2020 р. (ст. 2 акту). Згідно записів, які містяться на сторінках акту перевірки (ст. 9), 28.01.2020 р. та 03.02.2020 р. працівники відповідача, відповідальні за проведення перевірки, намагалися наручно вручити для посадових осіб позивача запити №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. та №1357/10/17-00-04-02-05 від 03.02.2020 р. щодо надання копій документів з питань формування від`ємного значення по рядку 16 декларації за листопад 2019 р. При цьому, як вказано у такому акті, у зв`язку із відмовою посадових осіб позивача наручно отримати такі запити, ревізорами відповідача було складено акти відмови від отримання запитів №1135/17-00-04-02 від 28.01.2020 р. та №1357/17-00-04-02 від 28.01.2020 р. У зв`язку із цим, запит №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. був направлений 29.01.2020 р. поштою (реєстраційний номер відправлення 3302710673273), а отриманий позивачем лише 07.02.2020 р., тобто після завершення перевірки.

Як слідує із змісту акту перевірки, жодних відомостей про оформлення працівниками відповідача акту (актів) відмови у надання документів, як це передбачено п. 85.6. ст. 85 ПК України такий акт перевірки не містить, міститься лише згадка про оформлення актів відмови в отриманні запитів.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 85.6. ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Із матеріалів справи вбачається, що запити відповідача про направлення матеріалів №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. та №1357/10/17-00-04-02-05 від 03.02.2020 р. необхідних для перевірки, у яких містилася вимога щодо надання документів, які стосуються показників звітності позивача з жовтня 2018 р. по жовтень 2019 р., працівники відповідача наручно, начебто, намагалися вручити для позивача лише 28.01.2020 р. та 03.02.2020 р., однак фактично позивачем отримано запит №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. лише 07.02.2020 р. (що підтверджується конвертом в якому надійшло поштове відправлення та витягом із сайту Укрпошти про час вручення поштового відправлення, копії яких містяться у матеріалах справи), тобто, після завершення перевірки (останній день перевірки 05.02.2020 р.). Відтак, суд погоджується із доводами позивача, що об`єктивної можливості виконати вимоги запиту у строк до завершення перевірки позивач не мав, оскільки на час отримання такого запиту вищезгадана перевірка була завершеною. При цьому, з наведеного також слідує, що посадовими особами відповідача було порушено положення п. 85.4. ст. 85 ПК України, яким передбачено процедуру подання запиту на отримання копій документів не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки, В той же час, як слідує з змісту акту перевірки, такий запит вручено позивачу лише 07.02.2020 р.

При цьому, допитаний в судовому засідання в якості свідка Директор ТОВ Теплоенерго Сервіс ОСОБА_1 вказав, що жодного із запитів №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. та №1357/10/17-00-04-02-05 від 03.02.2020 р. ревізори контролюючого органу, йому наручно не намагалися вручити. ТОВ Теплоенерго Сервіс було лише отримано 07.02.2020 р. засобами поштового зв`язку запит №1135/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р. після завершення перевірки, на який позивачем надана окрема відповідь. В той же час, ОСОБА_1 підтвердив, що ревізорами відповідача під час перевірки було висунуто вимогу №1134/10/17-00-04-02-05 від 28.01.2020 р., в які останні просили позивача провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей. Така інвентаризація було проведена, а відповідні відомості щодо її результатів надано для контролюючого органу.

Також, суд звертає увагу, що висновок контролюючого органу, щодо відсутності у позивача затребуваних згідно запиту документів є передчасним. При настанні таких подій, контролюючий орган мав би зафіксувати обставини щодо не надання посадовими особами позивача документів, шляхом оформлення акту відмови у наданні документів та внести до такого акту перелік затребуваних документів, які не надано. Однак, як вбачається із змісту акту перевірки та пояснень представників сторін такого акту відмови у наданні документів в ході перевірки не оформлялося, тим самим контролюючим органом при формуванні висновків щодо ненадання позивачем затребуваних документів порушено процедуру передбачену п. 85.6. ст. 85 ПК України.

Крім того, слід зважити, що запитувану інформацію контролюючий орган вимагав надати за періоди, які не охоплені наказом про перевірку. Так, згідно наказу №142 від 17.01.2020 р. контролюючим органом проводилася перевірка достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 р. Жодних згадок про необхідність одночасної перевірки показників звітності позивача у попередніх періодах (з жовтня 2018 р. по жовтень 2019 р.) такий наказ не містить. А відтак, суд ставить під сумнів правомірність вимог контролюючого органу для витребування від позивача документів, які не стосуються періоду перевіряємої звітності позивача.

При цьому суд зазначає, що в ході перевірки, позивачем було виконано усі законні вимоги працівників контролюючого органу щодо надання документів та проведення інвентаризації основних засобів, й інших товарно-матеріальних цінностей. Вказані обставини, підтверджується актами приймання-передачі документів від 29.01.2020 р., згідно яких ТОВ Теплоенерго Сервіс надавалися для ревізора ОСОБА_2 первинні бухгалтерські документи, що стосуються виникнення показників від`ємного значення у листопаді 2019 р. та заявлених до відшкодування сум податкового кредиту з ПДВ, сформованих за результатами здійснення імпортних операцій у липні 2019 р. Твердження же працівників відповідача, що міститься у акті перевірки ГУ ДПС, про не проведення інвентаризації на їх вимогу, суд вважає безпідставними. Так як інвентаризація в ході проведення перевірки була здійсненна, про що відповідальних працівників ГУ ДПС у Рівненській області повідомлялося згідно листів позивача від 05.02.2020 р., №07-02/20 від 07.02.2020 р. та №07-02/21 від 07.02.2020 р., як додані також і до заперечень до акту перевірки (копії яких надано позивачем разом із позовною заявою). Однак, у зв`язку із відсутністю відповідальних ревізорів за місцем проведення перевірки в період з 30.01.2020 р. по 05.02.2020 р., останні не ознайомилися із результатами такої інвентаризації (копії наказу про проведення інвентаризації та її результатів , а також актів відсутності працівників відповідача під час перевірки на за місцем знаходження позивача наявні у матеріалах справи).

Як наслідок, суд стверджує, що висновок посадових осіб відповідача про не надавання позивачем затребуваних документів, за умови що посадовими особами очевидно досліджувалися документи що стосуються операцій із формування від`ємного значення у попередніх звітних періодах за яким проводиться бюджетне відшкодування, та за умови недотримання процедури витребування таких документів, а також процедури фіксації фактів не надання таких документів, є суперечливим, а відтак безумовно хибними.

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту та заявленого бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі висновку контролюючого органу з приводу не використання придбаних товарів (автомобілю Skoda Kodiaq) у господарській діяльності платника податків, а відтак й необхідністю нарахування позивачу відповідних податкових зобов`язань та застосування штрафу за порушення строків реєстрації податкової накладної із відповідними податковими зобов`язаннями, судом встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки (ст. 12), відповідач, вказуючи на не введення позивачем автомобілю Skoda Kodiaq у експлуатацію, прийшов до висновку про не використання товариством у своїй господарській діяльності вищевказаного автомобілю. Відтак Відповідачем вказано про необхідність нарахування Позивачу відповідним сум податкових зобов`язань у відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Згідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України у разі, якщо при придбанні товарів/послуг, необоротних активів платником податків була включена сума ПДВ до складу податкового кредиту, а такі товари/послуги, необоротні активи не використовуються в господарській діяльності такого платника податку, то у платника податків виникає обов`язок нарахування податкових зобов`язань із ПДВ та складання не пізніше останнього звітного (податкового) періоду і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по таким товарам/послугам та необоротним активам.

Відтак, у зв`язку із тим, що позивач не вчинив дії щодо самостійного нарахування податкових зобов`язань із ПДВ та складання не пізніше останнього звітного (податкового) періоду і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної по сумам ПДВ включеним до кредиту сплачених під час придбання автомобілю Skoda Kodiaq, як такого, що не використовується в господарській діяльності Позивача, то ГУ ДПС у Рівненській області було додаткового застосовано відносно Позивача штраф передбачений ст. 120-1 ПК України - за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної.

Однак, як вбачається із матеріалів справи автомобіль Skoda Kodiaq, який був імпортований позивачем у липні 2019 року (щодо якого позивачем заявлено сплачені суми ПДВ до відшкодування у декларації за листопад 2019 р.), був введений в експлуатацію ще в серпні 2019 р. Вказане підтверджується відповідним наказом №31-09 від 31.08.2019 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.08.2019 р. та відповідною карткою 105 рахунку. Вказані документи надавалися відповідачеві, як до перевірки, так і разом з запереченнями на акт перевірки.

Вході судового розгляду справи, на окрему вимогу суду, ТОВ Теплоенерго Сервіс було додатково надані відомості щодо наявності у штаті позивача відповідних водіїв та відомостей про нарахування їм заробітної плати, а також відомостей про придбання пального необхідного для експлуатації названого автомобілю. Як вбачається із наказу №08-01 від 31.08.2019 р., звітів за формою 1ДФ за 3,4 квартали 2019 р., наказу про затвердження штатного розпису №2-Ш від 31.08.2020 р. та квитанцій про придбання пального, обставини щодо фактичної можливості здійснення експлуатації вказаного транспортного засобу позивачем повністю підтверджено. Вказані документи оглянуті під час судового засідання, жодних зауважень від сторін у справі з приводу таких документів не поступило. Копії таких документів приєднано до матеріалів справи.

При цьому, допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ Теплоенерго Сервіс ОСОБА_1 вказав, що названий вище автомобіль ним використовується в якості службового для здійснення необхідних поїздок в робочих цілях з метою забезпечення господарської діяльності ТОВ Теплоенерго Сервіс .

Відтак, суд рахує, висновок відповідача щодо не використання позивачем автомобілю Skoda Kodiaq у господарській діяльності позивача, що міститься у акті перевірки безпідставним, оскільки до перевірки було надано докази, які свідчили про введення такого автомобілю до експлуатації, а відтак і використання в господарській діяльності позивача. Тому, рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної також має бути скасоване, оскільки у позивача обов`язок на складення відповідної податкової накладної ніколи не виникав.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами порушення ТОВ Теплоенерго Сервіс п. 121.1 ст. 121, п 44.1, п.44.6, п.44.7 ст. 44, п.120-1.1 ст. 120-1, пп. а п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, , п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" (код ЄДРПОУ 39706856, Україна, 33013, Рівненська обл., місто Рівне, ПРОВУЛОК ШПАНІВСЬКИЙ, будинок 55) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, Україна, 33023, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ ВІДІНСЬКА, будинок 12) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області :

форми "В1" №0000500402 від 11.03.2020 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ГІДИ за листопад 2019 р. у розмірі 181 656 гри. та застосовано штрафні санкції у розмірі 90 828 гри.

форми "В4" №0000510402 від 11.03.2020 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітною періоду за декларацією з І1ДВ за листопад 2019 р. на суму 1 040 064 грн.

форми "Н" №0000520402 від 11.03.2020 р., на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" нараховано штрафну санкцію за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 181656 гри., а саме: застосовано штраф в розмірі 50% від такого ПДВ у сумі 90 828 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенерго сервіс" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12 лютого 2021 року.

Суддя Д.Є. Махаринець