Постанова

від 29.10.2020 по справі 280/5592/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5592/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у адміністративній справі № 280/5592/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області та Ради адвокатів Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 щодо: визнання протиправним та скасуванні рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 25.10.2019 №83 "Про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту" та визнання протиправною бездіяльності Ради адвокатів Запорізької області, як адміністратора першого рівня бази даних ЄРАУ, щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005819 від 08.12.2016 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 10.11.2016 року №56) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua) для загального доступу; а також відмовлено в задоволені вимог позивача частині зобов`язання Ради Адвокатів Запорізької області, як адміністратора першого рівня бази даних ЄРАУ, внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005819 від 08.12.2016 року видано на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 10.11.2016 року №56) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua) для загального доступу.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем по справі до апеляційної інстанції з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також у зв`язку з недоведеністю обставин, які судом першої інстанції визнано встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справі та порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та прийняти інше рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на помилковість висновків суду першої інстанції оскільки головним і фактично єдиним аргументом у відзиві на позовну заяву Відповідачем зазначено, що відомості про адвоката не можуть бути внесені до ЄРАУ на підставі документів, незаконно виданих не уповноваженими на те органами, а саме, на підставі: Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту Серії НОМЕР_1 від 08.02.2016 року, виданого на підставі рішення Київської місцевої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №25-2.18-23 від 26.01.2016 року, за підписом ОСОБА_2 та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005819 від 08.12.2016, виданого на підставі Рішення Ради адвокатів міста Києва від 10.11.2016 року №56 за підписом ОСОБА_3 .

Мотивуючи незаконність рішення КДКА Запорізької області про затвердження результатів складання ним кваліфікаційного іспиту від 25.10.2019 року №83, апелянт посилається на те, що Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року №5076-VІ та затвердженим рішенням адвокатів України від 17.12.2013 року №270 зі змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13.09.2016 року №195 Порядком допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядком складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні не передбачено повторного складання адвокатом кваліфікаційних іспитів. Апелянт вважає також, що суд першої інстанції залишив поза увагою наведений у відповіді по відзиву на позовну заяву аргумент про те, що 12.04.2019 року недержавною некомерційною професійною організацією Національною асоціацією адвокатів України прийнято рішення №38 Щодо питань пов`язаних із внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України , яким вирішено: встановити, що особам, які до 11 червня 2016 року склали кваліфікаційний іспит та отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного) органу в місті Києві - КМ КДКА , однак на підставі такого свідоцтва були до 08.10.2016 допущені до стажування РАмК, а також успішно склали кваліфікаційний іспит та отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту в уповноваженої (належної) КДКА регіону, зараховується строк стажування до 08.10.2016року включно; Радам адвокатів регіонів дозволено за заявами осіб, зазначеними у п.1 цього рішення, приймати рішення про продовження їх стажування у іншому регіоні, затверджувати результати проходження такого стажування та видавати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Для цього такі особи разом із заявою подають до ради адвокатів регіону відповідні підтверджуючі документи про початок та проходження стажування для затвердження його результатів і прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до 08 жовтня 2016 року; також Радам, адвокатів регіонів дозволено було за заявами осіб, які завершили стажування відповідно до п.2 цього рішення, вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України. Отже, враховуючи його звернення 11.10.2019 із заявою до Голови Ради Адвокатів Запорізької області як адміністратора першого рівня бази даних ЄРАУ, разом з якою були надані документи необхідні для внесення відомостей про нього як адвоката до ЄРАУ, а згідно рішення Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України №38 подана ним інформація відповідала порядку звернення, то й відповідно, підлягала внесенню.

Крім того, на підтвердження свої доводів, апелянт посилається на Рішення Ради адвокатів України №156 від 11.06.2016 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням Києва, та на долучені до матеріалів справи Рішення Окружного Адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 року і Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 року по адміністративній справі №640/2600/19, якими визнано протиправним та скасовано акт ненормативного характеру (індивідуальний акт) рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №156 Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва , які на думку апелянта судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги, внаслідок чого його порушені права на професію необґрунтовано не були захищені в судовому порядку.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального права, судова колегія не знайшла підстав для задоволення вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваним у цій справі рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 25.10.2019 №83 "Про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту" позивачу, який 10.10.2019 звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області із заявою щодо допущення до складання кваліфікаційних іспитів для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, було відмовлено у видачі Свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. А бездіяльність Ради адвокатів Запорізької області, позивач оскаржує до суду у зв`язку з залишення без розгляду поданої ним з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору 11.11.2019 на ім`я Голови Ради заяви про внесення до ЄРАУ публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката.

Вирішуючи по суті спір у цій справі, суд першої інстанції встановив, що позивач 08.02.2016 склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про що йому КДКА м. Києва було видано свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. В подальшому, після проходження стажування і захисту позивача на засіданні Ради адвокатів м. Києва, Радою адвокатів м. Києва було прийнято рішення від 10.11.2016 р. №56 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а 08.12.2016 позивач склав присягу адвоката України та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005819 від 08.12.2016.

Крім того, за звернення позивача до Ради адвокатів м. Києва з заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, до якої долучалися передбачені п.3.2. Порядку №26 документи, в тому числі і про сплату внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України були внесені необхідні відомості щодо позивача, як адвоката, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА № 034238 від 27.01.2017 та серії АА № 020001 від 19.02.2018 (час формування витягу 10:15), а 20.03.2017 позивач, як адвокат був взятий на облік платника податків до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується відповідною довідкою № 1726511400010.

Проте, Довідкою № 147 від 06.02.2019 начальника відділу ЄРАУ департаменту самоврядування секретаріату РАУ (НААУ) ОСОБА_4 , позивач був повідомлений про те, що станом на 06.02.2019 відомості стосовно нього, як адвоката в ЄРАУ адміністратором першого рівня бази даних ЄРАУ Радою адвокатів м. Києва не вносились.

Разом з тим, судом першої інстанції з`ясовано, що позивач маючи з 2016 року статус адвоката, з власної волі 09.10.2019 звернувся із заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про складення кваліфікаційного іспиту, подав усі передбачені законом документи, і вже 25.10.2019 року позивачем було складено кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, за результатом якого і було прийнято рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 25.10.2019 №83, оскаржуючи яке до суду у цій справі, позивач навіть не обґрунтував причини свого звернення до КДКА з наміром фактично повторно скласти кваліфікаційний іспит.

При цьому, під часу судового вирішення спору з КДКА Запорізької області, позивачем не доведено належними доказами того, що негативні результати складеного ним кваліфікаційного іспиту 25.10.2019 року не відповідають дійсності. Більш того, оскаржуючи до суду рішення КДКА Запорізької області № 83 від 25.10.2019, позивач посилається лише на те, що саме КДКА Запорізької області йому протиправно були нав`язані умови складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю задля внесення стосовно нього як адвоката відомостей до ЄРАУ. Проте, будь-яких доказів про вжиття КДКА Запорізької області примусу до складення кваліфікаційного іспиту, позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

За вказаних обставин та спираючись на положення ч.1 ст.6, ч.1 ст.8, ч.1,2,5 ст.9 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), а також з огляду на те, що предметом позову у цій справі є оскарження самого рішення про відмову у видачі Свідоцтва, а не дій відповідача щодо допуску до складення кваліфікаційного іспиту, суд першої інстанції виходячи з того, що позивач на час звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області вже склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, пройшов стажування, захистився на засіданні Ради адвокатів м. Києва, склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 10.11.2016 №56 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005819 від 08.12.2016 (а.с.40-42) - дійшов обґрунтованого, на думку судової колегії, висновку про безпідставність вимог позивача стосовно недотримання КДКА Запорізької області вимог "Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні". І доводи апеляційної скарги позивача правильність таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

Обговорюючи вимоги позивача стосовно протиправності проявленої Радою адвокатів Запорізької області бездіяльності стосовно поданої 11.11.2019 заяви позивача з вимогою внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.01.2016 № 25-2.18-23, Свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 08.02.2016, Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.12.2016, виданого на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 10.11.2016 №56 - суд першої інстанції на підставі детального аналізу положень ст.17, ст.45, ст.46, п.9 ч.4 ст.48, ч.1, п.п. 4, 13 ч.4 ст.55, ч.3 ст.57, Закону № 5076-VI, а п.п.1.1.-1.4., п.2.1., п.2.8., п.2.9., п.2.13., п.3.1., п.3.2. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 із змінами (далі - Порядок № 26), дійшов обґрунтованого висновку, що позивач звертаючись до Ради адвокатів Запорізької області не дотримався положень п.3.2 Порядку № 26, щодо необхідності звернення із заявою про внесення відомостей до ЄРАУ до ради адвокатів свого регіону.

На думку судової колегії, суд першої інстанції правильно акцентував увагу у даному випадку на те, що Порядок № 26 передбачає безумовне включення відомостей, що підлягають внесенню до ЄРАУ, радою адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, і альтернативної поведінки ради адвокатів регіонів не передбачено Порядком № 26. Разом з тим, порушення адвокатом порядку звернення, зокрема, порушення територіального принципу звернення, є підставою для повернення документів, або відмови у внесенні поданої інформації, саме тому заява позивача від 11.11.2019 про внесення до ЄРАУ публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 залишилась без належного реагування та виконання.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_1 стосовно визнання протиправною бездіяльності Ради Адвокатів Запорізької області, як адміністратора першого рівня бази даних ЄРАУ, щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 , оскільки вказаний відповідач в даному випадку діяв відповідно до вимог Закону № 5076-VI та Порядку № 26 і рішень Ради адвокатів України, а Рішенням Ради адвокатів України №156 від 11.06.2016 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядуванням. Києва" крім встановленої заборони Раді адвокатів м. Києва вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012, не було дозволено іншим Радам регіонів роботи це на підставі таких документів.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу позивача на те, що його право на здійснення повноважень адвоката є належним чином підтвердженими, зокрема шляхом складання кваліфікаційного іспиту та отриманням відповідного свідоцтва. Станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було. При цьому на час складання позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні, і вказаний правовий висновок викладений ВС зокрема у постанові від 02.06.2020 по справі № 826/10717/18.

Судова колегія не бере до уваги як підставу для скасування рішення суду першої інстанції посилання апелянт на рішення Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" №38 від 12.04.2019 року, оскільки право позивача на внесення до ЄРАУ публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката не може бути відновлено на підставі вказаного рішення № 38 від 12.04.2019 навіть виходячи з його змісту. Зокрема, відповідно до п.3 цього рішення, Радам адвокатів регіонів дозволено вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України за заявами осіб, які завершили стажування відповідно до п.2 цього рішення, яким в свою чергу передбачено, що радам адвокатів регіонів дозволено приймати рішення про продовження їх стажування у іншому регіоні, затверджувати результати проходження такого стажування та видавати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за заявами осіб, зазначеними у п.1 цього рішення, і для цього, такі особи разом із заявою подають до ради адвокатів регіону відповідні підтверджуючі документи про початок та проходження стажування для затвердження його результатів і прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до 08 жовтня 2016 року.

Тобто, вказаним рішенням №38 передбачена можливість вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України за заявами осіб, які продовжували чи завершували стажування у іншому регіоні, або затверджувалися результати проходження такого стажування та видавалося свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в іншому регіоні (ніж де складався кваліфікаційний іспит та отримувалося свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у не уповноваженого органу в м. Києві КМКДКА. Проте, до таких осіб позивач не відноситься, а права позивача в даному випадку не порушувалися саме Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області та Радою адвокатів Запорізької області.

Оскільки єдиною перешкодою на шляху здійснення позивачем адвокатської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України, і відповідно, права позивача порушені внаслідок спору відносно статусу КДКА м. Києва, виниклого між третіми особами, судова колегія визнає правильними висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що позивач повинен обирати спосіб захисту порушених прав виходячи саме з наведених міркувань.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун