Постанова

від 04.02.2021 по справі 500/2241/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2241/20 пров. № А/857/372/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мандзій О.П.), ухвалене у порядку письмового провадження в м.Тернополі 04 грудня 2020 року, повне судове рішення складено 04 грудня 2020 року, у справі №500/2241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка звернулось в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/600060/2 від 17.07.2020.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено.

24.11.2020 в суд першої надійшла заява представника позивача про вирішення питання про судові витрати з доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка про вирішення питання про судові витрати задоволено частково, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Задовольняючи частково подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки такі послуги, як проведення попереднього аналізу справи та консультування клієнта, а також підготовка позовної заяви про скасування рішення про коригування митної вартості, ксерокопіювання та завірення копій, подання до суду, охоплюються загальною діяльністю адвокатського бюро та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Суд першої інстанції також вказав, що не потребувало затрат часу 2 год. (1000,00 грн.) і підготовка відповіді на відзив, оскільки такі категорії справ є типовими, у цій категорії справ є усталена судова практика, в тому числі і Верховного Суду, яку представник позивача так і не захотів висвітлити не зважаючи на запитання суду.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, просить скасувати додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), в тому числі і з огляду на предмет спору у справі незначної складності. Скаржник вказує, що представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу ним фактично потрачено на виконання відповідних робіт (наданих послуг). Зазначає, що представником позивача не надано суду відповідних доказів щодо фактичної тривалості часу, затраченого на участь в судових засіданнях по цій справі.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, зазначивши, що тривалість наданих адвокатом послуг є співмірною з обсягом наданих послуг та часом, затраченим на виконання відповідних робіт.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанцію.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

При винесенні додаткового рішення судом першої інстанції враховано, що правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка надано адвокатом Алексенко С.Л. на підставі договору про надання правової допомоги №35/1, укладеного 29.07.2020 з адвокатським об`єднанням Твій адвокат , згідно з яким загальний розмір гонорару становить 5000,00 грн.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем подано акт виконаних робіт від 19.11.2020, а також платіжне дорученням №703 від 18.08.2020 на суму 5000,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2020 між Товариством (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Твій адвокат укладено договір про надання правової допомоги №35/1, відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе виконання наступних дій з надання правничої допомоги: підготовка процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в судових органах усіх інстанцій у адміністративній справі по оскарженню рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/600060/2 від 17.07.2020 року Галицької митниці Держмитслужби; підготовка позовних заяв, клопотань, запитів, листів та інших документів; представництво інтересів Клієнта в судах усіх інстанцій, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; збирання відомостей про факти та документи, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручень Клієнта; юридичний супровід діяльності Клієнта, підготовка змін до установчих документів, договорів, протоколів, правил, посадових інструкцій та іншої кадрової чи ділової документації; надання юридичних консультацій, що стосуються виконання доручень Клієнта; виконання інших дій, передбачених законодавством.

Пунктом 4.3 вказаного Договору встановлено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, в розмірі 5000 гривень. Гонорар Клієнт зобов`язується оплатити шляхом перерахування на рахунок Адвокатського об`єднання протягом 20 робочих днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до платіжного доручення №703 від 18.08.2020 Товариство оплатило 5000 грн. Адвокатському об`єднанню Твій адвокат , призначення платежу: за надання правової допомоги за дог. №35/1 від 29.07.2020.

19.11.2020 Адвокатським об`єднанням Твій адвокат та Товариством складено акт виконаних робіт в якому зазначені роботи виконані адвокатом ОСОБА_1 у справі №500/2241/20 та вказано, що вартість зазначених робіт складає 5000 (п`ять тисяч) гривень, з розрахунку обсягу правничої допомоги в обсязі 10 годин за ставкою 500 грн. за 1 годину роботи адвоката. Вартість вказаних робіт попередньо оплачена Клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання Твій адвокат .

Так, в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 (справа № 280/1765/19) зазначено, що до переліку документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат.

Водночас, з огляду на зміст укладеного між Товариством та Адвокатським об`єднанням Твій адвокат договору про надання правової допомоги №35/1, багатоаспектність взятих Адвокатським об`єднанням Твій адвокат на себе дій з надання правничої допомоги Товариству та визначену договором загальну суму гонорару - 5000 грн., суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що долучене до матеріалів справи платіжне доручення №703 від 18.08.2020, на переконання суду апеляційної інстанції, не може вказувати на здійснення оплати саме правничої допомоги Адвокатського об`єднання Твій адвокат у справі №500/2241/20.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо належного підтвердження позивачем вартості наданої правової допомоги у справі №500/2241/20 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, порушено норми процесуального права, що має наслідком скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 252, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задовольнити, додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі №500/2241/20 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Пуск і наладка про вирішення питання про судові витрати відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 15.02.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України