Постанова

від 28.01.2021 по справі 760/32394/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 760/32394/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1691/2021Головуючий у суді першої інстанції - Кушнір С.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Березовенко Р.В., Суханова Є.М.,

секретар Шебуєв Д.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Сміленко Аллою Анатоліївною, яка діє на підставі договору, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Метрополіс про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Авто Метрополіс , в якому просила визнати трудові відносини між нею та відповідачем припиненими з 13.01.2019.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 30.09.2015 вона була прийнята на посаду помічника керівника ТОВ Авто Метрополіс на умовах безстрокового трудового договору та допущена до роботи на підставі наказу № 047-К. У листопаді ОСОБА_1 пішла у декретну відпустку. Повернувшись в січні 2019 року, їй стало відомо про те, що підприємство в якому працювала не існує, в зв`язку з чим втратила зацікавленість перебування на посаді помічника керівника та вирішила змінити місце роботи.

13.01.2019 ОСОБА_1 було направлено уповноваженому органу ТОВ Авто Метрополіс лист із зазначенням звільнитися з займаної посади за власним бажанням, що передбачено ст. 38 КЗпП України.

11.02.2019 позивача було прийнято на посаду офіс-менеджера в ТОВ Їжак ресторація , однак не отримавши відповіді на заяву про звільнення від ТОВ Авто Метрополіс та не внесення відповідного запису до трудової книжки, 15.03.2019 її було звільнено з ТОВ Їжак ресторація .

З 19.03.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості як безробітня.

В зв`язку з вищевикладеним, працевлаштуватися в подальшому на нову роботу не вбачається можливим, оскільки відсутній запис про звільнення з ТОВ Авто Метрополіс (а.с. 1-3зв.).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2020 у задоволені позову відмовлено (а.с. 44-48).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на не вірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ Авто Метрополіс . Вказує, що вона двічі зверталася до відповідача з заявою про звільнення, яку було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на підтвердження чого в судовому засіданні надавала для огляду фотокопію рекомендованого повідомлення. Крім того, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), наданих Пенсійним фондом України 22.10.2019 чітко вбачається, ТОВ Авто Метрополіс з квітня 2016 року заробітна плата не нараховувалась, на що суд першої інстанції не звернув уваги , не в повній мірі оцінив докази, наявні в матеріалах справи та надані стороною, що призвело до винесення незаконного судового рішення (а.с. 51-54).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.10.2015 була прийнята на роботу на посаду помічника керівника ТОВ Авто Метрополіс , на умовах безстрокового трудового договору, про що Товариством було видано наказ №047-К від 30.09.2015, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 6-8).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5), наданих Пенсійним фондом України 22.10.2019, вбачається, що ТОВ Авто Метрополіс (код ЄДРПОУ: 34702380) протягом періоду з жовтня 2015 року по березень 2016 року включно подавав відомості про нараховану заробітну плату позивачу та перераховував відповідні страхові внески. Починаючи з квітня 2016 року нарахувань не було (а.с. 13-14).

Також позивач зазначає про те, що 13.01.2019 було направлено на адресу директора ТОВ Авто Метрополіс (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4) письмову заяву про звільнення з посади помічника керівника підприємства ТОВ Авто Метрополіс з 13.01.2019 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Аналогічна письмова заява про звільнення повторно була направлена позивачем на адресу на адресу відповуідача 17.07.2019 (а.с. 9-12).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ Авто Метрополіс на теперішній час в стані припинення (ліквідації) не перебуває (а.с. 17-18).

Згідно зі ст.ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП): за угодою сторін, з ініціативи працівника або власника. Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (стаття 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на визначений строк чи строковий договір.

Частинами 1, 2 статті 38 КЗпП України закріплено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При відсутності у заяві працівника прохання про звільнення його до закінчення строку попередження, розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору до настання двотижневого строку є незаконним.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

При звільненні працівника, незалежно від підстав такого звільнення, в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв`язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями: взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу.

Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі. Факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право продовження трудового договору чи його розірвання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено ТОВ Авто Метрополіс заяву про звільнення від 13.01.2019 засобами поштового зв`язку простим поштовим відправленням, однак відповіді на дану заяву не отримувала. 17.07.2019 ОСОБА_1 повторно направила відповідачу заяву про звільнення її з займаної посади з 13.01.2019, вже рекомендованим листом, в підтвердження чого надано фотокопію рекомендованого повідомлення.

Однак, опису вкладення у цінний лист та поштового фіскального чеку про направлення рекомендованого листа позивачем до суду не надано. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що ТОВ Авто Метрополіс отримувало заяву позивача про звільнення.

Враховуючи специфіку трудових відносин згідно вимог чинного трудового законодавства, юридично такі трудові відносини можуть вважатися припиненими тільки після належного повідомлення/попередження роботодавця, в даному випадку ТОВ Авто Метрополіс , про звільнення за власним бажанням за два тижні.

В зв`язку з відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження неможливості ОСОБА_1 продовжувати роботу у ТОВ Авто Метрополіс , та відсутністю документів про отримання відповідачем зазначених листів про звільнення позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги відомостей з Пенсійного фонду України (форма ОК-5) з якого вбачається, що відповідач з квітня 2016 року перестав нараховувати заробітну плату позивачу, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 з листопаду 2015 року по січень 2019 року перебувала у декретній відпустці. Крім того, зазначені обставини самі по собі не свідчать про припинення відповідачем господарської діяльності, і неможливості вчинити дії щодо оформлення, за встановленою законом процедурою, припинення трудових відносин із позивачем.

Нарахування за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року відбувається на підставі листка непрацездатності (в зв`язку з вагітністю та пологами), виданого відповідно до наказу МОЗ від 13.11.2001 №455. Виплата допомоги здійснюється за місцем роботи в розмірі 100% від середньої заробітної плати і надається відразу за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, що передбачено Законом України від 23.09.1999 Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та не впливають на законність та справедливість ухваленого судом рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Сміленко Аллою Анатоліївною, яка діє на підставі договору залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Метрополіс про визнання припиненими трудових відносин залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Р.В.Березовенко

Є.М. Суханова